Садріддін Айні (тадж. Садриддин Айнӣ, узб. Sadriddin Ayniy, справжнє ім'я — Садріддін Саїд–Мурадзаде, 27 квітня 1878, Соктарі, Бухарський емірат (нині Бухарська область, Узбекистан) — 15 липня 1954, Душанбе, Таджицька РСР, СРСР) — таджицький письменник, основоположник таджицької радянської літератури, заслужений діяч науки, академік і президент АН Таджицької РСР (з 1951), почесний член АН Узбецької РСР (1943). Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань.
| Садріддін Айні | |
|---|---|
| тадж. Садриддин Айнӣ | |
| Портрет на радянській марці | |
| Народився | 15 (27) квітня 1878 Бухара, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Помер | 15 липня 1954[…] (76 років) Душанбе, Таджицька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Діяльність | поет, журналіст, історик, письменник, педагог, лексикограф, літературний критик, політик, прозаїк |
| Мова творів | таджицька, узбецька і перська |
| Жанр | роман |
| Членство | СП СРСР |
| Партія | Communist Party of the Tajik Soviet Socialist Republicd і КПРС |
| Діти | Kamal Aynid |
| Нагороди | |
| | |
| Садріддін Айні у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Життєпис Редагувати
Родом з села Соктарі (Бухарська область). По закінченні духовної школи вчителював. В 1917, переслідуваний бухарським еміром, потрапив до в'язниці. Звільнили його російські революційні солдати. Айні одним з перших таджицьких письменників став на бік пролетарської революції; вірші цих років об'єднані у збірку «Іскри революції» (1923).
Писав таджицькою і узбецькою мовами. Перший прозаїчний твір-повість «Бухарські кати» (1920) — про останні дні бухарського [емірат]у. Повість «Одіна» (1924) і роман «Дохунда» (1927—1929) присвячені соціалістичній революції. Визначний твір «Раби» (1935) — епопея про життя таджицького народу, його боротьбу за перемогу Радянської влади. В 1939 році написав «Смерть лихваря» (2-а ред. 1952). Вершина творчості Айні — автобіографічна повість «Спогади» («Бухара» 1948—54, ч. 1—4, Сталінська премія, 1950). Айні — також публіцист, вчений-історик та літературознавець.
Відіграв значну роль у розвитку сучасної таджицької літературної мови, мав величезний вплив на розвиток таджицької й узбецької літератур.
У 1951 — 15 липня 1954 року — президент Академії наук Таджицької РСР.
Твори Редагувати
- «Бухарські кати» (1920);
- «Одіна» (повість; 1924);
- «Дохунда» (роман; 1927—29);
- «Раби» (1935);
- Смерть лихваря" (1939; 2-а ред. 1952);
- «Спогади» (автобіографічна повість; «Бухара» 1948—54, ч. 1—4, Сталінська премія, 1950).
Твори Айні перекладені російською, українською та іншими мовами народів колишнього СРСР.
- Укр. перекл. — Дохунда. X., 1934;
- Смерть лихваря. К., 1958;
- Рос. перекл. — Коротко о моей жизни. Сталинабад 1958.
Пам'ять Редагувати
В Києві є Бібліотека імені Садріддіна Айні.
Примітки Редагувати
- ↑ Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 29. — ISBN 978-2-221-06888-5
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
Джерела та література Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Садріддін Айні |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Садріддін Айні |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Брагинский И. С. Жизнь и творчество Садриддина Айни. М., 1959 (рос.)
- Садриддин Айни. Библиографический указатель. Сталинабад, 1956 (рос.)
- Акобиров Ю., Харисов Ш. Садриддин Айни. — М.: Молодая гвардия, 1968. — 144 с. — (Жизнь замечательных людей). — 100 000 экз. (в пер.) (рос.)
Посилання Редагувати
- Айні, Садріддін // ВУЕ
- //«Писатели Таджикистана», Душанбе: «Ирфон», 1986 (рос.)