Солоне смт Соло не селище міського типу в Україні в Дніпровському районі Дніпропетровської області центр Солонянської се

48°11′41″ пн. ш. 34°51′15″ сх. д. / 48.19472° пн. ш. 34.85417° сх. д. / 48.19472; 34.85417Координати: 48°11′41″ пн. ш. 34°51′15″ сх. д. / 48.19472° пн. ш. 34.85417° сх. д. / 48.19472; 34.85417

Висота над рівнем моря

109 м

Водойма

річка Солона

Відстань

Найближча залізнична станція:

Привільне

До станції:

10 км

Селищна влада

Адреса

52400, смт Солоне, вул. Гагаріна, 7

Голова селищної ради

Копейко Михайло Мусійович

Карта

Солоне

Солоне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Солоне.

8 Відомі люди села

Географічне розташування Редагувати

Стела на в'їзді в селище

Селище міського типу Солоне розміщене на берегах невеликої пересихаючої річки Солоної, яка через 5 км впадає в річку Мокра Сура. На річці і декількох пересихаючих струмках зроблені загати. Через селище проходить автомобільна дорога Р80.

Археологічні розвідки Редагувати

Перші оселі на місці сучасного селища виникли ще в ІІІ тисячолітті до нашої ери. Рештки поселень і курганні могильники ямної культури доби міді-бронзи були знайдені при археологічних розкопках на околицях села.

Історичні відомості Редагувати

Наприкінці XVII століття на схід від сучасного селища виникло поселення Новоселівка засноване кріпаками-втікачами. На початку XVIII століття кріпаків з Новоселівки переселили на землі по річці Солоненькій. Найменування річки, за розповідями, пішло від того, що вода в ній була солоною, а влітку на берегах навіть виступав солонець. Нове поселення дістало назву Енгельгардівка. В 80-х роках XVIII століття село було названо Солоненьким. На той час тут жило 485 осіб.

у 1803 році в Солоненькому була побудована Петро-Павлівська церква.

На викуплених у 1852 році землях меноніти Бергмани побудували хутір і назвали його Абрамівським. З часом хутір перетворився у потужну економію.

За переписом 1858 року в Солоненькому налічувалось 724 особи, які займалися хліборобством та скотарством. Напередодні Першої світової війни в Солоному було 274 двори, кількість населення становила 1830 осіб.

Наприкінці XIX століття громаді села, яке стало називатися Солоним, належало 1785,5 десятини землі.

У 1881 році землі сільця Солоненького були розподілені таким чином (десятина — це 1,0925 гектара):

хутір Абрамівський, володіння меноніта Абрама Абрамовича Бергмана — 2222 дес.
володіння селянина Давида Сергійовича Строменка (з іншими) — 1 десятина
володіння меноніта Германа Абрамовича Бергмана — 2229 дес.
володіння селян власників — 407 дес.

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Солоне (Енгельгардове), центрі Солонянської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії, мешкало 735 осіб, налічувалось 138 дворових господарств, існувала православна церква, школа, крамниця, відбувалися 2 ярмарки на рік.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1398 осіб (719 чоловічої статі та 679 — жіночої), з яких 1387 — православної віри.

У грудні 1905 році в Солоному проходив з'їзд Селянської спілки, на що влада оголосила воєнний стан у повіті і село було обстріляно артилерією за наказом генерал-губернатора Сандецького. Василій Строменко, Ярема Строменко, Панас Бабенко, учитель Євген Моцний, Оникикій Стром, Потап Колодченко, Міхей Московка 1882 г.р., Данило Бондаренко, Григорій Поплавський були заарештовані. Більшість з них засуджені і вислані на північ Росії.

У 1923 році Солоне стало районним центром. З 1960 року селище Солоне віднесене до категорії селищ міського типу.

У 1925 у Солоному відбувся гучний судовий процесс. На лаві підсудних опинилися 14 чоловік. Між ними голова Солоняського райвиконкому, голова СільЄСТ-ва , фінінспектор й нарсуддя. Головні пункти обвинувачення - незаконне позбавлення деяких селян права голосу на виборах, несправедливе вирішення земельних питань, розтрати, недбале ставлення до своїх обов'язків.

У 1937 радянська влада побудувала в Солоному грандіозний театр, який було зруйновано у 1943 році.

До 1914 року в Солонянській школі викладали математику - Євген Федосійович Моцний , а українську мову та літературу - Олександр Потапович Колодченко

У 1941 з серпня по жовтень в Солоному діяв партизанський загін під керівництвом Волобуєва.

1989 року за переписом тут мешкало приблизно 7400 осіб.

У 1990 році патріоти вперше встановили у Солоному жовто-блакитний прапор

Колись село розділялось на три частини: Шланбова (ймовірно від «шлагбаум»), Більчена (ймовірно від "білий) та Коновалівка.

