Безальтернативні вибори (вибори без альтернативи), показові вибори - вид виборів, при яких в передвиборчій агітації бере участь тільки один кандидат або одна партія.
Сутність ред.
Електорат при цьому може голосувати тільки за чи проти кандидата. Явка виборців зазвичай досить низька і результати виборів часто можуть оголошуватись заочно, про повну підтримку предмету виборів.
Часто при безальтернативних виборах передвиборча кампанія не проводиться, оскільки в ній відсутній сенс, або з причин відсутності або заборони до існування опозиційних партій.
Історія ред.
Безальтернативні вибори часто є основним видом виборів у країнах з авторитарним або тоталітарним режимом. У зв'язку з цим, у представників ліберально -демократичних поглядів склалося негативне ставлення до такої системи голосування.
У світі ред.
Такий вид виборів практикувався, зокрема, в Радянському Союзі з середини 20-х до середини 80-х років XX століття. У США другі президентські вибори проводилися таким же чином - Джордж Вашингтон був обраний в 1792 році, будучи єдиним кандидатом. Також безальтернативним голосуванням обирається голова Парламентської Асамблеї Ради Європи, Верховна Народна Рада КНДР і деякі інші.
В Україні ред.
Безальтернативними були, як і інші вибори в СРСР, вибори до Верховної Ради УРСР та місцевих рад народних депутатів у 1938—1989 роках.
Вибори до Сойму Карпатської України 12 лютого 1939 року також були безальтернативними, оскільки до виборів була допущена лише одна партія.
За часів Незалежності безальтернативних виборів не проводилось.
Див також ред.
Джерела ред.
Посилання ред.
- Безальтернативні вибори на Кубі [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Росбалт
- , СвітМедіа
- У Молдові дозволили безальтернативні президентські вибори [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.], Gazeta.ua