www.wikidata.uk-ua.nina.az

Південна в їзна вежа Півде нна в їзна ве жа або Півде нна проїзна ба шта 5 південний в їзд з боку Володимирської вулиці

Південна в'їзна вежа

Півде́нна в'їзна́ ве́жа або Півде́нна проїзна́ ба́шта — південний в'їзд з боку Володимирської вулиці на територію колишнього Софійського монастиря, а нині Національного заповідника «Софія Київська».

Південна в'їзна вежа
Південна в'їзна вежа з боку Володимирської вулиці
50°27′07″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.452000° пн. ш. 30.515389° сх. д. / 50.452000; 30.515389Координати: 50°27′07″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.452000° пн. ш. 30.515389° сх. д. / 50.452000; 30.515389
Статус Пам'ятка архітектури національного значення
Статус спадщини пам'ятка архітектури національного значення України
Країна  Україна
Розташування Київ, Володимирська вулиця, 24
Тип будівлі Вежа
Архітектурний стиль Українське бароко
Архітектор невідомий
Перша згадка Початок XVIII ст.
Південна в'їзна вежа (Україна)
 Південна в'їзна вежа у Вікісховищі
Київ: Собор святої Софії
і прилеглі монастирські споруди,
Києво-Печерська лавра
Kiev: Saint-Sophia Cathedral
and Related Monastic Buildings,
Kiev-Pechersk Lavra 
Світова спадщина
50°27′ пн. ш. 30°30′ сх. д. / 50.450° пн. ш. 30.500° сх. д. / 50.450; 30.500
Країна  Україна
Тип Культурний
Критерії I, II, III, IV
Об'єкт № 527
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1990 (14 сесія)
 Південна в'їзна вежа у Вікісховищі

Збудована на початку XVIII століття за часів гетьмана Івана Мазепи.

Вежа внесена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО під № 527 (в комплексі монастирських споруд Собору Святої Софії). Пам'ятка культурної спадщини національного значення, охоронний номер № 1/7.

Архітектура Редагувати

Вежа — двоповерхова, квадратна в плані тинькована та побілена споруда. На першому поверсі в центрі крізь неї проходить широкий склепінчастий проїзд. У товщі східної стіни проїзду знаходиться склепінчасте сторожове приміщення з цегляною підлогою та вікнами, які виходять на східний фасад та в проїзд. Там тепер розташовується охорона заповідника. В західній стіні є сходи, що ведуть на другий поверх. Там розташоване високе просторе приміщення, що займає весь поверх і де нині знаходиться один з фондів заповідника.

Увінчана вежа напівсферичною банею з конусоподібним шпилем, на якому встановлено позолочену крилату постать архангела Михаїла, що також виконує функцію флюгера.

Обидва яруси зверху мають уступчасті карнизи складного профілю. Стіни вежі розчленовані по горизонталі пілястрами, що відповідають плануванню нижнього ярусу. Декоровано башту нішами різної форми та легкими півколонами, які фланкують розташовані на другому ярусі вікна з арковими перемичками. Вікна спершу були бароковими хрещатими, та пізніше перероблені.

Історія Редагувати

Наприкінці XVII століття на місці сучасної в'їзної вежі була глуха дерев'яна огорожа. Коли 1697 року дерев'яна забудова монастиря згоріла під час пожежі, почалося відновлення монастирських споруд, однак за новим планом. За ним на початку XVIII століття, одночасно з дзвіницею, з південно-східного боку території була споруджена сучасна в'їзна вежа. Вона використовувалася для підвезення в монастир продовольства, оскільки поблизу неї в південній частині подвір'я знаходилися хлібня й трапезна.

Можливо, що спершу на верхньому ярусі була влаштована надбрамна церква.

У XVIII столітті башта входила в систему монастирських мурів, які прилучалися до неї із заходу та сходу. 1839 року до вежі зі східного боку прибудовано новий мур із житловим пристінним корпусом. У 1851–1853 роках до старого корпусу хлібні, що в кінці XVIII століття був переобладнаний під консисторію, вздовж Володимирської вулиці було прибудовано нову будівлю консисторії, що з'єднала вежу з колишньою хлібнею та повністю закрила її західний фасад. Під час цієї перебудови, аби звільнити місце в архіві, на другий поверх башти було зроблено вхід із консисторії та влаштовано там кімнату з грубою та полицями, куди було перенесено частину архіву консисторії. При побудові нового корпуса також довелося розібрати частину давніх мурів. 1879 року з північного сходу до кута вежі вздовж проїзду прибудовано двоповерховий соборний флігель.

У 1927–1929 роках після того, як Василь (Липківський) був вимушений піти з посади митрополита, він переселився із квартири в будівлі колишньої єпархіальної училищної ради (монастирський корпус № 3) та мешкав у келії над проїздом. Тут він таємно працював над дослідженням про історію української церкви. Жив у майже повній ізоляції, однак його відвідували митрополит Микола (Борецький) та Володимир Чехівський, який приносив потрібні для написання праці матеріали.

1978 року вежу було відреставровано за проектом В. Цяука. В ході реставрації відновлено частково втрачений декор фасадів та первісне планування приміщень, перебудовано баню та відкрито замуровані сходи на другий ярус.

У 1990 році на 14-ій сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО вежа була включена до списку Світової спадщини в складі комплексу монастирських споруд Софійського собору під № 527.

Фігура Архістратига Михаїла Редагувати

Постать Архістратига Михаїла

Після побудови вежі на шпилі її бані було встановлено позолочений флюгер-постать Архангела Михаїла, який був символом пильного охоронця Софійського монастиря. Він стояв там до вересня 1930 року, коли фігуру скинули з вежі, а через кілька днів розтрощили.

19 вересня 2007 року розпочався проект «Відтворення постаті Архістратига Михаїла і встановлення його на шпиль Південної вежі архітектурного ансамблю Софії Київської». Після трьох років спільної роботи науковців, митців, благодійників та меценатів за архівними кресленнями й фотографіями була виготовлена копія старої постаті. Автор копії — український художник і скульптор Микола Білик.

Фігура порожниста, виготовлена з міді та вкрита позолотою, має висоту 2,4 та важить 98 кг. Вона була представлена 9 квітня 2010 року на Софійській площі та знов встановлена на вежі 1 жовтня 2010 року. Разом із нею була піднята скринька, в яку кияни мали можливість вкинути своє бажання.

Існує легенда, що три київські крилаті постаті Архангела Михаїла тримають небо і Благодать над Києвом та захищають його. Всі три були знищені в радянський час, і відновлені за незалежної України: перший стоїть на Лядських воротах на Майдані Незалежності, другий встановлений на фронтоні Михайлівського собору, а третій — на Південній вежі.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Ірма Тоцька, Ірина Труш. Вежа південна в'їзна кін. 17 – поч. 18 ст., в якій проживав Липківський В. К. Звід пам'яток історії та культури. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015. 
  2. ↑ Південна в'їзна башта. Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська». Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015. 
  3. ↑ Південна вежа. Національний заповідник «Софія Київська». Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015. 
  4. * Назва в офіційному англомовному списку
  5. ↑ Об'єкти культурної спадщини в м. Києві. Управління охорони культурної спадщини. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 1 квітня 2015. 
  6. ↑ За редакцією Федора Ернста. СТАРЕ МІСТО. САДИБА СОФІЙСЬКОГО СОБОРУ. Київ. Провідник. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 1 квітня 2015. 
  7. Kiev: Saint-Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings, Kiev-Pechersk Lavra ((англ.)). UNESCO World Heritage Centre. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 1 квітня 2015. 
  8. Микола Жарких. Архітектурний ансамбль Софійського собору. Формування барокового ансамблю у 18 ст. Персональний сайт Миколи Жарких. Архів оригіналу за 31 березня 2015. Процитовано 1 квітня 2015. 
  9. Микола Жарких. Архітектурний ансамбль Софійського собору. Пристосування (кін. 18 – кін. 19 ст.). Персональний сайт Миколи Жарких. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015. 
  10. 14th session of the Committee ((англ.)). UNESCO World Heritage Centre. 7-12 грудня 1990. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 29 березня 2015. 
  11. ↑ Архістратиг Михаїл повернувся, щоб виконати бажання українців. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015. 
  12. ↑ Нова загроза спецслужбі. Пост Чорнобиль. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015. 
  13. ↑ Софія Київська - 1000-літній символ мудрості України. I.ua. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015. 
  14. ↑ ДО СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ПОВЕРТАЄТЬСЯ ЇЇ ПОКРОВИТЕЛЬ. Международная ассоциация маркетинговых инициатив. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pivde nna v yizna ve zha abo Pivde nna proyizna ba shta 5 pivdennij v yizd z boku Volodimirskoyi vulici na teritoriyu kolishnogo Sofijskogo monastirya a nini Nacionalnogo zapovidnika Sofiya Kiyivska Pivdenna v yizna vezhaPivdenna v yizna vezha z boku Volodimirskoyi vulici50 27 07 pn sh 30 30 55 sh d 50 452000 pn sh 30 515389 sh d 50 452000 30 515389 Koordinati 50 27 07 pn sh 30 30 55 sh d 50 452000 pn sh 30 515389 sh d 50 452000 30 515389Status Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennyaStatus spadshini pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya Kiyiv Volodimirska vulicya 24Tip budivli VezhaArhitekturnij stil Ukrayinske baroko 1 Arhitektor nevidomijPersha zgadka Pochatok XVIII st 2 3 Pivdenna v yizna vezha Ukrayina Pivdenna v yizna vezha u VikishovishiKiyiv Sobor svyatoyi Sofiyii prilegli monastirski sporudi Kiyevo Pecherska lavraKiev Saint Sophia Cathedraland Related Monastic Buildings Kiev Pechersk Lavra 4 Svitova spadshina50 27 pn sh 30 30 sh d 50 450 pn sh 30 500 sh d 50 450 30 500Krayina UkrayinaTip KulturnijKriteriyi I II III IVOb yekt 527Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1990 14 sesiya Pivdenna v yizna vezha u VikishovishiZbudovana na pochatku XVIII stolittya za chasiv getmana Ivana Mazepi 3 6 Vezha vnesena do pereliku Svitovoyi spadshini YuNESKO pid 527 v kompleksi monastirskih sporud Soboru Svyatoyi Sofiyi 7 Pam yatka kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya ohoronnij nomer 1 7 5 Zmist 1 Arhitektura 2 Istoriya 3 Figura Arhistratiga Mihayila 4 Galereya 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaArhitektura RedaguvatiVezha dvopoverhova kvadratna v plani tinkovana ta pobilena sporuda Na pershomu poversi v centri kriz neyi prohodit shirokij sklepinchastij proyizd U tovshi shidnoyi stini proyizdu znahoditsya sklepinchaste storozhove primishennya z ceglyanoyu pidlogoyu ta viknami yaki vihodyat na shidnij fasad ta v proyizd Tam teper roztashovuyetsya ohorona zapovidnika V zahidnij stini ye shodi sho vedut na drugij poverh Tam roztashovane visoke prostore primishennya sho zajmaye ves poverh i de nini znahoditsya odin z fondiv zapovidnika 1 2 3 Uvinchana vezha napivsferichnoyu baneyu z konusopodibnim shpilem na yakomu vstanovleno pozolochenu krilatu postat arhangela Mihayila sho takozh vikonuye funkciyu flyugera 2 3 Obidva yarusi zverhu mayut ustupchasti karnizi skladnogo profilyu Stini vezhi rozchlenovani po gorizontali pilyastrami sho vidpovidayut planuvannyu nizhnogo yarusu Dekorovano bashtu nishami riznoyi formi ta legkimi pivkolonami yaki flankuyut roztashovani na drugomu yarusi vikna z arkovimi peremichkami 1 2 Vikna spershu buli barokovimi hreshatimi ta piznishe pererobleni 6 Istoriya RedaguvatiNaprikinci XVII stolittya na misci suchasnoyi v yiznoyi vezhi bula gluha derev yana ogorozha Koli 1697 roku derev yana zabudova monastirya zgorila pid chas pozhezhi pochalosya vidnovlennya monastirskih sporud odnak za novim planom Za nim na pochatku XVIII stolittya odnochasno z dzviniceyu z pivdenno shidnogo boku teritoriyi bula sporudzhena suchasna v yizna vezha Vona vikoristovuvalasya dlya pidvezennya v monastir prodovolstva oskilki poblizu neyi v pivdennij chastini podvir ya znahodilisya hlibnya j trapezna 8 2 Mozhlivo sho spershu na verhnomu yarusi bula vlashtovana nadbramna cerkva 1 U XVIII stolitti bashta vhodila v sistemu monastirskih muriv yaki priluchalisya do neyi iz zahodu ta shodu 1839 roku do vezhi zi shidnogo boku pribudovano novij mur iz zhitlovim pristinnim korpusom U 1851 1853 rokah do starogo korpusu hlibni sho v kinci XVIII stolittya buv pereobladnanij pid konsistoriyu vzdovzh Volodimirskoyi vulici bulo pribudovano novu budivlyu konsistoriyi sho z yednala vezhu z kolishnoyu hlibneyu ta povnistyu zakrila yiyi zahidnij fasad Pid chas ciyeyi perebudovi abi zvilniti misce v arhivi na drugij poverh bashti bulo zrobleno vhid iz konsistoriyi ta vlashtovano tam kimnatu z gruboyu ta policyami kudi bulo pereneseno chastinu arhivu konsistoriyi Pri pobudovi novogo korpusa takozh dovelosya rozibrati chastinu davnih muriv 1879 roku z pivnichnogo shodu do kuta vezhi vzdovzh proyizdu pribudovano dvopoverhovij sobornij fligel 1 9 U 1927 1929 rokah pislya togo yak Vasil Lipkivskij buv vimushenij piti z posadi mitropolita vin pereselivsya iz kvartiri v budivli kolishnoyi yeparhialnoyi uchilishnoyi radi monastirskij korpus 3 ta meshkav u keliyi nad proyizdom Tut vin tayemno pracyuvav nad doslidzhennyam pro istoriyu ukrayinskoyi cerkvi Zhiv u majzhe povnij izolyaciyi odnak jogo vidviduvali mitropolit Mikola Boreckij ta Volodimir Chehivskij yakij prinosiv potribni dlya napisannya praci materiali 1 1978 roku vezhu bulo vidrestavrovano za proektom V Cyauka V hodi restavraciyi vidnovleno chastkovo vtrachenij dekor fasadiv ta pervisne planuvannya primishen perebudovano banyu ta vidkrito zamurovani shodi na drugij yarus 1 U 1990 roci na 14 ij sesiyi Komitetu Svitovoyi spadshini YuNESKO vezha bula vklyuchena do spisku Svitovoyi spadshini v skladi kompleksu monastirskih sporud Sofijskogo soboru pid 527 10 Figura Arhistratiga Mihayila Redaguvati nbsp Postat Arhistratiga MihayilaPislya pobudovi vezhi na shpili yiyi bani bulo vstanovleno pozolochenij flyuger postat Arhangela Mihayila yakij buv simvolom pilnogo ohoroncya Sofijskogo monastirya Vin stoyav tam do veresnya 1930 roku koli figuru skinuli z vezhi a cherez kilka dniv roztroshili 11 3 19 veresnya 2007 roku rozpochavsya proekt Vidtvorennya postati Arhistratiga Mihayila i vstanovlennya jogo na shpil Pivdennoyi vezhi arhitekturnogo ansamblyu Sofiyi Kiyivskoyi Pislya troh rokiv spilnoyi roboti naukovciv mitciv blagodijnikiv ta mecenativ za arhivnimi kreslennyami j fotografiyami bula vigotovlena kopiya staroyi postati Avtor kopiyi ukrayinskij hudozhnik i skulptor Mikola Bilik 11 12 13 Figura porozhnista vigotovlena z midi ta vkrita pozolotoyu maye visotu 2 4 ta vazhit 98 kg Vona bula predstavlena 9 kvitnya 2010 roku na Sofijskij ploshi 14 ta znov vstanovlena na vezhi 1 zhovtnya 2010 roku Razom iz neyu bula pidnyata skrinka v yaku kiyani mali mozhlivist vkinuti svoye bazhannya 12 13 Isnuye legenda sho tri kiyivski krilati postati Arhangela Mihayila trimayut nebo i Blagodat nad Kiyevom ta zahishayut jogo Vsi tri buli znisheni v radyanskij chas i vidnovleni za nezalezhnoyi Ukrayini pershij stoyit na Lyadskih vorotah na Majdani Nezalezhnosti drugij vstanovlenij na frontoni Mihajlivskogo soboru a tretij na Pivdennij vezhi 11 12 14 Galereya RedaguvatiPivdenna v yizna vezha nbsp Zvernenij do podvir ya fasad nbsp Proyizd na monastirskomu dvori sho vede do vezhi nbsp Vid z Volodimirskoyi vulici kriz proyizd v bik dvoru nbsp Figura Arhangela Mihayila na foni budivli SBU nbsp Ozdoblennya drugogo yarusu ta napivsferichna banya nbsp Pivdenna bashta ta dzvinicya Dobre vidno takozh formu baniDiv takozh RedaguvatiSofijskij sobor Kiyiv Dzvinicya Sofijskogo soboruPrimitki Redaguvati a b v g d e zh Irma Tocka Irina Trush Vezha pivdenna v yizna kin 17 poch 18 st v yakij prozhivav Lipkivskij V K Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Arhiv originalu za 1 kvitnya 2015 Procitovano 1 kvitnya 2015 a b v g d Pivdenna v yizna bashta Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Sofiya Kiyivska Arhiv originalu za 1 kvitnya 2015 Procitovano 1 kvitnya 2015 a b v g d Pivdenna vezha Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska Arhiv originalu za 1 kvitnya 2015 Procitovano 1 kvitnya 2015 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku a b Ob yekti kulturnoyi spadshini v m Kiyevi Upravlinnya ohoroni kulturnoyi spadshini Arhiv originalu za 29 bereznya 2015 Procitovano 1 kvitnya 2015 a b Za redakciyeyu Fedora Ernsta STARE MISTO SADIBA SOFIJSKOGO SOBORU Kiyiv Providnik Arhiv originalu za 29 bereznya 2015 Procitovano 1 kvitnya 2015 Kiev Saint Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings Kiev Pechersk Lavra angl UNESCO World Heritage Centre Arhiv originalu za 29 bereznya 2015 Procitovano 1 kvitnya 2015 Mikola Zharkih Arhitekturnij ansambl Sofijskogo soboru Formuvannya barokovogo ansamblyu u 18 st Personalnij sajt Mikoli Zharkih Arhiv originalu za 31 bereznya 2015 Procitovano 1 kvitnya 2015 Mikola Zharkih Arhitekturnij ansambl Sofijskogo soboru Pristosuvannya kin 18 kin 19 st Personalnij sajt Mikoli Zharkih Arhiv originalu za 1 kvitnya 2015 Procitovano 1 kvitnya 2015 14th session of the Committee angl UNESCO World Heritage Centre 7 12 grudnya 1990 Arhiv originalu za 29 bereznya 2015 Procitovano 29 bereznya 2015 a b v Arhistratig Mihayil povernuvsya shob vikonati bazhannya ukrayinciv Radio Svoboda Arhiv originalu za 1 kvitnya 2015 Procitovano 1 kvitnya 2015 a b v Nova zagroza specsluzhbi Post Chornobil Arhiv originalu za 1 kvitnya 2015 Procitovano 1 kvitnya 2015 a b Sofiya Kiyivska 1000 litnij simvol mudrosti Ukrayini I ua Arhiv originalu za 1 kvitnya 2015 Procitovano 1 kvitnya 2015 a b DO SOFIYi KIYiVSKOYi POVERTAYeTSYa YiYi POKROVITEL Mezhdunarodnaya associaciya marketingovyh iniciativ Arhiv originalu za 1 kvitnya 2015 Procitovano 1 kvitnya 2015 Posilannya RedaguvatiFotogalereya bashti ye foto z riznih rakursiv zokrema shidnogo fasadu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pivdenna v 27yizna vezha amp oldid 34686449