www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соляний шлях Україна У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Соляний шлях Соляний шлях торговий маршрут зга

Соляний шлях (Україна)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Соляний шлях.

Соляний шлях — торговий маршрут (згадуваний літописом під 1170), яким привозили сіль з Криму на Русь.

Він ішов з Київщини вздовж лівого берега Дніпра аж до гирла річки Ворскла, де переходив на правий берег і, прямуючи на південь, оминав велике коліно Дніпра, щоб біля гирла річки Кінська, на Кам'янському перевозі знов перейти на лівий берег. Звідси прямував на Перекоп і далі на Крим.

Історія Редагувати

Соляний шлях часто використовувався для транспортування солі з Криму до Київської Русі (звідси й назва), хоча ним возили й інші товари. Починався у Києві. Біля Переяслава містилося одне розгалуження, біля Ромен — друге. Біля гирла р. Ворскли розгалуження з'єднувалося. Далі, починаючи від Переволочної, Соляний шлях ішов правобережжям Дніпра, а поблизу р. Конки повертався на його лівобережжя, біля сучасної Каховки повертав до Перекопа і через нього до Криму.

За версією відомого історика, професора Новоросійського університету Пилипа Карловича Бруна (1804—1879), Соляний шлях поєднував центр древньої Русі не з «зовнішніми» перекопськими соляними озерами, а з розташованими поза Кримським півостровом «внутрішніми» Бердянськими і Генічеськими соляними озерами на узбережжі Азовського моря. Тобто, починаючи від Перевалочної, Соляний шлях ішов правобережжям Дніпра, а поблизу Хортиці повертався на його лівобережжя і прямував вздовж Кінських Вод до її верхів'я і розташованих поруч верхів'їв р. Берди (Каяли — Агарліберт — Берли) і р. Молочної (Сутені — Сюткьолі — р. Сют), а далі вздовж р. Молочної (літописної Сутені) до Молочних і Генічеських озер, або вздовж р. Берди (літописної Каяли) до Бердянських соляних озер відповідно. До 1783 р. територія Північного Приазов'я на південь від Кінських Вод і на захід від Берди входила до складу Кримського ханства. Потім же протягом 100 років була материковою частиною Таврійської губернії Російської імперії. Тому навіть для автора «Исторіи Русов или Малой Россіи», написаної наприкінці XVIII ст., або на початку XIX ст., «кримський степ» починався не за Перекопом, а за Кінськими Водами (Конкою) — лівою притокою Дніпра, що стікає з Приазовської височини.

І, певна річ, сіль, привезена на Київщину козаками або чумаками «з Берди або з Молочних» вважалась кримською, тобто привезеною з Криму. Саме самосадові озера «на Бердах і Молочних» в XVII ст. за свідченням відомого козацького хроніста Самійла Величка (1670—1728) були для запорізьких козаків головною базою забезпечення Запоріжжя і всієї Наддніпрянщини «кримською» сіллю. А на початку XVIII ст., у 1703—1710 рр. за сприяння і з дозволу запорожців, які за свідченням російського історіографа XVIII ст. Герарда Міллера завели «у Азовскаго моря, на устьѣ рѣки Берды селеніе холостыхъ Козаковъ для рыбнаго промысла, съ походною церковью», завантажувались самосадовою «кримською» сіллю кораблі Азовського флоту московського царя Петра I: «Святой Георгий» («Сант Иорий»), «Разженное железо» («Гитейзер»), «Ёж», «Соединение» («Уния», «Энихкейт»), «Меркурий» («Меркуриус»)… Так, приміром, у 1706 р. військові команди Азовського флоту Петра I доставили з «урочища Берди» до Таганрога 28200 пудів самосадової солі, а в 1707 р. — 30564 пуди.

Герб Дрогобича, на якому зображено 9 топок солі

Крім цього шляху, привозили сіль до Київської Русі з чорноморських лиманів також іншими шляхами; врешті, варену, топчасту сіль привозили з Галичини (Калуш, Стрий, Дрогобич).

Примітки Редагувати

  1. Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2
  2. Брун Ф. К., «Черноморье. Сборник исследований по исторической географии Южной России». Ч. I, стр. 127. Одесса, 1879 г.

Джерела та література Редагувати

  • Сидоренко О. Ф. Соляний шлях // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 709. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • Брун Ф. К., «Черноморье. Сборник исследований по исторической географии Южной России». Ч. I, стр. 127. Одесса: Типография Г. Ульриха,1879 г.
  • «Исторія Русовъ или Малой Россіи. Сочиненіе архіепископа Белорускаго Георгія Конискаго». Москва. Въ университетской типографіи. 1846.
  • С. В. Величко, Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— 371 с.
  • Г. Ф. Миллер, «Историческія сочиненія о Малороссіи и Малороссіянахъ Г. Ф. Миллера бывшаго исторіографа россійскаго писанныя на русскомъ и нємецкомъ языкахъ и хранящіяся въ Московскомъ Главномъ Архивє Министерства иностранныхъ дєлъ». Москва. Въ Университетской типографіи. 1846. 96 с.
  • ВР Бібліотеки інституту історії РАН (Санкт-Петербург). Ф.36, оп.1. — Спр.561. — А.214-215.

Посилання Редагувати

Див. також Редагувати


Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Solyanij shlyah Solyanij shlyah torgovij marshrut zgaduvanij litopisom pid 1170 yakim privozili sil z Krimu na Rus Vin ishov z Kiyivshini vzdovzh livogo berega Dnipra azh do girla richki Vorskla de perehodiv na pravij bereg i pryamuyuchi na pivden ominav velike kolino Dnipra shob bilya girla richki Kinska na Kam yanskomu perevozi znov perejti na livij bereg Zvidsi pryamuvav na Perekop i dali na Krim Zmist 1 Istoriya 2 Primitki 3 Dzherela ta literatura 4 Posilannya 5 Div takozhIstoriya RedaguvatiSolyanij shlyah chasto vikoristovuvavsya dlya transportuvannya soli z Krimu do Kiyivskoyi Rusi zvidsi j nazva hocha nim vozili j inshi tovari Pochinavsya u Kiyevi Bilya Pereyaslava mistilosya odne rozgaluzhennya bilya Romen druge Bilya girla r Vorskli rozgaluzhennya z yednuvalosya Dali pochinayuchi vid Perevolochnoyi Solyanij shlyah ishov pravoberezhzhyam Dnipra a poblizu r Konki povertavsya na jogo livoberezhzhya bilya suchasnoyi Kahovki povertav do Perekopa i cherez nogo do Krimu 1 Za versiyeyu vidomogo istorika profesora Novorosijskogo universitetu Pilipa Karlovicha Bruna 1804 1879 Solyanij shlyah poyednuvav centr drevnoyi Rusi ne z zovnishnimi perekopskimi solyanimi ozerami a z roztashovanimi poza Krimskim pivostrovom vnutrishnimi Berdyanskimi i Genicheskimi solyanimi ozerami na uzberezhzhi Azovskogo morya 2 Tobto pochinayuchi vid Perevalochnoyi Solyanij shlyah ishov pravoberezhzhyam Dnipra a poblizu Hortici povertavsya na jogo livoberezhzhya i pryamuvav vzdovzh Kinskih Vod do yiyi verhiv ya i roztashovanih poruch verhiv yiv r Berdi Kayali Agarlibert Berli i r Molochnoyi Suteni Syutkoli r Syut a dali vzdovzh r Molochnoyi litopisnoyi Suteni do Molochnih i Genicheskih ozer abo vzdovzh r Berdi litopisnoyi Kayali do Berdyanskih solyanih ozer vidpovidno Do 1783 r teritoriya Pivnichnogo Priazov ya na pivden vid Kinskih Vod i na zahid vid Berdi vhodila do skladu Krimskogo hanstva Potim zhe protyagom 100 rokiv bula materikovoyu chastinoyu Tavrijskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Tomu navit dlya avtora Istorii Rusov ili Maloj Rossii napisanoyi naprikinci XVIII st abo na pochatku XIX st krimskij step pochinavsya ne za Perekopom a za Kinskimi Vodami Konkoyu livoyu pritokoyu Dnipra sho stikaye z Priazovskoyi visochini I pevna rich sil privezena na Kiyivshinu kozakami abo chumakami z Berdi abo z Molochnih vvazhalas krimskoyu tobto privezenoyu z Krimu Same samosadovi ozera na Berdah i Molochnih v XVII st za svidchennyam vidomogo kozackogo hronista Samijla Velichka 1670 1728 buli dlya zaporizkih kozakiv golovnoyu bazoyu zabezpechennya Zaporizhzhya i vsiyeyi Naddnipryanshini krimskoyu sillyu A na pochatku XVIII st u 1703 1710 rr za spriyannya i z dozvolu zaporozhciv yaki za svidchennyam rosijskogo istoriografa XVIII st Gerarda Millera zaveli u Azovskago morya na ustѣ rѣki Berdy selenie holostyh Kozakov dlya rybnago promysla s pohodnoyu cerkovyu zavantazhuvalis samosadovoyu krimskoyu sillyu korabli Azovskogo flotu moskovskogo carya Petra I Svyatoj Georgij Sant Iorij Razzhennoe zhelezo Gitejzer Yozh Soedinenie Uniya Enihkejt Merkurij Merkurius Tak primirom u 1706 r vijskovi komandi Azovskogo flotu Petra I dostavili z urochisha Berdi do Taganroga 28200 pudiv samosadovoyi soli a v 1707 r 30564 pudi nbsp Gerb Drogobicha na yakomu zobrazheno 9 topok soliKrim cogo shlyahu privozili sil do Kiyivskoyi Rusi z chornomorskih limaniv takozh inshimi shlyahami vreshti varenu topchastu sil privozili z Galichini Kalush Strij Drogobich Primitki Redaguvati Timochko N O Ekonomichna istoriya Ukrayini Navch posib K KNEU 2005 204 s ISBN 966 574 759 2 Brun F K Chernomore Sbornik issledovanij po istoricheskoj geografii Yuzhnoj Rossii Ch I str 127 Odessa 1879 g Dzherela ta literatura RedaguvatiSidorenko O F Solyanij shlyah Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 709 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Brun F K Chernomore Sbornik issledovanij po istoricheskoj geografii Yuzhnoj Rossii Ch I str 127 Odessa Tipografiya G Ulriha 1879 g Istoriya Rusov ili Maloj Rossii Sochinenie arhiepiskopa Beloruskago Georgiya Koniskago Moskva V universitetskoj tipografii 1846 S V Velichko Litopis T 1 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi vst stattya koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 371 s G F Miller Istoricheskiya sochineniya o Malorossii i Malorossiyanah G F Millera byvshago istoriografa rossijskago pisannyya na russkom i nyemeckom yazykah i hranyashiyasya v Moskovskom Glavnom Arhivye Ministerstva inostrannyh dyel Moskva V Universitetskoj tipografii 1846 96 s VR Biblioteki institutu istoriyi RAN Sankt Peterburg F 36 op 1 Spr 561 A 214 215 Posilannya RedaguvatiSolyanij shlyah Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1804 1000 ekz Div takozh RedaguvatiChornij shlyah Burshtinovij shlyah Shovkovij shlyah nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Solyanij shlyah Ukrayina amp oldid 38211458