Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях — один із найкращих зразків церковної архітектури Лівобережної України стилю українського бароко початку XVIII століття. Розташована в селі Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область. Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний № 594.
Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях | |
---|---|
Спасо-Преображенська церква. 2013 | |
50°02′ пн. ш. 33°56′ сх. д. / 50.033° пн. ш. 33.933° сх. д.Координати: 50°02′ пн. ш. 33°56′ сх. д. / 50.033° пн. ш. 33.933° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Великі Сорочинці |
Засновник | гетьман Данило Апостол |
Початок будівництва | 1723 |
Кінець будівництва | 1732 |
Стиль | українське бароко |
Належність | УПЦ(МП) |
Епонім | Преображення Господнє |
Спасо-Преображенська церква (Великі Сорочинці) (Полтавська область) | |
Спасо-Преображенська церква у Вікісховищі |
З історії храму Редагувати
Час спорудження першої, дерев'яної, на честь Преображення Господнього церкви в сотенному містечку Сорочинці невідомий. Імовірно, що це була одна з найдавніших церков містечка. Була вона в межах містечкових фортечних укріплень і, ймовірно, була збудована в другій половині XVII століття за участі Миргородського полковника Павла Апостола
Документально свідчить про існування церкви в I-й чверті XVIII століття компут Миргородського полку 1723 року, що згадує настоятеля храму отця Максима Варлаамовича, пресвітера Свято-Спаського, школу і шпиталь при церкві та церковний шинок. Дерев'яна церква існувала до 1734, коли була розібрана у зв'язку із закінченням будівництва та освяченням нової мурованої церкви.
Спорудження мурованого храму розпочалося 1723 і було викликане бажанням гетьмана Данила Апостола облаштувати свою Сорочинську резиденцію, яка виконувала роль неофіційної столиці гетьманської України. За деякими свідченнями будував храм відомий архітектор Степан Ковнір. Каменярі були з Полтави і Опішні. Допоміжні роботи виконували місцеві козаки. 1732 року будівельні роботи завершилися. У церемонії освячення брав участь фундатор — гетьман Лівобережної України Данило Апостол з 10-ти тисячним почтом козаків.
Збудована в стилі українського бароко церква спочатку була дев'ятидільною, хрещатою в плані спорудою. Первісно церква мала дев'ять бань. Після пожежі 1800, коли церкву вразила блискавка, чотири менші бані були зняті і нині церква має лише п'ять бань.
У 1867 поряд із храмом збудували дерев'яну дзвіницю. У 1895 церква мала три вівтарі: головний на честь Преображення Господнього, другий — Святої Трійці, третій — Покрови Пресвятої Богородиці.
22 березня (3 квітня) 1809 в Спасо-Преображенській церкві був охрещений Микола Гоголь. Хрещеним батьком був полковник М. М. Трохимовський, син лікаря М. Я. Трохимовського, що приймав пологи в матері Гоголя.
Церква відома як усипальня родини Апостолів. 5 лютого 1734 київським митрополитом Рафаїлом (Заборовським) у склепі було поховано Гетьмана Данила Апостола. Там же були прах гетьманової дружини Уляни, його сина — Миргородського полковника Павла Апостола, дочок, фельдмаршала П. Лассі
1937 року дерев'яна дзвіниця була розібрана, а церква закрита.
Богослужіння було відновлено в грудні 1941 року, під час німецької окупації. 1960 року влада знову зняла з реєстрації релігійну громаду.
Поруч із церквою в листопаді 1961, на місці розстрілу жителів с. Великі Сорочинці німецькими окупантами, насипана символічна могила і встановлено дерев'яний хрест. На металевій табличці напис: «Вічним в пам'яті народній жертвам кривавого злочину (в листопаді 1941 р.) від земляків — сорочинців».
1963 року храм був включений до списку пам'яток архітектури УРСР, а 1964 року почались рятувальні та реставраційні роботи. Роботи велися до 1988 року.
Архітектура Редагувати
Церква відзначається багатством декоративного оформлення фасадів у стилі українського бароко. Центральна дільниця храму увінчана багатозаломною банею на 12-гранному світловому барабані. В інтер'єрі панує унікальний дерев'яний 5-ярусний різьблений іконостас, утворений трьома іконостасами. На стіні бабинця — герб гетьмана Данила Апостола.
Іконостас Редагувати
Преображенська церква відома своїм іконостасом,
Сучасність Редагувати
У 1992 р. храм знову був повернений релігійній громаді.
1996 року нащадки Гетьмана Данила Апостола, що проживають нині у Франції, подарували 7 мідних дзвонів. Того ж року було збудовано 15-метрову дзвіницю
Розклад богослужінь Редагувати
Суботній день:
15:00 — вечірня
Недільний день:
09:00 — ранкова літургія
Великі свята в будні та вихідні дні:
09:00 — ранкова літургія
15:00 — вечірня
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 13 березня 2015.
- Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква. — Полтава: «Полтавський літератор», 2009. — C. 109-111.
- Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— C. 110.
Джерела Редагувати
- Вортман Д. Я. Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 741. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.
- Інна Дорофієнко, Людмила Міляєва, Ольга Рутковська. Сорочинський іконостас / Альбом / Мова тексту: українська, англійська.— К.: Родовід, 2010.— 168 стор. ISBN 978-966-7845-64-3
Посилання Редагувати
- Наталя Дмитренко. Сорочинський SOS [ 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] // Україна молода, 4.11.2010
- Дорофієнко Інна, Рутковська Ольга. // Сорочинський іконостас. Альбом / Інна Дорофієнко, Людмила Міляєва, Ольга Рутковська. — К.: Родовід, 2010. — С. 27-41.