Се́ргіївка — село Кулевчанської сільської громади, у Білгород-Дністровському районі Одеської області України. Населення становить 1420 осіб.
село Сергіївка | |
---|---|
Церква в Сергіївці | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Білгород-Дністровський район |
Громада | Кулевчанська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA51040070040037737 |
Облікова картка | Сергіївка |
Основні дані | |
Населення | 1420 |
Площа | 2,67 км² |
Густота населення | 531,84 осіб/км² |
Поштовий індекс | 68263 |
Телефонний код | +380 4848 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°59′53″ пн. ш. 29°57′17″ сх. д. / 45.99806° пн. ш. 29.95472° сх. д.Координати: 45°59′53″ пн. ш. 29°57′17″ сх. д. / 45.99806° пн. ш. 29.95472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 30 м |
Водойми | р. Хаджидер |
Відстань до районного центру | 57 км |
Найближча залізнична станція | Кулевча |
Відстань до залізничної станції | 3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 68261, с. Кулевча, вул. Центральна, 52 |
Карта | |
Сергіївка | |
Сергіївка | |
Мапа | |
Сергіївка у Вікісховищі |
Історія ред.
Топонім → Ойконім ред.
Назви поселення, що знайдені на історичних картах різного часу:
- 1792 — турецько-татарське поселення Одабаша.
- 1826 — рос. СергЪевка.
- 1897 — нім. Siergiejewka.
- 1921 — рос. СергЪевка.
- 1925 — англ. Sergeyevka.
Хронологія ред.
Станом на 1886 рік у селі Дивізійської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії мешкало 1126 осіб, налічувалось 170 дворових господарств, існувала православна церква та лавка.
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1556 осіб, з яких 672 чоловіки та 884 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1408 осіб.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
російська | 82,89 % |
українська | 9,23 % |
болгарська | 5,00 % |
молдовська | 2,11 % |
циганська | 0,49 % |
білоруська | 0,07 % |
вірменська | 0,07 % |
німецька | 0,07 % |
Примітки ред.
- Мапа новопридбаної області від Порти Отоманскої (1792)
- Спец. карта зах. частини Росії Г. Л. Шуберта (аркуш LI(50) атласу)
- Австрійські топографічні мапи заходу України (квадрат 48-46) (1890—1910)
- Спеціальна карта європейської Росії (1921) (аркуш 33 атласу)
- 1950-Американські карти Східної Європи, 1:250000, близько 1950 року, на основі трофейних радянських. (квадрат NL 35-09)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Джерела ред.
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |