Миха́йло Дми́трович Ско́белєв (нар. 17 (29) вересня 1843 — пом. 7 липня 1882) — російський воєначальник, генерал від інфантерії (1881), генерал-ад'ютант (1878).
| Михайло Дмитрович Скобелєв | |
|---|---|
| Михаил Дмитриевич Скобелев | |
| Михайло Скобелєв | |
| Прізвисько | «Білий генерал» |
| Народження | 17 (29) вересня 1843 Недалеко від Москви |
| Смерть | 7 липня 1882 (38 років) Москва кардіоплегія |
| Поховання | Zaborovod |
| Країна | Російська імперія |
| Рід військ | Піхота, кавалерія |
| Освіта | Імператорський Санкт-Петербурзький університетd і Академія Генерального штабу (1868) |
| Роки служби | 1861–1882 |
| Звання | Генерал від інфантерії |
| Війни / битви | Польське повстання 1863—1864, Khiva campaignd, Kokandian campaignd, Облога Плевни і Battle at Shipka – Sheynovod |
| Нагороди | |
| Скобелєв Михайло Дмитрович у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився недалеко від Москви, в сім'ї офіцера російської армії.
В 1868 році закінчив Академію генштабу і був направлений для служби до Туркестану. Брав участь в Хівінському поході 1873 і у захопленні Кокандського ханства (1873—1876). Із лютого 1876 військовий губернатор Ферганської області.
Під час російсько-турецької війни 1877—1878 фактично командував (будучи начальником штабу Зведеної козачої дивізії) Кавказькою козачою бригадою під час 2-го штурму Плевни (Плевена) в липні 1877 і окремим загоном при оволодінні Ловецької (Ловечем) в 1877 серпні. Під час 3-го штурму Пльовни (1877 серпня) успішно керував діями лівофлангового загону, який прорвався до Пльовне, але не отримав своєчасну підтримку від командування. Командуючи 16-й піхотною дивізією, брав участь в блокаді Пльовни і зимовому переході через Балкани (через Імітлійській перевал), зігравши вирішальну роль в битві під Шейновим. В лютому 1878 зайняв Сан-Стефано під Стамбулом.
Скобелєв був прихильником сміливих та рішучих дій, володів глибокими і всебічними знаннями у військовій справі. Успішні дії Скобелєва створили йому велику популярність в Росії і Болгарії, де його ім'ям були названі вулиці, площі і парки в багатьох містах. У 1907—1924 рр. місто Фергана носило назву «Скобелєв».
Після закінчення Російсько-турецької війни повернувся до Туркестану. В 1878—1880 командував корпусом. В 1880—1881 керував 2-ю Ахалтекінською експедицією, під час якої був завойований Туркменістан. В 1882, знаходячись в Парижі, виступив в захист балканських народів, проти агресивної політики Німеччини і Австро-Угорщини, що зумовило міжнародне ускладнення.
Був відкликаний імператором Олександром III і незабаром раптово помер. Серед найпопулярніших версій загибелі висувалися вбивство германською агентурою чи поліцаями імператора.
Пам'ять Редагувати
В 1912 році в Москві на Тверській площі на народні засоби Скобелєву був споруджений красивий пам'ятник, але в 1918 році він був знесений. Також йому були присвячені однойменний марш невідомого композитора, ряд вулиць, площ і проспект.
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скобелєв Михайло Дмитрович |
| Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |