Ри́мма (дав.-гр. Ριμμᾶς) — жіноче особисте ім'я неясного походження. Здобуло популярність в СРСР у 20 ст. (зокрема в Росії та Україні), проте залишилося рідкісним.
| Римма | |
|---|---|
| дав.-гр. Ριμμᾶς | |
| Стать | жіноче ім'я |
| Інші форми | Рима, Римуська, Римонька, Римочка, Рина |
| Іменини | 2 лютого, 3 липня (як чоловіче ім'я в православ'ї) |
| Іншими мовами: | |
| Пошук статей у Вікіпедії | які починаються з імені містять ім'я |
| | |
| Римма у Вікісховищі |
За однією з версій, первинно було чоловічим іменем (так само, як Інна та Пінна). Згодом через закінчення «а» ім'я почали сприймати жіночим і називати ним дівчаток. Як чоловіче ім'я Римма трапляється рідко, а також має споріднені версії — Рим і Римм.
Можливе походження від болгарського чоловічого імені Римен, що є слов'янізованою формою імені Роман.
Іншою версією є перське походження імені.
Примітки ред.
- Етимологічний словник української мови / Голов. ред. О. С. Мельничук. — К.: Наукова думка, 2006. — Т. 5. — С. 77.
- Рылов Ю. А. Имена собственные в европейских языках. Романская и русская антропонимика. Курс лекций по межкультурной коммуникации. — М.: АСТ, Восток — Запад, 2006. — С. 114.
- Никонов В. А. Ищем имя. — М.: Советская Россия, 1988. — С. 88.
- Никонов В. А. Ищем имя. — М.: Советская Россия, 1988. — С. 21.
- Суперанская А. В., Суслова А. В. О русских именах. — Л.: Лениздат, 1991. — С. 12.
- Суперанская А. В. Современный словарь личных имён: Сравнение. Происхождение. Написание. — М.: Айрис-пресс, 2005. — С. 334.
- Суперанская А. В. Словарь русских имён. — М.: Эксмо, 2005. — С. 355.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |