www.wikidata.uk-ua.nina.az

Російсько англійська війна 1807 1812 років збройний конфлікт між Російською імперією та Великою Британією під час наполе

Російсько-англійська війна

Російсько-англійська війна 1807—1812 років — збройний конфлікт між Російською імперією та Великою Британією під час наполеонівських війн.

Російсько-англійська війна
Наполеонівські війни
Судно «Всеволод» після нападу британського фрегата при Палдіскі 26 серпня 1808 року

Судно «Всеволод» після нападу британського фрегата при Палдіскі 26 серпня 1808 року
Сторони
Російська імперія
Данія 		Велика Британія
Швеція
Втрати
800 120

Причини Редагувати

Після того як Росія зазнала поразки у кампанії проти Франції 1806 та 1807 років, вона була змушена розпочати мирні переговори. У Тільзиті (25 червня 1807) відбулась зустріч імператорів Олександра I та Наполеона I. В результаті між Пруссією та Росією з одного боку та Францією з іншого було підписано Тільзитський мир, відповідно до якого Росія приєдналась до континентальної блокади проти Великої Британії. Та блокада завдала удару по економіці як Росії, так і Великої Британії.

Під час наполеонівських війн британський флот завдавав значних збитків Данії та змусив її тим самим, стати на бік Наполеона I. Уклавши з Францією союз, Данія готувалась оголосити Британії континентальну блокаду. Проте 16 серпня 1807 британці висадили свій десант у Данії. Почалась англо-данська війна. 7 листопада британці війська захопили Копенгаген. Данія здавна була союзницею Росії на Балтійському морі, й захоплення данської столиці спричинило у Петербурзі величезне невдоволення.

Олександр I, спираючись на трактати, укладені між Росією та Швецією у 1790 та 1800 роках, зажадав від останньої, щоб її порти було закрито для британців, та довідавшись, що вона уклала союз з Великою Британією, оголосив їй війну. У лютому 1808 російські війська увійшли до Фінляндії, розпочавши тим самим останню російсько-шведську війну. Незважаючи на підтримку британського десанту й флоту, Швеція невдовзі зазнала поразки від Росії, після чого уклала з нею мирну угоду та долучилась до континентальної блокади.

Статистика Редагувати

Сторони Населення (станом на 1807 рік) Мобілізовано солдат Убито солдат
Російська імперія 39 675 100 24 000 800
Велика Британія 11 520 000 20 000 120
РАЗОМ 51 175 100 44 000 920

Бойові дії Редагувати

Бойові дії між британцями та росіянами велись в Атлантичному океані, Середземному, Адріатичному, Баренцовому та Балтійському морях. Утім ті битви не були масштабними й мали, скоріше, характер окремих бойових сутичок невеликих сил з кожною зі сторін.

3 травня 1808 у південноафриканському порту Саймонстаун британці затримали російський шлюп «Діана» під командуванням Василя Головніна, що прямував у Тихий океан для наукових робіт.

Дві найбільш кривавих битви тієї війни відбулись у липні 1808 року у Балтійському морі. Росіяни втратили корабель «Всеволод» і 3 канонерських човни. Екіпажі всіх тих суден були майже цілковито перебиті. Втрати британців були незначними, а кораблів вони зовсім не втратили. Також британці кілька разів грабували рибальські села на Мурманському березі.

«Бій біля острова Нарген 11 червня 1808 року». Малюнок Л. Блінова

У серпні 1808 після сильного шторму російські кораблі зайшли до Лісабона для ремонту. До тієї ж гавані зайшла британська ескадра. Російського адмірала Сенявіна застали зненацька. Втім британці не стали атакувати розбиті штормом російські кораблі, які до того ж стояли на якорі. Сенявін уклав з британцями угоду, за якою він здавав свої кораблі британцям, але за умови, що Велика Британія видасть їх за півроку після укладення миру з Росією у тому ж стані, що й отримала на зберігання (Велика Британія повернула флот 1813 року). Російський екіпаж за британські кошти повернувся до Російської імперії.

12 червня 1809 року дорогою з Ревеля до Свеаборга 14-гарматний катер «Опыт» був атакований британським 44-гарматним фрегатом «Сальсет». Капітан «Опыта», Гаврило Невельськой, став до бою, в результаті якого чотири моряка загинули, а сам Невельськой був поранений. Британці захопили екіпаж «Опыта». Давши підписку не служити упродовж війни проти Великої Британії, моряки отримали свободу у порту Лібави.

