www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сосьва річка У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Сосьва оригінальна назва СосьваРічка Сосьва поблизу с

Сосьва (річка)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сосьва.

Сосьва
Річка Сосьва поблизу с. Сосьва
Річка Сосьва на схемі басейну Тоболу
59°33′00″ пн. ш. 62°19′58″ сх. д. / 59.5502100000277749814° пн. ш. 62.33286000002777172° сх. д. / 59.5502100000277749814; 62.33286000002777172
Витік г. Сосьвинський Камінь, 954,2 м
(східні схили Північного Уралу)
• координати 60°07′43″ пн. ш. 59°07′36″ сх. д. / 60.12861° пн. ш. 59.12667° сх. д. / 60.12861; 59.12667
• висота, м 700 м 
Гирло Тавда (за 719 км від гирла Тавди), місце злиття з р. Сосьвою 
• координати 59°32′58″ пн. ш. 62°20′03″ сх. д. / 59.5497000° пн. ш. 62.3344000° сх. д. / 59.5497000; 62.3344000
• висота, м 56 м 
Похил, м/км 1,01 м/км
Басейн Тавда → Тобол → Іртиш → Об → Обська губа → Карське море
Країни:  Росія,
• Свердловська область,
•• Карпинський міський округ,
•• Сєвероуральський міський округ,
•• Івдельський міський округ,
•• Сєровський міський округ,
•• Сосьвинський міський округ,
•• Гаринський міський округ
Прирічкові країни:  Росія
Регіон Свердловська область
Довжина 635 км 
Площа басейну: 24 700 км² 
Середньорічний стік 123,3 м³/с (за 140 км від гирла) 
Притоки: Ляляd, Какваd, Тур'я, Лангур[d], Вагранd, Bol'shaya Volchankad, Atyusd, Bolshaya Mezhevayad, Vorobinad, Evalgad, Elovkad, Ereminkad, Kalinkad, Kanda[d], Krasnoyarkad, Kriv-Sosvinskyd, Kuryad, Q4270472?, Q4276789?, Q4288661?, Molvad, Morozovkad, Neglad, Nyurmad, Palkinad, Pin'kinad, Pronichevad, Prorvinskayad, Samad, Solvad, Sotrinad, Q4446359?, Tanshad, Tongad, Khodovayad, Sharp[d], Shegultand, Q4738511?, Paskotnayad, Monastyrkad, Patad і Kalyad
 Медіафайли у Вікісховищі

Сосьва, у верхів'ї Велика Сосьва (рос. Сосьва) — річка в Азії, у центральній, крайній західній частині Західного Сибіру, протікає територією Західно-Сибірської рівнини, у північній частини Свердловської області Росії. Права твірна річки Тавди. Належить до водного басейну річки Об → Карського моря.

Географія Редагувати

Витік річки Сосьви починається на східних схилах Північного Уралу, за 2,5 км схід — північний схід від гори Сосьвинський Камінь (954,2 м), на висоті близько 700 м над рівнем моря. Тече територією Карпінського, Сєвероуральського, Івдельського, Сосьвинського, Сєровського, знову Сосьвинського та Гаринського міських округів Свердловської області, Туринською рівнининою (Західно-Сибірська рівнина), в середній та нижній течії заболоченою долиною у сильно звивистому, меандровому руслі. Спочатку тече на північ — північний схід, в районі гори Лямпа Кутинська (1410,7 м) за 5 км вище впадіння лівої притоки Сольви — повертає на схід, після впадіння лівої притоки Шегультан — повертає на південь — південний схід, а після села Кошай — повертає на північний схід. Зливаючись з лівою твірною — Лозьвою, утворює річку Тавда за 719 км від її гирла, за 14 км на північ від селища Гарі та за 1 км вище закинутого села Усть-Лозьва на висоті 56 м. Поблизу гирла ширина русла річки доходить до 75—105 метрів, при глибині 2,5-3,0 метри і швидкості потоку — до 0,3 м/с.

Довжина річки — 635 км. Площа басейну — 24 700 км². Від витоку річки Сосьви до гирла Тавди довжина (неофіційна) становить — 1354 км, а загальна площа басейну — 88 100 км². Повне падіння рівня русла Сосьви, від витоку до гирла, становить 644 м, що відповідає середньому похилу русла — 1,01 м/км.

Сплавна (використовується для лісосплаву). Судноплавна частково в середній та нижній течії, на 333 км від гирла Сосьви до гирла правої притоки, річки Каква.

Гідрологія Редагувати

Живлення річки змішане, снігове та дощове, з перевагою снігового. Замерзає на початку листопада. Розкривається у квітні. Річний перепад коливань рівня води в середній і нижній течії 5-6 м.

Середньорічна витрата води за період спостереження протягом неповних 11 років (1979–1989) на станції в селі Морозково, за 278 км від гирла, становила 112,3 м³/с для водного басейну 11 500 км², що відповідає майже 46,6 % від загальної площі басейну річки, яка становить 24 700 км². Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — 308,09 міліметри на рік, яка є доволі великим значенням, і перевищує майже в два рази величину прямого стоку для всієї площі басейну.

Середньорічна витрата води за період спостереження протягом 41 року (1938–1942 та 1954–1989) на станції в смт Сосьва, за 140 км від гирла, становила 123,3 м³/с для водного басейну 22100 км², що відповідає майже 89,5 % від загальної площі басейну річки. Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — 176,05 міліметри на рік, модуль стоку — 5,5 л/(с*км²).

За період спостереження встановлено, що мінімальний середньомісячний стік становив 17,36 м³/с (у березні), що відповідає 3,8 % максимального середньомісячного стоку, який відбувається у травні місяці та становить майже — 452,88 м³/с і вказує на доволі велику амплітуду сезонних коливань.

За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 4,89 м³/с (у межень лютого 1939 року), а абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) — 1250 м³/с (в період повені травня 1957 року).

Показники середньомісячної витрати води річки: Сосьви
за 41 рік спостереження 1938-1989 на станції: в смт Сосьва (за 140 км від гирла), м³/с:
Джерело: Sosva At Sosva (англ.). на R-ArcticNET. Процитовано 21-12-2016. 

Притоки Редагувати

Річка Сосьва приймає більше чотирьох десятків приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 10, із них понад 100 км — 5 (від витоку до гирла):

Назва притоки Довжина,
(км) 		Площа водозбірного басейну, (км²) Відстань від гирла р. Сосьви, (км) Витрата води,
(м³/с)
→ Шегультан (Великий Шегультан) 97 900 537
← Вагран 137 1620 501
← Велика Волчанка 66 525 405
→ Лангур (Північний Лангур) 129 865 400
← Тур'я 128 1160 372 2,64 (72 км)
← Каква 170 1970 333
← Ляля (Полуденна Ляля) 258 7430 203
← Молва 70 640 167
← Калинка 64 720 95
→ Воробина 75 1040 4,3

Населенні пункти Редагувати

Басейн і береги річки малозаселені, з густотою заселення від 5-8 осіб/км² у верхів'ї, до 2-0,2 осіб/км². На берегах розташовано до трьох десятків населених пунктів, найбільші з яких — селища Маслово (509 осіб, 2010), Андріановичі (551 особа, 2010), місто Сєров (97 940 осіб, 2016), села Романово (588 осіб, 2010), Кошай (811 осіб, 2010), смт Сосьва (8407 осіб, 2016), Гарі (2172 особи, 2016), частина з яких нежилі, споруди зимників та мисливські будиночки (від витоку до гирла): села Сосьва, Денежкино, селища Маслово, Марсяти, Петрова, Кордон, Андріановичі, Межева (нежиле), Красний Яр, Масловка (нежиле), села: Чорноярський, Урай, Поспілкова, Морозково, Семенова, Магіна, Маслова, Матушкина, Романово, Зелений, Кошай, смт Мішина, Махтили (нежиле), Ричкова, Петрова.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Аркуш карти P-40-143,144 Сєвероуральськ. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1988 р., витік р. Сосьви, квадрат: 18х70
  2. ↑ Аркуш карти O-41-17 Гари. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1976 р., гирло р. Сосьви, квадрат: 62х04
  3. ↑ Річка Сосьва / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  4. ↑ Річка Сосьва // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  5. ↑ Sosva At Sosva (англ.). на R-ArcticNET. Процитовано 21-12-2016. 
  6. Дані державного водного реєстру Російської Федерації (рос.)
  7. Валідатор водних об'єктів річки Сосьви. [ 28 грудня 2016 у Wayback Machine.] Процитовано: 15-12-2016 (рос.)

