www.wikidata.uk-ua.nina.az

Снєгур Мірча Іванович Мі рча Іванович Снє гур 3 4 рум Mircea Ion Snegur нар 17 січня 1940 с Тріфенешть Сороцького жудеця

Снєгур Мірча Іванович

Мі́рча Іванович Снє́гур (рум. Mircea Ion Snegur; нар. 17 січня 1940, с. Тріфенешть Сороцького жудеця, нині Флорештський район — помер 13 вересня 2023) — молдавський політик, перший президент Молдови (1991/1990–1996/1997). Кандидат сільськогосподарських наук.

Снєгур Мірча Іванович
рум. Mircea Ion Snegur
Народився 17 січня 1940(1940-01-17)
Тріфенешть, Королівство Румунія
Помер 13 вересня 2023(2023-09-13) (83 роки)
Кишинів, Молдова
·злоякісна пухлина
Країна  Молдова
Діяльність політик
Галузь політик
Alma mater Державний аграрний університет Молдови
Знання мов румунська
Посада президент Молдови, Член Парламенту Молдовиd і Очільник Парламенту Молдовиd
Партія КПРС, Аграрна партія Молдовиd, Liberal Partyd і Комуністична партія Молдавії
Конфесія православ'я
Діти Герман Наталя Мірчівна
Автограф
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Снєгур.

Життєпис Редагувати

У 1956 закінчив середню школу в селі Фрумушика Флорештського району.

У 1961 закінчив Кишинівський сільськогосподарський інститут за спеціальністю «агрономія».

У 1961—1962 роках — старший агроном, у 1962—1963 роках — головний агроном, у 1963—1968 роках — голова колгоспу «Шлях до комунізму» в селі Лунга Флорештського району. Член КПРС з 1964 року.

У 1968—1969 роках — аспірант кафедри рослинництва Кишинівського сільськогосподарського інституту імені Фрунзе. У 1969—1973 роках — директор дослідної станції рільництва Кишинівського сільськогосподарського інституту імені Фрунзе.

У 1973—1974 роках — начальник Головного управління землеробства і впровадження передових технологій в рільництво, в 1974—1978 роках — начальник Головного управління сільськогосподарської науки Міністерства сільського господарства Молдавської РСР.

У 1978—1981 роках — директор Молдавського науково-дослідного інституту польових культур — генеральний директор науково-виробничого об'єднання «Селекція».

У 1981—1985 роках — 1-й секретар Єдинецького районного комітету КП Молдавії.

31 травня 1985 — 5 грудня 1989 року — секретар ЦК КП Молдавії.

З квітня по вересень 1990 голова Верховної Ради Молдавської РСР. У червні 1990 року вийшов з КПРС.

У кінці 1990 після безальтернативних виборів став президентом МРСР. На посаду він був призначений постановою Верховної Ради РСР Молдова № 251-XII від 3 вересня 1990 року. За законом Верховної Ради РСР Молдова № 589-XII від 23 травня 1991 РСР Молдова була перейменована в Республіку Молдова. На підставі Конституції Республіки Молдова парламентом постановою № 722-XII від 19 вересня 1991 року призначені вибори президента на 8 грудня 1991. Президентом Молдови був обраний Мірча Снєгур. Він не підтримав Народний фронт Молдови в прагненні до негайного об'єднання з Румунією, за що Народний фронт певний час намагався оголосити йому бойкот. Проте вже в 1992 повернув собі підтримку Народного фронту, виступивши жорстким прихильником ліквідації самопроголошеної автономії Придністров'я, що зрештою вилилося в Придністровський конфлікт. У березні 1994 з ініціативи Президента Снєгура і під його тиском в Молдові відбувся сумнівної легітимності референдум, що формально затвердив Молдову як незалежну і цілісну державу.

За час президентського правління Мірчі Снєгура незалежність Молдови в короткий термін визнали понад 130 країн. Молдова стала членом ООН і понад 40 інших міжнародних структур. Проте в країні в цей час почався спад виробництва, посилилася еміграція з країни, зросло безробіття, яке в 1995 офіційно перевищило 200 000 осіб.

Під час виборів президента 1996 Мірча Снєгур в першому турі отримав відносну більшість голосів (38,7 %). Петро Лучинський набрав 27,7 % голосів. Однак у другому турі Лучинський, підтриманий лівими і центристськими силами, набрав більше голосів, ніж Снєгур.

