«Сад Гетсима́нський» — роман з автобіографічними елементами українського письменника Івана Багряного, який було написано в 1948–1950 роки під час еміграції у ФРН. Перше видання роману видрукувано у 1950 році в Новому Ульмі у видавництві "Україна". На ряду з романом "Тигролови" вважається найбільш значущим твором автора.
| Обкладинка першого видання 1950 року | |
| Автор | Іван Багряний |
|---|---|
| Мова | українська |
| Видавництво | Україна |
| Видано | 1950 |
| Сторінок | 560 |
|
| Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу |
Назва Редагувати
За біблійною легендою, Гетсиманський сад — місце передсмертних мук, молитов Ісуса Христа.
Проблематика твору Редагувати
Тип героя І . Багряного, що ввібрав автобіографічні риси, це такий тип, що наполегливо прагне лишитися на позиціях загальнолюдських ідеалів та моралі, прагне не дати втягнути себе в служіння державній тоталітарній машині; головна його мета — лишитися людиною, там де для цього немає можливості.
Роман «Сад Гетсиманський» — це гімн людській гідності на межі буття і смерті, та одночасно і гнівним вироком тоталітарному сталінському режиму, який нищив мільйони людей без слідства і суду, а головне — без вини звинувачених. В творі йдеться про трагічну долю сім'ї сільського коваля Якова Чумака, зокрема, його наймолодшого сина Андрія.
Прізвища змальованих у романі слідчих НКВС, тюремних адміністраторів, в'язнів — невигадані. Автор, як він сам говорив, зберіг їх для того, щоб нащадки знали катів народу, а жертви не залишилися безіменними.
Ідея твору, світоглядна концепція автора розкривається через діалоги між катами і жертвою. Слідчі відстоюють штучний, неприродний світ, в якому «людина є пшик» і де «людей вистачить», скільки не вбивай. А герой терпить будь-які тортури і не ламається, бо за ним гуманістичний світ, де вічна лише людська душа, а політичний режим — минущий. Андрій і його слідчі, мов Христос і Понтій Пілат, проходять перед грядущими віками, перед нами і перед нашими дітьми, і далі — Слідчі Великін, Фрей, Сергеєв, Донець — породження невмолимого механізму сталінської репресивної машини. У кожного з них свої методи і стиль роботи, своя знівечена доля і душа, але спільний на всіх страх і приреченість, приховані жорстокістю і цинізмом.
Страшним був вирок для дітей сільського коваля Чумака. Чотирьом синам і зовсім юній сестрі Галі було суджено пройти усі муки НКВС. Ніхто з них не просив помилування, бо не визнавав «пролетарського правосуддя, здійснюваного закаблуками й палкою», як і «соціалізму, будованого тюрмою і кулею». Заміна розстрілу двадцятирічною каторгою мало що змінила в їхньому сплюндрованому житті. Але віриться, що і через ці довгі роки вони пройдуть без злості і ненависті, винесуть все, що приготувала їм доля, залишаться справжніми патріотами України.
Сюжет Редагувати
У романі «Сад Гетсиманський» письменник кидає людину у вогненну пащу диявола, «обираючи» для цього нелюдського іспиту на людяність молодого хлопця Андрія Чумака, розповідає про чотирьох синів Якова Чумака, який ніби «супроводжує» і духовно підтримує свого наймолодшого сина лабіринтами внутрішньої в'язниці НКВС, де він з чиєїсь підлої намови мусить пройти всі кола пекла: тортури, нічні допити, образи, знущання, провокації…
Іван Багряний показує нам, що в той час «червоного дракона» людей вважали за худобу, бидло, шматок ганчірки. Над ними знущалися, мордували, змушували зізнаватись в тому, чого не скоювали, його просто можна назвати «політичним та духовним терором» проти простих, мирних людей.
За час перебування у в'язниці НКВС Андрія Чумака допитували:
1) слідчий Сергеєв. Чумак його розколов, бо Сергеєв погано спав, ймовірно уві сні його мучили сцени побиття арештантів і методи їх допитів.
2) слідчий Донець. Був найтяжчим слідчим і Чумак ледь не розколовся. Для того, щоб протриматись Чумакові довелось «завербувати» Донця. Випадково Андрій у в'язниці зустрів знайомого Донця і дізнався багато інформації про свого слідчого. «Завербувати» — тобто Андрій зізнався, що вони із Донцем разом колись були дисидентами і коли випала нагода в деталях описав Фрею про Донця. За що слідчого теж ув'язнили.
Фінал твору оптимістичний.
Місце дій Редагувати
Дії твору розгортаються в Харкові, у в'язницях на Раднаркомівській та Холодній горі.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- «Сад Гетсиманський» в електронній бібліотеці ukrclassic.com.ua
- «Сад Гетсиманський» в електронній бібліотеці Е-бібліотека «Чтиво»
- Багряний І. Сад Гетсиманський: роман / Іван Багряний. — Б. м.: Україна, 1950. — 560 с.
- Багряний І. Сад Гетсиманський: роман / Іван Багряний. — Харків: Фоліо, 2017. — 570, 2 с. : іл. — (Шкільна бібліотека української та світової літератури) (Шкільна бібліотека).
- Багряний І. Сад Гетсиманський: роман / Іван Багряний ; післямова та прим. М. П. Сподарця. — Харків: Фоліо, 2013. — 570, 2 с. : іл. — (Шкільна бібліотека української та світової літератури).
- Багряний І. Сад Гетсиманський: роман / Іван Багряний. — Харків: Фоліо, 2012. — 536, 3 с. : іл. — (Історія України в романах)
Примітки Редагувати
- Багряний, Іван. Сад Гетсиманський: роман. — Харків, Фоліо, 2017: Михайло Сподарець. Шляхом страждань і борінь, сторінка 542