www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рифейські гори У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Місяць також Рипейські гори Рипи Рифи Рипеї Рифеї по

Рифейські гори

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рифейські гори (Місяць).

Рифейські гори (також Рипейські гори, Рипи, Рифи, Рипеї, Рифеї) — позначення височин, що дають початок основним річкам Скіфії. В античній міфології це гори, на яких знаходилося житло північного вітру Борея.

Скіфія і суміжні краї в часи скіфо-перської війни (515—512 до н. е.)

Античні джерела Редагувати

Уперше північну від Греції локалізацію Рифеїв вказав Гекатей Мілетський. У подальших джерелах антична наука лише уточнювала місцезнаходження цього важливого географічного орієнтиру.

Про гіпербореїв, що жили за Рипейськими горами, писав Гелланік. Однак Геродот цю назву не згадує.

Згідно з Гіппократом, Скіфія лежить під сузір'ям Віз, «біля підніжжя Рипейських гір, звідки дме північний вітер».

Аристотель також зазначав, що Рипейські гори лежать за крайньою Скіфією, під самим Возом, і що звідти стікає багато річок, найбільших після Істра, але вважав перебільшеням розповіді про їх значний розмір. В іншому джерелі Аристотель, не згадуючи назви Рип, підкреслює, що найсильніші течії річок на землі — від височин на півночі.

Рипейські гори згадує Аполлоній Родоський, який розміщує там витоки Істра, і Каллімах. Страбон вважав їх міфічними, так само як і гіпербореїв.

Згідно з географічною поемою Діонісія Періегета, в Рипейських горах беруть витоки річки Алдеск і Пантікап (Пантікап — притока Борисфена, Десна або Прип'ять).

Клавдій Птолемей в II столітті н. е.. узагальнив відомі на його час історико-географічні факти. За його даними, Рипейські гори мали координати по середині: 63 ° — 57 ° 30 '; причому з Рипейськими горами межувала область розселення Саварів і борусків.

У «Орфічній Аргонавтиці» Рипейська ущелина названа в переліку географічних об'єктів, яку подолали аргонавти, перш ніж увійшли в північне море; також зазначалося, що Рипейські гори закривають сонце кіммерійцям

Згідно з Періпл Маркіаном, з Рипейських гір, які лежать «між Меотійським озером і Сарматським океаном», течуть річки Хесин (= Західна Двіна) та Турунт (= Полота) (ці річки названі також Птолемеєм, але без зв'язку з горами).

За Філосторгію, з Рипейських гір стікає Танаїс (= Сіверський Донець), а у їх підніжжя жили неври, яких він ототожнював з гунами.

Розташування Редагувати

Багато дослідників визначають Рипейські гори як Уральські, але це малоймовірно, так як в окрузі Уралу не вказувалися витоки великих річок Скіфії (Борисфена; Танаїса — Сіверського Дінця з Доном; західних витоків Ра — Волги, Хесину — Західної Двіни). Уральські гори не є вододілом басейнів Сарматського океану (Балтики), Понта Евксинського (Чорного моря), Меотиди (Азовського моря) і Гірканію (Каспійського моря). Тим не менш, такий вододіл дійсно існує, бере початок від Білоруської гряди і далі переходить в Валдайську і Смоленсько-Московську височини.

Більш ймовірною є версія, що Рипейські гори — це Карпати. На це вказує багато географічних ознак, вказаних в античних джерелах.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Щеглов Д. А. Арістей Проконнеський: проблема датування. [ 8 лютого 2007 у Wayback Machine.] До Піндара, судячи з усього, термін «арімаспи» використовував вже Гекатей (він згадував ісседонов: FGH. 1. F. 193). Три основних джерела, що передають традицію Аристея: Геродот (III, 116; IV, 13; 26), Дамаст (FGH. 5. F. 1) і Павсаній (I, 24.6), можливо, черпають свої відомості саме через передачу Гекатея. Ці автори описують однакову діафесу народів, які прямують з півночі на південь: «інше море» (Damast.) — Гіпербореї-Рифейські гори-Грифи-арімаспи-ісседонов або ісседи — Скіфи — «південне море» = Понт (Hdt., IV, 13). Самим раннім автором, який повідомляє відомості, які могли бути запозичені з «арімаспів», є Алкман. Зі скіфської темою пов'язані три його фрагмента: «гора Рипи суцільно покрита лісом, чорної ночі груди» (PMG. F. 90)
  2. Гелланик, фр.96 Мюллер = Климент Олександрійський. Стромати I 72, 2; СР Кирило Олександрійський. Проти Юліана. 705
  3. Гіппократ. Про повітря, води і місцевості. 26, пров. В. В. Латишева (по рубрикації в пер. Руднєва § 19)
  4. Аристотель. Метеорологика. I. 13. 350b10; близький текст: Василій Великий. Бесіди на Шестоднев. III. 6
  5. Аристотель. Метеорологика. II. 1. 354а 24-27
  6. Аполлоній Родоський. Аргонавтіка. IV. 283; див. схолії до цього місця
  7. Страбон. Географія. VII. 3. 1. 295; VII. 3. 6. 299
  8. Діонісій Періегет. Опис ойкумени. 314; аналогічний текст в «Скороченою географії» Никифора Влемміда; СР коментарі Євстафія Фессалонікійський і анонімні схолії до поеми
  9. Птолемей. Географія. VIII. 5. 5
  10. Птолемей. Географія. VIII. 5. 10
  11. орфічні Аргонавтіка. 1079
  12. орфічні Аргонавтіка. 1123
  13. Маркіян. Періпл зовнішнього моря. II. 39
  14. Фотій. Скорочена «Церковна історія» Філосторгія. — IX. — 17.
  15. (рос.) Рибаков Б. А. Геродотова Скифия. [ 19 лютого 2011 у Wayback Machine.]
  16. (рос.) Сиротин С. В. Рифейские горы и античная географическая традиция // В центре Евразии. Вып. 1. Стерлитамак, 2001. С. 21-35

Література Редагувати


Це незавершена стаття з міфології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rifejski gori Misyac Rifejski gori takozh Ripejski gori Ripi Rifi Ripeyi Rifeyi poznachennya visochin sho dayut pochatok osnovnim richkam Skifiyi V antichnij mifologiyi ce gori na yakih znahodilosya zhitlo pivnichnogo vitru Boreya Skifiya i sumizhni krayi v chasi skifo perskoyi vijni 515 512 do n e Zmist 1 Antichni dzherela 2 Roztashuvannya 3 Div takozh 4 Primitki 5 LiteraturaAntichni dzherela RedaguvatiUpershe pivnichnu vid Greciyi lokalizaciyu Rifeyiv vkazav Gekatej Miletskij 1 U podalshih dzherelah antichna nauka lishe utochnyuvala misceznahodzhennya cogo vazhlivogo geografichnogo oriyentiru Pro giperboreyiv sho zhili za Ripejskimi gorami pisav Gellanik 2 Odnak Gerodot cyu nazvu ne zgaduye Zgidno z Gippokratom Skifiya lezhit pid suzir yam Viz bilya pidnizhzhya Ripejskih gir zvidki dme pivnichnij viter 3 Aristotel takozh zaznachav sho Ripejski gori lezhat za krajnoyu Skifiyeyu pid samim Vozom i sho zvidti stikaye bagato richok najbilshih pislya Istra ale vvazhav perebilshenyam rozpovidi pro yih znachnij rozmir 4 V inshomu dzhereli Aristotel ne zgaduyuchi nazvi Rip pidkreslyuye sho najsilnishi techiyi richok na zemli vid visochin na pivnochi 5 Ripejski gori zgaduye Apollonij Rodoskij yakij rozmishuye tam vitoki Istra 6 i Kallimah Strabon vvazhav yih mifichnimi tak samo yak i giperboreyiv 7 Zgidno z geografichnoyu poemoyu Dionisiya Periegeta v Ripejskih gorah berut vitoki richki Aldesk i Pantikap Pantikap pritoka Borisfena Desna abo Prip yat 8 Klavdij Ptolemej v II stolitti n e uzagalniv vidomi na jogo chas istoriko geografichni fakti Za jogo danimi Ripejski gori mali koordinati po seredini 63 57 30 9 prichomu z Ripejskimi gorami mezhuvala oblast rozselennya Savariv i boruskiv 10 U Orfichnij Argonavtici Ripejska ushelina nazvana v pereliku geografichnih ob yektiv yaku podolali argonavti persh nizh uvijshli v pivnichne more 11 takozh zaznachalosya sho Ripejski gori zakrivayut sonce kimmerijcyam 12 Zgidno z Peripl Markianom z Ripejskih gir yaki lezhat mizh Meotijskim ozerom i Sarmatskim okeanom techut richki Hesin Zahidna Dvina ta Turunt Polota 13 ci richki nazvani takozh Ptolemeyem ale bez zv yazku z gorami Za Filostorgiyu z Ripejskih gir stikaye Tanayis Siverskij Donec a u yih pidnizhzhya zhili nevri yakih vin ototozhnyuvav z gunami 14 Roztashuvannya RedaguvatiBagato doslidnikiv viznachayut Ripejski gori yak Uralski ale ce malojmovirno tak yak v okruzi Uralu ne vkazuvalisya vitoki velikih richok Skifiyi Borisfena Tanayisa Siverskogo Dincya z Donom 15 zahidnih vitokiv Ra Volgi Hesinu Zahidnoyi Dvini Uralski gori ne ye vododilom basejniv Sarmatskogo okeanu Baltiki Ponta Evksinskogo Chornogo morya Meotidi Azovskogo morya i Girkaniyu Kaspijskogo morya 16 Tim ne mensh takij vododil dijsno isnuye bere pochatok vid Biloruskoyi gryadi i dali perehodit v Valdajsku i Smolensko Moskovsku visochini Bilsh jmovirnoyu ye versiya sho Ripejski gori ce Karpati Na ce vkazuye bagato geografichnih oznak vkazanih v antichnih dzherelah Div takozh RedaguvatiRoztochchyaPrimitki Redaguvati Sheglov D A Aristej Prokonneskij problema datuvannya Arhivovano 8 lyutogo 2007 u Wayback Machine Do Pindara sudyachi z usogo termin arimaspi vikoristovuvav vzhe Gekatej vin zgaduvav issedonov FGH 1 F 193 Tri osnovnih dzherela sho peredayut tradiciyu Aristeya Gerodot III 116 IV 13 26 Damast FGH 5 F 1 i Pavsanij I 24 6 mozhlivo cherpayut svoyi vidomosti same cherez peredachu Gekateya Ci avtori opisuyut odnakovu diafesu narodiv yaki pryamuyut z pivnochi na pivden inshe more Damast Giperboreyi Rifejski gori Grifi arimaspi issedonov abo issedi Skifi pivdenne more Pont Hdt IV 13 Samim rannim avtorom yakij povidomlyaye vidomosti yaki mogli buti zapozicheni z arimaspiv ye Alkman Zi skifskoyi temoyu pov yazani tri jogo fragmenta gora Ripi sucilno pokrita lisom chornoyi nochi grudi PMG F 90 Gellanik fr 96 Myuller Kliment Oleksandrijskij Stromati I 72 2 SR Kirilo Oleksandrijskij Proti Yuliana 705 Gippokrat Pro povitrya vodi i miscevosti 26 prov V V Latisheva po rubrikaciyi v per Rudnyeva 19 Aristotel Meteorologika I 13 350b10 blizkij tekst Vasilij Velikij Besidi na Shestodnev III 6 Aristotel Meteorologika II 1 354a 24 27 Apollonij Rodoskij Argonavtika IV 283 div sholiyi do cogo miscya Strabon Geografiya VII 3 1 295 VII 3 6 299 Dionisij Perieget Opis ojkumeni 314 analogichnij tekst v Skorochenoyu geografiyi Nikifora Vlemmida SR komentari Yevstafiya Fessalonikijskij i anonimni sholiyi do poemi Ptolemej Geografiya VIII 5 5 Ptolemej Geografiya VIII 5 10 orfichni Argonavtika 1079 orfichni Argonavtika 1123 Markiyan Peripl zovnishnogo morya II 39 Fotij Skorochena Cerkovna istoriya Filostorgiya IX 17 ros Ribakov B A Gerodotova Skifiya Arhivovano 19 lyutogo 2011 u Wayback Machine ros Sirotin S V Rifejskie gory i antichnaya geograficheskaya tradiciya V centre Evrazii Vyp 1 Sterlitamak 2001 S 21 35Literatura Redaguvati ros Ramsej R Otkrytiya kotoryh nikogda ne bylo Arhivovano 19 zhovtnya 2015 u Wayback Machine M Progress 1982 nbsp Ce nezavershena stattya z mifologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rifejski gori amp oldid 40381915