www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рижський Іван Степанович Батько Посада Діти Мати Дружина Чоловік Народився 7 18 вересня 1759 1759 09 18 РигаПомер 14 26

Рижський Іван Степанович

Рижський Іван Степанович
Народився 7 (18) вересня 1759(1759-09-18)
Рига
Помер 14 (26) березня 1811(1811-03-26) (51 рік)
Харків
Країна Російська імперія
Діяльність мовознавець, філософ
Alma mater Псковській духовна семінарія, Троїце-Сергієвській духовна семінарія
Галузь філософія, мовознавство
Заклад Санкт-Петербурзький гірничий кадетський корпус
Харківський університет
Науковий ступінь Доктор філософії
Відомі учні Ізмаїл Срезневський
Євграф Філомафітський
Нагороди
Орден Святої Анни 2 ступеня

Іва́н Степа́нович Ри́жський (7 (18) вересня 1759(17590918), Рига — 14 (26) березня 1811, Харків) — український і російський філософ, логік і мовознавець, колезький радник, член Імператорської Російської Академії, ординарний професор та перший ректор Харківського університету.

Біографія Редагувати

Народився в місті Рига в родині священнослужителя. Освіту здобув у Псковській духовній семінарії, а згодом у Троїце-Сергієвській духовній семінарії. У 1779—1786 рр. був наставником і викладав риторику, поезію, історію та філософію у Троїце-Сергієвській духовній семінарії.

з 11 квітня 1785 р. — губернський секретар.

Від 1 жовтня 1786 р. призначений викладачем гірничого училища (згодом перейменоване у Санкт-Петербурзький гірничий кадетський корпус). У ньому Рижський викладав у вищих класах латинську мову, історію, географію, риторику, логіку. Керував перекладами з французької на російську мову книг із гірничої справи. З 1797 р. був помічником інспектора Корпусу.

З 27 вересня 1799 р. по 4 липня 1801 р. був штатним секретарем Святійшого Синоду, при призначенні на службу був присвоєний чин колезького асесора. З 4 липня 1801 р. по 1 квітня 1803 р. був членом Державної Берг-колегії. Водночас продовжував викладацьку діяльність.

3 травня 1802 р. йому присвоєно звання доктора філософії за науково-літературні праці, того ж дня був обраний в члени Імператорської Російської Академії.

7 лютого 1803 р. був запрошений графом С. А. Потоцьким, який вступав на посаду попечителя Харківського навчального округу, та ініціатором заснування Харківського університету В. Н. Каразіним, на посаду ординарного професора російської словесності та красномовства Харківського університету.

11 квітня 1804 р. на першому засіданні створеного Потоцьким університетського комітету професорів був обраний його головою. Комітет вирішував широке коло навчальних та господарських питань, що поставали у зв'язку з підготовкою до відкриття університету.

У день відкриття Університету, 17 січня 1805 р., Ризький виголошував промову «Про витончені науки». Наступного дня на першому засіданні Ради, яке відбулося для обрання ректора та інших посадових осіб, Ризький був обраний ректором на перший університетський рік. Затверджений в цьому званні 25 лютого. Обирався ректором шість разів (у 1805—1806 і 1808—1811 роках, вибори проводилися щорічно).

Деякий час був деканом відділення словесних наук (словесного факультету) і секретарем Ради. Читав лекції з теорії словесності, першим у російських університетах почав читати курс історії російської літератури.

Ректор і професор Харківського університету, Рижський доклав багато сил до підготовки національних наукових кадрів і збереження писемних історичних пам'яток українського народу.

Від 1809 р. — колезький радник.

Помер у 1811 р. у Харкові. Похованний в огорожі церкви на Каплуновському кладовищі за кошти університету.. Того ж року у Харкові була видана брошура «Звістка про життя і смерті професора Імператорського Харківського Університету Івана Степановича Ризького».

Наукова та літературна діяльність Редагувати

Розробляв філософські питання мови й мислення, естетики, теорії літератури та історії. Його праці містять прогресивні для того часу ідеї. Фундаментальна праця «Умословие, или Умственная философия» присвячена проблемі теорії пізнання й логіки, особливо докладно висвітлено вчення про форми мислення, індуктивний метод. У праці «Введение в круг словесности» (1806) Рижський уперше у вітчизняній лінгвістиці розглянув найважливіші питання мовознавства: походження мови, закономірності розвитку, структури, роль мови в суспільному житті.

