www.wikidata.uk-ua.nina.az

Редько Климент Миколайович Климент Миколайович Редько 15 27 жовтень 1897 Холм Люблінська губернія Російська імперія нині

Редько Климент Миколайович

Климент Миколайович Редько (15 [27] жовтень 1897, Холм, Люблінська губернія, Російська імперія, нині Хелм, Польща — 18 лютого 1956, Москва) — український художник, представник живописного авангарду 1920-х — початку 1930-х років.

Біографія та творчість ред.

Походить з сім'ї селян. Батько помер рано, а мати, щоб прогодувати дітей, довгий час, - як писав пізніше у щоденнику Редько, ліпила орнаменти та зображення мадонн для сільських храмів і каплиць, розташованих на кордоні України та Польщі. Від цього джерела, ймовірно й розвинувся інтерес юного Климента до мистецтва.

Вже в 13 років він почав вчитися у живописця по фарфору, а згодом вступив до Іконописної школи Києво-Печерської лаври, де провів чотири роки. В цій школі не тільки вчили писанню ікон, але й викладали рисунок та живопис з натури. Значний вплив на Редька справив вчитель - отець Володимир. Він був знавцем Візантії, писав ікони та пейзажі, дозволяв учням працювати на пленері і писати імпресіоністичні етюди. Тут Редько також познайомився з талановитим художником В.Чекригіним, який захоплювався сучасними течіями в мистецтві – кубізмом та футуризмом. Під впливом В.Чекригіна Редько їде спочатку до Москви, сподіваючись вступити в Московське училище живопису, а згодом – в Петербург, там вчиться у Школі заохочування мистецтв, де одним з його вчителів був Микола Костянтинович Реріх. У 1918 році Редько приїздить до Києва і вступає до Української Академії мистецтв, а згодом знайомиться з професором Академії Михайлом Бойчуком, який створив у Києві школу монументального живопису. Як зазначав сам Редько, це знайомство, а також напружена артистична атмосфера в тогочасній Україні зробили з нього художника.(Редько К. Дневники. Воспоминания. Статьи... с.8).

У 1919—1920 разом із Соломоном Нікрітіним вчився в студії Олександри Екстер. З 1920 жив у Харкові та Москві, де у 1920—1920 роках займався у ВХУТЕМАСі у Василя Кандинського.

На творчість Климента Редька певний вплив мали конструктивізм та футуризм. У 1922 разом із Соломоном Нікрітіним та О. Тишлером започаткував групу «проєкціоністів». Найважливіша робота цього періоду — трагедійне полотно «Повстання» (1924—1925), яке зараз у постійній експозиції у Третьяковській Галереї).

Багато подорожував (Крим, Кавказ, Північ Росії). У 1926 в Москві пройшла персональна виставка К.Редька. Відряджений Луначарським у 1927 до Парижу, був художником при радянському торговому представництві.

В цей період на його творчість звернули увагу французькі критики. Відомий мистецтвознавець Андре Сальмон в книжці, присвяченій К.Редьку, писав: "Справжній митець не є бранцем навіть власного генія, й Редько йшов назустріч небезпеці як людина, що прагне вирватися з пут лабораторії. Він є людиною, яка намагається, щоб новації у мистецтві не заперечували природу. Він до самозабуття атакував її і прагнув втілити на практиці всю вібрацію, тремтіння весняної землі. На це не наважувався жоден поет до нього. У природі, що перетворює варвара на романтика й змушує мріяти, він шукав порядку, рівноваги й того суверенного інтелекту, який вітав, малюючи містерію заводу". (Lounatcharsky A., Salmon A. Clémen REDKO,... с.16-17) Книжка Андре Сальмона з передмовою Луначарського вийшла друком у паризькому видавництві «Ars», була ілюстрована 19 роботами К.Редька, виконаними у 1919 – 1929 роках.

Навесні 1931 року , залишивши щоденну копітку роботу в Парижі, Редько виїхав до Оверні на етюди та оселився на хуторі в родині селянина. Суворий край центрального масива Франції відкрив перед митцем свої широкі гони, насичені синіми, червоними, зеленими, жовтими кольорами. Палітра його полотен різко змінилася. Якщо в попередніх роботах він користувався здебільшого двома темними фарбами – червоною та синьою, оперуючи їхніми численними відтінками, то тепер колорит світлішає та насичується теплими, м’якими тонами. Зникає вада живопису Редька, на яку звернув увагу А.Сальмон – одноманітність і тьмяність колориту. Живопис таких робіт, як «Овернські селяни», «Овеча криниця» напрочуд гарний. Митця захоплюють постаті, обличчя, характери місцевих жителів. Тонкий психолог, він помічав не тільки суворість кремезних, грубуватих селян, а й їхню ніжність і душевне багатство. В щоденнику К. Редько занотовував у цей час, що його зацікавило «сполучення сильних, різких форм з м’якими, тендітними організаціями». «Портрет вчительки», сповнений чистоти і жіночності, «Портрет хлопчика в батьковому брилі», «Портрет старого» - чи не найкращі в усій творчості майстра.

З Оверні Редько привіз до Парижа багато робіт, і більшість з них експонувалася на персональній виставці в Парижі в галереї Віньон.

В ці роки Редько зближується з Пабло Пікассо. Такі різні, навіть протилежні у своїх поглядах на життя, мистецтво, вони знаходять спільну мову. У тривалих розмовах, переглядах картин народжується взаємна повага і дружба.

У 1933 – 1934 роках Редько брав участь у виставках Асоціації художників революційної Франції та салоні «Surindependent» - Наднезалежний. Обидві виставки демонстрували нове мистецтво того часу. Редько виставив полотно «Епоха» та портрети, що викликали загальну увагу. На цей час мистецтво художника досягло вершини свого розвитку. Він пише на взуттєвій фабриці серію портретів робітниць, дитячі портрети, натхненний і тонкий Автопортрет, почав портрет Пікассо. Останній не був завершений, а на ескізі Пікассо зображений з камінцем фантастичної форми в руках. Одна з найкращих робіт цього часу – «Портрет Тіти Портере» - тонкий і вишуканий у сполученні сріблястих та червоних кольорів, сповнений юної сили та невимушеності гарної молодої жінки. До Редька приходить офіційне визнання Парижа. У травні 1935 р. музей Же-де-Пом де Тюільрі придбав його картину «Птахи на полі». Художника приймають у майстернях та відвідують його А. Глез, Р. Делоне, А.Дерен, Ф. Леже. Паризькі газети друкують статті про творчість митця, відзначаючи глибину та психологічну достовірність його робіт. (Асєєва Н.Ю. Українсько-французькі художні зв'язки..., с.85-86).

В кінці 1935 р. Редько повернувся до Радянського Союзу. Тут він сподівався влаштувати виставку робіт, виконаних у Франції, але Спілка художників так і не надала для виставки належного приміщення. На початку 1938 р. Редько працює над оформленням павільйонів Сільськогосподарської виставки, подорожує до Середньої Азії, де замальовує славетні пам’ятники старовинної східної архітектури, пише пейзажі на озері Іссик- Куль. Під час Другої світової війни художник працював над портретами солдат та офіцерів, які перебували в госпіталі, картинами на тему війни. Після закінчення війни Редько писав пейзажі, керував ізостудією Сільскогосподарській академії ім. К.А. Тімірязєва.

У 1940-і працював у ТАРС. 1948 був виключений із Спілки художників СРСР як той, хто «знаходиться під впливом західної культури». Залишив літературний спадок (прозу, мемуари, статті про мистецтво).

18 лютого 1956 року Редько помер у Москві, де його творчість довгий час залишалася майже невідомою.

Тексти ред.

  • Редько К. К годовщине смерти Поля Синьяка. - Советское искусство, 1937, 17 серпня.
  • Редько К. Пікассо. - Всесвіт, 1972, №5, с.160-164.
  • Редько К. Дневники. Воспоминания. Статьи. - М.: Сов.художник, 1974, - 135 с.

Література ред.