Посилання Редагувати

Твірні річки Тавди
→ → Лозьва → → Тавда ← ← Сосьва ← ←
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sosva originalna nazva SosvaRichka Sosva poblizu s SosvaRichka Sosva na shemi basejnu Tobolu59 33 00 pn sh 62 19 58 sh d 59 5502100000277749814 pn sh 62 33286000002777172 sh d 59 5502100000277749814 62 33286000002777172Vitik g Sosvinskij Kamin 954 2 m shidni shili Pivnichnogo Uralu 1 koordinati 60 07 43 pn sh 59 07 36 sh d 60 12861 pn sh 59 12667 sh d 60 12861 59 12667 visota m 700 m 1 Girlo Tavda za 719 km vid girla Tavdi misce zlittya z r Sosvoyu 2 koordinati 59 32 58 pn sh 62 20 03 sh d 59 5497000 pn sh 62 3344000 sh d 59 5497000 62 3344000 visota m 56 m 2 Pohil m km 1 01 m kmBasejn Tavda Tobol Irtish Ob Obska guba Karske moreKrayini Rosiya Sverdlovska oblast Karpinskij miskij okrug Syeverouralskij miskij okrug Ivdelskij miskij okrug Syerovskij miskij okrug Sosvinskij miskij okrug Garinskij miskij okrugPririchkovi krayini RosiyaRegion Sverdlovska oblastDovzhina 635 km 3 4 Plosha basejnu 24 700 km 3 4 Serednorichnij stik 123 3 m s za 140 km vid girla 5 Pritoki Lyalyad Kakvad Tur ya Langur d Vagrand Bol shaya Volchankad Atyusd Bolshaya Mezhevayad Vorobinad Evalgad Elovkad Ereminkad Kalinkad Kanda d Krasnoyarkad Kriv Sosvinskyd Kuryad Q4270472 Q4276789 Q4288661 Molvad Morozovkad Neglad Nyurmad Palkinad Pin kinad Pronichevad Prorvinskayad Samad Solvad Sotrinad Q4446359 Tanshad Tongad Khodovayad Sharp d Shegultand Q4738511 Paskotnayad Monastyrkad Patad i Kalyad Mediafajli u VikishovishiSosva u verhiv yi Velika Sosva ros Sosva richka v Aziyi u centralnij krajnij zahidnij chastini Zahidnogo Sibiru protikaye teritoriyeyu Zahidno Sibirskoyi rivnini u pivnichnij chastini Sverdlovskoyi oblasti Rosiyi Prava tvirna richki Tavdi 3 Nalezhit do vodnogo basejnu richki Ob Karskogo morya Zmist 1 Geografiya 2 Gidrologiya 3 Pritoki 4 Naselenni punkti 5 Galereya 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaGeografiya RedaguvatiVitik richki Sosvi pochinayetsya na shidnih shilah Pivnichnogo Uralu za 2 5 km shid pivnichnij shid vid gori Sosvinskij Kamin 954 2 m na visoti blizko 700 m nad rivnem morya Teche teritoriyeyu Karpinskogo Syeverouralskogo Ivdelskogo Sosvinskogo Syerovskogo znovu Sosvinskogo ta Garinskogo miskih okrugiv Sverdlovskoyi oblasti Turinskoyu rivnininoyu Zahidno Sibirska rivnina v serednij ta nizhnij techiyi zabolochenoyu dolinoyu u silno zvivistomu meandrovomu rusli Spochatku teche na pivnich pivnichnij shid v rajoni gori Lyampa Kutinska 1410 7 m za 5 km vishe vpadinnya livoyi pritoki Solvi povertaye na shid pislya vpadinnya livoyi pritoki Shegultan povertaye na pivden pivdennij shid a pislya sela Koshaj povertaye na pivnichnij shid Zlivayuchis z livoyu tvirnoyu Lozvoyu utvoryuye richku Tavda za 719 km vid yiyi girla za 14 km na pivnich vid selisha Gari ta za 1 km vishe zakinutogo sela Ust Lozva na visoti 56 m Poblizu girla shirina rusla richki dohodit do 75 105 metriv pri glibini 2 5 3 0 metri i shvidkosti potoku do 0 3 m s Dovzhina richki 635 km Plosha basejnu 24 700 km Vid vitoku richki Sosvi do girla Tavdi dovzhina neoficijna stanovit 1354 km a zagalna plosha basejnu 88 100 km Povne padinnya rivnya rusla Sosvi vid vitoku do girla stanovit 644 m sho vidpovidaye serednomu pohilu rusla 1 01 m km Splavna vikoristovuyetsya dlya lisosplavu Sudnoplavna chastkovo v serednij ta nizhnij techiyi na 333 km vid girla Sosvi do girla pravoyi pritoki richki Kakva Gidrologiya RedaguvatiZhivlennya richki zmishane snigove ta doshove z perevagoyu snigovogo Zamerzaye na pochatku listopada Rozkrivayetsya u kvitni Richnij perepad kolivan rivnya vodi v serednij i nizhnij techiyi 5 6 m Serednorichna vitrata vodi za period sposterezhennya protyagom nepovnih 11 rokiv 1979 1989 na stanciyi v seli Morozkovo za 278 km vid girla stanovila 112 3 m s 4 5 dlya vodnogo basejnu 11 500 km sho vidpovidaye majzhe 46 6 vid zagalnoyi ploshi basejnu richki yaka stanovit 24 700 km Velichina pryamogo stoku v cilomu po cij chastini basejnu stanovila 308 09 milimetri na rik yaka ye dovoli velikim znachennyam i perevishuye majzhe v dva razi velichinu pryamogo stoku dlya vsiyeyi ploshi basejnu Serednorichna vitrata vodi za period sposterezhennya protyagom 41 roku 1938 1942 ta 1954 1989 na stanciyi v smt Sosva za 140 km vid girla stanovila 123 3 m s 5 4 dlya vodnogo basejnu 22100 km sho vidpovidaye majzhe 89 5 vid zagalnoyi ploshi basejnu richki Velichina pryamogo stoku v cilomu po cij chastini basejnu stanovila 176 05 milimetri na rik modul stoku 5 5 l s km 5 Za period sposterezhennya vstanovleno sho minimalnij serednomisyachnij stik stanoviv 17 36 m s u berezni sho vidpovidaye 3 8 maksimalnogo serednomisyachnogo stoku yakij vidbuvayetsya u travni misyaci ta stanovit majzhe 452 88 m s i vkazuye na dovoli veliku amplitudu sezonnih kolivan Za period sposterezhennya absolyutnij minimalnij misyachnij stik absolyutnij minimum stanoviv 4 89 m s u mezhen lyutogo 1939 roku a absolyutnij maksimalnij misyachnij stik absolyutnij maksimum 1250 m s v period poveni travnya 1957 roku 5 Pokazniki serednomisyachnoyi vitrati vodi richki Sosviza 41 rik sposterezhennya 1938 1989 na stanciyi v smt Sosva za 140 km vid girla m s Dzherelo Sosva At Sosva angl na R ArcticNET Procitovano 21 12 2016 Pritoki RedaguvatiRichka Sosva prijmaye bilshe chotiroh desyatkiv pritok dovzhinoyu ponad 10 km Najbilshih iz nih dovzhinoyu ponad 50 km 10 iz nih ponad 100 km 5 vid vitoku do girla 6 7 Nazva pritoki Dovzhina km Plosha vodozbirnogo basejnu km Vidstan vid girla r Sosvi km Vitrata vodi m s Shegultan Velikij Shegultan 97 900 537 Vagran 137 1620 501 Velika Volchanka 66 525 405 Langur Pivnichnij Langur 129 865 400 Tur ya 128 1160 372 2 64 72 km Kakva 170 1970 333 Lyalya Poludenna Lyalya 258 7430 203 Molva 70 640 167 Kalinka 64 720 95 Vorobina 75 1040 4 3Naselenni punkti RedaguvatiBasejn i beregi richki malozaseleni z gustotoyu zaselennya vid 5 8 osib km u verhiv yi do 2 0 2 osib km Na beregah roztashovano do troh desyatkiv naselenih punktiv najbilshi z yakih selisha Maslovo 509 osib 2010 Andrianovichi 551 osoba 2010 misto Syerov 97 940 osib 2016 sela Romanovo 588 osib 2010 Koshaj 811 osib 2010 smt Sosva 8407 osib 2016 Gari 2172 osobi 2016 chastina z yakih nezhili sporudi zimnikiv ta mislivski budinochki vid vitoku do girla sela Sosva Denezhkino selisha Maslovo Marsyati Petrova Kordon Andrianovichi Mezheva nezhile Krasnij Yar Maslovka nezhile sela Chornoyarskij Uraj Pospilkova Morozkovo Semenova Magina Maslova Matushkina Romanovo Zelenij Koshaj smt Mishina Mahtili nezhile Richkova Petrova Galereya Redaguvati nbsp Richka Sosva nbsp Richka Sosva nbsp Richka Sosva PavodokDiv takozh RedaguvatiNajdovshi richki RosiyiPrimitki Redaguvati a b Arkush karti P 40 143 144 Syeverouralsk Masshtab 1 100 000 Vidannya 1988 r vitik r Sosvi kvadrat 18h70 a b Arkush karti O 41 17 Gari Masshtab 1 100 000 Vidannya 1976 r girlo r Sosvi kvadrat 62h04 a b v Richka Sosva Derzhavnij vodnij reyestr Rosijskoyi Federaciyi Postanova Uryadu RF 253 vid 28 kvitnya 2007 roku ros a b v g Richka Sosva Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros a b v g d Sosva At Sosva angl na R ArcticNET Procitovano 21 12 2016 Dani derzhavnogo vodnogo reyestru Rosijskoyi Federaciyi ros Validator vodnih ob yektiv richki Sosvi Arhivovano 28 grudnya 2016 u Wayback Machine Procitovano 15 12 2016 ros Posilannya Redaguvati nbsp Portal Geografiya Richka Sosva Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Richka Sosva Derzhavnij vodnij reyestr Rosijskoyi Federaciyi Postanova Uryadu RF 253 vid 28 kvitnya 2007 roku ros Maps for the world Karti vsogo svitu ros Tvirni richki Tavdi Lozva Tavda Sosva Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sosva richka amp oldid 33953058