Плевен — місто в Болгарії, адміністративний центр Плевенської області. Розташоване на півночі країни. Плевен та його околиці мають коріння з античної давнини і практично безперервний розвиток протягом тисячоліть. Міжнародну відомість Плевен здобув через облогу в 1877, під час якої турецький гарнізон впродовж майже п'яти місяців захищався проти об'єднаних російсько-румунських сил, що мали кількісну перевагу в живій силі в 3-4 рази, а в артилерії в 5 разів.
| Плевен болг. Плевен | |
|---|---|
| |
| Основні дані | |
| 43°24′47″ пн. ш. 24°37′00″ сх. д. / 43.41318800002777323° пн. ш. 24.6169160000277784661° сх. д.Координати: 43°24′47″ пн. ш. 24°37′00″ сх. д. / 43.41318800002777323° пн. ш. 24.6169160000277784661° сх. д. | |
| Країна | Болгарія |
| Адмінодиниця | Pleven Municipalityd |
| Столиця для | Плевенська область і Pleven Municipalityd |
| Площа | 85 000 000 квадратний метр |
| Населення | 119 596 осіб (15 вересня 2022) |
| Висота НРМ | 116 м |
| Міста-побратими | Кавадарці (11 грудня 2008), Горні Мілановац (29 квітня 1998), Бурса (30 жовтня 1998), Едеса, Ростов-на-Дону (4 лютого 1993), Кайзерслаутерн (18 вересня 1999), Гімарайнш, Бітола (13 травня 1999), Бреїла (1 лютого 1997), Миколаїв (22 квітня 2005), Волос (серпень 2015), Берестя (9 липня 1997), Yongchuan Districtd (15 липня 2011), Шарлотсвілл (2 квітня 2004), Понта-Делгада (6 липня 2007), Плоцьк (7 вересня 2011), Цзіньчжоу (31 жовтня 2002), Гандія (29 вересня 2018), Центральний адміністративний округ Москви (21 травня 2001), Агадір (3 серпня 1998) |
| Телефонний код | 064 |
| Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 |
| Код LAU (NUTS) | BG56722 |
| GeoNames | 728203 |
| OSM | ↑1922478 ·R (Pleven Municipality) |
| Поштові індекси | 5800 |
| Міська влада | |
| Мер міста | Георг Спартанськийd |
| Вебсайт | pleven.bg/en/ |
| Мапа | |
| | |
| | |
| Плевен у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Плевен розташовується в сільськогосподарському регіоні в самому серці Дунайської рівнини, історичний рагіон Мезія, оточений низькими вапняковими пагорбами, плевенськими висотами. Центральне розташування міста в північній Болгарії визначає його важливість як великого адміністративного, економічного, політичного, культурного і транспортного центра. Плевен розташований за 170 км від столиці Софії, 320 км на захід від болгарського узбережжя Чорного моря і на 50 км на південь від Дунаю.
Річка Віт тече поруч з містом, а невеличка річка Тучениця (здебільшого відома в Плевені як Барата, буквально «Струмочок») перетинає його.
| Клімат | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 22,8 | 24,0 | 31,2 | 35,1 | 37,5 | 38,4 | 44 | 41,8 | 40,8 | 38,3 | 28,8 | 23,4 | 44 |
| Середній максимум, °C | 1,3 | 4,6 | 10,3 | 18,1 | 23,1 | 26,7 | 29,3 | 29,4 | 25,4 | 18,2 | 10,5 | 4,1 | 16,8 |
| Середня температура, °C | −2,2 | 0,6 | 5,4 | 12,5 | 17,4 | 21,0 | 23,4 | 22,9 | 18,6 | 12,4 | 6,4 | 0,7 | 11,6 |
| Середній мінімум, °C | −5,5 | −3,3 | 0,9 | 6,8 | 11,5 | 14,8 | 16,7 | 16,1 | 12,3 | 7,2 | 2,9 | −2 | 6,5 |
| Абсолютний мінімум, °C | −29,3 | −22,2 | −18,9 | −5,7 | 0,6 | 3,4 | 8,7 | 8,9 | −0,6 | −6,5 | −20,4 | −24 | −29,3 |
| Норма опадів, мм | 39 | 34 | 33 | 52 | 68 | 81 | 63 | 40 | 38 | 44 | 45 | 41 | 578 |
| Джерело: Stringmeteo |
Історія Редагувати
Стародавні часи і античність Редагувати
Найдавніші сліди людського життя і діяльності на цих землях відносяться до кінця 5-го тисячоліття до нашої ери. Численні археологічні знахідки свідчать про високу матеріальну і духовну культуру фракійців, які жили тисячоліття тому. Серед них — найбільший золотий скарб, знайдений на болгарських землях, що складається з 13 культових об'єктів загальною вагою 12,5 кг.
На початку нової ери ці землі стали частиною Римської імперії. По дорозі від Ескуса до Пилипополя в нинішній Плевен виникла римська дорожня станція Сторгозія і пізніше однойменна фортеця. Археологічні дослідження говорять про масштабне будівництво адміністративних, військових і культових споруд. Одним з найцінніших археологічних пам'яток, збережених до наших днів, є християнська базиліка 4-й століття, друга за величиною в Болгарії після великої королівської церкви в Плісці.
Середньовіччя Редагувати
У середні століття Плевен — болгарське місто з добре розвиненими ремеслами, торгівлею і карбуванням.
Під османським ярмом Редагувати
У 1738 р. населення Плевена було переважно турецьким. Під час російсько-турецької війни 1806—1812 рр. генерал-майор граф Михайло Семенович Воронцов восени 1810 р. відправився в Плевен з близько 3 тис. піхотинців і 1000 вершників для отримання необхідних запасів. Гіди та перекладачі його армії евакуювали болгар з Плевена під час курдлянських заворушень. Багато місцевих болгар війшло до складу його військ. 16 жовтня 1810 Воронцов підкорив і зруйнував Плевенську кам'яну фортецю Керван Сарай і вирушив у Ловеч і Севлиєво. Після виходу військ через арабськи та арнаутськи банди постраждали села Долна Митрополія, Гривиця, Недовець, Пелішат, Кашин, монастир Кайла та багато інших. В епоху Відродження населення займається землеробством, ремеслами і торгівлею, будуються церкви і школи. Мости і громадські фонтани (наприклад, Балаклия) будує влада. У 1825 році тут було відкрито першу світську школу. У 1840 р. (в інших джерелах в 1841 р.) Анастасія Димитрова відкрила першу в Болгарії школу дівчат. У Плевені в 1869 році національний революціонер і апостол болгарської свободи Васил Левски створив у країні перший революційний комітет. У тому ж році було створено читальню «Згода».
У ході російсько-турецької війни, (1877—1878) Плевен набуває стратегічного значення і зосереджує увагу світової громадськості на 5 місяців (Плевенська битва). Навколо міста зосереджені значні військові сили, і, на думку багатьох дослідників, результат війни тут також вирішується внаслідок облоги населення Плевена, проведеної відповідно до стратегії генерала Тотлебенау грудні 1877. Російська та румунська армія перемогли турецьку і захопити Плевен. Осман-паша передав меч румунському командиру Михайлу Черкесу, і російському генерал-лейтенанту Івану Ганецькому. На боці воюючих країн (Туреччина і Союз Росії — Румунії) гинуть десятки тисяч вояків. Вулиці, а також підприємства, носять назви дат, особистостей, полків, пов'язаних з Плевенською епопеєю. Протягом багатьох років вулиці на південь від центру були названі після війни: Енос, Чаталджа, Гренадерська, Олександрівська, Сан-Стефано, Шипка, Шейново, Самара, Ген. Колев.
Після звільнення Редагувати
Після звільнення Болгарії в 1878 році, Плевен зарекомендував себе як важливий адміністративний, економічний і духовний центр. Вибори муніципалітетів 17 серпня 1919 року виграли комуністи, а мером став Іван Кантарджієв. Були введені податки на прибуток, надані будинки безпритульним, безкоштовна медична допомога, одяг, продукти харчування та підручники для бідних студентів, збільшено доходи вчителів. Комуністи були розпущені урядом у липні 1921 року. З грудня 1922 року до червня 1923 року Болгарська комуністична партія знову була у місті, цього разу — мер Івана Зонков. Кінець цієї муніципальної ради приходить з Деветоюнським переворотом.
Новітня історія Редагувати
З 1934 по 1946 рік Плевен — центр Плевенської області (одна з семи в Королівстві Болгарія). У 1949 р. утворився найбільший Плевенський район, а в 1958 р. створено невеликий Плевенський район, який приблизно збігається з нинішньою Плевенською областю. У 1944—1959 роках відбулися зміни в місті, економіці, освіті, охороні здоров'я, банківській справі та адміністрації. Створена промислова зона довжиною понад 15 км, що починається на півдорозі до села Гривиця і охоплює Нефтохім (Плама) між Ясеном і Долишнім Дубником.
Релігія Редагувати
Переважаюча релігія — православна церква,Східна Православна, віруючих близько 90 % населення муніципалітету, 5 % населення — мусульмани. Плевенська єпархія, яка також входить до Нікополя, є найбільшою єпархією в країні. Римо-католицизм — 5 % населення.
Економіка та інфраструктура Редагувати
Щорічно збільшується обсяг інвестицій. Згідно з Національною стратегічною рамкою 2007—2013, Плевен отримає понад 60 % субсидій ЄС разом з іншими 6 містами з населенням понад 100 000 жителів в Республіці Болгарія.
Промисловість Редагувати
- ТОВ «Ваптех» — машинобудівний завод пресового та турбінного обладнання
- Метаком — ливарний завод
- Рубін — скляна фабрика
- «Електро Кабель Болгарія» — кабелі для автомобільної промисловості
- ТОВ «Димитров» — швейна фабрика
- «Fashion Group» — швейна фабрика
- «Плевен 99» — швейна фабрика
- ТОВ «Полюс ТМ» — вентиляція та кондиціонування
Транспорт Редагувати
На північ від Плевена проходить міжнародний першокласний маршрут Е-83 Софія-Русе-Бухарест. Автострада А-2 «Хемус» від Софії до Варни в 15 км на південь від міста. Плевен є важливим залізничним вузлом. ЛініЇ Софія-Бухарест-Київ-Москва, а також головна внутрішня залізниця — напрямок Софія-Варна, з відхиленням від села Яссен до Долишньої Митрополії та Черковиці. Три головні вхідно-вихідні артерії міста — з Софії, Русе та Ловеча — це автомагістралі, однак вони використовуються виключно для перевезень місцевого значення, у тому числі будівельних матеріалів.
Освіта та наука Редагувати
Початкові школи Редагувати
- «Отець Паїсій»
- «Патріарх Євтимій»
- «Єдність»
- «Христо Ботев»
- Початкова школа «Доктор Петро Берон»
- «Василь Левський»
- Початкова школа Йордана Йовкова
- Початкова школа «Нікола Йонков Вапцаров»
- Школа Лазаря Станева
- Початкова школа "Св. Климент Охридський "
Середні школи Редагувати
- ВНЗ Цветана Спасова
- Софійський університет «Стоян Заімов»
- Софійський університет «Христо Смирненськи»
- Софійський університет «Анастасія Димитрова»
- Спортивна школа ім. Георгія Бенковського "
- Математична школа Гео Милев
- Школа викладання мови
- Вища школа Христо Ботев
- Державна фінансова та економічна школа «Інтелект»
- Професійна вища школа ресторану, торгівлі та сервісу
- Професійний технікум деревообробки і машинобудування ім. Захарія Зографа
- Професійна вища школа менеджменту та харчових технологій
Вищі навчальні заклади Редагувати
- Медичний університет — Плевенський медичний університет
- Медичний коледж — Плевен
- Педагогічний коледж — Плевенський педагогічний коледж Кирила і Мефодія
- [Національний військовий університет Національного військового університету імені Василя Левського], м. Долишня Митрополія, поблизу Плевена
Культура Редагувати
Опера, кіно та театр Редагувати
- Драматично-ляльковий театр «Іван Радоєв»
- Плевенська філармонія з відкритою оперною сценою «Христо Брамбаров» (інформація від 10.07.2009)
- Північний ансамбль для народних пісень і танців, який є муніципальним.
