www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рудник Західно Донецького товариства закрите в 1920 х 1930 х роках кам яновугільне підприємство за 5 6 верст від залізни

Рудник Західно-Донецького товариства

Рудник Західно-Донецького товариства — закрите в 1920-х — 1930-х роках кам'яновугільне підприємство за 5-6 верст від залізничної станції Гришине (Покровськ) в районі хутора Табурний (частина села Звірове Покровського району Донецької області).

Рудник Західно-Донецького товариства
Рік будівництва 1902
Технологічні характеристики
Запаси

Геологічна розвідка родовища ред.

The scheme of coal mine after Shnurenko in Donetsk Oblast

Восени 1899 року в селі Гришине опинився інженер І. П. Табурно, який разом із промисловцем В. І. Хлопицьким проводив геологічні розвідки на предмет можливості відкриття на землях Гришинської громади капітального рудника. Місцем для закладки нових шахт було обрано Сазонову балку — південну межу селянських земель, а точніше — її правий схил. Місце було обрано не випадково: по-перше, ця балка була глибокою, і її схилами виходили на поверхню породи кам'яновугільної формації; по-друге, поруч вже працював Преображенський рудник В. Н. Файнштейна, який розробляв «Бахіревський» пласт вугілля. Саме його вказана розвідка і знайшла. Було закладено декілька розвідувальних шахт і шурфів, які дали в цілому позитивний результат щодо можливості промислової розробки родовища вугілля на землі села Гришине.

Для якнайшвидшого виходу майбутнього рудника на промислові обсяги видобутку вугілля, було рекомендоване облаштування рейкових і ґрунтових під'їзних колій до роз'їзду Войнове (блок-пост № 13) або станції Гришине. Крім того, в 1899—1900 роках велися дослідження траси Курахівської залізниці, один з варіантів якої (Рутченкове — Гришине) передбачав облаштування залізничного полотна на відстані у 0,5 верст від зони вказаних розвідок. І. П. Табурно підрахував, що за умовою будівництва нових протяжних залізниць загального користування в Гришинському районі, продуктивність рудника, що закладався, сягнула би позначки 7 млн пудів.

Заснування рудника ред.

Що стосується самого рудника, його експлуатацією мало займатися Західно-Донецьке кам'яновугільне товариство («Западон»). Останнє було засновано у 1901 році; голова правління — В. В. Чернавін, директор-розпорядник — камер-юнкер Височайшого Двору, князь С. В. Кудашов, директори — Л. А. Семков, І. П. Табурно. Основний капітал — 2,2 млн крб. Згідно зі статутом, метою товариства була «експлуатація кам'яновугільних покладів на землі, що належить громаді селян села Гришине в Гришинський волості Бахмутського повіту; в маєтку Б. О. Коптєва при Новоолексіївці та хуторі Дубрівка» (останні два населених пункти — сучасна Никанорівка, що на Добропільщині). Правління знаходилося в Санкт-Петербурзі.

Товариство приступило до закладка капітального рудника в районі «хутора Табурний» (народна назва околиці сучасного села Звєрєво). Саме підприємство офіційно іменувалося рудник Західно-Донецького кам'яновугільного товариства, але розпочинався майбутній капітальний рудник з маленької шахти хазяїна хутора — І. П. Табурно. У 1901—1902 звітному році шахта І. П. Табурно відвантажила по станції Гришине 2,5 вагони вугілля. У 1903 році І. П. Табурно продав свою шахту Романову, а в 1904 році — вирушив військкором на Російсько-Японську війну. З цього моменту життєвий шлях І. П. Табурно не переплітався так тісно із районом Гришино, але та добра справа, яку інженер зробив для Західного Донбасу, досить швидко дала істотні результати.

Функціонування рудника ред.

Перші відомості про рудник Західно-Донецького кам'яновугільного товариства, як окрему виробничу одиницю, датовані 1902 роком. Саме в цьому році на руднику було встановлено видобувну здатність у 1 млн пудів на рік, а плановий вуглевидобуток на період освоєння проектної продуктивності у поточному році становив 500 тис. пудів вугілля. Слід зазначити, що на даному етапі план на руднику було виконано: за 1902 календарний рік від імені Західно-Донецького товариства було відвантажено по станції Гришине майже 500 вагонів вугілля. То ж, робота рудника розпочалася не 1903 роком, як було прийнято вважати раніше, а щонайменше одним роком раніше.

Ще до революції 1905—1907 років на руднику Західно-Донецького кам'яновугільного товариства почалися проблеми із видобутком, які мали причини виключно технологічного характеру. У 1903 році на підприємстві було встановлено видобувну здатність 3,0 млн пудів вугілля на рік і річний плановий видобуток — 1,0 млн пудів. Втім, якщо у 1903 календарному році тут відвантажили по станції Гришине 544 тис. пудів, то у 1904 році — 52,5 лише тис. пудів, а у 1905 році — жодного вагону. У 1904—1906 роках рудник не працював — відвантажувалися лише запаси вугілля, які накопичилися на промплощадці підприємства.

Щоправда, у 1906 році справи на руднику пішли вгору: у 1906 році на руднику було видобуто 580 тис. пудів вугілля, відправлено по станції Гришине — 837 вагонів, у 1907 році — відповідно, 1,05 млн пудів і 1570 вагонів, у 1908 році — 790 тис. пудів і 1086 вагонів, у 1909 році — 1,49 млн пудів і 2252 вагони по 600 пудів кожний. Видобувну здатність і плановий видобуток на 1907—1908 роки встановили на «дореволюційній» позначці — 3…3,5 млн пудів на рік. Станом на 1910 рік, видобувна здатність і плановий видобуток вугілля на копальні Західно-Донецького кам'яновугільного товариства були встановлені на позначці, відповідно, 3,5 млн і 2 млн пудів на рік.

За перші 3 місяці 1910 року на руднику було видобуто 0,23 млн пудів, що становило приблизно половину обсягу планового вуглевидобутку. Протягом календарного року, було видобуто 1,27 млн пудів вугілля. Станом на 1912 рік, видобувна здатність і плановий видобуток на руднику були встановлені в розмірі 6 млн пудів на рік; на 1913 рік — 5 млн пудів на рік, при цьому за перше півріччя звідси вивезли залізницею з навантаженням по станції Гришине лише 521,5 вагонів мінерального палива. Реальний видобуток вугілля на копальні становив: в 1910 році — 1,268 млн пудів при 70 робітниках, в 1911 році — 1,288 млн пудів при 70 підземних робітниках, в 1913 році — 1,268 млн пудів при 95 робочих.

Рудник розробляв 3 пласти вугілля (потужністю 0,6, 0,6 і 0,8 м), які розкривали підйомною шахтою, імовірно — № 5, глибиною 45 м. Крім того, була пройдена вентиляційна шахта. На руднику працювали парові двигуни загальною потужністю 110 кінських сил. Управляючим на руднику був О. П. Сергєєв, головою правління Західно-Донецького кам'яновугільного товариства — О. І. Абановський. Рудник був зв'язаний зі станцією Гришине гужовою ґрунтовою дорогою протяжністю 5 верст. Продуктивність рудника істотно обмежувалася відсутністю адекватних під'їзних шляхів, якими могли бути лише залізниці широкої колії загального користування. Але на руднику Західно-Донецького товариства вже були свої рейкові колії, і не тільки на ньому. Мова йде про відкатку шахтних вантажів у вагонетках підземними виробками.

Досить розповсюдженою є думка, що на рудниках Гришинського вугленосного району відбите вугілля і порода під землею транспортувалися або вручну (зазвичай згадують санки), або за допомогою кінської тяги. Це не завжди відповідає дійсності, і яскравий тому приклад — рудник Західно-Донецького кам'яновугільного товариства. На цьому руднику використовувалися ручна, а також механізована відкатка горизонтальними і похилими виробками, — яка завгодно, тільки не кінна. Для забезпечення переміщення вантажів, усі виробки рудника (окрім очисних) були обладнані рейковою колією шириною 500 мм. Використовувалися рейки погонною масою 7 кг/м, а також соснові шпали, яких вкладалося по 3 штуки на погонну сажень. Середній ухил колії становив 5,2 ‰, максимальний допустимий для вагонеток — 10 ‰.

На шахті використовувалися вагонетки з дерев'яним кузовом, які були відносно дешеві (22,5 крб. за вагонетку) і легкі (всього 12 пудів). Але вони мали замалий строк служби — 4-5 місяців. Місткість кузова таких вагонеток складала 25-28 пудів, висота над рівнем головки рейок — 1,1 м, довжина — 1,25 м. Колеса вагонеток виготовлялися із чавуну, із діаметром по колу катання 240 мм і масою 20 фунтів. Жорстка база вагонетки (відстань між осями колісних пар) становила 315 мм, — тобто, подовжня стійкість екіпажу була наднизькою, що істотно обмежувала швидкість транспортування. Для змащення підшипникових вузлів коліс застосовувалася нафта. Кількість вагонеток в партії механізованої відкатки складала 10 штук. Вагонетковий парк підприємства складав 800 екіпажів, з них 700 — в роботі. Час повного обертання вагонетки (вибій — поверхня — вибій) складав 3 години.

Питання під'їзних колій ред.

У 1913 році питання будівництва нових під'їзних залізничних колій в районі станції Гришине і рудника Західно-Донецького товариства було вирішено. Восени гірничопромисловці приступили до обговорення проекту розвитку колійної мережі Західного Донбасу, розробленого технічним відділом служби колії Катерининської залізниці. У протоколі одного з таких засідань було зазначено: «За час обговорення питання і після розгляду поданої траси, нарада постановила: (…) визнати також такою, що відповідає вищевказаній меті трасу лінії Рутченкове — Гришине за неодмінної умови побудови гілки.., а також — будівництві збірної станції на відгалуженні, що починається приблизно на 67-й версті [від Рутченково], не доходячи до станції Гришине. Така збірна станція необхідна для залучення до лінії існуючих копалень Західно-Донецького товариства, Чечі, товариства Гришинських копалень і копалень Золотарьова, шляхом побудови приватних гілок від шахт названих підприємств, з примиканням їх до цієї станції».

У 1914 році на руднику (2 шахти, 170 робітників) було видобуто 1,6 млн пудів вугілля (даних про видобувну здатність на цей рік немає). При цьому, запас вугілля на складах рудника на 1 січня 1914 року становив 32,8 тис. пудів, на 1 січня 1915 року — 155 тис. пудів. Залізницею в 1914 році було вивезено 1,18 млн пудів палива, на власні потреби рудник витратив 301 тис. пудів. У 1915 році маркшейдер М. В. Пафомов робив перевірку плану гірничих робіт Західно-Донецького рудника (1 шахта, 232 робітників), який забезпечив видобуток 2,7 млн пудів вугілля (з них 1,07 млн пудів вугілля — в першому півріччі) при видобувній здатності 5 млн пудів на рік. На 1916 рік видобувна здатність рудника була збільшена до 10 млн пудів вугілля на рік. Згідно зі статистикою Ради З'їзду за 1916 рік, при станції Гришине значився рудник Західно-Донецького кам'яновугільного товариства з видобувною здатністю 5 млн пудів вугілля (очікуваний видобуток в першому півріччі 1917 року — 3,5 млн пудів).

Під'їзна залізнична колія Гришине — Чунишине — Сазонове була добудована в грудні 1917 року. Кінцевий пункт — станція Сазонове, рудника Західно-Донецького товариства, був тупиковим. На станції були побудовані пасажирська будівля й 2 пасажирські платформи. Втім, пасажирські потяги тут так і не пішли.

Останні роки функціонування ред.

Тим часом, запаси по пласту g3 «Бахіревський» на руднику Західно-Донецького товариства давно вже були відпрацьовані, — рудник вийшов на пласти f1 «Лисогорівський», h6 «Кравцовський» і g2 «Чуніхінський». Наприклад, пласт f1 розроблявся на глибині 45-65 м, потужність пласту становила близько 0,5 м. Причому, вугілля по пласті виявилося настільки кріпким, що його відбивали від масиву динамітом. Ґрунтом пласту був м'який сланець, і підбійка проводилася саме по ґрунті. Завдяки цьому, сортність вугілля була високою, дрібних шматків майже не було.

Після 1921 року Західно-Донецький рудник увійшов до складу Гришинського куща «Донвугілля». Більшість шахт опинилися затопленими, вуглевидобуток впав до критичної позначки. Останні відомості про сам рудник датовані 1928 роком, втім колія до колишньої станції Сазонове залишалася до початку XXI століття. На післявоєнних картах Генштабу тут значилася шахта Кравченко. Але це вже зовсім інша історія.

Примітки ред.

  1. ↑ Хлопицкий В.И., Табурно И.П. (1900). Результаты разведок, произведенных на земле крестьян дер. Гришино гг. Хлопицким и Табурно. СПб. 
  2. В.А.Дмитриев-Мамонов (1903). Указатель действующих в империи акционерных предприятий. СПб. 
  3. Луковенко С.П. (2008). Они были первыми. Очерки из истории Гришинского каменноугольного района 1795-1917 г.г. Красноармейск. 
  4. Ведомость № 14. Алфавитный список углеотправителей с показанием станций отправления и количества вагонов в 600 пудов, отправленных в 1902-1903 г. и 1901-1902 г. с сентября по сентябрь // Труды XXVIII Съезда горнопромышленников юга России / Том II. Отчёты…. Х. 1903. 
  5. Авдаков Н.С. (1903). Доклад статистической комиссии // Труды XXVII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 
  6. Сравнительная ведомость № 12 количества вагонов в 600 пуд. минерального топлива, отправленных шахтовладельцами и арендаторами копей из горнозаводского района юга России в 1902 году, с показанием количества вагонов. отправленных в 1898, 1899, 1900 и 1901 годах, с января по январь // Труды XXVIII Съезда горнопромышленников юга России / Том II. Отчёты…. Х. 1903. 
  7. Авдаков Н.С. (1904). О выработке статистических сведений о производительности каменноугольных и соляных копей, железных рудников и металлургических заводов // Труды XXVIII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 
  8. Приложение I. Добывная способность и предполагаемая производительность каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1905 год // Труды XXIX Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1904. 
  9. ↑ Приложение I. Добывная способность и предполагаемая производительность каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1907 год // Труды XXXI Съезда горнопромышленников юга России (15-25 ноября 1906 г.). – Т. I. Х. 1907. 
  10. Сравнительная ведомость № 14 минерального топлива, отправленного шахтовладельцами и арендаторами копей из горнозаводского района юга России в 1900, 1901, 1902, 1903 и 1904 годах, в тысячах пудов, с января по январь // Труды ХХХ Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Отчёты. Х. 1906. 
  11. Приложение I. Добывная способность и предполагаемая производительность каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1908 год // Труды XXXII Съезда горнопромышленников юга России (25 ноября – 7 декабря 1907 г.). – Т. I. Х. 1908. 
  12. ↑ Статистические сведения о количестве рабочих, их быте, условиях жизни, заработной плате, о пластах и состоянии шахт каменноугольной промышленности по Юзовскому горному округу // РГИА, фонд № 37, опись № 75, дело № 577. 
  13. ↑ Приложение VII к докладу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1911 год // Труды XXXV Съезда горнопромышленников юга России (23-го ноября – 9-го декабря 1910 года). – Т. I. Ч. I. Х. 1911. 
  14. Ведомость № 11а. Приложение к докладу комиссии о современном положении каменноугольной промышленности // Труды XXXIII Съезда горнопромышленников юга России (28 ноября – 12 декабря 1908 г.) – Т. I. Х. 1909. 
  15. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1910 год. Екатеринослав. 1911. 
  16. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1911 год. Екатеринослав. 1912. 
  17. Приложение II к докладу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1912 год // Труды XXXVI Съезда горнопромышленников юга России (20 ноября – 4 декабря 1911 года). – Т. I. Х. 1912. 
  18. Приложение III к докладу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1913 год / По заключению комиссии: каменноугольной, под председательством Н.С.Авдакова, и антрацитовой – А.Е.Ландсберга. – Х., 1912 // Труды XXXVII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1913. 
  19. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1913 год. Екатеринослав. 1914. 
  20. К докладу по IIa вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1914 год / По заключению каменнокгольной комиссии, под председательством Н.С.Авдакова, и антрацитовой – А.Е.Ландсберга. – Х., 1913 // Труды XXXVIII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1914. 
  21. Луковенко С.П. Гришино. «Угольная лихорадка» // Маяк, № 35 (14336), 29.08.2013. 
  22. ↑ А.М.Терпигорев (1918). Описание Донецкого бассейна / Т. IV. Доставка угля от очистного забоя и по горизонтальным рельсовым путям. – Вып. I. Екатеринослав. 
  23. О трассе ветвей, долженствующих обслуживать Гришинские угольные месторождения // Горно-заводское дело, № 49.1913. 
  24. Н.Ф. фон-Дитмар (1915). Каменноугольная промышленность России в 1914 году. – Вып. I. – Ежемесячная статистика. Х. 
  25. Мартыненко В. В Западном Донбассе // Железнодорожник Донбасса, №№ 98 (6987), 18.08.1977; 99 (6988), 20.08.1977; 100 (6989), 23.08.1977. 
  26. Альбом схематических планов станций Екатерининской железной дороги. Екатеринослав. 1917. 
  27. Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л. 
  28. . Архів files/maps/M-37-135.JPG оригіналу за 6 грудня 2017. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rudnik Zahidno Doneckogo tovaristva zakrite v 1920 h 1930 h rokah kam yanovugilne pidpriyemstvo za 5 6 verst vid zaliznichnoyi stanciyi Grishine Pokrovsk v rajoni hutora Taburnij chastina sela Zvirove Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Rudnik Zahidno Doneckogo tovaristvaRik budivnictva 1902Tehnologichni harakteristikiZapasiZmist 1 Geologichna rozvidka rodovisha 2 Zasnuvannya rudnika 3 Funkcionuvannya rudnika 4 Pitannya pid yiznih kolij 5 Ostanni roki funkcionuvannya 6 PrimitkiGeologichna rozvidka rodovisha red nbsp The scheme of coal mine after Shnurenko in Donetsk OblastVoseni 1899 roku v seli Grishine opinivsya inzhener I P Taburno yakij razom iz promislovcem V I Hlopickim provodiv geologichni rozvidki na predmet mozhlivosti vidkrittya na zemlyah Grishinskoyi gromadi kapitalnogo rudnika Miscem dlya zakladki novih shaht bulo obrano Sazonovu balku pivdennu mezhu selyanskih zemel a tochnishe yiyi pravij shil Misce bulo obrano ne vipadkovo po pershe cya balka bula glibokoyu i yiyi shilami vihodili na poverhnyu porodi kam yanovugilnoyi formaciyi po druge poruch vzhe pracyuvav Preobrazhenskij rudnik V N Fajnshtejna yakij rozroblyav Bahirevskij plast vugillya Same jogo vkazana rozvidka i znajshla Bulo zakladeno dekilka rozviduvalnih shaht i shurfiv yaki dali v cilomu pozitivnij rezultat shodo mozhlivosti promislovoyi rozrobki rodovisha vugillya na zemli sela Grishine 1 Dlya yaknajshvidshogo vihodu majbutnogo rudnika na promislovi obsyagi vidobutku vugillya bulo rekomendovane oblashtuvannya rejkovih i gruntovih pid yiznih kolij do roz yizdu Vojnove blok post 13 abo stanciyi Grishine Krim togo v 1899 1900 rokah velisya doslidzhennya trasi Kurahivskoyi zaliznici odin z variantiv yakoyi Rutchenkove Grishine peredbachav oblashtuvannya zaliznichnogo polotna na vidstani u 0 5 verst vid zoni vkazanih rozvidok I P Taburno pidrahuvav sho za umovoyu budivnictva novih protyazhnih zaliznic zagalnogo koristuvannya v Grishinskomu rajoni produktivnist rudnika sho zakladavsya syagnula bi poznachki 7 mln pudiv 1 Zasnuvannya rudnika red Sho stosuyetsya samogo rudnika jogo ekspluataciyeyu malo zajmatisya Zahidno Donecke kam yanovugilne tovaristvo Zapadon Ostannye bulo zasnovano u 1901 roci golova pravlinnya V V Chernavin direktor rozporyadnik kamer yunker Visochajshogo Dvoru knyaz S V Kudashov direktori L A Semkov I P Taburno Osnovnij kapital 2 2 mln krb Zgidno zi statutom metoyu tovaristva bula ekspluataciya kam yanovugilnih pokladiv na zemli sho nalezhit gromadi selyan sela Grishine v Grishinskij volosti Bahmutskogo povitu v mayetku B O Koptyeva pri Novooleksiyivci ta hutori Dubrivka ostanni dva naselenih punkti suchasna Nikanorivka sho na Dobropilshini Pravlinnya znahodilosya v Sankt Peterburzi 2 Tovaristvo pristupilo do zakladka kapitalnogo rudnika v rajoni hutora Taburnij narodna nazva okolici suchasnogo sela Zvyeryevo Same pidpriyemstvo oficijno imenuvalosya rudnik Zahidno Doneckogo kam yanovugilnogo tovaristva ale rozpochinavsya majbutnij kapitalnij rudnik z malenkoyi shahti hazyayina hutora I P Taburno U 1901 1902 zvitnomu roci shahta I P Taburno vidvantazhila po stanciyi Grishine 2 5 vagoni vugillya U 1903 roci I P Taburno prodav svoyu shahtu Romanovu a v 1904 roci virushiv vijskkorom na Rosijsko Yaponsku vijnu Z cogo momentu zhittyevij shlyah I P Taburno ne pereplitavsya tak tisno iz rajonom Grishino ale ta dobra sprava yaku inzhener zrobiv dlya Zahidnogo Donbasu dosit shvidko dala istotni rezultati 3 4 Funkcionuvannya rudnika red Pershi vidomosti pro rudnik Zahidno Doneckogo kam yanovugilnogo tovaristva yak okremu virobnichu odinicyu datovani 1902 rokom Same v comu roci na rudniku bulo vstanovleno vidobuvnu zdatnist u 1 mln pudiv na rik a planovij vuglevidobutok na period osvoyennya proektnoyi produktivnosti u potochnomu roci stanoviv 500 tis pudiv vugillya Slid zaznachiti sho na danomu etapi plan na rudniku bulo vikonano za 1902 kalendarnij rik vid imeni Zahidno Doneckogo tovaristva bulo vidvantazheno po stanciyi Grishine majzhe 500 vagoniv vugillya To zh robota rudnika rozpochalasya ne 1903 rokom yak bulo prijnyato vvazhati ranishe a shonajmenshe odnim rokom ranishe 5 6 She do revolyuciyi 1905 1907 rokiv na rudniku Zahidno Doneckogo kam yanovugilnogo tovaristva pochalisya problemi iz vidobutkom yaki mali prichini viklyuchno tehnologichnogo harakteru U 1903 roci na pidpriyemstvi bulo vstanovleno vidobuvnu zdatnist 3 0 mln pudiv vugillya na rik i richnij planovij vidobutok 1 0 mln pudiv Vtim yaksho u 1903 kalendarnomu roci tut vidvantazhili po stanciyi Grishine 544 tis pudiv to u 1904 roci 52 5 lishe tis pudiv a u 1905 roci zhodnogo vagonu U 1904 1906 rokah rudnik ne pracyuvav vidvantazhuvalisya lishe zapasi vugillya yaki nakopichilisya na promploshadci pidpriyemstva 7 8 9 10 Shopravda u 1906 roci spravi na rudniku pishli vgoru u 1906 roci na rudniku bulo vidobuto 580 tis pudiv vugillya vidpravleno po stanciyi Grishine 837 vagoniv u 1907 roci vidpovidno 1 05 mln pudiv i 1570 vagoniv u 1908 roci 790 tis pudiv i 1086 vagoniv u 1909 roci 1 49 mln pudiv i 2252 vagoni po 600 pudiv kozhnij Vidobuvnu zdatnist i planovij vidobutok na 1907 1908 roki vstanovili na dorevolyucijnij poznachci 3 3 5 mln pudiv na rik Stanom na 1910 rik vidobuvna zdatnist i planovij vidobutok vugillya na kopalni Zahidno Doneckogo kam yanovugilnogo tovaristva buli vstanovleni na poznachci vidpovidno 3 5 mln i 2 mln pudiv na rik 9 11 12 13 14 Za pershi 3 misyaci 1910 roku na rudniku bulo vidobuto 0 23 mln pudiv sho stanovilo priblizno polovinu obsyagu planovogo vuglevidobutku Protyagom kalendarnogo roku bulo vidobuto 1 27 mln pudiv vugillya Stanom na 1912 rik vidobuvna zdatnist i planovij vidobutok na rudniku buli vstanovleni v rozmiri 6 mln pudiv na rik na 1913 rik 5 mln pudiv na rik pri comu za pershe pivrichchya zvidsi vivezli zalizniceyu z navantazhennyam po stanciyi Grishine lishe 521 5 vagoniv mineralnogo paliva Realnij vidobutok vugillya na kopalni stanoviv v 1910 roci 1 268 mln pudiv pri 70 robitnikah v 1911 roci 1 288 mln pudiv pri 70 pidzemnih robitnikah v 1913 roci 1 268 mln pudiv pri 95 robochih 13 15 16 17 18 19 20 Rudnik rozroblyav 3 plasti vugillya potuzhnistyu 0 6 0 6 i 0 8 m yaki rozkrivali pidjomnoyu shahtoyu imovirno 5 glibinoyu 45 m Krim togo bula projdena ventilyacijna shahta Na rudniku pracyuvali parovi dviguni zagalnoyu potuzhnistyu 110 kinskih sil Upravlyayuchim na rudniku buv O P Sergyeyev golovoyu pravlinnya Zahidno Doneckogo kam yanovugilnogo tovaristva O I Abanovskij Rudnik buv zv yazanij zi stanciyeyu Grishine guzhovoyu gruntovoyu dorogoyu protyazhnistyu 5 verst Produktivnist rudnika istotno obmezhuvalasya vidsutnistyu adekvatnih pid yiznih shlyahiv yakimi mogli buti lishe zaliznici shirokoyi koliyi zagalnogo koristuvannya Ale na rudniku Zahidno Doneckogo tovaristva vzhe buli svoyi rejkovi koliyi i ne tilki na nomu Mova jde pro vidkatku shahtnih vantazhiv u vagonetkah pidzemnimi virobkami 12 21 22 Dosit rozpovsyudzhenoyu ye dumka sho na rudnikah Grishinskogo vuglenosnogo rajonu vidbite vugillya i poroda pid zemleyu transportuvalisya abo vruchnu zazvichaj zgaduyut sanki abo za dopomogoyu kinskoyi tyagi Ce ne zavzhdi vidpovidaye dijsnosti i yaskravij tomu priklad rudnik Zahidno Doneckogo kam yanovugilnogo tovaristva Na comu rudniku vikoristovuvalisya ruchna a takozh mehanizovana vidkatka gorizontalnimi i pohilimi virobkami yaka zavgodno tilki ne kinna Dlya zabezpechennya peremishennya vantazhiv usi virobki rudnika okrim ochisnih buli obladnani rejkovoyu koliyeyu shirinoyu 500 mm Vikoristovuvalisya rejki pogonnoyu masoyu 7 kg m a takozh sosnovi shpali yakih vkladalosya po 3 shtuki na pogonnu sazhen Serednij uhil koliyi stanoviv 5 2 maksimalnij dopustimij dlya vagonetok 10 22 Na shahti vikoristovuvalisya vagonetki z derev yanim kuzovom yaki buli vidnosno deshevi 22 5 krb za vagonetku i legki vsogo 12 pudiv Ale voni mali zamalij strok sluzhbi 4 5 misyaciv Mistkist kuzova takih vagonetok skladala 25 28 pudiv visota nad rivnem golovki rejok 1 1 m dovzhina 1 25 m Kolesa vagonetok vigotovlyalisya iz chavunu iz diametrom po kolu katannya 240 mm i masoyu 20 funtiv Zhorstka baza vagonetki vidstan mizh osyami kolisnih par stanovila 315 mm tobto podovzhnya stijkist ekipazhu bula nadnizkoyu sho istotno obmezhuvala shvidkist transportuvannya Dlya zmashennya pidshipnikovih vuzliv kolis zastosovuvalasya nafta Kilkist vagonetok v partiyi mehanizovanoyi vidkatki skladala 10 shtuk Vagonetkovij park pidpriyemstva skladav 800 ekipazhiv z nih 700 v roboti Chas povnogo obertannya vagonetki vibij poverhnya vibij skladav 3 godini 22 Pitannya pid yiznih kolij red U 1913 roci pitannya budivnictva novih pid yiznih zaliznichnih kolij v rajoni stanciyi Grishine i rudnika Zahidno Doneckogo tovaristva bulo virisheno Voseni girnichopromislovci pristupili do obgovorennya proektu rozvitku kolijnoyi merezhi Zahidnogo Donbasu rozroblenogo tehnichnim viddilom sluzhbi koliyi Katerininskoyi zaliznici U protokoli odnogo z takih zasidan bulo zaznacheno Za chas obgovorennya pitannya i pislya rozglyadu podanoyi trasi narada postanovila viznati takozh takoyu sho vidpovidaye vishevkazanij meti trasu liniyi Rutchenkove Grishine za neodminnoyi umovi pobudovi gilki a takozh budivnictvi zbirnoyi stanciyi na vidgaluzhenni sho pochinayetsya priblizno na 67 j versti vid Rutchenkovo ne dohodyachi do stanciyi Grishine Taka zbirna stanciya neobhidna dlya zaluchennya do liniyi isnuyuchih kopalen Zahidno Doneckogo tovaristva Chechi tovaristva Grishinskih kopalen i kopalen Zolotarova shlyahom pobudovi privatnih gilok vid shaht nazvanih pidpriyemstv z primikannyam yih do ciyeyi stanciyi 23 U 1914 roci na rudniku 2 shahti 170 robitnikiv bulo vidobuto 1 6 mln pudiv vugillya danih pro vidobuvnu zdatnist na cej rik nemaye Pri comu zapas vugillya na skladah rudnika na 1 sichnya 1914 roku stanoviv 32 8 tis pudiv na 1 sichnya 1915 roku 155 tis pudiv Zalizniceyu v 1914 roci bulo vivezeno 1 18 mln pudiv paliva na vlasni potrebi rudnik vitrativ 301 tis pudiv U 1915 roci markshejder M V Pafomov robiv perevirku planu girnichih robit Zahidno Doneckogo rudnika 1 shahta 232 robitnikiv yakij zabezpechiv vidobutok 2 7 mln pudiv vugillya z nih 1 07 mln pudiv vugillya v pershomu pivrichchi pri vidobuvnij zdatnosti 5 mln pudiv na rik Na 1916 rik vidobuvna zdatnist rudnika bula zbilshena do 10 mln pudiv vugillya na rik Zgidno zi statistikoyu Radi Z yizdu za 1916 rik pri stanciyi Grishine znachivsya rudnik Zahidno Doneckogo kam yanovugilnogo tovaristva z vidobuvnoyu zdatnistyu 5 mln pudiv vugillya ochikuvanij vidobutok v pershomu pivrichchi 1917 roku 3 5 mln pudiv 24 Pid yizna zaliznichna koliya Grishine Chunishine Sazonove bula dobudovana v grudni 1917 roku Kincevij punkt stanciya Sazonove rudnika Zahidno Doneckogo tovaristva buv tupikovim Na stanciyi buli pobudovani pasazhirska budivlya j 2 pasazhirski platformi Vtim pasazhirski potyagi tut tak i ne pishli 25 26 Ostanni roki funkcionuvannya red Tim chasom zapasi po plastu g3 Bahirevskij na rudniku Zahidno Doneckogo tovaristva davno vzhe buli vidpracovani rudnik vijshov na plasti f1 Lisogorivskij h6 Kravcovskij i g2 Chunihinskij Napriklad plast f1 rozroblyavsya na glibini 45 65 m potuzhnist plastu stanovila blizko 0 5 m Prichomu vugillya po plasti viyavilosya nastilki kripkim sho jogo vidbivali vid masivu dinamitom Gruntom plastu buv m yakij slanec i pidbijka provodilasya same po grunti Zavdyaki comu sortnist vugillya bula visokoyu dribnih shmatkiv majzhe ne bulo 27 Pislya 1921 roku Zahidno Doneckij rudnik uvijshov do skladu Grishinskogo kusha Donvugillya Bilshist shaht opinilisya zatoplenimi vuglevidobutok vpav do kritichnoyi poznachki Ostanni vidomosti pro sam rudnik datovani 1928 rokom vtim koliya do kolishnoyi stanciyi Sazonove zalishalasya do pochatku XXI stolittya Na pislyavoyennih kartah Genshtabu tut znachilasya shahta Kravchenko Ale ce vzhe zovsim insha istoriya 28 Primitki red a b Hlopickij V I Taburno I P 1900 Rezultaty razvedok proizvedennyh na zemle krestyan der Grishino gg Hlopickim i Taburno SPb V A Dmitriev Mamonov 1903 Ukazatel dejstvuyushih v imperii akcionernyh predpriyatij SPb Lukovenko S P 2008 Oni byli pervymi Ocherki iz istorii Grishinskogo kamennougolnogo rajona 1795 1917 g g Krasnoarmejsk Vedomost 14 Alfavitnyj spisok ugleotpravitelej s pokazaniem stancij otpravleniya i kolichestva vagonov v 600 pudov otpravlennyh v 1902 1903 g i 1901 1902 g s sentyabrya po sentyabr Trudy XXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1903 Avdakov N S 1903 Doklad statisticheskoj komissii Trudy XXVII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H Sravnitelnaya vedomost 12 kolichestva vagonov v 600 pud mineralnogo topliva otpravlennyh shahtovladelcami i arendatorami kopej iz gornozavodskogo rajona yuga Rossii v 1902 godu s pokazaniem kolichestva vagonov otpravlennyh v 1898 1899 1900 i 1901 godah s yanvarya po yanvar Trudy XXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1903 Avdakov N S 1904 O vyrabotke statisticheskih svedenij o proizvoditelnosti kamennougolnyh i solyanyh kopej zheleznyh rudnikov i metallurgicheskih zavodov Trudy XXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H Prilozhenie I Dobyvnaya sposobnost i predpolagaemaya proizvoditelnost kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1905 god Trudy XXIX Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1904 a b Prilozhenie I Dobyvnaya sposobnost i predpolagaemaya proizvoditelnost kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1907 god Trudy XXXI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 15 25 noyabrya 1906 g T I H 1907 Sravnitelnaya vedomost 14 mineralnogo topliva otpravlennogo shahtovladelcami i arendatorami kopej iz gornozavodskogo rajona yuga Rossii v 1900 1901 1902 1903 i 1904 godah v tysyachah pudov s yanvarya po yanvar Trudy HHH Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II Otchyoty H 1906 Prilozhenie I Dobyvnaya sposobnost i predpolagaemaya proizvoditelnost kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1908 god Trudy XXXII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 25 noyabrya 7 dekabrya 1907 g T I H 1908 a b Statisticheskie svedeniya o kolichestve rabochih ih byte usloviyah zhizni zarabotnoj plate o plastah i sostoyanii shaht kamennougolnoj promyshlennosti po Yuzovskomu gornomu okrugu RGIA fond 37 opis 75 delo 577 a b Prilozhenie VII k dokladu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1911 god Trudy XXXV Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 23 go noyabrya 9 go dekabrya 1910 goda T I Ch I H 1911 Vedomost 11a Prilozhenie k dokladu komissii o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Trudy XXXIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 28 noyabrya 12 dekabrya 1908 g T I H 1909 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1910 god Ekaterinoslav 1911 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1911 god Ekaterinoslav 1912 Prilozhenie II k dokladu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1912 god Trudy XXXVI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 20 noyabrya 4 dekabrya 1911 goda T I H 1912 Prilozhenie III k dokladu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1913 god Po zaklyucheniyu komissii kamennougolnoj pod predsedatelstvom N S Avdakova i antracitovoj A E Landsberga H 1912 Trudy XXXVII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1913 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1913 god Ekaterinoslav 1914 K dokladu po IIa voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1914 god Po zaklyucheniyu kamennokgolnoj komissii pod predsedatelstvom N S Avdakova i antracitovoj A E Landsberga H 1913 Trudy XXXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1914 Lukovenko S P Grishino Ugolnaya lihoradka Mayak 35 14336 29 08 2013 a b v A M Terpigorev 1918 Opisanie Doneckogo bassejna T IV Dostavka uglya ot ochistnogo zaboya i po gorizontalnym relsovym putyam Vyp I Ekaterinoslav O trasse vetvej dolzhenstvuyushih obsluzhivat Grishinskie ugolnye mestorozhdeniya Gorno zavodskoe delo 49 1913 N F fon Ditmar 1915 Kamennougolnaya promyshlennost Rossii v 1914 godu Vyp I Ezhemesyachnaya statistika H Martynenko V V Zapadnom Donbasse Zheleznodorozhnik Donbassa 98 6987 18 08 1977 99 6988 20 08 1977 100 6989 23 08 1977 Albom shematicheskih planov stancij Ekaterininskoj zheleznoj dorogi Ekaterinoslav 1917 Gapeev A A 1927 Geologicheskij ocherk Zapadnoj okrainy Doneckogo bassejna L Podrobnaya karta Krasnoarmejskogo rajona Topograficheskie karty Ukrainy Genshtab 1 100000 Arhiv files maps M 37 135 JPG originalu za 6 grudnya 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rudnik Zahidno Doneckogo tovaristva amp oldid 40748804