Населення Редагувати

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	92,5 %
російська	6,9 %
інші/не визначилися	0,6 %

Заклади соціально-культурної сфери Редагувати

Освітні заклади Редагувати

Солонянська СЗОШ № 1 вул. Шевченка, 33
Солонянська СЗОШ № 2 вул. Строменка, 50
Солонянський ДНЗ вул. Шевченка, 22

Заклади охорони здоров'я Редагувати

Солонянська Центральна районна лікарня вул. Усенка,13

Культурні заклади Редагувати

Районний будинок культури вул. Гагаріна, 12-а
Будинок дитячої творчості вул. Гагаріна, 3
Дитяча музична школа вул. Гагаріна, 3

Найбільші підприємства Редагувати

Солонянський РЕМ
Міжрайонне управління водного господарства
ТОВ «Завод полімер деталь»
ТОВ Солонянський завод «Агрополімердеталь»
ТОВ «Агроовен»
Солонянська СЕГГ ВАТ «Дніпропетровськ газ»
Супермаркет «Varus»

Цікаві факти Редагувати

У селищі є будинок братів Бергманів. Тепер у цій будівлі розміщені краєзнавчий музей, районний архів, бібліотека, центр надання адміністративних послуг. Сім'я Бергманів у 1862 році отримала 14 тисяч десятин землі. На території селища розташовані дві садиби, які належали Пітеру Хугу, Абрахаму та Герману Бергманам. Одна з них є пам'яткою архітектури України місцевого значення. Бергмани активно розвивали регіон. Земська лікарня, земська школа, дороги, початкові школи в інших населених пунктах збудовані за сприяння родини Бергманів багато будівель існують до цього часу.

Відомі люди села

Чумаченко Михайло. Костянтинович (? - 1921) — отаман, мав свій загін, Разом зі своїми братами Іваном, Трохимом та Наумом брав участь у Визвольних змаганнях у 1918-1920 роках. на Катеринославщині. Загинув у лютому 1921 разом з відомим діячем повстанського руху доктором Гелієвим у Солоному.
Строменко Василь Оникійович (1880-1937) — художник, науковець, політичний діяч та сподвижник Д.І. Яворницького.
Строменко Ярема Якович (?-?) — дядько Василія Строменко, політичний діяч. член партії СР, голосний на Катеринославських земських зборах від Катеринославського повіту. У 30-х роках ХХ століття засланий бльшовиками у північні краї Росії разом з родиною за активну антирадянську діяльність проти розкуркулювання та колективізації, звідки він не повернувся.
Задернюк Микола Миколайович (1989—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Більченко Сергій Саввич — провідний співробітник органів держбезпеки СРСР, в роки Другої світової війни — організатор і керівник партизанського руху на окупованій території, в 1943—1953 — нарком (міністр) внутрішніх справ Білоруської РСР, генерал-полковник.
Полторацький Федір Микитович — Герой Соціалістичної Праці
Штеменко Олександр Васильович — доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри неорганічної хімії УДХТУ
Зінченко Гнат Гнатович — Герой Соціалістичної Праці
Оковитий Сергій Іванович — доктор хімічних наук, професор, професор кафедри органічної хімії, ректор ДНУ (з 2021 р.)
Чукмарьов Микола Юхимович (1919-1943) — народився у селі Малишково Краснінського району Смоленської області, радянський партизан, його іменем було названо вулицю у Солоному. Розстріляний 2 березня 1943 року біля Нового світу.

Галерея Редагувати

Література Редагувати

Волощенко Г.П., Станкевич Н.І., Теліченко Ю.М. Соло́не // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.776-786

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Солоне (смт)

Солонянська селищна рада [ 2 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Погода в смт Солоне [ 2 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Сайт Верховної ради^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Солоне — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
Розповідають вулиці Солоного [ 23 серпня 2018 у Wayback Machine.]. Суспільно-політичний тижневик Солонянського району «Вперед» № 29-30 від 21 та 28 липня 2018 року

Примітки Редагувати

https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_Сhuselnist.pdf
(uk-UA). Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-63)
Деды бунтовали. О революции 1905 года в Екатеринославском уезде (Строменко, Стасюк, Поплавский и тд) (uk-UA). Процитовано 19 липня 2022.
Становление советского режима на Солонянщине. Часть2/2. Деды танцевали Eng subs (uk-UA). Процитовано 12 квітня 2022.
(uk-UA). Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
Эпоха Моцных-Строменко из села Соленое/The era of Motsny-Stromenko from the village Solone, Ukraine - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 16 травня 2022.
Галерея сложных судеб. Александр Колодченко - сельский учитель знал историю лучше Грушевского - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 16 травня 2022.
(uk-UA). Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
Анатолій Сокоринський: розмова чому РУХ не вижив у незалежній Україні за яку він власне і боровся (uk-UA). Процитовано 22 квітня 2023.
. Солоне, Вовніги, Башмачка. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Це незавершена стаття про Дніпропетровську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ttps://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_Сhuselnist.pdf

[2] (uk-UA). Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[4] рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-63)

[5] Деды бунтовали. О революции 1905 года в Екатеринославском уезде (Строменко, Стасюк, Поплавский и тд) (uk-UA). Процитовано 19 липня 2022.

[6] Становление советского режима на Солонянщине. Часть2/2. Деды танцевали Eng subs (uk-UA). Процитовано 12 квітня 2022.

[7] (uk-UA). Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.

[8] Эпоха Моцных-Строменко из села Соленое/The era of Motsny-Stromenko from the village Solone, Ukraine - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 16 травня 2022.

[9] Галерея сложных судеб. Александр Колодченко - сельский учитель знал историю лучше Грушевского - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 16 травня 2022.

[10] (uk-UA). Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.

[11] Анатолій Сокоринський: розмова чому РУХ не вижив у незалежній Україні за яку він власне і боровся (uk-UA). Процитовано 22 квітня 2023.

[12] . Солоне, Вовніги, Башмачка. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.

[ukr-socialdata-mova-2001-13] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних