www.wikidata.uk-ua.nina.az

Піп Іван Чорногора Піп Іва н також Попіван Піп Іван Чорногі рський або Чорна Гора одна з найвищих вершин Українських Кар

Піп Іван (Чорногора)

Піп Іва́н (також Попіван, Піп Іван Чорногі́рський або Чорна Гора) — одна з найвищих вершин Українських Карпат, з висотою 2028.5 м. Розташована на південно-східному кінці головного хребта масиву Чорногора, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Піп Іван
Масив гори Піп Іван
Масив гори Піп Іван
48°02′49″ пн. ш. 24°37′38″ сх. д. / 48.04694444447177659° пн. ш. 24.62722222224977742° сх. д. / 48.04694444447177659; 24.62722222224977742Координати: 48°02′49″ пн. ш. 24°37′38″ сх. д. / 48.04694444447177659° пн. ш. 24.62722222224977742° сх. д. / 48.04694444447177659; 24.62722222224977742
Країна  Україна
Регіон Івано-Франківська область
Україна
Розташування  Україна
Івано-Франківська область
Верховинський район,
Закарпатська область
Рахівський район
Система масив Чорногора (Українські Карпати)
Тип гора
Висота 2028.5 м
Маршрут із с. Дземброня або с. Шибене
Піп Іван
Піп Іван (Івано-Франківська область)
 Піп Іван у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Піп Іван.

На вершині гори знаходяться руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії, частково відновлені для туристичних потреб і відомі під сучасною популярною назвою «Білий Слон».

Назва Редагувати

На думку завідувача кафедри загального і слов'янського мовознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія» Лучика В. В., сучасна назва — волоського походження від поширеного в Румунії топоніма popina («вершина, вища від інших; ґорґан нерівний»), перетвореного в україномовному середовищі на «Попіван», написання якого разом у такому разі є невипадковим. Означення Мармароський і Рахівський у паралельних складених назвах вказують на відношення гір відпо­відно до Мармароського масиву в Східних Карпатах і до населеного пункту Рахів Закарпатської області. Водночас, інша назва гори «Чорна Гора», або «Чорногора» (остання поширюється на весь гірський масив) має прозору ети­мологію, пов'язану з темним кольором вершини та супровідним уяв­ленням про чорне як «нечисте, темне, зле», що має язичницькі витоки.

Незважаючи на те, що назви Чорна Гора та Піп-Іван використовувалися одночасно, непрямими доказами того, що назва Чорна Гора почала вживатися раніше за Піп-Іван є дослідження історичних карт, проведені авторами інтернет-ресурсу «Українські Карпати». Згідно з топографічними картами та іншими письмовими джерелами, назва Чорна Гора використовується автохтонним населенням і картографами як мінімум з середини XVII століття, тоді як Піп-Іван — в основному в XIX та на початку XX століття в джерелах польського походження.

Згідно з Державним реєстром географічних назв, прийнятними є обидві назви Чорна Гора (Піп-Іван).

Білий Слон, червень 2019 року

Маргінальні припущення Редагувати

За місцевими переказами Верховинського району Івано-Франківської області, свою назву гора дістала від скелі на вершині, яка нібито нагадувала священника. Нині скелі не існує. За іншими фольклорними джерелами, назва гори походить від вітру, який там попіває (поспівує) — через це місцеві гуцули називають гору Попіван.

Є припущення, що нібито у 30-х роках ХХ ст. існував проєкт перейменування гори Піп Іван на «Розспєваний», однак не був здійснений.

Опис Редагувати

Вершина гори взимку 2012 року

Гора масивна, має пірамідальну форму, у привершинній частині — кам'яні осипища-ґреготи. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків.

Розташована в межах Карпатського національного природного парку. Вершина на довоєнних польських картах позначена як стовп № 16.

Вершина гори є найсхіднішою точкою Закарпатської області.

Флора Редагувати

Вершина вкрита переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (ялівцю сибірського, рододендрона карпатського, сосни гірської), а нижче — ялинові ліси (до висоти 1500—1600 м). Також на вершині росте наскельниця лежача, що покриває значні простори. Цвіте щорічно з травня по серпень.

Обсерваторія на вершині гори Редагувати

Докладніше: Астрономічна і метеорологічна обсерваторія на вершині Піп Іван

На вершині гори розташована колишня польська астрономо-метеорологічна обсерваторія. Вона відома ще під назвою «Білий слон» або «Гуцульська піраміда». З 2017 року на постійній основі тут цілодобово функціонує Явірницьке пошуково-рятувальне відділення 4-ї спеціалізованої пошуково-рятувальної групи спеціалізованої пошуково-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України в Івано-Франківській області.

Відбудова обсерваторії Редагувати

Нова концепція відбудови обсерваторії і надання їй нових цілей і завдань виникла в результаті спільної ідеї Студій Східноєвропейських Досліджень Варшавського Університету і Прикарпатського Національного Університету ім. Василя Стефаника. Цей об'єкт був представлений президентам України й Польщі в липні 2007 року. Згодом проєкт його відбудови було внесено у «Дорожню карту співробітництва України-Польщі», підписану в вересні 2009 року. Тоді ж проєкт отримав патронат Президентів Польщі та України.

Реконструкція будівлі (2020 рік)

Рішенням Верховинської районної ради та Івано-Франківської обласної ради обсерваторію було передано в управління Прикарпатському Національному Університету ім. В. Стефаника в Івано-Франківську. У 2011 році проєкт відбудови будівлі довоєнної обсерваторії Варшавського університету на горі Піп Іван отримав перший грант від Міністерства культури і національної спадщини РП. Згідно з цілями дотації, кошти були скеровані на здійснення оцінки технічного стану будівлі. З 2012 року на проведення будівельно-відновлювальних робіт проєкт щороку отримував фінансування. Для запобігання засніженню, вікна та інші отвори приміщень, були замуровані, а також було встановлено нове перекриття та підлога. Крок за кроком демонтували зігнилу підлогу, перекриття поверхів і замість нього встановили нове, а також каркас даху. Сам дах над встановленими дерев'яними перекриттями зашили мідним листом. 7 липня 2013 року було укладено угоду про створення окремого рятувального поста на базі кількох кімнат обсерваторії.

Обсерваторія матиме широке комплексне використання. Перший напрямок — для астрономічних спостережень. Другий — метеорологічні спостереження. Цілком новим напрямком є гірське рятівництво. 22 лютого 2019 року в місті Яремче підписано Грантову угоду між Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника та Міністерством інвестицій і розвитку Республіки Польщі щодо проєкту «Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру» в рамках програми ЄС транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна (PL-BU-UA) 2014—2020. Концепція запропонована Прикарпатським національним університетом полягає у створенні так званого трансформера, який об'єднає сучасний науково-дослідний центр з базою підготовки фахівців для проведення пошуково-рятувальних операцій. Партнерами Прикарпатського національного університету у цьому проєкті є Варшавський університет, з яким реалізується спільний проєкт створення Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» на горі Піп Іван, а також Управління ДСНС України в Івано-Франківській області та Бещадський гірській рятувальний відділ (м. Сянок, Республіка Польща). Сума гранту становить 1 млн 53 тис. євро. Проєкт розраховано на два роки.

Інший напрямок експлуатації пов'язаний з організацією українських та міжнародних наукових досліджень: індивідуальні та групові дослідження, а також студентські практики в галузі біології, ботаніки, природокористування, геології, астрономії, географії, метеорології, кліматології, туризму тощо.

Туристичні стежки Редагувати

  •  — по зеленому маркеру з с. Шибене через ур. Погорілець, пол. Веснарка і оз. Марічейка. Час ходьби по маршруту ~ 5 год., спуск ~ 4 год.
  •  — по синьому маркеру з с. Дземброня до пол. Смотрич через г. Смотрич або г. Вухатий Камінь, далі  — по жовтому маркеру до стовпця « Сідловина», далі  — по червоному маркеру . Час ходьби по маршруту ~ 6 год., спуск ~ 5 год.
  •  — по червоному маркеру з г. Дземброня. Час ходьби по маршруту ~ 2 год., спуск ~ 2 год.

Фотографії Редагувати

Вид на гору Редагувати

Краєвиди з гори Редагувати

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Pip Ivan Chornohorskyi

Примітки Редагувати

  1. ↑ GEOnet Names Server — 2018.
    d:Track:Q1194038
  2. Вершини Українських Карпат
  3. Viktorovych),, Luchyk, V. V. (Vasylʹ; Вікторович),, Лучик, В. В. (Василь. Etymolohichnyĭ slovnyk toponimiv Ukraïny : 3700 heohrafichnykh nazv. Kyïv. ISBN 9789665804543. OCLC 897833689. 
  4. Чорна Гора чи Піп Іван?. 
  5. Додаток до першої частини " У пошуках ранніх згадок назви Чорна Гора/ Піп Іван". 
  6. Державний реєстр географічних назв (Ів. Франківська область), реєстраційний номер - Ф-3993. 
  7. Карпатські мандри. Загадка 15 водоспадів Дземброні (укр.). Процитовано 5 вересня 2017. 
  8. «Гуцульська піраміда» на горі Піп Іван. Процитовано 5 березня 2017. 
  9. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 березня 2017. 
  10. Сьогодні в Україні випав перший сніг. 08.10.2023

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pip Iva n takozh Popivan Pip Ivan Chornogi rskij abo Chorna Gora odna z najvishih vershin Ukrayinskih Karpat z visotoyu 2028 5 m 2 Roztashovana na pivdenno shidnomu kinci golovnogo hrebta masivu Chornogora na mezhi Ivano Frankivskoyi ta Zakarpatskoyi oblastej Pip IvanMasiv gori Pip IvanMasiv gori Pip Ivan48 02 49 pn sh 24 37 38 sh d 48 04694444447177659 pn sh 24 62722222224977742 sh d 48 04694444447177659 24 62722222224977742 Koordinati 48 02 49 pn sh 24 37 38 sh d 48 04694444447177659 pn sh 24 62722222224977742 sh d 48 04694444447177659 24 62722222224977742Krayina Ukrayina 1 Region Ivano Frankivska oblast Ukrayina 1 Roztashuvannya Ukrayina Ivano Frankivska oblastVerhovinskij rajon Zakarpatska oblastRahivskij rajonSistema masiv Chornogora Ukrayinski Karpati Tip gora 1 Visota 2028 5 mMarshrut iz s Dzembronya abo s ShibenePip IvanPip Ivan Ivano Frankivska oblast Pip Ivan u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pip Ivan Na vershini gori znahodyatsya ruyini polskoyi astronomo meteorologichnoyi observatoriyi chastkovo vidnovleni dlya turistichnih potreb i vidomi pid suchasnoyu populyarnoyu nazvoyu Bilij Slon Zmist 1 Nazva 1 1 Marginalni pripushennya 2 Opis 3 Flora 4 Observatoriya na vershini gori 4 1 Vidbudova observatoriyi 5 Turistichni stezhki 6 Fotografiyi 6 1 Vid na goru 6 2 Krayevidi z gori 7 Div takozh 8 Primitki 9 PosilannyaNazva RedaguvatiNa dumku zaviduvacha kafedri zagalnogo i slov yanskogo movoznavstva Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska akademiya Luchika V V suchasna nazva voloskogo pohodzhennya vid poshirenogo v Rumuniyi toponima popina vershina visha vid inshih gorgan nerivnij peretvorenogo v ukrayinomovnomu seredovishi na Popivan napisannya yakogo razom u takomu razi ye nevipadkovim Oznachennya Marmaroskij i Rahivskij u paralelnih skladenih nazvah vkazuyut na vidnoshennya gir vidpo vidno do Marmaroskogo masivu v Shidnih Karpatah i do naselenogo punktu Rahiv Zakarpatskoyi oblasti Vodnochas insha nazva gori Chorna Gora abo Chornogora ostannya poshiryuyetsya na ves girskij masiv maye prozoru eti mologiyu pov yazanu z temnim kolorom vershini ta suprovidnim uyav lennyam pro chorne yak nechiste temne zle sho maye yazichnicki vitoki 3 Nezvazhayuchi na te sho nazvi Chorna Gora ta Pip Ivan vikoristovuvalisya odnochasno nepryamimi dokazami togo sho nazva Chorna Gora pochala vzhivatisya ranishe za Pip Ivan ye doslidzhennya istorichnih kart provedeni avtorami internet resursu Ukrayinski Karpati Zgidno z topografichnimi kartami ta inshimi pismovimi dzherelami nazva Chorna Gora vikoristovuyetsya avtohtonnim naselennyam i kartografami yak minimum z seredini XVII stolittya todi yak Pip Ivan v osnovnomu v XIX ta na pochatku XX stolittya v dzherelah polskogo pohodzhennya 4 5 Zgidno z Derzhavnim reyestrom geografichnih nazv prijnyatnimi ye obidvi nazvi Chorna Gora Pip Ivan 6 nbsp Bilij Slon cherven 2019 rokuMarginalni pripushennya Redaguvati Za miscevimi perekazami Verhovinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti svoyu nazvu gora distala vid skeli na vershini yaka nibito nagaduvala svyashennika Nini skeli ne isnuye Za inshimi folklornimi dzherelami nazva gori pohodit vid vitru yakij tam popivaye pospivuye cherez ce miscevi guculi nazivayut goru Popivan 7 Ye pripushennya sho nibito u 30 h rokah HH st isnuvav proyekt perejmenuvannya gori Pip Ivan na Rozspyevanij odnak ne buv zdijsnenij 