  • Редько К. Дневники. Воспоминания. Статьи. - М.: Сов.художник, 1974, - 135 с.
  • Асєєва Н.Ю. Сторінки творчості К.М.Редька// Образотворче мистецтво-1975,-№2, с.30-31.
  • Асєєва Н.Ю. Українсько-французькі художні зв'язки 20-30 років ХХ ст. - К., "Наукова думка", 1984, 125 с.
  • Lounatcharsky A., Salmon A. Clémen REDKO//Paris: ARS Editions [1929]
  • Асєєва Н.Ю. Птахи на полі. Повертаючись до творчої спадщини художника Климентія Редька. Україна, 1988.-№13, с.12-13.
  • Климент Николаевич Редько. 1897—1956: Каталог выставки / Под ред. Петровой Е. Н.. — Л.: Аврора, 1990.
  • Дёготь Е. Русское искусство XX века. — М.: Трилистник, 2000. — 224 с. — ISBN 5-89480-031-5.

Примітки ред.

  1. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  4. Mudrak M. M. Red’ko, Klyment // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T071068
    d:Track:Q217595d:Track:Q56691875d:Track:Q810196d:Track:Q103963342d:Track:Q21431157d:Track:Q1547776
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kliment Mikolajovich Redko 15 27 zhovten 1897 Holm Lyublinska guberniya Rosijska imperiya nini Helm Polsha 18 lyutogo 1956 Moskva ukrayinskij hudozhnik predstavnik zhivopisnogo avangardu 1920 h pochatku 1930 h rokiv Redko Kliment MikolajovichNarodivsya 15 27 zhovtnya 1897 1 Holm Lyublinska guberniya Varshavske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomer 18 lyutogo 1956 1956 02 18 2 3 4 58 rokiv Moskva SRSRPohovannya Vagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist hudozhnikAlma mater Vishi hudozhno tehnichni majsterniZnannya mov rosijska 2 Napryamok realizm Zmist 1 Biografiya ta tvorchist 2 Teksti 3 Literatura 4 PrimitkiBiografiya ta tvorchist red Pohodit z sim yi selyan Batko pomer rano a mati shob progoduvati ditej dovgij chas yak pisav piznishe u shodenniku Redko lipila ornamenti ta zobrazhennya madonn dlya silskih hramiv i kaplic roztashovanih na kordoni Ukrayini ta Polshi Vid cogo dzherela jmovirno j rozvinuvsya interes yunogo Klimenta do mistectva Vzhe v 13 rokiv vin pochav vchitisya u zhivopiscya po farforu a zgodom vstupiv do Ikonopisnoyi shkoli Kiyevo Pecherskoyi lavri de proviv chotiri roki V cij shkoli ne tilki vchili pisannyu ikon ale j vikladali risunok ta zhivopis z naturi Znachnij vpliv na Redka spraviv vchitel otec Volodimir Vin buv znavcem Vizantiyi pisav ikoni ta pejzazhi dozvolyav uchnyam pracyuvati na pleneri i pisati impresionistichni etyudi Tut Redko takozh poznajomivsya z talanovitim hudozhnikom V Chekriginim yakij zahoplyuvavsya suchasnimi techiyami v mistectvi kubizmom ta futurizmom Pid vplivom V Chekrigina Redko yide spochatku do Moskvi spodivayuchis vstupiti v Moskovske uchilishe zhivopisu a zgodom v Peterburg tam vchitsya u Shkoli zaohochuvannya mistectv de odnim z jogo vchiteliv buv Mikola Kostyantinovich Rerih U 1918 roci Redko priyizdit do Kiyeva i vstupaye do Ukrayinskoyi Akademiyi mistectv a zgodom znajomitsya z profesorom Akademiyi Mihajlom Bojchukom yakij stvoriv u Kiyevi shkolu monumentalnogo zhivopisu Yak zaznachav sam Redko ce znajomstvo a takozh napruzhena artistichna atmosfera v togochasnij Ukrayini zrobili z nogo hudozhnika Redko K Dnevniki Vospominaniya Stati s 8 U 1919 1920 razom iz Solomonom Nikritinim vchivsya v studiyi Oleksandri Ekster Z 1920 zhiv u Harkovi ta Moskvi de u 1920 1920 rokah zajmavsya u VHUTEMASi u Vasilya Kandinskogo Na tvorchist Klimenta Redka pevnij vpliv mali konstruktivizm ta futurizm U 1922 razom iz Solomonom Nikritinim ta O Tishlerom zapochatkuvav grupu proyekcionistiv Najvazhlivisha robota cogo periodu tragedijne polotno Povstannya 1924 1925 yake zaraz u postijnij ekspoziciyi u Tretyakovskij Galereyi Bagato podorozhuvav Krim Kavkaz Pivnich Rosiyi U 1926 v Moskvi projshla personalna vistavka K Redka Vidryadzhenij Lunacharskim u 1927 do Parizhu buv hudozhnikom pri radyanskomu torgovomu predstavnictvi V cej period na jogo tvorchist zvernuli uvagu francuzki kritiki Vidomij mistectvoznavec Andre Salmon v knizhci prisvyachenij K Redku pisav Spravzhnij mitec ne ye brancem navit vlasnogo geniya j Redko jshov nazustrich nebezpeci yak lyudina sho pragne virvatisya z put laboratoriyi Vin ye lyudinoyu yaka namagayetsya shob novaciyi u mistectvi ne zaperechuvali prirodu Vin do samozabuttya atakuvav yiyi i pragnuv vtiliti na praktici vsyu vibraciyu tremtinnya vesnyanoyi zemli Na ce ne navazhuvavsya zhoden poet do nogo U prirodi sho peretvoryuye varvara na romantika j zmushuye mriyati vin shukav poryadku rivnovagi j togo suverennogo intelektu yakij vitav malyuyuchi misteriyu zavodu Lounatcharsky A Salmon A Clemen REDKO s 16 17 Knizhka Andre Salmona z peredmovoyu Lunacharskogo vijshla drukom u parizkomu vidavnictvi Ars bula ilyustrovana 19 robotami K Redka vikonanimi u 1919 1929 rokah Navesni 1931 roku zalishivshi shodennu kopitku robotu v Parizhi Redko viyihav do Overni na etyudi ta oselivsya na hutori v rodini selyanina Suvorij kraj centralnogo masiva Franciyi vidkriv pered mitcem svoyi shiroki goni nasicheni sinimi chervonimi zelenimi zhovtimi kolorami Palitra jogo poloten rizko zminilasya Yaksho v poperednih robotah vin koristuvavsya zdebilshogo dvoma temnimi farbami chervonoyu ta sinoyu operuyuchi yihnimi chislennimi vidtinkami to teper kolorit svitlishaye ta nasichuyetsya teplimi m yakimi tonami Znikaye vada zhivopisu Redka na yaku zvernuv uvagu A Salmon odnomanitnist i tmyanist koloritu Zhivopis takih robit yak Overnski selyani Ovecha krinicya naprochud garnij Mitcya zahoplyuyut postati oblichchya harakteri miscevih zhiteliv Tonkij psiholog vin pomichav ne tilki suvorist kremeznih grubuvatih selyan a j yihnyu nizhnist i dushevne bagatstvo V shodenniku K Redko zanotovuvav u cej chas sho jogo zacikavilo spoluchennya silnih rizkih form z m yakimi tenditnimi organizaciyami Portret vchitelki spovnenij chistoti i zhinochnosti Portret hlopchika v batkovomu brili Portret starogo chi ne najkrashi v usij tvorchosti majstra Z Overni Redko priviz do Parizha bagato robit i bilshist z nih eksponuvalasya na personalnij vistavci v Parizhi v galereyi Vinon V ci roki Redko zblizhuyetsya z Pablo Pikasso Taki rizni navit protilezhni u svoyih poglyadah na zhittya mistectvo voni znahodyat spilnu movu U trivalih rozmovah pereglyadah kartin narodzhuyetsya vzayemna povaga i druzhba U 1933 1934 rokah Redko brav uchast u vistavkah Asociaciyi hudozhnikiv revolyucijnoyi Franciyi ta saloni Surindependent Nadnezalezhnij Obidvi vistavki demonstruvali nove mistectvo togo chasu Redko vistaviv polotno Epoha ta portreti sho viklikali zagalnu uvagu Na cej chas mistectvo hudozhnika dosyaglo vershini svogo rozvitku Vin pishe na vzuttyevij fabrici seriyu portretiv robitnic dityachi portreti nathnennij i tonkij Avtoportret pochav portret Pikasso Ostannij ne buv zavershenij a na eskizi Pikasso zobrazhenij z kamincem fantastichnoyi formi v rukah Odna z najkrashih robit cogo chasu Portret Titi Portere tonkij i vishukanij u spoluchenni sriblyastih ta chervonih koloriv spovnenij yunoyi sili ta nevimushenosti garnoyi molodoyi zhinki Do Redka prihodit oficijne viznannya Parizha U travni 1935 r muzej Zhe de Pom de Tyuilri pridbav jogo kartinu Ptahi na poli Hudozhnika prijmayut u majsternyah ta vidviduyut jogo A Glez R Delone A Deren F Lezhe Parizki gazeti drukuyut statti pro tvorchist mitcya vidznachayuchi glibinu ta psihologichnu dostovirnist jogo robit Asyeyeva N Yu Ukrayinsko francuzki hudozhni zv yazki s 85 86 V kinci 1935 r Redko povernuvsya do Radyanskogo Soyuzu Tut vin spodivavsya vlashtuvati vistavku robit vikonanih u Franciyi ale Spilka hudozhnikiv tak i ne nadala dlya vistavki nalezhnogo primishennya Na pochatku 1938 r Redko pracyuye nad oformlennyam paviljoniv Silskogospodarskoyi vistavki podorozhuye do Serednoyi Aziyi de zamalovuye slavetni pam yatniki starovinnoyi shidnoyi arhitekturi pishe pejzazhi na ozeri Issik Kul Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni hudozhnik pracyuvav nad portretami soldat ta oficeriv yaki perebuvali v gospitali kartinami na temu vijni Pislya zakinchennya vijni Redko pisav pejzazhi keruvav izostudiyeyu Silskogospodarskij akademiyi im K A Timiryazyeva U 1940 i pracyuvav u TARS 1948 buv viklyuchenij iz Spilki hudozhnikiv SRSR yak toj hto znahoditsya pid vplivom zahidnoyi kulturi Zalishiv literaturnij spadok prozu memuari statti pro mistectvo 18 lyutogo 1956 roku Redko pomer u Moskvi de jogo tvorchist dovgij chas zalishalasya majzhe nevidomoyu Teksti red Redko K K godovshine smerti Polya Sinyaka Sovetskoe iskusstvo 1937 17 serpnya Redko K Pikasso Vsesvit 1972 5 s 160 164 Redko K Dnevniki Vospominaniya Stati M Sov hudozhnik 1974 135 s Literatura red Redko K Dnevniki Vospominaniya Stati M Sov hudozhnik 1974 135 s Asyeyeva N Yu Storinki tvorchosti K M Redka Obrazotvorche mistectvo 1975 2 s 30 31 Asyeyeva N Yu Ukrayinsko francuzki hudozhni zv yazki 20 30 rokiv HH st K Naukova dumka 1984 125 s Lounatcharsky A Salmon A Clemen REDKO Paris ARS Editions 1929 Asyeyeva N Yu Ptahi na poli Povertayuchis do tvorchoyi spadshini hudozhnika Klimentiya Redka Ukrayina 1988 13 s 12 13 Kliment Nikolaevich Redko 1897 1956 Katalog vystavki Pod red Petrovoj E N L Avrora 1990 Dyogot E Russkoe iskusstvo XX veka M Trilistnik 2000 224 s ISBN 5 89480 031 5 Primitki red RKDartists d Track Q17299517 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 RKDartists d Track Q17299517 Mudrak M M Red ko Klyment Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 ISBN 978 1 884446 05 4 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T071068 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q810196d Track Q103963342d Track Q21431157d Track Q1547776 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Redko Kliment Mikolajovich amp oldid 38427661