Матеріаліст у розумінні явищ природи, Рижський визнавав визначальний вплив матеріального світу на свідомість людини. Вважав, що ми не можемо мати ніякого уявлення про речі, що перебувають поза нами, до того, як вони якось не подіють на наші почуття. На думку вченого, будь-яке пізнання починається з відчуття, проте ніколи не зупиняється на цьому рівні розвитку.

Найвідомішими працями І. С. Рижського є: «Опыт риторики» (1805), «Введение в круг словесности» (1806), «Наука стихотворства» (1811), за якими навчалися студенти не лише Харківського, але й Московського, Казанського університетів.

Рижський заперечував проти абсолютизації ролі раціонального елемента у процесі пізнання. Він доводив, що лише у нерозривній єдності чуттєвого й раціонального елементів можна осягнути сутність явищ. Виступав проти відриву духовної діяльності людей, зокрема мистецтва, від світу природи й історії народу. Досліджуючи роль мови в пізнавальній діяльності людини, а також походження мов і деякі закономірності їх розвитку, Рижський виходив із визначення безпосередньої залежності понять від конкретних речей, оскільки будь-яке зображення своїм початком або джерелом має річ, яка зображується.

Слово й мова були надзвичайно важливими чинниками, що об'єднували людей, забезпечували спроможність використовувати наукові відкриття та досягнення попередніх поколінь.

У збагаченні мови на підставі вивчення природи й життя кожного народу, у взаємозбагаченні мов і культур різних народів учений вбачав одну з найважливіших передумов подальшого прогресу цивілізації. Рижський вважав, що предмет мистецтва, а також основні естетичні категорії є незмінними та вічними. Змін можуть зазнати лише можливості людини виявити та зрозуміти суть прекрасного в природі та мистецтві. Людина, будучи невід'ємною частиною природи, має властивість відображати її за допомогою розуму та почуттів, і саме цей акт складає фундамент мистецького наслідування природи. Здійснюючи подібний акт, митець може «прикрашати і навіть переробляти її (природу) на свій смак». Тобто йдеться про такі властивості творчого процесу, як фантазія, художній домисел, прямо пов'язані з мірою таланту автора. Цікавою є думка Рижського про переваги свого, національного в житті та творчості, оскільки «нерозумно нехтувати своє власне, якщо воно ні в чому не поступається чужому».

Рижський першим у російських університетах читав курс історії російської літератури.

Послідовники Редагувати

Послідовниками й учнями Рижського були Ізмаїл Срезневський, М. Пасен де Совіньї, Євграф Філомафітський, В. Джунковський, А. Могилевський та інші. Його вплив є помітним й у виданих у Харкові навчальних посібниках А. Могилевського «Риторика» (1817 p.), І. Срезневського «Опыт краткой риторики» (1822 р.), В. Джунковського «Об изящных художествах у греков и их влияние на нравственность» (1819 р.). Учні Рижського поділяли його думки про високе призначення мистецтва, його важливу місію в процесі морального й естетичного виховання особистості, загартуванні характеру, розвитку благородних почуттів.

Нагороди Редагувати

Основні праці Редагувати

  • Сокращение богослужения древних римлян с кратким вступлением, содержащим некоторые древности, касающиеся до города Рима. — М. : Тип. ун-та, 1784.
  • Политическое состояние Древнего Рима, или основания правления, бывшего в Древнем Риме во время царей, республики и императоров. — М. : Комп. тип., 1787.
  • Умословие, или Умственная философия, написанная в Санкт-Петербургском горном училище в пользу обучающегося в нем юношества. — СПб., 1790.
  • Опыт риторики, сочиненный и преподаваемый в Санкт-Петербургском горном училище. — СПб. : При корпусе чужестран. единоверцев, 1796.
  • Введение в круг словесности, сочиненное в Харьковском университете и служившее руководством бывших в оном в 1805-го года публичных чтений, предшествовавших науке красноречия: в 2 ч. — Х. : Тип. ун-та, 1806. — 108 с., IV с.
  • О состоянии славянского языка в древние времена: речь, произнесенная… 30 июня 1808 г. — Х. : Тип. ун-та, 1808.
  • О том, что внимательное упражнение в российском слове внушает любовь к Отечеству: речь. — Х. : Тип. ун-та, 1809.*
  • Наука стихотворства. — СПб. : Изд. Рос. акад., 1811. — 353 с.
  • Введение в круг словесности, сочиненное в Харьковском университете и служившее руководством бывших в оном в 1805-го года публичных чтений, предшествовавших науке красноречия. — Х. : Тип. ун-та, 1822.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Іван Степанович Рижський. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 21 грудня 2012. 
  2. ↑ Іван Степанович Рижський. Загальноуніверситетська газета "Харківський університет". Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 21 грудня 2012. 
  3. Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів: Світ, 1996. — 448 с.— С. 57. ISBN 5-7773-0359-5
  4. ↑ РБС/ВТ/Рижский, Иван Степанович — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 2 квітня 2021. 
  5. ↑ І. С. Рижський (1759–1811) | Філологічний факультет (укр.). Процитовано 2 квітня 2021. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Rizhskij Ivan StepanovichNarodivsya 7 18 veresnya 1759 1759 09 18 RigaPomer 14 26 bereznya 1811 1811 03 26 51 rik HarkivKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist movoznavec filosofAlma mater Pskovskij duhovna seminariya Troyice Sergiyevskij duhovna seminariyaGaluz filosofiya movoznavstvoZaklad Sankt Peterburzkij girnichij kadetskij korpusHarkivskij universitetNaukovij stupin Doktor filosofiyiVidomi uchni Izmayil SreznevskijYevgraf FilomafitskijNagorodi Orden Svyatoyi Anni 2 stupenyaIva n Stepa novich Ri zhskij 7 18 veresnya 1759 17590918 Riga 14 26 bereznya 1811 Harkiv 1 2 ukrayinskij i rosijskij 3 filosof logik i movoznavec kolezkij radnik chlen Imperatorskoyi Rosijskoyi Akademiyi ordinarnij profesor ta pershij rektor Harkivskogo universitetu 1 Zmist 1 Biografiya 2 Naukova ta literaturna diyalnist 2 1 Poslidovniki 3 Nagorodi 4 Osnovni praci 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v misti Riga v rodini svyashennosluzhitelya Osvitu zdobuv u Pskovskij duhovnij seminariyi a zgodom u Troyice Sergiyevskij duhovnij seminariyi U 1779 1786 rr buv nastavnikom i vikladav ritoriku poeziyu istoriyu ta filosofiyu u Troyice Sergiyevskij duhovnij seminariyi 4 z 11 kvitnya 1785 r gubernskij sekretar 4 Vid 1 zhovtnya 1786 r priznachenij vikladachem girnichogo uchilisha zgodom perejmenovane u Sankt Peterburzkij girnichij kadetskij korpus U nomu Rizhskij vikladav u vishih klasah latinsku movu istoriyu geografiyu ritoriku logiku Keruvav perekladami z francuzkoyi na rosijsku movu knig iz girnichoyi spravi Z 1797 r buv pomichnikom inspektora Korpusu 4 Z 27 veresnya 1799 r po 4 lipnya 1801 r buv shtatnim sekretarem Svyatijshogo Sinodu pri priznachenni na sluzhbu buv prisvoyenij chin kolezkogo asesora Z 4 lipnya 1801 r po 1 kvitnya 1803 r buv chlenom Derzhavnoyi Berg kolegiyi Vodnochas prodovzhuvav vikladacku diyalnist 4 3 travnya 1802 r jomu prisvoyeno zvannya doktora filosofiyi za naukovo literaturni praci togo zh dnya buv obranij v chleni Imperatorskoyi Rosijskoyi Akademiyi 7 lyutogo 1803 r buv zaproshenij grafom S A Potockim yakij vstupav na posadu popechitelya Harkivskogo navchalnogo okrugu ta iniciatorom zasnuvannya Harkivskogo universitetu V N Karazinim na posadu ordinarnogo profesora rosijskoyi slovesnosti ta krasnomovstva Harkivskogo universitetu 11 kvitnya 1804 r na pershomu zasidanni stvorenogo Potockim universitetskogo komitetu profesoriv buv obranij jogo golovoyu Komitet virishuvav shiroke kolo navchalnih ta gospodarskih pitan sho postavali u zv yazku z pidgotovkoyu do vidkrittya universitetu 5 4 U den vidkrittya Universitetu 17 sichnya 1805 r Rizkij vigoloshuvav promovu Pro vitoncheni nauki Nastupnogo dnya na pershomu zasidanni Radi yake vidbulosya dlya obrannya rektora ta inshih posadovih osib Rizkij buv obranij rektorom na pershij universitetskij rik 1 Zatverdzhenij v comu zvanni 25 lyutogo 4 Obiravsya rektorom shist raziv u 1805 1806 i 1808 1811 rokah vibori provodilisya shorichno Deyakij chas buv dekanom viddilennya slovesnih nauk slovesnogo fakultetu i sekretarem Radi Chitav lekciyi z teoriyi slovesnosti pershim u rosijskih universitetah pochav chitati kurs istoriyi rosijskoyi literaturi Rektor i profesor Harkivskogo universitetu Rizhskij doklav bagato sil do pidgotovki nacionalnih naukovih kadriv i zberezhennya pisemnih istorichnih pam yatok ukrayinskogo narodu Vid 1809 r kolezkij radnik 5 Pomer u 1811 r u Harkovi Pohovannij v ogorozhi cerkvi na Kaplunovskomu kladovishi za koshti universitetu 2 4 Togo zh roku u Harkovi bula vidana broshura Zvistka pro zhittya i smerti profesora Imperatorskogo Harkivskogo Universitetu Ivana Stepanovicha Rizkogo 4 Naukova ta literaturna diyalnist RedaguvatiRozroblyav filosofski pitannya movi j mislennya estetiki teoriyi literaturi ta istoriyi Jogo praci mistyat progresivni dlya togo chasu ideyi Fundamentalna pracya Umoslovie ili Umstvennaya filosofiya prisvyachena problemi teoriyi piznannya j logiki osoblivo dokladno visvitleno vchennya pro formi mislennya induktivnij metod U praci Vvedenie v krug slovesnosti 1806 Rizhskij upershe u vitchiznyanij lingvistici rozglyanuv najvazhlivishi pitannya movoznavstva pohodzhennya movi zakonomirnosti rozvitku strukturi rol movi v suspilnomu zhitti Materialist u rozuminni yavish prirodi Rizhskij viznavav viznachalnij vpliv materialnogo svitu na svidomist lyudini Vvazhav sho mi ne mozhemo mati niyakogo uyavlennya pro rechi sho perebuvayut poza nami do togo yak voni yakos ne podiyut na nashi pochuttya Na dumku vchenogo bud yake piznannya pochinayetsya z vidchuttya prote nikoli ne zupinyayetsya na comu rivni rozvitku Najvidomishimi pracyami I S Rizhskogo ye Opyt ritoriki 1805 Vvedenie v krug slovesnosti 1806 Nauka stihotvorstva 1811 za yakimi navchalisya studenti ne lishe Harkivskogo ale j Moskovskogo Kazanskogo universitetiv Rizhskij zaperechuvav proti absolyutizaciyi roli racionalnogo elementa u procesi piznannya Vin dovodiv sho lishe u nerozrivnij yednosti chuttyevogo j racionalnogo elementiv mozhna osyagnuti sutnist yavish Vistupav proti vidrivu duhovnoyi diyalnosti lyudej zokrema mistectva vid svitu prirodi j istoriyi narodu Doslidzhuyuchi rol movi v piznavalnij diyalnosti lyudini a takozh pohodzhennya mov i deyaki zakonomirnosti yih rozvitku Rizhskij vihodiv iz viznachennya bezposerednoyi zalezhnosti ponyat vid konkretnih rechej oskilki bud yake zobrazhennya svoyim pochatkom abo dzherelom maye rich yaka zobrazhuyetsya Slovo j mova buli nadzvichajno vazhlivimi chinnikami sho ob yednuvali lyudej zabezpechuvali spromozhnist vikoristovuvati naukovi vidkrittya ta dosyagnennya poperednih pokolin U zbagachenni movi na pidstavi vivchennya prirodi j zhittya kozhnogo narodu u vzayemozbagachenni mov i kultur riznih narodiv uchenij vbachav odnu z najvazhlivishih peredumov podalshogo progresu civilizaciyi Rizhskij vvazhav sho predmet mistectva a takozh osnovni estetichni kategoriyi ye nezminnimi ta vichnimi Zmin mozhut zaznati lishe mozhlivosti lyudini viyaviti ta zrozumiti sut prekrasnogo v prirodi ta mistectvi Lyudina buduchi nevid yemnoyu chastinoyu prirodi maye vlastivist vidobrazhati yiyi za dopomogoyu rozumu ta pochuttiv i same cej akt skladaye fundament misteckogo nasliduvannya prirodi Zdijsnyuyuchi podibnij akt mitec mozhe prikrashati i navit pereroblyati yiyi prirodu na svij smak Tobto jdetsya pro taki vlastivosti tvorchogo procesu yak fantaziya hudozhnij domisel pryamo pov yazani z miroyu talantu avtora Cikavoyu ye dumka Rizhskogo pro perevagi svogo nacionalnogo v zhitti ta tvorchosti oskilki nerozumno nehtuvati svoye vlasne yaksho vono ni v chomu ne postupayetsya chuzhomu Rizhskij pershim u rosijskih universitetah chitav kurs istoriyi rosijskoyi literaturi 5 Poslidovniki Redaguvati Poslidovnikami j uchnyami Rizhskogo buli Izmayil Sreznevskij M Pasen de Sovinyi Yevgraf Filomafitskij V Dzhunkovskij A Mogilevskij ta inshi Jogo vpliv ye pomitnim j u vidanih u Harkovi navchalnih posibnikah A Mogilevskogo Ritorika 1817 p I Sreznevskogo Opyt kratkoj ritoriki 1822 r V Dzhunkovskogo Ob izyashnyh hudozhestvah u grekov i ih vliyanie na nravstvennost 1819 r Uchni Rizhskogo podilyali jogo dumki pro visoke priznachennya mistectva jogo vazhlivu misiyu v procesi moralnogo j estetichnogo vihovannya osobistosti zagartuvanni harakteru rozvitku blagorodnih pochuttiv Nagorodi RedaguvatiOrden Svyatoyi Anni drugogo klasu 1807 5 Osnovni praci RedaguvatiSokrashenie bogosluzheniya drevnih rimlyan s kratkim vstupleniem soderzhashim nekotorye drevnosti kasayushiesya do goroda Rima M Tip un ta 1784 Politicheskoe sostoyanie Drevnego Rima ili osnovaniya pravleniya byvshego v Drevnem Rime vo vremya carej respubliki i imperatorov M Komp tip 1787 Umoslovie ili Umstvennaya filosofiya napisannaya v Sankt Peterburgskom gornom uchilishe v polzu obuchayushegosya v nem yunoshestva SPb 1790 Opyt ritoriki sochinennyj i prepodavaemyj v Sankt Peterburgskom gornom uchilishe SPb Pri korpuse chuzhestran edinovercev 1796 Vvedenie v krug slovesnosti sochinennoe v Harkovskom universitete i sluzhivshee rukovodstvom byvshih v onom v 1805 go goda publichnyh chtenij predshestvovavshih nauke krasnorechiya v 2 ch H Tip un ta 1806 108 s IV s O sostoyanii slavyanskogo yazyka v drevnie vremena rech proiznesennaya 30 iyunya 1808 g H Tip un ta 1808 O tom chto vnimatelnoe uprazhnenie v rossijskom slove vnushaet lyubov k Otechestvu rech H Tip un ta 1809 Nauka stihotvorstva SPb Izd Ros akad 1811 353 s Vvedenie v krug slovesnosti sochinennoe v Harkovskom universitete i sluzhivshee rukovodstvom byvshih v onom v 1805 go goda publichnyh chtenij predshestvovavshih nauke krasnorechiya H Tip un ta 1822 Primitki Redaguvati a b v Ivan Stepanovich Rizhskij Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 21 grudnya 2012 a b Ivan Stepanovich Rizhskij Zagalnouniversitetska gazeta Harkivskij universitet Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 21 grudnya 2012 Vasil Veriga Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok XIX st Lviv Svit 1996 448 s S 57 ISBN 5 7773 0359 5 a b v g d e zh i RBS VT Rizhskij Ivan Stepanovich Vikiteka ru wikisource org ros Procitovano 2 kvitnya 2021 a b v g I S Rizhskij 1759 1811 Filologichnij fakultet ukr Procitovano 2 kvitnya 2021 Literatura RedaguvatiRizkij Ivan Stepanovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 549 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Rektori Harkivskogo universitetu 1805 2014 biobibilogr slovnik uklad V D Prokopova R A Stavinska M G Shvalb B P Zajcev S M Kudelko S I Posohov S B Glibicka Yu Yu Polyakova red kol V S Bakirov golov red nauk red S M Kudelko red N M Berezyuk A O Davidova O S Zhuravlova bibliogr red S B Glibicka Yu Yu Polyakova 2 e vid pererobl i dopov Harkiv HNU imeni V N Karazina 2015 S 5 10 Azanchevskij V Rizhskij Ivan Stepanovich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb 1913 T 16 Rejtern Rolcberg S 192 195 ros Posilannya RedaguvatiIvan Rizhskij i pleyada grafa Potockogo Arhivovano 24 veresnya 2012 u Wayback Machine ros UKRAYiNSKE LITERATUROZNAVSTVO I ESTETIKA V PERShI DESYaTIRIChChYa HIH STOLITTYa Arhivovano 30 serpnya 2011 u Wayback Machine Harkivskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Nazarovicha Karazina Filologichnij fakultet Ivan Stepanovich Rizhskij 1759 1811 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rizhskij Ivan Stepanovich amp oldid 38208173