www.wikidata.uk-ua.nina.az

Преображенський рудник функціонував починаючи з 90 х років XIX століття до 1912 року в районі сучасного смт Шевченко Пок

Преображенський рудник

Преображенський рудник функціонував, починаючи з 90-х років XIX століття до 1912 року, в районі сучасного смт Шевченко Покровської міськради. Відомо декілька господарів шахт Преображенського рудника, найвідомішим з яких є житель села Гришине В. Н. Файнштейн.

Преображенський рудник
Рік будівництва 1898
Технологічні характеристики
Тип вугільна копальняd
Запаси

Опис Редагувати

Видобуток вугілля в районах, прилеглих до сучасного селища Шевченко, був розгорнутий в 90-х роках XIX століття. Землі ці належали поміщиці Н. О. Андрієвській. Багато шахт із середини до кінця 90-х років позаминулого століття значилися в оренді у К. С. Кернера, в тому числі Преображенський рудник, який на той час закладався. Власником рудника був В. Н. Файнштейн. Для організації вуглевидобутку він орендував 724 десятини землі в районі Андрієвського хутора. Перше вугілля рудник видав у 1898 році. На початку ХХ століття площа під рудник зросла до 1000 десятин.

Шахти Преображенського рудника В. Н. Файнштейна, що виходили на «Бахіревський» пласт. Схема 1900 року

Доступні документи кінця XIX — початку ХХ століття свідчать про те, що частину шахт Преображенського рудника В. Н. Файнштейн міг передавати іншим підприємцям. Так, у 1899 заводському році вугілля видобувалося на двох Преображенських рудниках. Найбільшим був Преображенський рудник В. Н. Файнштейна, на якому числилося 6 шахт, де працювали 70 підземних робітників і 10 — на поверхні. За вказаний звітний період тут було видобуто 998 тис. пудів вугілля, яке розпродавалося на місці по 6 коп. за пуд. «Другим» Преображенським рудником у 1899 році володів підприємець Я. Л. Шнуренко. Тут працювали 2 шахти, де 45 робітників забезпечили річний видобуток у 421 тис. пудів. Вугілля розпродавалося на місці по 4,5 коп. за пуд, що свідчить про невелику глибину шахт «другого» Преображенського рудника.

Станом на 1899—1900 роки, на орендованих землях по «Бахіревському» пласту (він же — f3) були пройдені 5 шахт і шурфів Преображенського рудника. Рудник був з'єднаний зі станцією Гришине гужовою дорогою протяжністю 7 верст. І. П. Табурно, згодом писав наступне: «Пласт цей в даний час розробляється… орендарем Файнштейном. На ділянках Файнштейна виявлено досі три пласта вугілля: перший — 1 фут 9 дюймів, другий (Бахіревський пласт) — 2 фути 4 дюйми, третій — 4 фути. Розробці піддається поки тільки другий пласт. Простягання пластів — NW (північно-західне) 300-400, з падінням на NO (північний схід) в 100—120, в південній же частині ділянки, на кордоні з землею панів Бахіревих падіння пластів переходить на 80 при тому ж простяганні…

З причини того, що в околицях багато великих сіл, якихось: Гришине, Каракове, Чунишине та інших, нестачі робочих рук ніколи не відчувається.

При проходках глибиною до 29 сажнів зустрічалися такі породи: нанос (різного роду глини) — від 7 до 15 сажнів, пісок з водою — 0,16 сажнів до 0,67 саж (maximum), глинисті сланці, прошарок вугілля, піщаник від 3 до 5 сажнів, і безпосередньо під ним вугілля».

Наприкінці XIX — на початку ХХ століття робилося припущення, що «Бахіревський» пласт є основним в Гришинському вугленосному районі, що на повірку виявилося далеко не так. Запаси шахтних полів по пласту f3 відносно швидко були вичерпані. Але до цього часу розгорнулася кустарна розробка вугілля по пласту f1 «Лисогорівський». Спочатку тут були відкриті дрібні шахти, іменовані місцевими підприємцями загальною назвою «Лиса Гора».

