www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ридомиль Ридо миль село в Україні у Почаївській міській громаді Кременецького району Тернопільської області село ГербКра

Ридомиль

Ридо́миль — село в Україні, у Почаївській міській громаді Кременецького району Тернопільської області.

село Ридомиль
Герб
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький район
Громада Почаївська міська громада
Код КАТОТТГ UA61020130100016572
Облікова картка Ридомиль 
Основні дані
Засноване 1430
Населення 1 926
Територія 36.750 км²
Густота населення 52.41 осіб/км²
Поштовий індекс 47060
Телефонний код +380 3546
Географічні дані
Географічні координати 49°54′49″ пн. ш. 25°35′56″ сх. д. / 49.91361° пн. ш. 25.59889° сх. д. / 49.91361; 25.59889Координати: 49°54′49″ пн. ш. 25°35′56″ сх. д. / 49.91361° пн. ш. 25.59889° сх. д. / 49.91361; 25.59889
Відстань до
обласного центру 		64 км
Відстань до
районного центру 		35 км
Найближча залізнична станція Кременець
Відстань до
залізничної станції 		35 км
Місцева влада
Староста Святослав Кужель
Карта
Ридомиль
Ридомиль
Мапа

 Ридомиль у Вікісховищі

Дворів - 611. Населення - 1630 осіб (2014 р.).

Географія ред.

Село Ридомиль знаходиться за 2 км від правого берега річки Іква, на відстані 3 км від села Розтоки. Селом протікає пересихаючий струмок.

Історія ред.

На  території села  були виявлені  археологічні пам'ятки епохи неоліту, поховання  культури  кулястих амфор  та  залишки городища  часів  Галицько-Волинського  князівства.

Руїни замку у Ридомлі наприкінці ХІХ ст.

Перша  писемна згадка  про  Ридомиль  датована 1430  р.  як маєток  Івана  Мукосієвича. 1463  р. село  й  замок належали  князю  Солтану Збаразькому. 1545  р.  власником був  Семен  Цата. В 1583  р.  від села  платив  побір Юрій  Гойський  від 49  димів, 27  городників, 2 вальних  коліс, 1 попа. 1637  р.  княжна Раїна  Соломерецька  подарувала маєток  і  давній замок  в  Ридомлі князю  Миколаю  Чарторийському. Після  Чарторийських власниками  села  в 1812  р.  стали  Ржищевські.

Уже  в  XV  ст.  у  Ридомлі існував  замок  для захисту  від  татар. Магнат Чарторийський  на  старому замчищі  в  XVII  ст. спорудив  кам’яний  замок. У XVIII ст. замок  втратив  своє  оборонне значення  й  перейшов у  запустіння.

На  кошти парафіян  1780  р.  зведено  дерев’яну церкву  Святої  Великомучениці  Параскеви П’ятниці. Після припинення  епідемії  холери в  1873  р.  побудовано  каплицю Марії  Магдалини.

Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці

Після  третього поділу  Речі  Посполитої 1795  р.  Ридомиль – у складі  Російської  імперії. Від 1869  р.  в селі  діяла  церковно-парафіяльна  школа. 1884 р.  відкрили  однокласне сільське  училище. У  1885 р.  в  Ридомлі було  206  дворів, 1480 жителів, православна  церква, каплиця, школа  та  два млини.

За  переписом 1911  р.  в  селі  було 2948  жителів, однокласна  школа, фельдшерський  пункт, дві крамниці, горілчана  крамниця, кредитове  товариство, земська  випозичальня сільськогосподарських  машин. Найбільшому  землевласнику Марії  Ржищевській  належало 310  десятин  землі.

Під  час Першої  світової  війни, перебуваючи  в  прифронтовій смузі, у  селі  було знищено  посіви  на значних  площах, побито  багато худоби. Частину  жителів  евакуювали в  східні  губернії. Воїни, які  загинули на  території  Ридомля, були поховані  біля  церкви.

У  березні 1918  р.  ридомильські селяни  розгромили  маєток поміщика  Аполлінарія  Бончковського, поділили  між собою  землю  й почали  вирубувати  ліс. 1919 р.  в  селі діяв  загін  самооборони, який  мав збройні  сутички  з  підрозділами  польського війська.

Восени  1920 р.  у  Ридомлі встановлено  польську  владу. За часів  Польщі  кількох селян  заарештували  й відправили  в  концтабір Березу  Картузьку, де  їх замучили. Протягом 1920-1930-х  рр. діяли  «Просвіта», «Союз  українок» та  інші  товариства. 1935  р. відкрили семирічну  школу з  польською  мовою навчання.  

На  початку Другої  світової  війни у  вересні  1939 р.  в  Ридомлі встановили  совєтську  владу. У селі  відкрили  клуб, бібліотеку, школу  для ліквідації  неписьменності  серед населення. Весною  1940  р. було  організовано  колгосп  імені Ворошилова. Органи  НКВС  заарештували кількох  ридомильців, зокрема  членів ОУН.

На  початку 1940  р.  село Ридомиль  увійшло  до Почаївського (з  1963 р. - Кременецького)  району  Тернопільської  області.

Від  липня 1941  р.  до 7  березня  1944 р.  село – під  німецькою окупацією. Нацисти заарештували  голову  колгоспу, бригадирів, сільських  активістів та  інших, яких  згодом розстріляли  у  Кременці. На примусові  роботи  до Німеччини  вивезли  близько 100  юнаків  та дівчат. За  німецької  окупації чимало  ридомильців  приєдналися до  ОУН  і УПА.   

Пам'ятник односельцям, які загинули в роки Другої світової війни

Після  другого приходу  совєтської  влади весною  1944  р.  до  Червоної армії  було  мобілізовано понад  500  місцевих жителів. На  фронтах  німецько-совєтської  війни 98  чоловік  загинули й  46  пропали безвісти, подальша  доля  ще 2  осіб  невідома.

Весною  1944 р.  у  Марцинишиному яру  чекістами  були розстріляні  воїни  УПА і  мирні  жителі села. Впродовж  1944–1949  рр. совєтські  каральні  органи здійснювали  арешти  ридомильців, переважно  членів ОУН  та  вояків УПА. Їхні  та  інші сім’ї,  запідозрені  у зв’язках  з  повстанцями, вивезли  у концтабори  в  Сибір.

Після  війни поновили  роботу  клуб, бібліотека, школа, медпункт, запрацювало  сільське  споживче товариство. 1950  р. колгоспи  імені Ворошилова (1948 р.), Ковпака та  «Більшовик» (1949 р.)  об’єднали  в одну  сільськогосподарську  артіль «Більшовик». У  селі  спорудили млин (1960 р.), лікарню (1965 р.) та  школу (1970 р.). На  початку 1960-х  рр.  село електрифікували.

1973  р.  у  Ридомлі нараховувався  721  двір та  2790  мешканців. У селі  діяла  середня школа, клуб, бібліотека, дільнична лікарня, дитячий  садок, п’ять  магазинів, побутовий  комбінат та  відділення  зв’язку. Пізніше  побудували адміністративний  будинок  та Будинок  культури. Пам’ятник  односельцям, які  загинули в  роки  Другої світової  війни, спорудили  у 1985  р.

Від  1991 р.  Ридомиль – у  складі незалежної  України. У  селі заасфальтували  сільські  вулиці, провели  нову телефонну  лінію. З  2012 р.  село  газифіковано.

Колгосп  «Більшовик» 1992  р.  було  перетворено  на  АПТ «Ридомиль». З  2010 р.  селяни здають  приватні  паї  в  оренду ПП «Агро-Експрес-Сервіс».

Громада ХВЄ у 1991 р. побудувала Дім молитви.

Автобусна зупинка. Пам'ятний хрест борцям за волю України. Каплиця Марії Магдалини

У  2014 р.  в  Ридомлі було  611  дворів та  1630  осіб. Працювали  ЗОШ І-ІІІ  ступенів, Будинок  культури, бібліотека, амбулаторія  загальної практики  сімейної  медицини, геріатричне  відділення Кременецького територіального  центру  соціального обслуговування  населення, відділення  зв’язку, торгово-розважальний  комплекс ПП «Метро», торгові  заклади. Діяло  КП «Надія», до  якого належали  млин  та пилорама.

Пізніше  в селі  було  відкрито аптеку №2 (2015 р.), кафетерій «Версаль» (2017 р.), дитячий майданчик (2018 р.), проведено Інтернет  «Укртелеком» (2018 р.).

Учасниками  російсько-української  війни (періоду АТО/ООС) з  2014 р.  стали  10 ридомильців.

Населення ред.

У 2001 р. в селі проживало 1926 осіб.

Мовний склад населення села за даними перепису населення 2001 року

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,79
російська 0,16
молдовська 0,05

Пам'ятки ред.

Дерев'яна церква
  • Церква  Святої  Великомучениці  Параскеви  П’ятниці (1780 р.)
  • Каплиця Марії Магдалини (1873 р.)
  • Поховання  воїнів Першої  та  Другої світових  воєн, які  загинули  на території села
  • Могила  вояків УПА (перепоховання 1992 р.)
  • Пам’ятник  односельцям, які  загинули в  роки  Другої світової  війни (1985 р.)
  • Пам’ятний  хрест борцям  за  волю України  (2002 р.)

Соціальна сфера ред.

Школа
  • Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
  • Будинок культури
  • Бібліотека
  • Амбулаторія загальної практики сімейної медицини
  • Відділення зв'язку
  • Аптека
  • Торгові заклади

Релігійні громади ред.

  • Парафія Святої Великомучениці Параскеви УПЦ (МП)
  • Церква християн віри євангельської

Видатні люди ред.

Уродженець села Адам Мушкет служив матросом на крейсері "Аврора" в місті Петроґрад (нині Санкт-Петербурґ, Росія) і був учасником штурму Зимового палацу під час Жовтневого перевороту 1917 р.

У селі народилися художник, майстер сакрального мистецтва Павло Бас (1960 р.н.), громадський діяч, голова сільської ради (1958-1960, 1966-1990), краєзнавець Павло Левандовський (1930 р.н.), художник, майстер декоративно-прикладного і сакрального мистецтва, дизайнер інтер'єрів Василь Митрога (1949 р.н.), громадсько-політичний діяч Ростислав Сторожук (1957 р.н.).

  • Кулініч Ігор Іванович (1994—2022) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Кучер Петро Іванович (1979-2022) - старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Михальчук Андрій Петрович (1992—2022) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки ред.

  1. ↑ Нарис історії  села  Ридомля  Кременецького району, Тернопільської  області / Г.Р. Грохольський, І.З. Мінчук, І.П. Смолій // Нариси  історії міст  і  сіл Кременецького  району. – арк. 1,4,18.
  2. Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині Кам’яного віку. Київ: Наук. думка. 1981. с. 261. 
  3. Антонович, Владимир (1900). Археологическая карта Волынской губернии. Москва: Тип. Г. Лисснера и А. Гешеля. с. 79. 
  4. Архив Юго-Западной России. Ч. VII. Т. І. Киев. 1886. с. 4. 
  5. ↑ Цинкаловський, Олександр (1986). Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року). Т. ІІ. Вінніпег. с. 173, 309–310. 
  6. ↑ Теодорович, Николай (1893). Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т. 3: Уезды Кременецкий и Заславский. Почаев. с. 147, 174–175. 
  7. Orda, Napoleon (1876). Album widoków historycznych Polski poświęcony rodakom. Serya 3: Album widoków gubernij GrodzieŃskiej, Wileńskiej, Mińskiej, Kowieńskiej, Wołyńskiej, Podolskiej, Kijowskiej, Witebskiej i Mochilowskiej, w trzech seryach, przedstawiających miejsca histiryczne z czasow wojen; Tureckich, Tatarskich, Krznżackich i Kozackich, oraz przedhistorycne, jako to; Mogiła Perypiatychy, Zamku Mamaja w Bukach ets., również stare ruiny zamków oboronnych i piękne rezydencye, świadczące o przeszłości i cywilizacyi tego kraju. Warszawa: Lit. M. Fajansa. с. 98. 
  8. Budzińska, Elżbieta (1982). Jana Henryka Muntza podróże malownicze po Polsce i Ukrainie (1781–1783). Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego. с. 62. 
  9. ↑ Тернопільщина. Історія міст і сіл: у 3-х томах. Том 2. Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф». 2014. с. 582–584. 
  10. Чернихівський, Гаврило (1999). Кременеччина від давнини до сучасності. Кременець: Папірус. с. 101. 
  11. Волости и важнейшие селения Европейской России. Вып. 3: Губернии Малороссийские и юго-западные. СПб: Центр. статист. комитет. 1885. с. 221. 
  12. ↑ Ридомиль // Вільне  життя. – 1965. – № 64 (5868). – С. 3.
  13. ↑ Реабілітовані історією. Тернопільська область. Книга третя. Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф». 2013. с. 369–380. 
  14. Морозюк, Федір (2000). За вільну, омріяну Тарасом, неньку…. Херсон. с. 3. 
  15. Історія міст і сіл Української РСР, Тернопільська область. Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР. 1973. с. 397. 
  16. Березюк, Андрій (2015). Ридомиль: нариси історії. Кременець: ФОП Грам'як П.В. с. 42. 
  17. Березюк, Андрій (2020). Історичні статті про Ридомиль'. с. 77.
  18. Історія села Ридомиль. rydoml.blogspot.com. Процитовано 7 березня 2021. 
  19. Перепис населення України (2001)
  20. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 25 травня 2019. 

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rido mil selo v Ukrayini u Pochayivskij miskij gromadi Kremeneckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti selo RidomilGerbKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Kremeneckij rajonGromada Pochayivska miska gromadaKod KATOTTG UA61020130100016572Oblikova kartka Ridomil Osnovni daniZasnovane 1430Naselennya 1 926Teritoriya 36 750 km Gustota naselennya 52 41 osib km Poshtovij indeks 47060Telefonnij kod 380 3546Geografichni daniGeografichni koordinati 49 54 49 pn sh 25 35 56 sh d 49 91361 pn sh 25 59889 sh d 49 91361 25 59889 Koordinati 49 54 49 pn sh 25 35 56 sh d 49 91361 pn sh 25 59889 sh d 49 91361 25 59889Vidstan dooblasnogo centru 64 kmVidstan dorajonnogo centru 35 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya KremenecVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 35 kmMisceva vladaStarosta Svyatoslav KuzhelKartaRidomilRidomilMapa Ridomil u VikishovishiDvoriv 611 Naselennya 1630 osib 2014 r Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Naselennya 4 Pam yatki 5 Socialna sfera 6 Religijni gromadi 7 Vidatni lyudi 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaGeografiya red Selo Ridomil znahoditsya za 2 km vid pravogo berega richki Ikva na vidstani 3 km vid sela Roztoki Selom protikaye peresihayuchij strumok Istoriya red Na teritoriyi sela buli viyavleni arheologichni pam yatki epohi neolitu 1 pohovannya kulturi kulyastih amfor 2 ta zalishki gorodisha chasiv Galicko Volinskogo knyazivstva 3 nbsp Ruyini zamku u Ridomli naprikinci HIH st Persha pisemna zgadka pro Ridomil datovana 1430 r yak mayetok Ivana Mukosiyevicha 4 1463 r selo j zamok nalezhali knyazyu Soltanu Zbarazkomu 5 1545 r vlasnikom buv Semen Cata 6 V 1583 r vid sela plativ pobir Yurij Gojskij vid 49 dimiv 27 gorodnikiv 2 valnih kolis 1 popa 5 1637 r knyazhna Rayina Solomerecka podaruvala mayetok i davnij zamok v Ridomli knyazyu Mikolayu Chartorijskomu 7 Pislya Chartorijskih vlasnikami sela v 1812 r stali Rzhishevski 6 Uzhe v XV st u Ridomli isnuvav zamok dlya zahistu vid tatar 8 Magnat Chartorijskij na staromu zamchishi v XVII st sporudiv kam yanij zamok U XVIII st zamok vtrativ svoye oboronne znachennya j perejshov u zapustinnya 1 Na koshti parafiyan 1780 r zvedeno derev yanu cerkvu Svyatoyi Velikomuchenici Paraskevi P yatnici 6 Pislya pripinennya epidemiyi holeri v 1873 r pobudovano kaplicyu Mariyi Magdalini 9 nbsp Cerkva Svyatoyi Velikomuchenici Paraskevi P yatniciPislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi 1795 r Ridomil u skladi Rosijskoyi imperiyi Vid 1869 r v seli diyala cerkovno parafiyalna shkola 6 1884 r vidkrili odnoklasne silske uchilishe 10 U 1885 r v Ridomli bulo 206 dvoriv 1480 zhiteliv pravoslavna cerkva kaplicya shkola ta dva mlini 11 Za perepisom 1911 r v seli bulo 2948 zhiteliv odnoklasna shkola feldsherskij punkt dvi kramnici gorilchana kramnicya kreditove tovaristvo zemska vipozichalnya silskogospodarskih mashin Najbilshomu zemlevlasniku Mariyi Rzhishevskij nalezhalo 310 desyatin zemli 5 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni perebuvayuchi v prifrontovij smuzi u seli bulo znisheno posivi na znachnih ploshah pobito bagato hudobi Chastinu zhiteliv evakuyuvali v shidni guberniyi Voyini yaki zaginuli na teritoriyi Ridomlya buli pohovani bilya cerkvi U berezni 1918 r ridomilski selyani rozgromili mayetok pomishika Apollinariya Bonchkovskogo podilili mizh soboyu zemlyu j pochali virubuvati lis 1919 r v seli diyav zagin samooboroni yakij mav zbrojni sutichki z pidrozdilami polskogo vijska Voseni 1920 r u Ridomli vstanovleno polsku vladu Za chasiv Polshi kilkoh selyan zaareshtuvali j vidpravili v konctabir Berezu Kartuzku de yih zamuchili Protyagom 1920 1930 h rr diyali Prosvita Soyuz ukrayinok ta inshi tovaristva 1935 r vidkrili semirichnu shkolu z polskoyu movoyu navchannya 9 Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni u veresni 1939 r v Ridomli vstanovili sovyetsku vladu U seli vidkrili klub biblioteku shkolu dlya likvidaciyi nepismennosti sered naselennya Vesnoyu 1940 r bulo organizovano kolgosp imeni Voroshilova 12 Organi NKVS zaareshtuvali kilkoh ridomilciv zokrema chleniv OUN 13 Na pochatku 1940 r selo Ridomil uvijshlo do Pochayivskogo z 1963 r Kremeneckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 1 Vid lipnya 1941 r do 7 bereznya 1944 r selo pid nimeckoyu okupaciyeyu Nacisti zaareshtuvali golovu kolgospu brigadiriv silskih aktivistiv ta inshih yakih zgodom rozstrilyali u Kremenci Na primusovi roboti do Nimechchini vivezli blizko 100 yunakiv ta divchat Za nimeckoyi okupaciyi chimalo ridomilciv priyednalisya do OUN i UPA nbsp Pam yatnik odnoselcyam yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijniPislya drugogo prihodu sovyetskoyi vladi vesnoyu 1944 r do Chervonoyi armiyi bulo mobilizovano ponad 500 miscevih zhiteliv Na frontah nimecko sovyetskoyi vijni 98 cholovik zaginuli j 46 propali bezvisti podalsha dolya she 2 osib nevidoma 9 Vesnoyu 1944 r u Marcinishinomu yaru chekistami buli rozstrilyani voyini UPA i mirni zhiteli sela 14 Vprodovzh 1944 1949 rr sovyetski karalni organi zdijsnyuvali areshti ridomilciv perevazhno chleniv OUN ta voyakiv UPA 13 Yihni ta inshi sim yi zapidozreni u zv yazkah z povstancyami vivezli u konctabori v Sibir Pislya vijni ponovili robotu klub biblioteka shkola medpunkt zapracyuvalo silske spozhivche tovaristvo 1950 r kolgospi imeni Voroshilova 1948 r Kovpaka ta Bilshovik 1949 r ob yednali v odnu silskogospodarsku artil Bilshovik U seli sporudili mlin 1960 r likarnyu 1965 r ta shkolu 1970 r 9 Na pochatku 1960 h rr selo elektrifikuvali 12 1973 r u Ridomli narahovuvavsya 721 dvir ta 2790 meshkanciv U seli diyala serednya shkola klub biblioteka dilnichna likarnya dityachij sadok p yat magaziniv pobutovij kombinat ta viddilennya zv yazku 15 Piznishe pobuduvali administrativnij budinok ta Budinok kulturi Pam yatnik odnoselcyam yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni sporudili u 1985 r 9 Vid 1991 r Ridomil u skladi nezalezhnoyi Ukrayini U seli zaasfaltuvali silski vulici proveli novu telefonnu liniyu Z 2012 r selo gazifikovano 16 Kolgosp Bilshovik 1992 r bulo peretvoreno na APT Ridomil Z 2010 r selyani zdayut privatni payi v orendu PP Agro Ekspres Servis Gromada HVYe u 1991 r pobuduvala Dim molitvi nbsp Avtobusna zupinka Pam yatnij hrest borcyam za volyu Ukrayini Kaplicya Mariyi MagdaliniU 2014 r v Ridomli bulo 611 dvoriv ta 1630 osib Pracyuvali ZOSh I III stupeniv Budinok kulturi biblioteka ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini geriatrichne viddilennya Kremeneckogo teritorialnogo centru socialnogo obslugovuvannya naselennya viddilennya zv yazku torgovo rozvazhalnij kompleks PP Metro torgovi zakladi Diyalo KP Nadiya do yakogo nalezhali mlin ta pilorama 9 Piznishe v seli bulo vidkrito apteku 2 2015 r kafeterij Versal 2017 r dityachij majdanchik 2018 r provedeno Internet Ukrtelekom 2018 r Uchasnikami rosijsko ukrayinskoyi vijni periodu ATO OOS z 2014 r stali 10 ridomilciv 17 18 Naselennya red U 2001 r v seli prozhivalo 1926 osib 19 Movnij sklad naselennya sela za danimi perepisu naselennya 2001 roku 20 Mova Chislo os Vidsotokukrayinska 99 79rosijska 0 16moldovska 0 05Pam yatki red nbsp Derev yana cerkvaCerkva Svyatoyi Velikomuchenici Paraskevi P yatnici 1780 r Kaplicya Mariyi Magdalini 1873 r Pohovannya voyiniv Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen yaki zaginuli na teritoriyi sela Mogila voyakiv UPA perepohovannya 1992 r Pam yatnik odnoselcyam yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni 1985 r Pam yatnij hrest borcyam za volyu Ukrayini 2002 r Socialna sfera red nbsp ShkolaZagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Budinok kulturi Biblioteka Ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini Viddilennya zv yazku Apteka Torgovi zakladiReligijni gromadi red Parafiya Svyatoyi Velikomuchenici Paraskevi UPC MP Cerkva hristiyan viri yevangelskoyiVidatni lyudi red Urodzhenec sela Adam Mushket sluzhiv matrosom na krejseri Avrora v misti Petrograd nini Sankt Peterburg Rosiya i buv uchasnikom shturmu Zimovogo palacu pid chas Zhovtnevogo perevorotu 1917 r U seli narodilisya hudozhnik majster sakralnogo mistectva Pavlo Bas 1960 r n gromadskij diyach golova silskoyi radi 1958 1960 1966 1990 krayeznavec Pavlo Levandovskij 1930 r n hudozhnik majster dekorativno prikladnogo i sakralnogo mistectva dizajner inter yeriv Vasil Mitroga 1949 r n gromadsko politichnij diyach Rostislav Storozhuk 1957 r n 9 Kulinich Igor Ivanovich 1994 2022 major Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kucher Petro Ivanovich 1979 2022 starshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Mihalchuk Andrij Petrovich 1992 2022 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Primitki red a b v Naris istoriyi sela Ridomlya Kremeneckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti G R Groholskij I Z Minchuk I P Smolij Narisi istoriyi mist i sil Kremeneckogo rajonu ark 1 4 18 Arheologichni pam yatki Prikarpattya i Volini Kam yanogo viku Kiyiv Nauk dumka 1981 s 261 Antonovich Vladimir 1900 Arheologicheskaya karta Volynskoj gubernii Moskva Tip G Lissnera i A Geshelya s 79 Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii Ch VII T I Kiev 1886 s 4 a b v Cinkalovskij Oleksandr 1986 Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku T II Vinnipeg s 173 309 310 a b v g Teodorovich Nikolaj 1893 Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii T 3 Uezdy Kremeneckij i Zaslavskij Pochaev s 147 174 175 Orda Napoleon 1876 Album widokow historycznych Polski poswiecony rodakom Serya 3 Album widokow gubernij GrodzieNskiej Wilenskiej Minskiej Kowienskiej Wolynskiej Podolskiej Kijowskiej Witebskiej i Mochilowskiej w trzech seryach przedstawiajacych miejsca histiryczne z czasow wojen Tureckich Tatarskich Krznzackich i Kozackich oraz przedhistorycne jako to Mogila Perypiatychy Zamku Mamaja w Bukach ets rowniez stare ruiny zamkow oboronnych i piekne rezydencye swiadczace o przeszlosci i cywilizacyi tego kraju Warszawa Lit M Fajansa s 98 Budzinska Elzbieta 1982 Jana Henryka Muntza podroze malownicze po Polsce i Ukrainie 1781 1783 Warszawa Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego s 62 a b v g d e zh Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 h tomah Tom 2 Ternopil TzOV Terno graf 2014 s 582 584 Chernihivskij Gavrilo 1999 Kremenechchina vid davnini do suchasnosti Kremenec Papirus s 101 Volosti i vazhnejshie seleniya Evropejskoj Rossii Vyp 3 Gubernii Malorossijskie i yugo zapadnye SPb Centr statist komitet 1885 s 221 a b Ridomil Vilne zhittya 1965 64 5868 S 3 a b Reabilitovani istoriyeyu Ternopilska oblast Kniga tretya Ternopil TzOV Terno graf 2013 s 369 380 Morozyuk Fedir 2000 Za vilnu omriyanu Tarasom nenku Herson s 3 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ternopilska oblast Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1973 s 397 Berezyuk Andrij 2015 Ridomil narisi istoriyi Kremenec FOP Gram yak P V s 42 Berezyuk Andrij 2020 Istorichni statti pro Ridomil s 77 Istoriya sela Ridomil rydoml blogspot com Procitovano 7 bereznya 2021 Perepis naselennya Ukrayini 2001 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 25 travnya 2019 Literatura red nbsp Portal Ternopilshina Teodorovich N Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Pochaev 1893 T III Uezdy Kremeneckij i Zaslavskij 687 s Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya 578 s Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 h tomah Tom 2 Ternopil TzOV Terno graf 2014 692 Berezyuk A Istorichni statti pro Ridomil Andrij Berezyuk Ridomil 2020 100 s Posilannya red Blog Ridomil storiya Film Ridomil koliska mogo ditinstva Ridomilska ZOSh sajt Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ridomil amp oldid 39689388