Розенштейн Яків Абрамович (рос. Розенштейн Яков Абрамович; 1887—1946) — російський і радянський український віолончеліст, диригент, педагог. Заслужений артист УРСР, професор.
| Розенштейн Яків Абрамович | |
|---|---|
| Розенштейн Яків Абрамович | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1887 |
| Дата смерті | 1946 |
| Місце смерті | Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Громадянство | Російська імперія і СРСР |
| Професії | музикант |
| Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
| Відомі учні | Брижаха Олександр Прокопович |
| Інструменти | віолончель |
| Заклад | ХАТОБ, Харківський філармонічний оркестр, Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського, Заслужений академічний симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України і Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка |
| Дружина | Марачек-Розенштейн Віра Вікторівна |
Біографічні відомості ред.
У 1907—1912 рр. навчався в Санкт-Петербурзької консерваторії по класу віолончелі у професора Е. Ф. Гербека.
До лютого 1917 року грав на віолончелі у придворному оркестрі Імператорського Маріїнського театру.
Під час Громадянської війни переїхав до Катеринодара, де півтора роки виконував обов'язки директора новоствореної консерваторії.
У 1923 році переїхав до Харкова, де служив віолончелістом в оркестрі державної опери (нині — Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка). Згодом став диригентом цього театру. У 1926—1927 роках створив Харківський філармонічний оркестр.
Перший диригент Симфонічного оркестру Українського радіо, створеного у Харкові у 1929 році. У 1932 році його змінив на цій посаді Герман Адлер.
У 1925 року став деканом інструментального факультету Харківських державних вищих музично-драматичноих курсів, а з 1926 року став завідувачем курсів. Його дружина, Віра Вікторівна Марачек-Розенштейн, викладала там же на фортепіанному відділенні.
З вересня 1927 року Яків Розенштейн почав викладати в Харківському музично-драматичному інституті (нині — Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського) — професор класу віолончелі, камерного ансамблю, оркестрового класу, техніки диригування; з 1929 року — проректор з навчальної частини цього інституту.
За 8 років педагогічної роботи в Харкові підготував таких фахівців, як: П. Я. Баленко, М. П. Будянський, І. І. Вимер, Ф. М. Долгова, К. Л. Дорошенко, Д. Л. Клебанов, Б. Т. Кожевников, В. М. Нахабін, В. С. Тольба та інші.
У 1934 році переїхав до Києва, куди перемістилася столиця України. У 1935—1941 і 1944—1946 рр. Я. А. Розенштейн — диригент Київського академічного театру опери та балету УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
Під його керівництвом відбулися перші виконання численних оркестрових творів тогочасних молодих композиторів, зокрема Костянтина Данькевича («Лілея» 1940) та інші.
Під час німецько-радянської війни театральну трупу евакуювали ди Уфи. У 1942 році на базі харківського та київського театрів в Іркутську був створений об'єднаний Державний український театр опери і балету на чолі з режисером М. В. Смоличем, в якому диригував Яків Розенштейн.
У 1944 році повернувся до звільненого Києва, де продовжив працювати в Київському оперному театрі.
Екстремальні побутові умови і інтенсивна робота в театрі виснажили організм митця. Він помер у 1946 у віці 59 років, похований на Байковому кладовищі в Києві.
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Джерела ред.
- Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського: Плужников Віктор. «Забуте ім'я… Яків Абрамович Розенштейн» (2019) [ 3 грудня 2019 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |