www.wikidata.uk-ua.nina.az

Садр ад дін аль Кунаві перс صدر الدین قونوی нар 1207 1274 середньовічний перський філософ і одним із найвпливовіших пред

Садр ад-дін аль-Кунаві

Садр ад-дін аль-Кунаві (перс. صدر الدین قونوی‎; нар. 1207–1274) — середньовічний перський філософ, і одним із найвпливовіших представників суфізму. Повне ім'я Абу аль-Маалі Садр ад-Дін Мухаммад ібн Ісхак аль-Кунаві.

Садр ад-дін аль-Кунаві
Народився 1209
Малатья, Туреччина
Помер 1274
Поховання
 : 

Діяльність філософ
Вчителі Ібн Арабі
Знання мов арабська
Конфесія іслам

Життєпис ред.

Мав перське походження. Син Маджд ад-Діна Ісхак ібн Мухаммада ібн Юнуса Кунаві. Народився 1207 (за іншими відомостями 1209) року, отримавши ім'я Мухаммад. У дитинстві був усиновлений Ібн Арабі (той став вітчимом Мухаммада), учнем якого він став. Разом з ним подорожував до Багдаду, потім до Коньї (столиці Румського султанату), 1223 року — до Дамаску. Оженився на доньці Ібн Арабі. Після смерті вчителя у 1240 року повертається до Коньї. Здобув значні знання з ісламських боголосв'я (Коран, тафсир, калам) і юриспруденції (фікг), глибоко вивчив перипатетичну філософію, був знайомий з працею Ібн Сіна і арабським перекладом «Метафізики» Арістотеля. Став прихильником шафійського мазгабу.

Тут мешкав решту життя (до самої смерті у 1274 році), де викладав в медресе, уславившись як знавець хадисів. Сюди прибували люди з далеких країн лише для того, щоб вчитися у нього. Відомими учнями були Фахр ад-дін Іракі, Ях'я ас-Сухраварді, Кутб ад-Дін аш-Ширазі. Тут дуже зблизився з мавланою Джалал ад-Діном Румі та брав участь у діяльності його філософського ґуртка. Активно листувався з вченим Насир ад-Діном ат-Тусі.

Філософія ред.

Свої принципи він виклав у 8 трактатах (ще 1 працею є збірка листувань). Їх найбільш стислий і суттєвий виклад представлено в ключовому творі «І'джаз аль-баян фі та'віл Умм аль-Кітаб», основна частина якого складається з містичного тлумачення «Сурат аль-Фатіх» — початкового розділу Корану. Також створив збірку хадисів та коментарів до них в «Шарху хадіс-і арбаін» (тут автор надає важливі роз'яснення «уяви» та інших понять).

Основною темою фіолософії є думка, що людське знання спирається на відношення між двома різними («ташкік»), незводимими «реальностями»: суб'єктом і об'єктом. Враховуючи цю різницю між суб'єктом і об'єктом та обмеженість людських здібностей, аль-Кунаві задає собі питання, чи може особисть коли-небудь знайти «реальність речей». Намагався продемонструвати, за яких умов людина може пізнати Бога, і цю мету він розділяв як з філософами, так і з містиками. У ширшому сенсі зміг поглибити трансформацію філософського розуму, розпочату його попередниками, завдяки простому, незаперечному факту: механічна логіка перипатетичної філософії не могла повністю подолати відмінність між суб'єктом і об'єктом

З іншого боку, приділяв уваги божественному самоодкровенню, яке він розглядав як розгортання «книги», написаної у формі сконструйованої мови. Божественне письмо («аль-кітаба аль-ула аль-ілахія») є ключовою рисою його доктрини. На думку аль-Кунаві, це реальність, яка лежить в основі всіх реальностей. Щоб розробити принципи його розкриття, він ретельно використав демонстративну логіку. Таким чином, він вивів із традиційної логіки містичний тип екзегетичної граматики зі своїм власним «масштабом» для теоретизації.

Твори ред.

  • «І'джаз аль-баян фі та'віл Умм аль-Кітаб». Містична екзегетика вибраних віршів Корану. (Ключова праця аль-Кунаві).
  • «Міфтах аль-гайб аль-джам і аль-вуджуд». Друга за важливістю праця, де коментуються та розкриваються найскладніші філософські тексти.
  • «Кітаб аль-фукук» (також називається «Факк аль-Хутум»). Короткий коментар до «Фушуш аль-хікам» Ібн Арабі
  • «Кітаб аль-Муфавадат». Обмін листами між аль-Кунаві Насир ад-Діном Тусі, що складається з «аль-Аджвіба», «аль-Асіла» та «аль-Муфсіха».
  • «Кітаб аль-Навахат аль-ілаіях»
  • «Кітаб ан-нушуш»
  • «Шарх аль-асма’ аль-хусна». Коротке пояснення 29 імен Бога та їх вплив їх на людському рівні.
  • «Шарх аль-арба'їн хабітхан». Незавершена робота над відомими 40 висловлюваннями пророка Мухаммеда. Аль-Кунаві встиг прокоментувати 29 хадисів.

Примітки ред.

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. opac.vatlib.it
    d:Track:Q84353965

Джерела ред.