Після програних виборів, Мірча Снєгур був обраний головою Партії відродження і злагоди Молдови, яка, у складі виборчого блоку «Демократична конвенція Молдови», подолала виборчий бар'єр у 4 %. Блок отримав 26 мандатів в парламенті, а потім брав участь у керівній коаліції «Альянс за демократію і реформи», яка існувала з 1998 по 2000 роки. Розвал керівної коаліції спровокував дострокові парламентські вибори 2001 року, в яких взяла участь і партія Снєгура. Проте Партія відродження і злагоди набрала 5,79 % голосів і не подолала виборчий поріг в 6 % і у 2003 році припинила своє існування, увійшовши до складу Альянсу «Наша Молдова».

Помер 13 вересня 2023 внаслідок тривалої хвороби.

Родина Редагувати

Дружина Джорджета Снєгур померла 2019 р., є дочка Наталія Герман та син.

Примітки Редагувати

  1. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  2. ↑ Умер от неизлечимой болезни первый президент Молдавии Мирча Снегур — The Voice Mag.
    d:Track:Q25068111
  3. Л.Губерський. Снєгур Мірча // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
  4. М. Дорошко. Снєгур Мірча // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.670 ISBN 978-966-611-818-2
  5. Молдова: новый президент против новой республики (рос.). Журнал «Власть». 03.09.1990. [недоступне посилання з липня 2019]
  6. Помер перший президент Молдови Мірча Снєгу, Радіо Свобода, 14.09.2023

Література Редагувати

  • Л.Губерський. Снєгур Мірча // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
  • М. Дорошко. Снєгур Мірча // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.670 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mi rcha Ivanovich Snye gur 3 4 rum Mircea Ion Snegur nar 17 sichnya 1940 s Trifenesht Sorockogo zhudecya nini Floreshtskij rajon pomer 13 veresnya 2023 moldavskij politik pershij prezident Moldovi 1991 1990 1996 1997 Kandidat silskogospodarskih nauk Snyegur Mircha Ivanovichrum Mircea Ion SnegurNarodivsya 17 sichnya 1940 1940 01 17 1 Trifenesht Korolivstvo RumuniyaPomer 13 veresnya 2023 2023 09 13 2 83 roki Kishiniv Moldova zloyakisna puhlina 2 Krayina MoldovaDiyalnist politikGaluz politikAlma mater Derzhavnij agrarnij universitet MoldoviZnannya mov rumunskaPosada prezident Moldovi Chlen Parlamentu Moldovid i Ochilnik Parlamentu MoldovidPartiya KPRS Agrarna partiya Moldovid Liberal Partyd i Komunistichna partiya MoldaviyiKonfesiya pravoslav yaDiti German Natalya MirchivnaAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Snyegur Zmist 1 Zhittyepis 2 Rodina 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiU 1956 zakinchiv serednyu shkolu v seli Frumushika Floreshtskogo rajonu U 1961 zakinchiv Kishinivskij silskogospodarskij institut za specialnistyu agronomiya U 1961 1962 rokah starshij agronom u 1962 1963 rokah golovnij agronom u 1963 1968 rokah golova kolgospu Shlyah do komunizmu v seli Lunga Floreshtskogo rajonu Chlen KPRS z 1964 roku U 1968 1969 rokah aspirant kafedri roslinnictva Kishinivskogo silskogospodarskogo institutu imeni Frunze U 1969 1973 rokah direktor doslidnoyi stanciyi rilnictva Kishinivskogo silskogospodarskogo institutu imeni Frunze U 1973 1974 rokah nachalnik Golovnogo upravlinnya zemlerobstva i vprovadzhennya peredovih tehnologij v rilnictvo v 1974 1978 rokah nachalnik Golovnogo upravlinnya silskogospodarskoyi nauki Ministerstva silskogo gospodarstva Moldavskoyi RSR U 1978 1981 rokah direktor Moldavskogo naukovo doslidnogo institutu polovih kultur generalnij direktor naukovo virobnichogo ob yednannya Selekciya U 1981 1985 rokah 1 j sekretar Yedineckogo rajonnogo komitetu KP Moldaviyi 31 travnya 1985 5 grudnya 1989 roku sekretar CK KP Moldaviyi Z kvitnya po veresen 1990 golova Verhovnoyi Radi Moldavskoyi RSR U chervni 1990 roku vijshov z KPRS 5 U kinci 1990 pislya bezalternativnih viboriv stav prezidentom MRSR Na posadu vin buv priznachenij postanovoyu Verhovnoyi Radi RSR Moldova 251 XII vid 3 veresnya 1990 roku Za zakonom Verhovnoyi Radi RSR Moldova 589 XII vid 23 travnya 1991 RSR Moldova bula perejmenovana v Respubliku Moldova Na pidstavi Konstituciyi Respubliki Moldova parlamentom postanovoyu 722 XII vid 19 veresnya 1991 roku priznacheni vibori prezidenta na 8 grudnya 1991 Prezidentom Moldovi buv obranij Mircha Snyegur Vin ne pidtrimav Narodnij front Moldovi v pragnenni do negajnogo ob yednannya z Rumuniyeyu za sho Narodnij front pevnij chas namagavsya ogolositi jomu bojkot Prote vzhe v 1992 povernuv sobi pidtrimku Narodnogo frontu vistupivshi zhorstkim prihilnikom likvidaciyi samoprogoloshenoyi avtonomiyi Pridnistrov ya sho zreshtoyu vililosya v Pridnistrovskij konflikt U berezni 1994 z iniciativi Prezidenta Snyegura i pid jogo tiskom v Moldovi vidbuvsya sumnivnoyi legitimnosti referendum sho formalno zatverdiv Moldovu yak nezalezhnu i cilisnu derzhavu Za chas prezidentskogo pravlinnya Mirchi Snyegura nezalezhnist Moldovi v korotkij termin viznali ponad 130 krayin Moldova stala chlenom OON i ponad 40 inshih mizhnarodnih struktur Prote v krayini v cej chas pochavsya spad virobnictva posililasya emigraciya z krayini zroslo bezrobittya yake v 1995 oficijno perevishilo 200 000 osib Pid chas viboriv prezidenta 1996 Mircha Snyegur v pershomu turi otrimav vidnosnu bilshist golosiv 38 7 Petro Luchinskij nabrav 27 7 golosiv Odnak u drugomu turi Luchinskij pidtrimanij livimi i centristskimi silami nabrav bilshe golosiv nizh Snyegur Pislya progranih viboriv Mircha Snyegur buv obranij golovoyu Partiyi vidrodzhennya i zlagodi Moldovi yaka u skladi viborchogo bloku Demokratichna konvenciya Moldovi podolala viborchij bar yer u 4 Blok otrimav 26 mandativ v parlamenti a potim brav uchast u kerivnij koaliciyi Alyans za demokratiyu i reformi yaka isnuvala z 1998 po 2000 roki Rozval kerivnoyi koaliciyi sprovokuvav dostrokovi parlamentski vibori 2001 roku v yakih vzyala uchast i partiya Snyegura Prote Partiya vidrodzhennya i zlagodi nabrala 5 79 golosiv i ne podolala viborchij porig v 6 i u 2003 roci pripinila svoye isnuvannya uvijshovshi do skladu Alyansu Nasha Moldova Pomer 13 veresnya 2023 vnaslidok trivaloyi hvorobi 6 Rodina RedaguvatiDruzhina Dzhordzheta Snyegur pomerla 2019 r ye dochka Nataliya German ta sin Primitki Redaguvati Munzinger Personen d Track Q107343683 a b Umer ot neizlechimoj bolezni pervyj prezident Moldavii Mircha Snegur The Voice Mag d Track Q25068111 L Guberskij Snyegur Mircha Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 M Doroshko Snyegur Mircha Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 670 ISBN 978 966 611 818 2 Moldova novyj prezident protiv novoj respubliki ros Zhurnal Vlast 03 09 1990 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pomer pershij prezident Moldovi Mircha Snyegu Radio Svoboda 14 09 2023Literatura RedaguvatiL Guberskij Snyegur Mircha Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 M Doroshko Snyegur Mircha Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 670 ISBN 978 966 611 818 2Posilannya RedaguvatiBiografiya Mirchi Snyegura na sajti prezidenta Moldaviyi Prezidentura Respubliki Moldova Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Snyegur Mircha Ivanovich amp oldid 40471790