| Прапор СТС | |
| Штаб-квартира | Нумеа, Нова Каледонія |
| Засновано | 1947 |
| Офіційний сайт | http://www.spc.int/ [ 14 лютого 2014 у Wayback Machine.] |
Секретаріат Тихоокеанської спільноти (англ. Secretariat of the Pacific Community) — регіональна міжурядова організація, членами якої є 22 держави й території Океанії, а також 4 країни-ініціатори (Австралія, Нова Зеландія, США, Франція). Основною метою СТС є розвиток технічного, професійного, наукового, дослідницького й управлінського потенціалу народів Тихого океану та забезпечення їх інформацією та консультативною допомогою з метою вироблення узгоджених рішень з питань їхнього подальшого розвитку і благополуччя. Штаб-квартира організації розміщується в місті Нумеа, адміністративному центрі Нової Каледонії.
Історія Редагувати
Секретаріат тихоокеанської спільноти було створено 1947 року під назвою Південнотихоокеанська комісія (англ. South Pacific Commission) 6 країнами, що мають свої інтереси в цьому регіоні: Австралією, Великою Британією, Нідерландами, Новою Зеландією, США та Францією.
Установчим документом СПС є Канберрська угода.
Члени організації Редагувати
Через зниження зацікавленості тихоокеанськими островами чи бажання забезпечити допомогу південнотихоокеанським країнам в інших галузях дві держави-ініціатори СТС залишили організацію: Велика Британія (1995–1998 і 2005) та Нідерланди (1962).
До 1969 року в СПС було представлено інтереси Нідерландської Ост-Індії (нині Іріан-Джая), але після анексії її території Індонезією ця територія більше не є членом організації.
| Країни-засновниці | |||
|---|---|---|---|
| Австралія | Франція | Нова Зеландія | США |
| Тихоокеанські країни й території | |||
| Американське Самоа | Маршаллові Острови | Палау | Токелау |
| Острови Кука | Федеративні Штати Мікронезії | Папуа Нова Гвінея | Тувалу |
| Фіджі | Науру | Піткерн | Вануату |
| Французька Полінезія | Нова Каледонія | Соломонові Острови | Волліс і Футуна |
| Гуам | Ніуе | Самоа | |
| Кірибаті | Північні Маріанські Острови | Тонга |
Функції Редагувати
З самого початку створення організації функції СПС були значно обмежені. Австралійське та новозеландське запрошення США, Франції, Нідерландам і Великій Британії взяти участь у конференції Південнотихоокеанської комісії 1947 року включало офіційну заяву про те, що комісія мала зневажити будь-яким засудженням політичних питань, включаючи питання оборони й безпеки. Ці обмеження (особливо з питань випробування ядерної зброї в Тихому океані) призвели до створення Південнотихоокеанського форуму.
СПС — найбільша організація в Раді з регіональних організацій в Тихому океані (англ. Council of Regional Organisations in the Pacific) — консультативному органі, який очолює Секретаріат Форуму тихоокеанських островів.
Примітки Редагувати
- Associated Press. . Архів оригіналу за 23 лютого 2007. Процитовано 13 грудня 2012.
Джерела Редагувати
- Канберрська угода [ 23 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Література Редагувати
- В. Ю. Константинов. Тихоокеанське співтовариство // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.