- Кінотеатр «Арена»
Музеи та галереї Редагувати
- Панорама «Плевенська епопея»
- Парк-музей Скобелєв був побудований в 1904—1907 рр.
- Будинок-музей родини Вацових, з його багатим інтер'єром, був побудований в 1873 р. Навколо будинку був побудований прекрасний парк з оригінальною огорожею.
- Обласний краєзнавчий музей — історичний музей з етнографічною та природною історією
- Постійна експозиція оперної прими Гени Димитрової в Обласному історичному музеї
- Художня галерея Іллі Бешкова, Плевен
- Виставка-пожертвування Свєтлини Русевої — художня галерея, у якій близько 400 робіт відомих болгарських та зарубіжних художників
- Музей вина розташований у печерній формації, що складається з п'яти галерей площею 650 м². Розташування печери знаходиться в 5 км від центру міста Плевен, у центрі національного парку Кайлака.
Відомі особистості Редагувати
В поселенні народився:
- Маргарита Горанова (нар.. 1947) — болгарська поп-співачка.
- Надя Ножарова (1916—2014) — болгарська співачка оперети та акторка, американська підприємець та філантроп, іспанська графиня.
Посилання Редагувати
- Статистика населення (болг.)
- Сайт громади Плевен (болг.)
- Сайт Плевенської області (болг.)
Примітки Редагувати
- archINFORM — 1994.
- https://www.grao.bg/tna/t41nm-15-09-2022_2.txt
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/kavadartsi-severna-makedoniya
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/gorni-milanovats-sarbiya
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/bursa-turtsiya
- http://old.rostov-gorod.ru/aboutrostov/citypartners/
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/rostov-na-don-ruska-federatsiya
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/kayzerslautern-fr-germaniya
- https://www.kaiserslautern.de/arbeit_bildung_wissenschaft/internationales_kaiserslautern/partnerstaedte/pleven/index.html.de
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/bitolya-severna-makedoniya
- http://www.bitola.gov.mk/%D0%BE%D0%BF%D1%88%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8/%D1%81%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B0/
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/braila-rumaniya
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/nikolaev-ukrayna
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/volos-gartsiya
- https://city-brest.gov.by/ru/pobratim-ru/
- https://www.pleven.bg/en/international-cooperation/brest-belarus
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/brest-belarus
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/yangchuan-kitay
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/sharlotsvil-sasht
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/ponta-delgada-azorski-ostrovi
- https://www.anmp.pt/anmp/pro/mun1/gem101l0.php?cod_ent=M9500
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/plotsk-polsha
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/chindzhou-kitay
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/gandia-ispaniya
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/tsao-moskva-ruska-federatsiya
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/agadir-maroko
- Трифоновъ, акад. Юрданъ, История на града Плѣвенъ до освободителната война — издава плевенското читалище «Съгласие», София — Държавна печатница — 1933
- Stringmeteo – Pleven Climate. Stringmeteo. 2011. Процитовано 20 червня 2012.
- Лео, Мишел (2013). България и нейният народ под османска власт: през погледа на англосаксонските пътешественици (1586 – 1878). Глухарова, Мариета. София: ТАНГРА ТанНакРа. с. 129; 133 – 134. ISBN 9789543781065. OCLC 894636829.
- Румънска война за независимост
- О. А. «Лазар Станев»