Система футбольних ліг Італії є ланцюгом взаємопоєднаних клубних турнірів з футболу в Італії. Система являє собою ієрархію ліг, пов'язаних між собою правилами вибуття та підвищення в класі.
Структура Редагувати
На вершині піраміди знаходиться Національна Професіональна Ліга (італ. Lega Nazionale Professionisti, також відома як Lega Calcio), яка складається з двох дивізіонів (Серія A і Серія B).
Під нею розташована Професіональна Ліга Серії C (Lega Professionisti Serie C, також відома як Lega di Serie C), яка складається з трьох дивізіонів (Дивізіон A, B і C). Серія C є останнім професіональним дивізіоном Італії.
Далі йде Серія D, яка складається з дев'яти паралельних обласних дивізіонів; нею керує Міжобласний комітет Національної Аматорської Ліги (Lega Nazionale Dilettanti). Під нею розташовано ще п'ять щаблів піраміди: Еччеленца (Eccellenza), Промоціоне (Promozione), Прима Категорія (Prima Categoria) і Секонда Категорія (Seconda Categoria) знаходяться під управлінням обласних комітетів Національної Аматорської Ліги, а Терца Категорія (Terza Categoria) — під управлінням провінційних комітетів.
Система Редагувати
| Рівень | Ліга(и)/Дивізіон(и) | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Серія A 20 команд | ||||||||
| 2 | Серія B 22 команди | ||||||||
| 3 | Серія C Дивізіон A 20 команд | Серія C Дивізіон B 20 команд | Серія C Дивізіон C 20 команд | ||||||
| 4 | Серія D Дивізіон A 18 команд | Серія D Дивізіон B 18 команд | Серія D Дивізіон C 18 команд | Серія D Дивізіон D 18 команд | Серія D Дивізіон E 18 команд | Серія D Дивізіон F 18 команд | Серія D Дивізіон G 18 команд | Серія D Дивізіон H 18 команд | Серія D Дивізіон I 18 команд |
| 5 | Еччеленца | ||||||||
| 6 | Промоціоне | ||||||||
| 7 | Прима Категорія | ||||||||
| 8 | Секонда Категорія | ||||||||
| 9 | Терца Категорія |
Історія Редагувати
Перші італійські футбольні ліги було започатковано англійськими емігрантами у 1890-х роках. Першим клубом був Дженоа Крикет енд Атлетік Клаб (тепер Дженоа Крикет енд Футбол Клаб). Спочатку існували окремі ліги для італійців і іноземців, але вони злилися у 1897-му році. У березні 1898 року в Турині було створено Італійську Федерацію Футболу (Federazione Italiana Giuoco Calcio або FIGC). Спочатку до неї приєдналися лише чотири клуби — Дженоа, ФК Торінезе, Інтернаціонале ді Торіно і Сочьєта Джиннастіка ді Торіно. Перший чемпіонат було розіграно у Турині протягом одного дня, 8 травня 1898 року. Чемпіоном стала Дженоа.
Дженоа була на той час потужним клубом в італійському футболі, вигравши чемпіонат у 1899, 1900, 1902, 1903 і 1904 роках. В результаті розколу Сочьєта Джиннастіка ді Торіно було утворено два нових клуби — Мілан ФБК і ФБЦ Ювентус, які приєдналися до ліги у 1900 році.
Італійська ліга приєдналася до ФІФА у 1905 році і того ж року прийняла обласну лігову структуру.
Після перерви внаслідок Першої світової війни популярність футболу значно зросла, і до ліги приєдналася велика кількість малих клубів. Влітку 1921 року було тимчасово створено ще одну федерацію (Confederazione Calcistica Italiana або CCI), в результаті чого у 1922 році в Італії було два чемпіони — Про Верчеллі і Новезе. Врешті-решт дві асоціації злилися наприкінці сезону.
Перехід до загальнонаціональної ліги відбувся у 1929 році. Протягом першого сезону у вищому дивізіоні було вісімнадцять команд. Першим чемпіоном став Інтернаціонале у 1930 році. Тоді ж Італія здобула великі перемоги на міжнародній арені, вигравши Кубок світу у 1934 і 1938 роках.
Після Другої світової війни протягом одного сезону існували окремі регіональні ліги (північна і південна), з матчем плей-оф з метою визначення чемпіона. Після цього ліга знову повернулася до загальнонаціональної структури.
Торіно стало першим повоєнним чемпіоном, вигравши лігу чотири рази поспіль. Але врешті-решт домінуючими клубами стали Ювентус, Мілан і Інтернаціонале, які сукупно ставали чемпіонами 54 рази.