Сивілла Левічарофф (нім. Sibylle Lewitscharoff; 16 квітня 1954, Штутгарт — 13 травня 2023, Берлін) — німецька письменниця (по батькові — болгарського походження).
| Сивілла Левічарофф | |
|---|---|
| нім. Sibylle Lewitscharoff | |
| Народилася | 16 квітня 1954[…] Штутгарт, ФРН |
| Померла | 13 травня 2023 (69 років) Берлін, Німеччина ·розсіяний склероз |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | драматургиня, письменниця |
| Alma mater | Вільний університет Берліна |
| Мова творів | німецька, французька і іспанська |
| Роки активності | з 1994 |
| Жанр | роман і п'єса |
| Magnum opus | Q17122688?, Q17122273? і Q16830667? |
| Членство | PEN Centre Germanyd, Берлінська академія мистецтв, Академія мистецтва НДРd, Німецька академія мови і поезії і Баварська академія витончених мистецтв |
| Нагороди | премія Інгеборг Бахманнd (1998) Marie Luise Kaschnitz Prized (2008) Berliner Literaturpreisd (2010) Kranichsteiner Literaturpreisd (2006) Marieluise-Fleißer-Preisd (2011) Wilhelm Raabe Literature Prized (2011) Ricarda-Huch-Preisd (2011) Leipzig Book Fair Prize/Fictiond (2009) Brüder-Grimm-Poetikprofessurd (2013) |
| | |
| Сивілла Левічарофф у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народилася в Штутгарті. Батько емігрував в Німеччину з Болгарії під час Другої Світової війни. Мати — німкеня. Коли дівчинці було дев'ять років, батько закінчив життя самогубством. Ця трагічна сімейна історія мала емоційний вплив на життя та творчість Сивілли Левіачарофф.
За освітою теолог, яку отримала в Вільному університеті Берліна. Після закінчення університету певний час працювала бухгалтером в рекламному агенстві. Проживала в Буенос-Айресі та в Парижі, до Берліна повернулася в 2000 році.
Творчу діяльність розпочинала як авторка радіопостановок. Перші друковані твори з'явилися в 1994 році. Популярності письменниці приніс роман «Понг» (1998), за який отримала першу свою літературну премію Інгеборг Бахман.
Одружена, на даний час проживає з чоловіком- художником Фрідріхом Мекшепером в Берліні. Крім письменницької займається і викладацькою діяльністю. Сивілла Левіачарофф є членом ПЕН-Центру Німеччини, Німецької академії мови та літератури, Баварської академії витончених мистецтв та Берлінської академії мистецтв.
Творча діяльність Редагувати
Левіачарофф відома в Німеччині як авторка романів: «Монтгомері», «Consummatus», «Апостол», «Блюмберг».
Романи отримали високу оцінку не лише за ідейний зміст, але і за дотепну, іронічну мову. Її твори розкривають важливі питання людства з гумором і глибокодумністю. Експерт з німецької літератури Ульріке Ведер вважає, що творчість Левіачарофф має всі характерні риси магічного реалізму.
У 2012 році стає автором драми «Перед судом», прем'єра якої відбулася в травні цього ж року в Національному театрі Мангейма. За поєднання в творах повсякденної реальності, фантазії та лінгвістичну винахідливість Левіачарофф присуджено в 2013 році найпрестижнішу літературну премію Німеччини — премію Бюхнера, якою також нагороджені Гюнтер Грасс, Генріх Белль, Фрідріх Дюрренматт і Ельфріда Єлінек.
У 2014 році вперше звертається до детективного жанру. Роман отримав назву «Killmousky» на честь чорного кота, який одного вечора прибув до будинку Річарда Елвагнера, колишнього поліцейського. Саме ця історія і стане відправною точкою сюжету детективу.
Твори перекладені французькою, англійською, іспанською, турецькою, словенською мовами. Українською мовою твори Сивілли Левіачарофф на даний час перекладів не мають.
Художні твори Редагувати
Романи Редагувати
- «36 Gerechte». 1994 р.
- «Понг», 1998 р. (фр. пер. 2000, тур. пер. 2003, англ. пер. 2013)
- «Монтгомері», 2003 р.
- «Consummatus» , 2006 р.
- «Апостол», 2009 р. (ісп. пер. 2010)
- «Блюменберг», 2011 р. (ісп. и словен. пер. 2013)
- «Killmousky», 2014 р.
Драми Редагувати
«Перед судом», 2012 р.
Есе Редагувати
«Письменник як дитина», 2009 р.
Відзнаки Редагувати
- Премія Марії-Луізи Кашниць (2008);
- Берлінська літературна премія (2010);
- Премія Лейпцигського книжкового ярмарку (2010);
- Премія Кляйста, премія Рікарда Хуха (2011);
- Премія Георга Бюхнера (2013);
- Премія Вільгельма Раабе (2013);
- Стипендія Німецької академії в Римі (Вілла Массімо, 2013).
Примітки Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #120360721 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Берлінська академія мистецтв — 1696.
- FemBio database
- https://www.tagesschau.de/inland/autorin-lewitscharoff-gestorben-100.html
- https://oe1.orf.at/artikel/702853/Sibylle-Lewitscharoff-1954-2023
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.