Радогост

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Радогост (значення).

Радогост (також Радегост або Радегаст) — бог торгівлі та мореплавства у західних слов'янських племен. У балтів (зокрема в бодричів) — верховний бог Сонця й родючості. Його зображали в шоломі та кольчузі, з віщим птахом на голові та намальованою бичачою головою на грудях. Бодричі мали скульптури Радогоста з чистого золота, зокрема в Ретрському храмі.

Радогост
Божество в	слов'янська міфологія і лужицька міфологія^d
Медіафайли у Вікісховищі

Радогост

Радегаст у Мекленбурзі (Саксонська хроніка Ґеорґа Спалатіна, 1530–35 рр.)

Ім'я походить від складання двох слів — радъ (радісний, охочий) і гость (гість), що може вказувати на його функцію опікуна гостями. Більшість дослідників вважають культ Радогоста місцевою відміною культу Сварога.

Священною твариною Радогоста був кінь, якого тримали в присвяченій йому святині. Після завоювання Радогоща і знищення святині 1068 року коня забрав собі єпископ Бурхард з Гальберштадта, що очолював похід на Радогощ.

Примітки

1. . web.archive.org. 24 липня 2018. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 26 лютого 2021. 
2. Jerzy Strzelczyk: Mity, podania i wierzenia dawnych Słowian. Poznań: Rebis, 2007, s. 168. ISBN 978-83-7301-973-7.

Джерела

• Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології [ 11 серпня 2014 у Wayback Machine.]: — К.: Укр. письменник, 1993.— 63 с.