Свята Маргарита Угорська або Маргарита Молодша (пол. Małgorzata Węgierska, угор. Magyarországi Szent Margit, 1242, Трогір — 18 січня 1270, Будапешт) — донька короля Угорщини Бели IV і Марії Ласкарини, дочки Нікейського імператора Феодора І Ласкаріса. офірувана батьками Богу задля рятування Угорщини від навали монголо-татар, домініканка, католицька свята. Вона була молодшою сестрою дружини краківсько-сандомирського князя Болеслава V Сором'язливого Кінги (Кунегунди) та великопольської княжни Йоленти, а через свого батька — племінницею знаменитої Єлизавети Угорської.
| Маргарита Угорська | |
|---|---|
| Народилася | 1242 Клиська фортеця, Клис, Сплітсько-Далматинська жупанія, Хорватія |
| Померла | 18 січня 1270 Маргіт, Budapest District XIIId, Будапешт |
| У лику | святий і святий[d] |
Маргарита є нащадком Великих князів Київських Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого і праправнучкою української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого. Рідна тітка короля Русі Юрія І.
Біографія Редагувати
З народженням дочки король Бела IV з дружиною, що переховувались від монгольських нападників у хорватському замку Кліс біля Спліту, вирішили що віддадуть її в дар Богу, якщо Угорщина буде врятована від навали, що і сталося в 1242 році. Втім, бачачи красу і здоров'я дівчинки, вінценосна подружжя засумнівалася в доцільності такого кроку і стала схилятися до думки замість виконання обітниці просто віддати дитя в навчання домініканцям. Однак маленька принцеса з самого раннього дитинства проявляла зовсім інші зацікавлення. У віці трьох з половиною років вона оселилась у кляшторі домініканок Св. Катерини у Веспремі, з чотирьох років випрошує у сестер-монахинь чернечий одяг і вже більш не змінює його на світський. У дев'ять років вона заявляє батькам, що твердо вирішила стати на шлях чернецтва. Бачачи рішучість дочки, батько будує для неї монастир в честь Пресвятої Діви на острові посеред Дунаї біля Будапешту (сучасний о. Маргіт), куди переводить 10-річну Маргариту. У 18 років вона склала чернечі обітниці генералу Ордену Гумберту з Ромен, а постриг здійснив примас Угорщини.
Бела IV все ж не залишає надії видати її згодом заміж з великою політичною вигодою. Однак вона рішуче відмовляється виходити заміж за короля Богемії Отокара II, хоча той, захоплений її красою і знаючи про християнські чесноти нареченої, готовий був клопотати перед папою про скасування батьківського обітниці.
У монастирі свята живе в подвигах і слухняності, своєю лагідністю і смиренням завойовуючи гарячу любов сестер-монахинь, і ще за життя молитвою робить чудо, зупинивши розлив Дунаю, який загрожував монастирю.
Вона дотримувалась життя у суворій покуті з молитвами, довгими постами, важкою працею, самобичуванням. У неї проявлялись стигмати і містичні видіння.
Суворі подвиги підривають її здоров'я, і вона завершує свій земний шлях у 29 років. Єпископ, який відспівував її, помітивши, наскільки вона прекрасна по смерті, сказав оточуючим: «Не сумуйте по цій принцесі, тому що, схоже, її воскресіння вже почалося».
Культ Редагувати
Після смерті Маргарити її брат, король Стефан V Арпад наполягав на збиранні доказів її святості. Незважаючи на записані 74 випадки оздоровлень, складений у XIV столітті її життєпис беатифікація не відбулась ні тоді, ні у 1640, 1770 роках. Лише 1782 році її мощі передали до монастирів кларисок у Буді і Пресбургу, а 1789 року папа Пій VI її беатифікував. Канонізацію провів 1943 року папа Пій ХІІ.
Її сестрами були Св. Кінга, бл. Йолента Польська, галицька княжна Констанція, тіткою св. Єлизавета Угорська.
Місце поховання Редагувати
Острів на Дунаї, де залишились руїни монастиря домініканок, названо островом Маргарити. Вода джерела св. Маргарити як вважають має оздоровчу і лікувальну силу. Могилу святої покриває плита з написами на угорській мові і латині.
Родовід Редагувати
Св. Маргарита веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.
| Геза II, король Угорщини | ||||||||||||||||
| Бела III, Король Угорщини, Король Галичини | ||||||||||||||||
| Єфросинія Мстиславівна, донька Великого князя Київського | ||||||||||||||||
| Андрій Єрусалимський, Король Угорщини, Король Галичини і Волині | ||||||||||||||||
| Рено де Шатільйон, князь Антиохійський | ||||||||||||||||
| Агнеса Антиохійська | ||||||||||||||||
| Констанція, княгиня Антиохії | ||||||||||||||||
| Бела IV, Король Угорщини, Король Галичини і Волині | ||||||||||||||||
| Бертольд III, маркграф Істрії | ||||||||||||||||
| Бертольд IV, герцог Меранський | ||||||||||||||||
| Ядвіга Вітельсьбахська | ||||||||||||||||
| Гертруда Меранська | ||||||||||||||||
| Дедо III, маркграф Лужицький | ||||||||||||||||
| Агнеса Лужицька | ||||||||||||||||
| Матильда Генсберг | ||||||||||||||||
| Св. Маргарита, Принцеса Угорщини і Русі | ||||||||||||||||
| Мануїл Ласкаріс | ||||||||||||||||
| Феодор I Ласкаріс, імператор Нікейської імперії | ||||||||||||||||
| Іванна Каратцаїна | ||||||||||||||||
| Марія Ласкарина | ||||||||||||||||
| Олексій III Ангел | ||||||||||||||||
| Анна Ангеліна | ||||||||||||||||
| Євфросинія Каматирена | ||||||||||||||||
Література Редагувати
- Św. Małgorzata Węgierska, dziewica na brewiarz.katolik.pl [ostatnia aktualizacja: 12.01.2010]
Примітки Редагувати
- ↑ Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages / A. Commire, D. Klezmer — Detroit: Gale, Yorkin Publications, 2006. — 2572 p. — ISBN 978-0-7876-7585-1
- Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (березень 2021) |