www.wikidata.uk-ua.nina.az

Розвадовський В ячеслав Костянтинович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Розвадовський В ячесла в Костянт

Розвадовський В'ячеслав Костянтинович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Розвадовський.

В'ячесла́в Костянти́нович Розвадо́вський (12 вересня 1875(18750912), Одеса — 18 січня 1943, Ташкент) — видатний український художник, педагог, популяризатор народного мистецтва.

Розвадовський В'ячеслав Костянтинович
Народження 12 (24) вересня 1875(1875-09-24)
Одеса
Смерть 18 січня 1943(1943-01-18) (67 років)
  Ташкент, тепер Узбекистан
Країна  Російська імперія
 СРСР
Жанр живопис
Навчання Одеська художня школа,
Петербурзька академія мистецтв
Діяльність художник
Вплив А. Куїнджі
 Розвадовський В'ячеслав Костянтинович у Вікісховищі

Короткий життєпис Редагувати

Народився В'ячеслав Розвадовський в Одесі 12 вересня 1875 року в родині службовців-залізничників. Але своє життя пов'язав з мистецтвом. Його навчання в Одеській рисувальній школі (1890—1894) підтвердило особливий талант у нього до малювання. Згодом В'ячеслав Розвадовський продовжив студії у Вищому художньому училищі при Академії мистецтв у Петербурзі (1895—1897), там же закінчив педагогічні курси (1899).

Трудова та творча діяльність Редагувати

Перший успіх до Розвадовського прийшов 1900 року, коли його картина «На Україні» здобула перемогу на творчому конкурсі Академії мистецтв; тоді ж він отримав звання художника, чин десятого класу при вступі на державну службу, а також право викладати малювання в навчальних закладах. Закінчивши навчання, молодий художник багато малює, бере участь у багатьох виставках, публікується у мистецьких журналах.

Повернувшись в Україну та оселившись у Кам'янці-Подільському, В'ячеслав Розвадовський заснував мистецьку школу з українською мовою навчання для дітей із незаможних сімей, а також інтернат при ній. За два роки школа налагодила випуск подільської художньої кераміки. Водночас він клопочеться організацією пересувних народних художніх виставок. Першу з них відкрили у червні 1904 року в Києві на Володимирській гірці, а далі вона побувала в містечках Київщини та Подільській губернії. Наступні народні художні виставки знайомили широке коло українців з творами мистецтва у Херсонській, Харківській, Чернігівській губерніях, Бессарабії… Загалом на виставках експонували 285 творів 74 художників, серед них: Куїнджі, Рєпіна, Реріха, Кустодієва, братів Маковських, Болдирєва, твори з фондів Ермітажу, київських збірок. Мріяв художник побувати з такою виставкою і в Галичині, яка перебувала у складі Австро-Угорщини. Однак не судилося.

Глибокі українознавчі зацікавлення спонукали Розвадовського до вивчення народного мистецтва Гуцульщини. Художник побував у багатьох селах, вивчав побут і мистецтво гуцулів, збирав вироби домашнього промислу. Тут він створив низку пейзажів, серед яких: «Весна у горах Карпатах», «Бузкові сутінки. Карпати», а також портрети — «Килимарка Марія. Косів», «Гуцул з Брустур», «Молода полонянка», «Лірник», «Гуцулка на плоті» тощо. Згодом його твори на гуцульську тематику експонували на виставках в Україні та Росії. В. Розвадовський був знайомий з багатьма народними майстрами гуцульського краю, зокрема з відомими різьбярами Василем Шкрібляком та Іваном Семенюком.

Перебування в Галичині відобразилося не лише на мистецькій, а й на життєвій долі художника. Він одружився з Романною Дудикевич, донькою знаного коломийського громадського діяча Володимира Дудикевича Із 1908 року він жив у будинку тестя на сучасній вулиці Валовій, 15.

У 1911—1912 роках В. Розвадовський — учасник Всеросійського з'їзду художників у Петербурзі, організатор художньо-промислового відділу і виставки творів народного мистецтва Гуцульщини. Тоді ж отримує призначення на посаду викладача в Ташкентському Алексєєвському комерційному училищі.

Під час Першої світової війни В. Розвадовський працював серед біженців та військовополонених галичан, чехів, сербів. Організував для них інтернат і столярні майстерні, а згодом влаштував аматорську виставу «Запорожець за Дунаєм».

Із 1917 року Розвадовський — викладач II Ташкентської жіночої гімназії, згодом — школи ім. Ушинського (1917—1921), член комітету з організації Ташкентського університету, де читає лекції з історії мистецтв. Разом з просвітницькою діяльністю він займається і проблемами розвитку декоративно-ужиткового мистецтва, відродженням кераміки, килимарства тощо.

1923 року, коли в Москві готували виставку досягнень союзних республік, В. Розвадовський увійшов до складу Туркестанського виставкового комітету. Тоді в українському павільйоні він влаштував виставку творів народних майстрів Гуцульщини — «Куток Гуцульщини в Східній Галичині, частині українського народу під Польщею». 1987 року донька художника Тамара передала їх Коломийському музеєві народного мистецтва Гуцульщини.

В'ячеслав Розвадовський залишив по собі надзвичайно багату творчу спадщину. В Україні він створив понад сотню багатожанрових полотен. Частину творів художника зберігають у музеях України, зокрема в Кам'янець-Подільському історичному музеї-заповіднику та Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського в Коломиї. Це «Наталочка» (портрет доньки Олени Кисілевської), а також афіша «Вистава домашнього промислу в Коломиї», яка відбулась 21-30 вересня 1912 року (вона засвідчує, що мистець був причетний і до виставкової діяльності в Коломиї). Мистецька спадщина Розвадовського — пейзажі й жанрові картини («Гуцулка», «Гопак», «Жнива», «У Бескидах», «Над Дніпром» та ін.).
Його перебування в Туркестані теж позначилося багатьма роботами, в яких знайшли відображення азійські реалії. Серед творчого доробку — картини «Каракулівнцтво», «Старий туркмен».

Помер у Туркестані 1943 року.

Вшанування пам'ятті Редагувати

Повернення В'ячеслава Розвадовського на свою батьківщину розпочалося з колективної виставки художників XIX—XX ст. у Львові (1962).
Ювілейна виставка творів художника відбулась у Кам'янці-Подільському з нагоди його 100-річного ювілею (1975).
Згодом, у 1977 році, персональну виставку мистця представили і в Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини. Вона засвідчила багатогранний талант В'ячеслава Розвадовського, для якого Коломия теж стала рідною домівкою.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rozvadovskij V yachesla v Kostyanti novich Rozvado vskij 12 veresnya 1875 18750912 Odesa 18 sichnya 1943 Tashkent vidatnij ukrayinskij hudozhnik pedagog populyarizator narodnogo mistectva Rozvadovskij V yacheslav KostyantinovichNarodzhennya 12 24 veresnya 1875 1875 09 24 OdesaSmert 18 sichnya 1943 1943 01 18 67 rokiv Tashkent teper UzbekistanKrayina Rosijska imperiya SRSRZhanr zhivopisNavchannya Odeska hudozhnya shkola Peterburzka akademiya mistectvDiyalnist hudozhnikVpliv A Kuyindzhi Rozvadovskij V yacheslav Kostyantinovich u Vikishovishi Zmist 1 Korotkij zhittyepis 2 Trudova ta tvorcha diyalnist 3 Vshanuvannya pam yatti 4 Dzherela 5 PosilannyaKorotkij zhittyepis RedaguvatiNarodivsya V yacheslav Rozvadovskij v Odesi 12 veresnya 1875 roku v rodini sluzhbovciv zaliznichnikiv Ale svoye zhittya pov yazav z mistectvom Jogo navchannya v Odeskij risuvalnij shkoli 1890 1894 pidtverdilo osoblivij talant u nogo do malyuvannya Zgodom V yacheslav Rozvadovskij prodovzhiv studiyi u Vishomu hudozhnomu uchilishi pri Akademiyi mistectv u Peterburzi 1895 1897 tam zhe zakinchiv pedagogichni kursi 1899 Trudova ta tvorcha diyalnist RedaguvatiPershij uspih do Rozvadovskogo prijshov 1900 roku koli jogo kartina Na Ukrayini zdobula peremogu na tvorchomu konkursi Akademiyi mistectv todi zh vin otrimav zvannya hudozhnika chin desyatogo klasu pri vstupi na derzhavnu sluzhbu a takozh pravo vikladati malyuvannya v navchalnih zakladah Zakinchivshi navchannya molodij hudozhnik bagato malyuye bere uchast u bagatoh vistavkah publikuyetsya u misteckih zhurnalah Povernuvshis v Ukrayinu ta oselivshis u Kam yanci Podilskomu V yacheslav Rozvadovskij zasnuvav mistecku shkolu z ukrayinskoyu movoyu navchannya dlya ditej iz nezamozhnih simej a takozh internat pri nij Za dva roki shkola nalagodila vipusk podilskoyi hudozhnoyi keramiki Vodnochas vin klopochetsya organizaciyeyu peresuvnih narodnih hudozhnih vistavok Pershu z nih vidkrili u chervni 1904 roku v Kiyevi na Volodimirskij girci a dali vona pobuvala v mistechkah Kiyivshini ta Podilskij guberniyi Nastupni narodni hudozhni vistavki znajomili shiroke kolo ukrayinciv z tvorami mistectva u Hersonskij Harkivskij Chernigivskij guberniyah Bessarabiyi Zagalom na vistavkah eksponuvali 285 tvoriv 74 hudozhnikiv sered nih Kuyindzhi Ryepina Reriha Kustodiyeva brativ Makovskih Boldiryeva tvori z fondiv Ermitazhu kiyivskih zbirok Mriyav hudozhnik pobuvati z takoyu vistavkoyu i v Galichini yaka perebuvala u skladi Avstro Ugorshini Odnak ne sudilosya Gliboki ukrayinoznavchi zacikavlennya sponukali Rozvadovskogo do vivchennya narodnogo mistectva Guculshini Hudozhnik pobuvav u bagatoh selah vivchav pobut i mistectvo guculiv zbirav virobi domashnogo promislu Tut vin stvoriv nizku pejzazhiv sered yakih Vesna u gorah Karpatah Buzkovi sutinki Karpati a takozh portreti Kilimarka Mariya Kosiv Gucul z Brustur Moloda polonyanka Lirnik Guculka na ploti tosho Zgodom jogo tvori na guculsku tematiku eksponuvali na vistavkah v Ukrayini ta Rosiyi V Rozvadovskij buv znajomij z bagatma narodnimi majstrami guculskogo krayu zokrema z vidomimi rizbyarami Vasilem Shkriblyakom ta Ivanom Semenyukom Perebuvannya v Galichini vidobrazilosya ne lishe na misteckij a j na zhittyevij doli hudozhnika Vin odruzhivsya z Romannoyu Dudikevich donkoyu znanogo kolomijskogo gromadskogo diyacha Volodimira Dudikevicha Iz 1908 roku vin zhiv u budinku testya na suchasnij vulici Valovij 15 U 1911 1912 rokah V Rozvadovskij uchasnik Vserosijskogo z yizdu hudozhnikiv u Peterburzi organizator hudozhno promislovogo viddilu i vistavki tvoriv narodnogo mistectva Guculshini Todi zh otrimuye priznachennya na posadu vikladacha v Tashkentskomu Aleksyeyevskomu komercijnomu uchilishi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni V Rozvadovskij pracyuvav sered bizhenciv ta vijskovopolonenih galichan chehiv serbiv Organizuvav dlya nih internat i stolyarni majsterni a zgodom vlashtuvav amatorsku vistavu Zaporozhec za Dunayem Iz 1917 roku Rozvadovskij vikladach II Tashkentskoyi zhinochoyi gimnaziyi zgodom shkoli im Ushinskogo 1917 1921 chlen komitetu z organizaciyi Tashkentskogo universitetu de chitaye lekciyi z istoriyi mistectv Razom z prosvitnickoyu diyalnistyu vin zajmayetsya i problemami rozvitku dekorativno uzhitkovogo mistectva vidrodzhennyam keramiki kilimarstva tosho 1923 roku koli v Moskvi gotuvali vistavku dosyagnen soyuznih respublik V Rozvadovskij uvijshov do skladu Turkestanskogo vistavkovogo komitetu Todi v ukrayinskomu paviljoni vin vlashtuvav vistavku tvoriv narodnih majstriv Guculshini Kutok Guculshini v Shidnij Galichini chastini ukrayinskogo narodu pid Polsheyu 1987 roku donka hudozhnika Tamara peredala yih Kolomijskomu muzeyevi narodnogo mistectva Guculshini V yacheslav Rozvadovskij zalishiv po sobi nadzvichajno bagatu tvorchu spadshinu V Ukrayini vin stvoriv ponad sotnyu bagatozhanrovih poloten Chastinu tvoriv hudozhnika zberigayut u muzeyah Ukrayini zokrema v Kam yanec Podilskomu istorichnomu muzeyi zapovidniku ta Nacionalnomu muzeyi narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya im Josafata Kobrinskogo v Kolomiyi Ce Natalochka portret donki Oleni Kisilevskoyi a takozh afisha Vistava domashnogo promislu v Kolomiyi yaka vidbulas 21 30 veresnya 1912 roku vona zasvidchuye sho mistec buv prichetnij i do vistavkovoyi diyalnosti v Kolomiyi Mistecka spadshina Rozvadovskogo pejzazhi j zhanrovi kartini Guculka Gopak Zhniva U Beskidah Nad Dniprom ta in Jogo perebuvannya v Turkestani tezh poznachilosya bagatma robotami v yakih znajshli vidobrazhennya azijski realiyi Sered tvorchogo dorobku kartini Karakulivnctvo Starij turkmen Pomer u Turkestani 1943 roku Vshanuvannya pam yatti RedaguvatiPovernennya V yacheslava Rozvadovskogo na svoyu batkivshinu rozpochalosya z kolektivnoyi vistavki hudozhnikiv XIX XX st u Lvovi 1962 Yuvilejna vistavka tvoriv hudozhnika vidbulas u Kam yanci Podilskomu z nagodi jogo 100 richnogo yuvileyu 1975 Zgodom u 1977 roci personalnu vistavku mistcya predstavili i v Kolomijskomu muzeyi narodnogo mistectva Guculshini Vona zasvidchila bagatogrannij talant V yacheslava Rozvadovskogo dlya yakogo Kolomiya tezh stala ridnoyu domivkoyu Dzherela RedaguvatiLazanska T I Rozvadovskij V yacheslav Kostyantinovich Arhivovano 2 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 259 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Dvilyuk Mariya Populyarizator ukrayinskogo mistectva 140 j richnici vid dnya narodzhennya V yacheslava Rozvadovskogo prisvyacheno Galichina 2015 3 zhovt Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 Vahramyeyev O Siyach prekrasnogo i dobrogo Obrazotvorche mistectvo 1971 5 Ovcharenko L Narodni vistavki kartin V yacheslava Rozvadovskogo 1904 1906 Etnichna istoriya narodiv Yevropi 2014 Vip 43 S 52 59 Posilannya RedaguvatiRozvadovskij V yacheslav Kostyantinovich Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 509 510 Ryabij Mefodij Desho pro V yacheslava Rozvadovskogo Arhivovano 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Memorial V yacheslav Rozvadovskij 1875 1943 Arhivovano 6 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rozvadovskij V 27yacheslav Kostyantinovich amp oldid 37692409