Преображенський рудник В. Н. Файнштейна в 1900—1901 році завантажив по станції Гришине (Покровськ) 1839 вагонів вугілля по 600 пудів кожен; в 1902—1903 році обсяги відвантаження на руднику впали — всього 649 вагонів або 0,39 млн пудів вугілля. Загальний видобуток на руднику на 1902 рік склав 0,95 млн пудів вугілля. Видобувна здатність рудника оцінювалася таким чином: в 1901 році — в 4,5 млн пудів вугілля, в 1903 році — 2 млн пудів, в 1904 році — всього 0,5 млн пудів на рік, на 1905 рік — 3 млн пудів вугілля на рік. При цьому, в першому півріччі 1904 року на руднику було видобуто всього 0,52 млн пудів вугілля, а вивезено залізницею в 1903—1904 господарчому році — лише 0,53 млн пудів (891 вагон) палива. Під час революційних потрясінь (1905—1907 роки) Преображенський рудник В. Н. Файнштейна працював зі стабільно тенденцією спаду видобутку. Його видобувна здатність різко впала: з 3,0 млн пудів на 1905 рік до 1,0 млн пудів на 1907, а на 1908 рік — зросла незначно, до 1,2 млн пудів. У першому півріччі 1904 року рудник завантажив по станції Гришине 890 вагонів, в 1904—1905 господарчому році — 429 вагонів, в 1906—1907 господарчому році — 317 вагонів вугілля.

Існував іще один Преображенський рудник, заснований в 1900 році. Станом на 1901 і 1903 роки, для Преображенського рудника Г. М. Фріца і М. Є. Кауфмана (завідувач Г. М. Фріц) була встановлена видобувна здатність в 0,5 млн пудів вугілля, однак до 1903 року видобуток на руднику не дотягував і до 55 тис. пудів.

Ще в 1902 році І. П. Табурно підрахував: у разі оперативного (протягом 1-3 років) будівництва нової залізниці в районі Гришиного, річна продуктивність Преображенського рудника підскочила б мінімум до 3 млн пудів. Але на початку ХХ століття питання будівництва нових залізниць в Гришинському кам'яновугільному районі оперативно вирішене так і не було.

Це підштовхувало В. Н. Файнштейна до нарощування обсягів видобутку i відвантаження за рахунок об'єднання зі своїм рудником сусідніх, дрібних шахт. Ще в 1903 році підприємці Я. Л. Шнуренко і І. А. Золотарьов орендували землі в районі сучасного селища Шевченко, де відкрили кустарні шахти. У 1907 році В. Н. Файнштейн викупив сусідні кустарні шахти І. А. Золотарьова і Я. Л. Шнуренка на землях Лисої Гори, і заклав тут більш продуктивну шахту НОД № 4, яку вважають попередницею Шевченківського рудника. Нова шахта розробляла вугільний пласт f3 «Бахіревський»; пізніше вийшли і на пласт f1 «Лисогорівський» на глибині 30-32 сажнів, тобто 64-68 метрів. Потужність «Бахіревського» пласта становила 0,42 сажнів, — приблизно 90 см, «Лисогорівського» — 0,37 сажнів, — приблизно 80 см. Кут падіння пластів — до 10 град. Близько 7,5 % видобутого в 1908 році вугілля рудник витратив на власні потреби.

Даний крок привів до тимчасового зростання вуглевидобутку на Преображенському руднику. Підприємцем було видобуто в 1908 році — 1,32 млн пудів, в 1909 році — 1,08 млн пудів вугілля, а завантажено по станції Гришине — відповідно 2198 і 1792 вагонів «чорного золота» по 600 пудів кожен. Тобто, було відвантажено майже все видобуте вугілля. Крім шахти НОД № 4, де працювали 3 парові машини, була пройдена шахта № 5 з 4 електричними підйомними машинами. На руднику, видобувна здатність якого в 1908 році оцінювалася в 3,5 млн пудів, працювали: 5 парових котлів, 7 парових машин (загальна потужність 67 кінських сил), 7 парових насосів (загальна продуктивність 164 л/год.), 5 динамо-моторів (загальна потужність 20 кінських сил; з них 3 — підземних), 5 коней, яких використовували для «механізації» робіт на поверхні. Використовувалося напруга 500 вольт, мережа — постійного струму. Шахта НОД № 4 була в змозі видати до 20 тис. пудів (понад 300 тонн) вугілля на добу. Водоприток — в середньому 600 л/добу, відкачувався 3 насосами. Вентиляція шахти — за рахунок природної тяги. Відкатка по штреку — ручна, по ходку — за допомогою електричної лебідки. На поверхні працювало електричне освітлення, а під землею використовувалися звичні для всіх лампи «з відкритим вогнем». Виділень метану помічено не було.

