«Рюдзьо» (яп. 龍驤) — японський легкий авіаносець часів Другої світової війни.
| Рюдзьо | |
|---|---|
| Служба | |
| Тип/клас | авіаносець |
| Держава прапора | |
| Спущено на воду | 1931 рік |
| Введено в експлуатацію | 1933—1942 |
| Виведений зі складу флоту | 24 серпня 1942 (потоплений) |
| Ідентифікація | |
| Параметри | |
| Тоннаж | 10 600 тонн (стандартна) 14 000 (повна) |
| Довжина | 180 м |
| Ширина | 20,8 м |
| Осадка | 7,1 м |
| Бронювання | практично відсутнє |
| Технічні дані | |
| Гвинти | 2 |
| Потужність | 48 470 кВт (65 000 к.с.) |
| Швидкість | 29 вузлів |
| Автономність плавання | 10 000 миль |
| Екіпаж | 924 чоловік |
| Озброєння | |
| Зенітне озброєння | 4 спарених 127-мм зенітних автоматів, 2 спарених 25-мм зенітних автоматів, 6 строєних 25-мм зенітних автоматів, |
| Авіація | 24 винищувачіі «Зеро» 12 торпедоносців «Кейт» |
Конструкція ред.
Відповідно до Вашингтонського морського договору, загальна водотоннажність японських авіаносців не повинна була перевищувати 80 000 тонн. Але договір не обмежував будівництво кораблів водотоннажністю менше 10 000 тонн, тому штаб японського флоту вирішив побудувати один такий авіаносець.
Початкова конструкція авіаносця передбачала водотоннажність 8 000 тонн та авіагрупу з 24 літаків, проте пізніше було вирішено подвоїти кількість літаків та встановити на кораблі другий ангар. Внаслідок цього обмеження було перевищене на 150 тонн. Інші учасники договору не були про це повідомлені, і це стало першим серйозним порушенням договору.
«Рюдзьо» був непопулярним на флоті. Крім важкого верху, авіаносець мав коротку злітну палубу та авіагрупу. Через нестачу місця на палубі зліт та посадка літаків займали багато часу. Ці недоліки були враховані під час побудови наступних авіаносців.
Бойове застосування ред.
«Рюдзьо» не входив до складу головних авіаносних сил під час атаки на Перл-Гарбор, але підтримував морські десанти на Філліпіни. В квітні 1942 року він атакував конвой торгових суден союзників, а потім брав участь в операції біля Алеутських островів. Його єдиною великою битвою була битва біля східних Соломонових островів.
Гуадалканал ред.
Під час операції з надання допомоги захисникам Гуадалканалу «Рюдзьо» у супроводі важкого крейсера та двох есмінців повинен був відволікти американські авіаносці від головних сил японського флоту. Коли о 9.05 24 серпня 1942 року «Рюдзьо» був помічений з повітря, здавалось, що план вдався, але інші літаки союзників визначили розташування авіаносців «Сьокаку» та «Дзуйкаку». Внаслідок блискучої атаки пікіруючих бомбардувальників та торпедоносців ВМС США з кораблів «Ентерпрайз» та «Саратога», здійсненої того ж дня, в «Рюдзьо» потрапило 10 бомб та дві торпеди. В японських документах зафіксоване попадання однієї торпеди, якої, проте, вистачило, щоб полум'я від вибуху охопило весь корабель. Авіаносець втратив хід та управління. Лише 300 членів команди, що залишилися живими, включаючи капітана Като, покинули корабель. «Рюдзьо» затонув приблизно через 4 години.
Джерела ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рюдзьо |
- Шант К., Бишоп К. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия. /Пер с англ./. — М.: Омега, 2006 — 256 с. (рос.)