17 травня 1809 британська ескадра (3 лінійних корабля, 4 фрегати й 1 бриг) напала на російський загін капітана 1-го рангу Бичевського (5 лінійних кораблів, 1 фрегат, 2 корвети) у Трієсті, але зазнавши відсічі, пішла в море.

Після того як між Швецією та Росією було укладено мирну угоду, Велика Британія припинила бойові дії проти Росії у Балтійському морі, а 1810 та 1811 років бойові дії між Великою Британією та Російською імперією взагалі не велись.

Завершення війни Редагувати

1812 року Наполеон вторгся до Російської імперії. Континентальна блокада, яку Росія була змушена оголосити Великій Британії після Тільзитської зустрічі Олександра I та Наполеона I, була припинена. Торгівля, якої гостро потребували як Росія, так і Велика Британія, відновилась. Вже 18 липня 1812 року в місті Еребру (Швеція) Велика Британія та Російська імперія підписали мирну угоду. За тією угодою Росія відновлювала торгівлю з Великою Британією, яка у свою чергу надавала Росії підтримку проти Наполеона у війні 1812 року. Угода мала величезне політичне значення, проте на підсумок війни 1812 вплинув мало.

Примітки Редагувати

  1. Россия: Энциклопедический словарь. Л., 1991) (рос.)
  2. Шульц В. К. Подвиги русских моряков. — СПб. : Морская типография, 1853. — С. 39.

Посилання Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rosijsko anglijska vijna 1807 1812 rokiv zbrojnij konflikt mizh Rosijskoyu imperiyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu pid chas napoleonivskih vijn Rosijsko anglijska vijnaNapoleonivski vijniSudno Vsevolod pislya napadu britanskogo fregata pri Paldiski 26 serpnya 1808 rokuSudno Vsevolod pislya napadu britanskogo fregata pri Paldiski 26 serpnya 1808 rokuData 7 listopada 1807 18 lipnya 1812Misce Finlyandiya Seredzemne more Adriatichne more Barencove more Baltijske more Atlantichnij okeanRezultat StoroniRosijska imperiya Daniya Velika Britaniya ShveciyaVtrati800 120 Zmist 1 Prichini 2 Statistika 3 Bojovi diyi 4 Zavershennya vijni 5 Primitki 6 Posilannya 7 LiteraturaPrichini RedaguvatiPislya togo yak Rosiya zaznala porazki u kampaniyi proti Franciyi 1806 ta 1807 rokiv vona bula zmushena rozpochati mirni peregovori U Tilziti 25 chervnya 1807 vidbulas zustrich imperatoriv Oleksandra I ta Napoleona I V rezultati mizh Prussiyeyu ta Rosiyeyu z odnogo boku ta Franciyeyu z inshogo bulo pidpisano Tilzitskij mir vidpovidno do yakogo Rosiya priyednalas do kontinentalnoyi blokadi proti Velikoyi Britaniyi Ta blokada zavdala udaru po ekonomici yak Rosiyi tak i Velikoyi Britaniyi Pid chas napoleonivskih vijn britanskij flot zavdavav znachnih zbitkiv Daniyi ta zmusiv yiyi tim samim stati na bik Napoleona I Uklavshi z Franciyeyu soyuz Daniya gotuvalas ogolositi Britaniyi kontinentalnu blokadu Prote 16 serpnya 1807 britanci visadili svij desant u Daniyi Pochalas anglo danska vijna 7 listopada britanci vijska zahopili Kopengagen Daniya zdavna bula soyuzniceyu Rosiyi na Baltijskomu mori j zahoplennya danskoyi stolici sprichinilo u Peterburzi velichezne nevdovolennya Oleksandr I spirayuchis na traktati ukladeni mizh Rosiyeyu ta Shveciyeyu u 1790 ta 1800 rokah zazhadav vid ostannoyi shob yiyi porti bulo zakrito dlya britanciv ta dovidavshis sho vona uklala soyuz z Velikoyu Britaniyeyu ogolosiv yij vijnu U lyutomu 1808 rosijski vijska uvijshli do Finlyandiyi rozpochavshi tim samim ostannyu rosijsko shvedsku vijnu Nezvazhayuchi na pidtrimku britanskogo desantu j flotu Shveciya nevdovzi zaznala porazki vid Rosiyi pislya chogo uklala z neyu mirnu ugodu ta doluchilas do kontinentalnoyi blokadi Statistika RedaguvatiStoroni Naselennya stanom na 1807 rik Mobilizovano soldat Ubito soldatRosijska imperiya 39 675 100 1 24 000 800Velika Britaniya 11 520 000 20 000 120RAZOM 51 175 100 44 000 920Bojovi diyi RedaguvatiBojovi diyi mizh britancyami ta rosiyanami velis v Atlantichnomu okeani Seredzemnomu Adriatichnomu Barencovomu ta Baltijskomu moryah Utim ti bitvi ne buli masshtabnimi j mali skorishe harakter okremih bojovih sutichok nevelikih sil z kozhnoyu zi storin 3 travnya 1808 u pivdennoafrikanskomu portu Sajmonstaun britanci zatrimali rosijskij shlyup Diana pid komanduvannyam Vasilya Golovnina sho pryamuvav u Tihij okean dlya naukovih robit Dvi najbilsh krivavih bitvi tiyeyi vijni vidbulis u lipni 1808 roku u Baltijskomu mori Rosiyani vtratili korabel Vsevolod i 3 kanonerskih chovni Ekipazhi vsih tih suden buli majzhe cilkovito perebiti Vtrati britanciv buli neznachnimi a korabliv voni zovsim ne vtratili Takozh britanci kilka raziv grabuvali ribalski sela na Murmanskomu berezi nbsp Bij bilya ostrova Nargen 11 chervnya 1808 roku Malyunok L BlinovaU serpni 1808 pislya silnogo shtormu rosijski korabli zajshli do Lisabona dlya remontu Do tiyeyi zh gavani zajshla britanska eskadra Rosijskogo admirala Senyavina zastali znenacka Vtim britanci ne stali atakuvati rozbiti shtormom rosijski korabli yaki do togo zh stoyali na yakori Senyavin uklav z britancyami ugodu za yakoyu vin zdavav svoyi korabli britancyam ale za umovi sho Velika Britaniya vidast yih za pivroku pislya ukladennya miru z Rosiyeyu u tomu zh stani sho j otrimala na zberigannya Velika Britaniya povernula flot 1813 roku Rosijskij ekipazh za britanski koshti povernuvsya do Rosijskoyi imperiyi 12 chervnya 1809 roku dorogoyu z Revelya do Sveaborga 14 garmatnij kater Opyt buv atakovanij britanskim 44 garmatnim fregatom Salset Kapitan Opyta Gavrilo Nevelskoj stav do boyu v rezultati yakogo chotiri moryaka zaginuli a sam Nevelskoj buv poranenij Britanci zahopili ekipazh Opyta Davshi pidpisku ne sluzhiti uprodovzh vijni proti Velikoyi Britaniyi moryaki otrimali svobodu u portu Libavi 2 17 travnya 1809 britanska eskadra 3 linijnih korablya 4 fregati j 1 brig napala na rosijskij zagin kapitana 1 go rangu Bichevskogo 5 linijnih korabliv 1 fregat 2 korveti u Triyesti ale zaznavshi vidsichi pishla v more Pislya togo yak mizh Shveciyeyu ta Rosiyeyu bulo ukladeno mirnu ugodu Velika Britaniya pripinila bojovi diyi proti Rosiyi u Baltijskomu mori a 1810 ta 1811 rokiv bojovi diyi mizh Velikoyu Britaniyeyu ta Rosijskoyu imperiyeyu vzagali ne velis Zavershennya vijni Redaguvati1812 roku Napoleon vtorgsya do Rosijskoyi imperiyi Kontinentalna blokada yaku Rosiya bula zmushena ogolositi Velikij Britaniyi pislya Tilzitskoyi zustrichi Oleksandra I ta Napoleona I bula pripinena Torgivlya yakoyi gostro potrebuvali yak Rosiya tak i Velika Britaniya vidnovilas Vzhe 18 lipnya 1812 roku v misti Erebru Shveciya Velika Britaniya ta Rosijska imperiya pidpisali mirnu ugodu Za tiyeyu ugodoyu Rosiya vidnovlyuvala torgivlyu z Velikoyu Britaniyeyu yaka u svoyu chergu nadavala Rosiyi pidtrimku proti Napoleona u vijni 1812 roku Ugoda mala velichezne politichne znachennya prote na pidsumok vijni 1812 vplinuv malo Primitki Redaguvati Rossiya Enciklopedicheskij slovar L 1991 ros Shulc V K Podvigi russkih moryakov SPb Morskaya tipografiya 1853 S 39 Posilannya RedaguvatiHronos Anglo russkaya vojna Arhiv originalu za 12 bereznya 2012 Procitovano 15 kvitnya 2008 ros Literatura RedaguvatiEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 Truajya Aleksandr I M 2008 163 s ros Voennyj enciklopedicheskij slovar Gol red S Ahromeyev M Voennoe izdatelstvo 1986 Stor 34 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rosijsko anglijska vijna amp oldid 40174576