Уже в 1908 році на Преображенському руднику В. Н. Файнштейна працювали 137 осіб, з них 124 підземних робітників (68 забійників, 56 гірників) і 13 — на поверхні (3 вантажника, 3 майстрових, 2 ремонтника і 5 будівельників). Проживали робочі в різних умовах в населених пунктах, розкиданих по околиці. 75 робочих тулилися в казармах, 54 — у власних (сімейних) будинках, 8 — знімали квартири. Назріла необхідність в шахтному селищі, населення якого оцінювалося в 211 душ (робітники та їхні сім'ї). Але станом на 1908 рік при руднику було 13 казарм на 41 робітника кожна (сімейних будинків не було), а в 1911 році на місці нинішнього селища Шевченка було побудовано лише 14 бараків для робітників шахти НОД № 4. Так починалася забудова сучасного селища міського типу Шевченко.

Фрагмент карти Науменка, 1914 рік, із позначенням рудника Файнштейна (№ 63)

Цим, а також поступовим відпрацюванням запасів вугілля по пласту f3, пояснюється масовий відтік робітників з рудника. З 1908 року Преображенський рудник належав товариству «Файнштейн В. Н. і К0», фактичними керівниками тут були В. Н. Файнштейн і М. І. Каттавоз. У 1910 році на руднику було видобуто 0,83 млн пудів, за перше півріччя 1911 року — 0,37 млн пудів вугілля, що на 50 пудів більше аналогічного періоду 1910 і на 10 пудів більше аналогічного періоду 1912 року. Видобувна здатність рудника в 1910—1911 роках оцінювалася в 1,5-2 млн пудів на рік, в 1912 році — 1,0 млн пудів вугілля на рік. Реальний видобуток вугілля на копальні становив: в 1910 році — 0,832 млн пудів при 90 (за іншими даними — 97) робочих, в 1911 році — 0,758 млн пудів при 42 робочих. За 3 роки кількість робітників скоротилася більш ніж в 3 рази. Керуючим на руднику був штейгер Я. Д. Подольський.

«Другий» Преображенський рудник, — імовірно, колишній Г. М. Фріца і М. Є. Кауфмана, — в 1910 році також належав товариству «Файнштейн і К0». Видобувна здатність рудника — 1-2 млн пудів на рік.

У 1911 році Преображенський рудник відвідав маркшейдер Н. Н. Ільїн, який, можливо, повідомив про вичерпання запасів відповідного шахтного поля. Даних про роботу Преображенського рудника після 1912 року немає, проте вищевказаний рудник в 1913 році значиться в адрес-календарі Катеринославської губернії, довідковій книзі «Весь Катеринослав», а сам В. Н. Файнштейн бере участь в обговоренні проекту казенної залізниці Рутченкове — Гришине і північних під'їзних колій по станції Гришине, — як орендар земель із багатими кам'яним вугіллям надрами.

У 1912 році англо-франко-бельгійське акціонерне (анонімне) товариство Гришинських копалень викупило у В. Н. Файнштейна шахту НОД № 4 і заклало поруч більш сучасну шахту № 19.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Хлопицкий В.И., Табурно И.П. (1900). Результаты разведок, произведенных на земле крестьян дер. Гришино гг. Хлопицким и Табурно. СПб. 
  2. ↑ Статистические сведения о количестве рабочих, их быте, условиях жизни, заработной плате, о пластах и состоянии шахт каменноугольной промышленности по Юзовскому горному округу // РГИА, фонд № 37, опись № 75, дело № 577. 
  3. ↑ Гайворонський П.Є. (2001). По чорне золото. Красноармійськ. 
  4. ↑ Гайворонський П.Є. (2006). Вугільні підприємства Красноармійська. Макіївка. 
  5. ↑ Луковенко С.П. (2008). Они были первыми. Очерки из истории Гришинского каменноугольного района 1795-1917 г.г. Красноармейск. 
  6. ↑ Луковенко С.П. Гришино. «Угольная лихорадка» // Маяк, № 35 (14336), 29.08.2013. 
  7. А.Лоранский (1901). Сборник статистических сведений о горнозаводской промышленности в России в 1899 заводском году. СПб. 
  8. ↑ Табурно И.П. (1902). Пояснительная записка к сооружению Рудничная-Лозовской железной дороги. СПб. 
  9. ↑ Авдаков Н.С. (1901). Доклад статистической комиссии // Труды XXV Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 
  10. Ведомость № 9 о количестве минерального топлива, отправленных со станций Курско-Харьковско-Севастопольской, Юго-Восточных и Екатерининской железных дорог за время с 1 сентября 1900 г. по 1 сентября 1901 г. // Труды XXVI Съезда горнопромышленников юга России / Том II. Отчёты. Х. 1902. 
  11. Ведомость № 12 ежемесячного вывоза минерального топлива в вагонах в 600 пуд. с 1 сентября 1902 года по 1 сентября 1903 года, с наименованием станций отправления и фирм отправителей и с указанием рода минерального топлива: угля, антрацита и кокса в вагонах в 600 пудов // Труды XXVIII Съезда горнопромышленников юга России / Том II. Отчёты. Х. 1903. 
  12. ↑ Авдаков Н.С. (1903). Доклад статистической комиссии // Труды XXVII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 
  13. Авдаков Н.С. (1904). О выработке статистических сведений о производительности каменноугольных и соляных копей, железных рудников и металлургических заводов // Труды XXVIII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 
  14. Приложение I. Добывная способность и предполагаемая производительность каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1905 год // Труды XXIX Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1905. 
  15. Ведомость № 9. Алфавитный список углеотправителей, с показанием отправленного ими минерального топлива с 1 июля 1904 по 1 июля 1905 года (в тысячах пудов) // Труды ХХХ Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Отчёты. Х. 1906. 
  16. Ведомость № 6 ежемесячного вывоза минерального топлива со станций Екатерининской и Курско-Харьковско-Севастопольской железных дорог, с поименованием фирм отправителей за 1906/7 год, с июля по июль, с указанием кокса и антрацита, в тысячах пудов // Труды XXXII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Отчёты. Х. 1907. 
  17. Приложение I. Добывная способность и предполагаемая производительность каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1908 год // Труды XXXII Съезда горнопромышленников юга России (25 ноября – 7 декабря 1907 г.). – Т. I. Х. 1908. 
  18. Гаврилов Н.И. (1903). Фабрики, заводы и рудники Екатеринославской губернии. Справочная книга. Екатеринослав. 
  19. ↑ Н.Ф. фон-Дитмар (1910). Каменноугольная промышленность России в 1908 году / Вып. II. Каменноугольная промышленность южной России (ежегодная статистика). Х. 
  20. Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л. 
  21. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1910 год. Екатеринослав. 1911. 
  22. Приложение VII к докладу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1911 год // Труды XXXV Съезда горнопромышленников юга России (23-го ноября – 9-го декабря 1910 года). – Т. I. Ч. I. Х. 1911. 
  23. ↑ Список фабрик и заводов России. 1910 г. / По официальным данным фабричного, податного и горного надзора. М.-СПб.-Варшава. 1910. 
  24. ↑ Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1911 год. Екатеринослав. 1912. 
  25. Приложение II к докладу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1912 год // Труды XXXVI Съезда горнопромышленников юга России (20 ноября – 4 декабря 1911 года). – Т. I. Х. 1912. 
  26. Приложение III к докладу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1913 год / По заключению комиссии: каменноугольной, под председательством Н.С.Авдакова, и антрацитовой – А.Е.Ландсберга. – Х., 1912 // Труды XXXVII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1913. 
  27. Адрес-календарь Екатеринославской губернии на 1913 год. Справочная книга «Весь Екатеринослав». Екатеринослав. 1913. 
  28. О трассе ветвей, долженствующих обслуживать Гришинские угольные месторождения // Горно-заводское дело, № 49. 1913. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Preobrazhenskij rudnik funkcionuvav pochinayuchi z 90 h rokiv XIX stolittya do 1912 roku v rajoni suchasnogo smt Shevchenko Pokrovskoyi miskradi Vidomo dekilka gospodariv shaht Preobrazhenskogo rudnika najvidomishim z yakih ye zhitel sela Grishine V N Fajnshtejn Preobrazhenskij rudnikRik budivnictva 1898Tehnologichni harakteristikiTip vugilna kopalnyadZapasiOpis RedaguvatiVidobutok vugillya v rajonah prileglih do suchasnogo selisha Shevchenko buv rozgornutij v 90 h rokah XIX stolittya Zemli ci nalezhali pomishici N O Andriyevskij Bagato shaht iz seredini do kincya 90 h rokiv pozaminulogo stolittya znachilisya v orendi u K S Kernera v tomu chisli Preobrazhenskij rudnik yakij na toj chas zakladavsya Vlasnikom rudnika buv V N Fajnshtejn Dlya organizaciyi vuglevidobutku vin orenduvav 724 desyatini zemli v rajoni Andriyevskogo hutora Pershe vugillya rudnik vidav u 1898 roci Na pochatku HH stolittya plosha pid rudnik zrosla do 1000 desyatin 1 2 3 4 5 6 nbsp Shahti Preobrazhenskogo rudnika V N Fajnshtejna sho vihodili na Bahirevskij plast Shema 1900 rokuDostupni dokumenti kincya XIX pochatku HH stolittya svidchat pro te sho chastinu shaht Preobrazhenskogo rudnika V N Fajnshtejn mig peredavati inshim pidpriyemcyam Tak u 1899 zavodskomu roci vugillya vidobuvalosya na dvoh Preobrazhenskih rudnikah Najbilshim buv Preobrazhenskij rudnik V N Fajnshtejna na yakomu chislilosya 6 shaht de pracyuvali 70 pidzemnih robitnikiv i 10 na poverhni Za vkazanij zvitnij period tut bulo vidobuto 998 tis pudiv vugillya yake rozprodavalosya na misci po 6 kop za pud Drugim Preobrazhenskim rudnikom u 1899 roci volodiv pidpriyemec Ya L Shnurenko Tut pracyuvali 2 shahti de 45 robitnikiv zabezpechili richnij vidobutok u 421 tis pudiv Vugillya rozprodavalosya na misci po 4 5 kop za pud sho svidchit pro neveliku glibinu shaht drugogo Preobrazhenskogo rudnika 7 Stanom na 1899 1900 roki na orendovanih zemlyah po Bahirevskomu plastu vin zhe f3 buli projdeni 5 shaht i shurfiv Preobrazhenskogo rudnika Rudnik buv z yednanij zi stanciyeyu Grishine guzhovoyu dorogoyu protyazhnistyu 7 verst I P Taburno zgodom pisav nastupne Plast cej v danij chas rozroblyayetsya orendarem Fajnshtejnom Na dilyankah Fajnshtejna viyavleno dosi tri plasta vugillya pershij 1 fut 9 dyujmiv drugij Bahirevskij plast 2 futi 4 dyujmi tretij 4 futi Rozrobci piddayetsya poki tilki drugij plast Prostyagannya plastiv NW pivnichno zahidne 300 400 z padinnyam na NO pivnichnij shid v 100 120 v pivdennij zhe chastini dilyanki na kordoni z zemleyu paniv Bahirevih padinnya plastiv perehodit na 80 pri tomu zh prostyaganni Z prichini togo sho v okolicyah bagato velikih sil yakihos Grishine Karakove Chunishine ta inshih nestachi robochih ruk nikoli ne vidchuvayetsya Pri prohodkah glibinoyu do 29 sazhniv zustrichalisya taki porodi nanos riznogo rodu glini vid 7 do 15 sazhniv pisok z vodoyu 0 16 sazhniv do 0 67 sazh maximum glinisti slanci prosharok vugillya pishanik vid 3 do 5 sazhniv i bezposeredno pid nim vugillya 1 2 Naprikinci XIX na pochatku HH stolittya robilosya pripushennya sho Bahirevskij plast ye osnovnim v Grishinskomu vuglenosnomu rajoni sho na povirku viyavilosya daleko ne tak Zapasi shahtnih poliv po plastu f3 vidnosno shvidko buli vicherpani Ale do cogo chasu rozgornulasya kustarna rozrobka vugillya po plastu f1 Lisogorivskij Spochatku tut buli vidkriti dribni shahti imenovani miscevimi pidpriyemcyami zagalnoyu nazvoyu Lisa Gora 8 3 5 Preobrazhenskij rudnik V N Fajnshtejna v 1900 1901 roci zavantazhiv po stanciyi Grishine Pokrovsk 1839 vagoniv vugillya po 600 pudiv kozhen v 1902 1903 roci obsyagi vidvantazhennya na rudniku vpali vsogo 649 vagoniv abo 0 39 mln pudiv vugillya Zagalnij vidobutok na rudniku na 1902 rik sklav 0 95 mln pudiv vugillya Vidobuvna zdatnist rudnika ocinyuvalasya takim chinom v 1901 roci v 4 5 mln pudiv vugillya v 1903 roci 2 mln pudiv v 1904 roci vsogo 0 5 mln pudiv na rik na 1905 rik 3 mln pudiv vugillya na rik Pri comu v pershomu pivrichchi 1904 roku na rudniku bulo vidobuto vsogo 0 52 mln pudiv vugillya a vivezeno zalizniceyu v 1903 1904 gospodarchomu roci lishe 0 53 mln pudiv 891 vagon paliva Pid chas revolyucijnih potryasin 1905 1907 roki Preobrazhenskij rudnik V N Fajnshtejna pracyuvav zi stabilno tendenciyeyu spadu vidobutku Jogo vidobuvna zdatnist rizko vpala z 3 0 mln pudiv na 1905 rik do 1 0 mln pudiv na 1907 a na 1908 rik zrosla neznachno do 1 2 mln pudiv U pershomu pivrichchi 1904 roku rudnik zavantazhiv po stanciyi Grishine 890 vagoniv v 1904 1905 gospodarchomu roci 429 vagoniv v 1906 1907 gospodarchomu roci 317 vagoniv vugillya 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Isnuvav ishe odin Preobrazhenskij rudnik zasnovanij v 1900 roci Stanom na 1901 i 1903 roki dlya Preobrazhenskogo rudnika G M Frica i M Ye Kaufmana zaviduvach G M Fric bula vstanovlena vidobuvna zdatnist v 0 5 mln pudiv vugillya odnak do 1903 roku vidobutok na rudniku ne dotyaguvav i do 55 tis pudiv 9 12 18 She v 1902 roci I P Taburno pidrahuvav u razi operativnogo protyagom 1 3 rokiv budivnictva novoyi zaliznici v rajoni Grishinogo richna produktivnist Preobrazhenskogo rudnika pidskochila b minimum do 3 mln pudiv Ale na pochatku HH stolittya pitannya budivnictva novih zaliznic v Grishinskomu kam yanovugilnomu rajoni operativno virishene tak i ne bulo 8 Ce pidshtovhuvalo V N Fajnshtejna do naroshuvannya obsyagiv vidobutku i vidvantazhennya za rahunok ob yednannya zi svoyim rudnikom susidnih dribnih shaht She v 1903 roci pidpriyemci Ya L Shnurenko i I A Zolotarov orenduvali zemli v rajoni suchasnogo selisha Shevchenko de vidkrili kustarni shahti U 1907 roci V N Fajnshtejn vikupiv susidni kustarni shahti I A Zolotarova i Ya L Shnurenka na zemlyah Lisoyi Gori i zaklav tut bilsh produktivnu shahtu NOD 4 yaku vvazhayut poperedniceyu Shevchenkivskogo rudnika Nova shahta rozroblyala vugilnij plast f3 Bahirevskij piznishe vijshli i na plast f1 Lisogorivskij na glibini 30 32 sazhniv tobto 64 68 metriv Potuzhnist Bahirevskogo plasta stanovila 0 42 sazhniv priblizno 90 sm Lisogorivskogo 0 37 sazhniv priblizno 80 sm Kut padinnya plastiv do 10 grad Blizko 7 5 vidobutogo v 1908 roci vugillya rudnik vitrativ na vlasni potrebi 3 4 19 20 Danij krok priviv do timchasovogo zrostannya vuglevidobutku na Preobrazhenskomu rudniku Pidpriyemcem bulo vidobuto v 1908 roci 1 32 mln pudiv v 1909 roci 1 08 mln pudiv vugillya a zavantazheno po stanciyi Grishine vidpovidno 2198 i 1792 vagoniv chornogo zolota po 600 pudiv kozhen Tobto bulo vidvantazheno majzhe vse vidobute vugillya Krim shahti NOD 4 de pracyuvali 3 parovi mashini bula projdena shahta 5 z 4 elektrichnimi pidjomnimi mashinami Na rudniku vidobuvna zdatnist yakogo v 1908 roci ocinyuvalasya v 3 5 mln pudiv pracyuvali 5 parovih kotliv 7 parovih mashin zagalna potuzhnist 67 kinskih sil 7 parovih nasosiv zagalna produktivnist 164 l god 5 dinamo motoriv zagalna potuzhnist 20 kinskih sil z nih 3 pidzemnih 5 konej yakih vikoristovuvali dlya mehanizaciyi robit na poverhni Vikoristovuvalosya napruga 500 volt merezha postijnogo strumu Shahta NOD 4 bula v zmozi vidati do 20 tis pudiv ponad 300 tonn vugillya na dobu Vodopritok v serednomu 600 l dobu vidkachuvavsya 3 nasosami Ventilyaciya shahti za rahunok prirodnoyi tyagi Vidkatka po shtreku ruchna po hodku za dopomogoyu elektrichnoyi lebidki Na poverhni pracyuvalo elektrichne osvitlennya a pid zemleyu vikoristovuvalisya zvichni dlya vsih lampi z vidkritim vognem Vidilen metanu pomicheno ne bulo 2 19 Uzhe v 1908 roci na Preobrazhenskomu rudniku V N Fajnshtejna pracyuvali 137 osib z nih 124 pidzemnih robitnikiv 68 zabijnikiv 56 girnikiv i 13 na poverhni 3 vantazhnika 3 majstrovih 2 remontnika i 5 budivelnikiv Prozhivali robochi v riznih umovah v naselenih punktah rozkidanih po okolici 75 robochih tulilisya v kazarmah 54 u vlasnih simejnih budinkah 8 znimali kvartiri Nazrila neobhidnist v shahtnomu selishi naselennya yakogo ocinyuvalosya v 211 dush robitniki ta yihni sim yi Ale stanom na 1908 rik pri rudniku bulo 13 kazarm na 41 robitnika kozhna simejnih budinkiv ne bulo a v 1911 roci na misci ninishnogo selisha Shevchenka bulo pobudovano lishe 14 barakiv dlya robitnikiv shahti NOD 4 Tak pochinalasya zabudova suchasnogo selisha miskogo tipu Shevchenko 3 4 19 nbsp Fragment karti Naumenka 1914 rik iz poznachennyam rudnika Fajnshtejna 63 Cim a takozh postupovim vidpracyuvannyam zapasiv vugillya po plastu f3 poyasnyuyetsya masovij vidtik robitnikiv z rudnika Z 1908 roku Preobrazhenskij rudnik nalezhav tovaristvu Fajnshtejn V N i K0 faktichnimi kerivnikami tut buli V N Fajnshtejn i M I Kattavoz U 1910 roci na rudniku bulo vidobuto 0 83 mln pudiv za pershe pivrichchya 1911 roku 0 37 mln pudiv vugillya sho na 50 pudiv bilshe analogichnogo periodu 1910 i na 10 pudiv bilshe analogichnogo periodu 1912 roku Vidobuvna zdatnist rudnika v 1910 1911 rokah ocinyuvalasya v 1 5 2 mln pudiv na rik v 1912 roci 1 0 mln pudiv vugillya na rik Realnij vidobutok vugillya na kopalni stanoviv v 1910 roci 0 832 mln pudiv pri 90 za inshimi danimi 97 robochih v 1911 roci 0 758 mln pudiv pri 42 robochih Za 3 roki kilkist robitnikiv skorotilasya bilsh nizh v 3 razi Keruyuchim na rudniku buv shtejger Ya D Podolskij 6 21 22 23 24 25 26 Drugij Preobrazhenskij rudnik imovirno kolishnij G M Frica i M Ye Kaufmana v 1910 roci takozh nalezhav tovaristvu Fajnshtejn i K0 Vidobuvna zdatnist rudnika 1 2 mln pudiv na rik 23 U 1911 roci Preobrazhenskij rudnik vidvidav markshejder N N Ilyin yakij mozhlivo povidomiv pro vicherpannya zapasiv vidpovidnogo shahtnogo polya Danih pro robotu Preobrazhenskogo rudnika pislya 1912 roku nemaye prote vishevkazanij rudnik v 1913 roci znachitsya v adres kalendari Katerinoslavskoyi guberniyi dovidkovij knizi Ves Katerinoslav a sam V N Fajnshtejn bere uchast v obgovorenni proektu kazennoyi zaliznici Rutchenkove Grishine i pivnichnih pid yiznih kolij po stanciyi Grishine yak orendar zemel iz bagatimi kam yanim vugillyam nadrami 24 27 28 U 1912 roci anglo franko belgijske akcionerne anonimne tovaristvo Grishinskih kopalen vikupilo u V N Fajnshtejna shahtu NOD 4 i zaklalo poruch bilsh suchasnu shahtu 19 4 Primitki Redaguvati a b Hlopickij V I Taburno I P 1900 Rezultaty razvedok proizvedennyh na zemle krestyan der Grishino gg Hlopickim i Taburno SPb a b v Statisticheskie svedeniya o kolichestve rabochih ih byte usloviyah zhizni zarabotnoj plate o plastah i sostoyanii shaht kamennougolnoj promyshlennosti po Yuzovskomu gornomu okrugu RGIA fond 37 opis 75 delo 577 a b v g Gajvoronskij P Ye 2001 Po chorne zoloto Krasnoarmijsk a b v g Gajvoronskij P Ye 2006 Vugilni pidpriyemstva Krasnoarmijska Makiyivka a b Lukovenko S P 2008 Oni byli pervymi Ocherki iz istorii Grishinskogo kamennougolnogo rajona 1795 1917 g g Krasnoarmejsk a b Lukovenko S P Grishino Ugolnaya lihoradka Mayak 35 14336 29 08 2013 A Loranskij 1901 Sbornik statisticheskih svedenij o gornozavodskoj promyshlennosti v Rossii v 1899 zavodskom godu SPb a b Taburno I P 1902 Poyasnitelnaya zapiska k sooruzheniyu Rudnichnaya Lozovskoj zheleznoj dorogi SPb a b Avdakov N S 1901 Doklad statisticheskoj komissii Trudy XXV Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H Vedomost 9 o kolichestve mineralnogo topliva otpravlennyh so stancij Kursko Harkovsko Sevastopolskoj Yugo Vostochnyh i Ekaterininskoj zheleznyh dorog za vremya s 1 sentyabrya 1900 g po 1 sentyabrya 1901 g Trudy XXVI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1902 Vedomost 12 ezhemesyachnogo vyvoza mineralnogo topliva v vagonah v 600 pud s 1 sentyabrya 1902 goda po 1 sentyabrya 1903 goda s naimenovaniem stancij otpravleniya i firm otpravitelej i s ukazaniem roda mineralnogo topliva uglya antracita i koksa v vagonah v 600 pudov Trudy XXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1903 a b Avdakov N S 1903 Doklad statisticheskoj komissii Trudy XXVII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H Avdakov N S 1904 O vyrabotke statisticheskih svedenij o proizvoditelnosti kamennougolnyh i solyanyh kopej zheleznyh rudnikov i metallurgicheskih zavodov Trudy XXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H Prilozhenie I Dobyvnaya sposobnost i predpolagaemaya proizvoditelnost kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1905 god Trudy XXIX Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1905 Vedomost 9 Alfavitnyj spisok ugleotpravitelej s pokazaniem otpravlennogo imi mineralnogo topliva s 1 iyulya 1904 po 1 iyulya 1905 goda v tysyachah pudov Trudy HHH Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II Otchyoty H 1906 Vedomost 6 ezhemesyachnogo vyvoza mineralnogo topliva so stancij Ekaterininskoj i Kursko Harkovsko Sevastopolskoj zheleznyh dorog s poimenovaniem firm otpravitelej za 1906 7 god s iyulya po iyul s ukazaniem koksa i antracita v tysyachah pudov Trudy XXXII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II Otchyoty H 1907 Prilozhenie I Dobyvnaya sposobnost i predpolagaemaya proizvoditelnost kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1908 god Trudy XXXII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 25 noyabrya 7 dekabrya 1907 g T I H 1908 Gavrilov N I 1903 Fabriki zavody i rudniki Ekaterinoslavskoj gubernii Spravochnaya kniga Ekaterinoslav a b v N F fon Ditmar 1910 Kamennougolnaya promyshlennost Rossii v 1908 godu Vyp II Kamennougolnaya promyshlennost yuzhnoj Rossii ezhegodnaya statistika H Gapeev A A 1927 Geologicheskij ocherk Zapadnoj okrainy Doneckogo bassejna L Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1910 god Ekaterinoslav 1911 Prilozhenie VII k dokladu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1911 god Trudy XXXV Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 23 go noyabrya 9 go dekabrya 1910 goda T I Ch I H 1911 a b Spisok fabrik i zavodov Rossii 1910 g Po oficialnym dannym fabrichnogo podatnogo i gornogo nadzora M SPb Varshava 1910 a b Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1911 god Ekaterinoslav 1912 Prilozhenie II k dokladu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1912 god Trudy XXXVI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 20 noyabrya 4 dekabrya 1911 goda T I H 1912 Prilozhenie III k dokladu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1913 god Po zaklyucheniyu komissii kamennougolnoj pod predsedatelstvom N S Avdakova i antracitovoj A E Landsberga H 1912 Trudy XXXVII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1913 Adres kalendar Ekaterinoslavskoj gubernii na 1913 god Spravochnaya kniga Ves Ekaterinoslav Ekaterinoslav 1913 O trasse vetvej dolzhenstvuyushih obsluzhivat Grishinskie ugolnye mestorozhdeniya Gorno zavodskoe delo 49 1913 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Preobrazhenskij rudnik amp oldid 40748566