Скиргайло Ольгердович, Іван Скиргайло (лит. Skirgaila, пол. Skirgiełło, *бл.1354 — †11 січня 1397) — князь троцький (1382—1395), полоцький (1387—1397), князь київський (1395—1397). Великий князь Литовський (1386—1392). Син Великого литовського князя Ольгерда та його другої дружини княжни Уляни Тверської, рідний брат і найближчий помічник Владислава II Ягайла. По материнській лінії Скиргайло є правнуком короля Русі Юрія І Львовича та відповідно прапраправнуком короля Данила Романовича.
| Скиргайло Ольгердович | |
| |
|---|---|
| 1386 — 1392 | |
| Попередник: | Ягайло |
| Наступник: | Вітовт |
| 1377 — 1382 | |
| Попередник: | Андрій Ольгердович |
| Наступник: | Андрій Ольгердович |
| 1382 — 1392 | |
| Попередник: | Кейстут |
| Наступник: | Вітовт |
| 1387 — 1397 | |
| Попередник: | Андрій Ольгердович |
| 1395 — 1397 | |
| Попередник: | Володимир Ольгердович |
| Наступник: | Іван Ольгимонтович Гольшанський |
| Народження: | 1354 Вільнюс, Велике князівство Литовське |
| Смерть: | 1397 Київ, Велике князівство Литовське |
| Причина смерті: | отрути |
| Поховання: | Києво-Печерська лавра |
| Рід: | Гедиміновичі |
| Батько: | Ольгерд |
| Мати: | Ульяна Тверська |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
1384 року Скиргайло воював з Тевтонським орденом і повернув зайняті орденом Троки.
Проти нього було повстання литовської шляхти та князів близько 1387 року. 1387 року Скиргайло переміг Святослава, князя Смоленського, й одержав за те Полоцьк і багато інших земель, в 1388 році став намісником Литви, поставлений старшим над рештою братів і родичів.
У 1386—1392 роках був намісником польського короля Владислава II Ягайла у Великому князівстві Литовському. Через політику Ягайла на зближення Литви та Польщі на шкоду руській складовій союзу у Великому князівстві розпочалась громадянська війна (1389—1392).
1392 року його кузин — князь Вітовт — за допомогою Тевтонського ордену примусив Ягайла укласти Острівський мир, за яким Скиргайло, підкоряючись волі короля, поступився Вітовту Великим князівством, й з того часу допомагав йому у внутрішніх і зовнішніх війнах. Після угоди між Ягайлом і Вітовтом значною мірою втрачає вплив. За цією ж угодою, 1395 року, після усунення Володимира Ольгердовича, одержав Київське князівство.
Був православним, підтримував руські (українсько-білоруські) впливи у Великому Князівстві Литовському.
Помер у Києві, ймовірно, отруєний у Вишгороді на бенкеті Фоми (Фома Чернецъ изъ Уфовъ) — митрополичого намісника собору святої Софії. За одними літописними даними, через 7 днів після бенкету, був похований біля гробу Феодосія Печерського у церкві Печерської Богородиці Києво-Печерського монастиря. Державцем Київського князівства Вітовт призначив князя Івана Ольгимонтовича.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Скиргайлло // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1900. — Т. XXX. — С. 199.
- Krupska Anna. Moniwid (Monwede, Moniwidus, Moniuidus, Monowyd, Monwid, Monywid) Wojciech h. Leliwa (zm. po r. 1423) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/4, zeszyt 91. — S. 658—659. (пол.)
- ↑ Извлеченіе изъ древнихъ Литовскихъ лѣтописей и изъ Русскихъ лѣтописныхъ сводовъ / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 34.
Джерела та література Редагувати
- Русина О. В. Скиргайло Ольгердович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 599. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Історія України в особах: IX—XVIII ст. — К.: Видавництво «Україна», 1993. — 396 с.
- М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. IV.
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи. — Львів, 2000.
- Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.
Посилання Редагувати
- Скиргайло Іван // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1756. — 1000 екз.
- Русский Биографический Словарь (рос.)
| Попередник Андрій Полоцький | Князь Полоцький 1377-1381 | Наступник Андрій Полоцький |
| Попередник Кейстут | Князь Троцький 1382-1392 | Наступник Вітовт |
| Попередник Ягайло | Великий князь Литовський 1386-1392 | Наступник Вітовт |
| Попередник Андрій Полоцький | Князь Полоцький 1387-1397 вдруге | Наступник — |
| Попередник Володимир Ольгердович | Князь Київський 1395-1397 | Наступник Іван Ольгимонтович |