  • Feuillebois, Ève (2017). «ʿIrāqī, Fakhr al-Dīn». In Fleet, Kate; Krämer, Gudrun; Matringe, Denis; Nawas, John; Rowson, Everett (eds.). Encyclopaedia of Islam, THREE. Brill Online. ISSN 1873-9830.
  • Peacock, A. C. S. (2019). Islam, Literature and Society in Mongol Anatolia. Cambridge University Press. ISBN 978-1108499361.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sadr ad din al Kunavi pers صدر الدین قونوی nar 1207 1274 serednovichnij perskij filosof i odnim iz najvplivovishih predstavnikiv sufizmu Povne im ya Abu al Maali Sadr ad Din Muhammad ibn Ishak al Kunavi Sadr ad din al KunaviNarodivsya 1209 Malatya TurechchinaPomer 1274 1 2 3 Pohovannya Diyalnist filosofVchiteli Ibn ArabiZnannya mov arabska 1 Konfesiya islam Zmist 1 Zhittyepis 2 Filosofiya 2 1 Tvori 3 Primitki 4 DzherelaZhittyepis red Mav perske pohodzhennya Sin Madzhd ad Dina Ishak ibn Muhammada ibn Yunusa Kunavi Narodivsya 1207 za inshimi vidomostyami 1209 roku otrimavshi im ya Muhammad U ditinstvi buv usinovlenij Ibn Arabi toj stav vitchimom Muhammada uchnem yakogo vin stav Razom z nim podorozhuvav do Bagdadu potim do Konyi stolici Rumskogo sultanatu 1223 roku do Damasku Ozhenivsya na donci Ibn Arabi Pislya smerti vchitelya u 1240 roku povertayetsya do Konyi Zdobuv znachni znannya z islamskih bogolosv ya Koran tafsir kalam i yurisprudenciyi fikg gliboko vivchiv peripatetichnu filosofiyu buv znajomij z praceyu Ibn Sina i arabskim perekladom Metafiziki Aristotelya Stav prihilnikom shafijskogo mazgabu Tut meshkav reshtu zhittya do samoyi smerti u 1274 roci de vikladav v medrese uslavivshis yak znavec hadisiv Syudi pribuvali lyudi z dalekih krayin lishe dlya togo shob vchitisya u nogo Vidomimi uchnyami buli Fahr ad din Iraki Yah ya as Suhravardi Kutb ad Din ash Shirazi Tut duzhe zblizivsya z mavlanoyu Dzhalal ad Dinom Rumi ta brav uchast u diyalnosti jogo filosofskogo gurtka Aktivno listuvavsya z vchenim Nasir ad Dinom at Tusi Filosofiya red Svoyi principi vin viklav u 8 traktatah she 1 praceyu ye zbirka listuvan Yih najbilsh stislij i suttyevij viklad predstavleno v klyuchovomu tvori I dzhaz al bayan fi ta vil Umm al Kitab osnovna chastina yakogo skladayetsya z mistichnogo tlumachennya Surat al Fatih pochatkovogo rozdilu Koranu Takozh stvoriv zbirku hadisiv ta komentariv do nih v Sharhu hadis i arbain tut avtor nadaye vazhlivi roz yasnennya uyavi ta inshih ponyat Osnovnoyu temoyu fiolosofiyi ye dumka sho lyudske znannya spirayetsya na vidnoshennya mizh dvoma riznimi tashkik nezvodimimi realnostyami sub yektom i ob yektom Vrahovuyuchi cyu riznicyu mizh sub yektom i ob yektom ta obmezhenist lyudskih zdibnostej al Kunavi zadaye sobi pitannya chi mozhe osobist koli nebud znajti realnist rechej Namagavsya prodemonstruvati za yakih umov lyudina mozhe piznati Boga i cyu metu vin rozdilyav yak z filosofami tak i z mistikami U shirshomu sensi zmig poglibiti transformaciyu filosofskogo rozumu rozpochatu jogo poperednikami zavdyaki prostomu nezaperechnomu faktu mehanichna logika peripatetichnoyi filosofiyi ne mogla povnistyu podolati vidminnist mizh sub yektom i ob yektomZ inshogo boku pridilyav uvagi bozhestvennomu samoodkrovennyu yake vin rozglyadav yak rozgortannya knigi napisanoyi u formi skonstrujovanoyi movi Bozhestvenne pismo al kitaba al ula al ilahiya ye klyuchovoyu risoyu jogo doktrini Na dumku al Kunavi ce realnist yaka lezhit v osnovi vsih realnostej Shob rozrobiti principi jogo rozkrittya vin retelno vikoristav demonstrativnu logiku Takim chinom vin viviv iz tradicijnoyi logiki mistichnij tip ekzegetichnoyi gramatiki zi svoyim vlasnim masshtabom dlya teoretizaciyi Tvori red I dzhaz al bayan fi ta vil Umm al Kitab Mistichna ekzegetika vibranih virshiv Koranu Klyuchova pracya al Kunavi Miftah al gajb al dzham i al vudzhud Druga za vazhlivistyu pracya de komentuyutsya ta rozkrivayutsya najskladnishi filosofski teksti Kitab al fukuk takozh nazivayetsya Fakk al Hutum Korotkij komentar do Fushush al hikam Ibn Arabi Kitab al Mufavadat Obmin listami mizh al Kunavi Nasir ad Dinom Tusi sho skladayetsya z al Adzhviba al Asila ta al Mufsiha Kitab al Navahat al ilaiyah Kitab an nushush Sharh al asma al husna Korotke poyasnennya 29 imen Boga ta yih vpliv yih na lyudskomu rivni Sharh al arba yin habithan Nezavershena robota nad vidomimi 40 vislovlyuvannyami proroka Muhammeda Al Kunavi vstig prokomentuvati 29 hadisiv Primitki red a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 opac vatlib it d Track Q84353965Dzherela red Feuillebois Eve 2017 ʿIraqi Fakhr al Din In Fleet Kate Kramer Gudrun Matringe Denis Nawas John Rowson Everett eds Encyclopaedia of Islam THREE Brill Online ISSN 1873 9830 Peacock A C S 2019 Islam Literature and Society in Mongol Anatolia Cambridge University Press ISBN 978 1108499361 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sadr ad din al Kunavi amp oldid 37250911