8 Opis Redaguvati nbsp Vershina gori vzimku 2012 rokuGora masivna maye piramidalnu formu u privershinnij chastini kam yani osipisha gregoti Ye davnolodovikovi formi relyefu Skladayetsya z piskovikiv Roztashovana v mezhah Karpatskogo nacionalnogo prirodnogo parku Vershina na dovoyennih polskih kartah poznachena yak stovp 16 Vershina gori ye najshidnishoyu tochkoyu Zakarpatskoyi oblasti Flora RedaguvatiVershina vkrita perevazhno subalpijskoyu roslinnistyu Poshireni chagarniki yalivcyu sibirskogo rododendrona karpatskogo sosni girskoyi a nizhche yalinovi lisi do visoti 1500 1600 m Takozh na vershini roste naskelnicya lezhacha sho pokrivaye znachni prostori Cvite shorichno z travnya po serpen 9 Observatoriya na vershini gori RedaguvatiDokladnishe Astronomichna i meteorologichna observatoriya na vershini Pip IvanNa vershini gori roztashovana kolishnya polska astronomo meteorologichna observatoriya Vona vidoma she pid nazvoyu Bilij slon abo Guculska piramida Z 2017 roku na postijnij osnovi tut cilodobovo funkcionuye Yavirnicke poshukovo ryatuvalne viddilennya 4 yi specializovanoyi poshukovo ryatuvalnoyi grupi specializovanoyi poshukovo ryatuvalnoyi chastini avarijno ryatuvalnogo zagonu specialnogo priznachennya Upravlinnya DSNS Ukrayini v Ivano Frankivskij oblasti Vidbudova observatoriyi Redaguvati Nova koncepciya vidbudovi observatoriyi i nadannya yij novih cilej i zavdan vinikla v rezultati spilnoyi ideyi Studij Shidnoyevropejskih Doslidzhen Varshavskogo Universitetu i Prikarpatskogo Nacionalnogo Universitetu im Vasilya Stefanika Cej ob yekt buv predstavlenij prezidentam Ukrayini j Polshi v lipni 2007 roku Zgodom proyekt jogo vidbudovi bulo vneseno u Dorozhnyu kartu spivrobitnictva Ukrayini Polshi pidpisanu v veresni 2009 roku Todi zh proyekt otrimav patronat Prezidentiv Polshi ta Ukrayini nbsp Rekonstrukciya budivli 2020 rik Rishennyam Verhovinskoyi rajonnoyi radi ta Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi observatoriyu bulo peredano v upravlinnya Prikarpatskomu Nacionalnomu Universitetu im V Stefanika v Ivano Frankivsku U 2011 roci proyekt vidbudovi budivli dovoyennoyi observatoriyi Varshavskogo universitetu na gori Pip Ivan otrimav pershij grant vid Ministerstva kulturi i nacionalnoyi spadshini RP Zgidno z cilyami dotaciyi koshti buli skerovani na zdijsnennya ocinki tehnichnogo stanu budivli Z 2012 roku na provedennya budivelno vidnovlyuvalnih robit proyekt shoroku otrimuvav finansuvannya Dlya zapobigannya zasnizhennyu vikna ta inshi otvori primishen buli zamurovani a takozh bulo vstanovleno nove perekrittya ta pidloga Krok za krokom demontuvali zignilu pidlogu perekrittya poverhiv i zamist nogo vstanovili nove a takozh karkas dahu Sam dah nad vstanovlenimi derev yanimi perekrittyami zashili midnim listom 7 lipnya 2013 roku bulo ukladeno ugodu pro stvorennya okremogo ryatuvalnogo posta na bazi kilkoh kimnat observatoriyi Observatoriya matime shiroke kompleksne vikoristannya Pershij napryamok dlya astronomichnih sposterezhen Drugij meteorologichni sposterezhennya 10 Cilkom novim napryamkom ye girske ryativnictvo 22 lyutogo 2019 roku v misti Yaremche pidpisano Grantovu ugodu mizh Prikarpatskim nacionalnim universitetom imeni Vasilya Stefanika ta Ministerstvom investicij i rozvitku Respubliki Polshi shodo proyektu Adaptaciya kolishnoyi observatoriyi na gori Pip Ivan dlya potreb visokogirnogo ryatuvalnogo centru v ramkah programi YeS transkordonnogo spivrobitnictva Polsha Bilorus Ukrayina PL BU UA 2014 2020 Koncepciya zaproponovana Prikarpatskim nacionalnim universitetom polyagaye u stvorenni tak zvanogo transformera yakij ob yednaye suchasnij naukovo doslidnij centr z bazoyu pidgotovki fahivciv dlya provedennya poshukovo ryatuvalnih operacij Partnerami Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu u comu proyekti ye Varshavskij universitet z yakim realizuyetsya spilnij proyekt stvorennya Mizhnarodnogo naukovogo centru Observatoriya na gori Pip Ivan a takozh Upravlinnya DSNS Ukrayini v Ivano Frankivskij oblasti ta Beshadskij girskij ryatuvalnij viddil m Syanok Respublika Polsha Suma grantu stanovit 1 mln 53 tis yevro Proyekt rozrahovano na dva roki Inshij napryamok ekspluataciyi pov yazanij z organizaciyeyu ukrayinskih ta mizhnarodnih naukovih doslidzhen individualni ta grupovi doslidzhennya a takozh studentski praktiki v galuzi biologiyi botaniki prirodokoristuvannya geologiyi astronomiyi geografiyi meteorologiyi klimatologiyi turizmu tosho Turistichni stezhki Redaguvati nbsp po zelenomu markeru z s Shibene cherez ur Pogorilec pol Vesnarka i oz Marichejka Chas hodbi po marshrutu 5 god spusk 4 god nbsp po sinomu markeru z s Dzembronya do pol Smotrich cherez g Smotrich abo g Vuhatij Kamin dali nbsp po zhovtomu markeru do stovpcya Sidlovina dali nbsp po chervonomu markeru Chas hodbi po marshrutu 6 god spusk 5 god nbsp po chervonomu markeru z g Dzembronya Chas hodbi po marshrutu 2 god spusk 2 god Fotografiyi RedaguvatiVid na goru Redaguvati nbsp Budivli na vershini gori 1938 rik nbsp Vid na vershinu gori ta Chornogirskij hrebet z pivdenno zahidnoyi storoni nbsp Vid na Pip Ivan vdalini z Chornogirskogo hrebta nbsp Vid na Pip Ivan vdalini z polonini Balcatul Chornogirskij hrebet nbsp Vid na vershinu z pivdenno zahidnoyi storoni nbsp Observatoriya na vershini vnochi nbsp Vid na vershinu z Chornogriskogo hrebta vzimku nbsp Bilij slon vzimkuKrayevidi z gori Redaguvati nbsp Vid z vikna budivli observatoriyi na Chornogirskij masiv nbsp Vid z gori na pivnichno zahidni prostori nbsp Vid z gori na zahidni prostoriDiv takozh RedaguvatiAstronomichna i meteorologichna observatoriya na vershini Pip Ivan Polonina VesnarkaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Pip Ivan ChornohorskyiPrimitki Redaguvati a b v g GEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Vershini Ukrayinskih Karpat Viktorovych Luchyk V V Vasylʹ Viktorovich Luchik V V Vasil Etymolohichnyĭ slovnyk toponimiv Ukrainy 3700 heohrafichnykh nazv Kyiv ISBN 9789665804543 OCLC 897833689 Chorna Gora chi Pip Ivan Dodatok do pershoyi chastini U poshukah rannih zgadok nazvi Chorna Gora Pip Ivan Derzhavnij reyestr geografichnih nazv Iv Frankivska oblast reyestracijnij nomer F 3993 Karpatski mandri Zagadka 15 vodospadiv Dzembroni ukr Procitovano 5 veresnya 2017 Guculska piramida na gori Pip Ivan Procitovano 5 bereznya 2017 V Shuhevich Guculshina Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 bereznya 2017 Sogodni v Ukrayini vipav pershij snig 08 10 2023Posilannya Redaguvati Guculska piramida na gori Pip Ivan Alternativnij marshrut z Dzembroni na Pip Ivan Alla Korsun DT Zagadka gori Pip Ivan Zakarpattya Pip Ivan Chornogirskij Shodzhennya na goru Pip Ivan Chornogirskij Pip Ivan Chornogirskij 2 028 m Chornogora Chornogorska tayemnicya Ukrayinskih Karpat Pip Ivan Popivanska pechera Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pip Ivan Chornogora amp oldid 40595062