Пушкаріу Секстіл (рум. Sextil Pușcariu; 4 січня 1877, Брашов — 5 травня 1948, Бран, похований у Брашові) — румунський лінгвіст, літературний критик.
| Секстіл Пушкаріу | |
|---|---|
| рум. Sextil Puşcariu | |
| Народився | 4 січня 1877 Брашов, Румунія |
| Помер | 5 травня 1948 (71 рік) Бран, Брашов, Румунія |
| Поховання | Брашов |
| Країна | Румунія Австро-Угорщина |
| Діяльність | лексикограф, політик, філолог, історик, соціолог, автор щоденника, історик літератури, викладач університету, літературний критик, мовознавець, романіст |
| Alma mater | Лейпцизький університет (1899) Faculty of Arts of Paris[d] Віденський університет (1904) |
| Заклад | HU Berlin Віденський університет Клузький університет ЧНУ імені Юрія Федьковича Glasul Bucovineid |
| Членство | Прусська академія наук Румунська академія Саксонська академія наук |
| Війна | Перша світова війна |
Роботи у Вікіджерелах Секстіл Пушкаріу у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Секстіл Пушкаріу народився 4 січня 1877 році у Брашові (Трансільванія). Навчався у гімназії. Вищу освіту отримав у Лейпцизькому (1895—1899), Паризькому (1899—1901), Віденському (1901—1905) університетах, де у 1904 році захистив докторську дисертацію.
У 1906 році призначений професором румунської мови та літератури Чернівецького університету, у 1918 році — деканом філософського факультету. У 1914 році обраний членом Румунської Академії наук, у 1919 році — ректором Клузького університету. Ініціатор створення Румунського інституту лінгвістики (Музей румунської мови), який очолював до кінця свого життя.
Наукова діяльність ред.
У 1931 році читав курси у 8 містах Франції. Його наукові дослідження охоплювали найрізноманітніші аспекти філології та лінгвістики. Найбільш відомі праці:
- Історія румунської літератури. Стародавня епоха (1930);
- Румунська антологія (1938);
- Румунська мова. Загальний огляд (1940);
- Брашов інших часів (1943);
- Румунська мова (1945);
- Спомини (1978).
Громадська діяльність ред.
Обирався до складу «Товариства румунської культури та літератури на Буковині». У 1922—1926 роках був офіційним делегатом румунського уряду в Лізі Націй. У 1928 році призначений членом Ордену Румунської Корони в ранзі Великого Офіцера.
Був ініціатором створення та керівником ряду публіцистичних видань:
- «Glasul Bucovinei» (1918—1940) («Голос Буковини»);
- «Cultura» (1924) («Культура»);
- «Dacoromania» (1920—1948);
- «Drumul Nou» (1931) («Новий шлях»).
Помер 5 травня 1948 році у селі Бран, похований у рідному місті Брашові.
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119120348 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- https://www.welcometoromania.ro/Brasov/Brasov_Biserica_Groaveri_r.htm
- ↑ http://www.bibliotecadeva.eu/periodice/romlit/1977/01/romania_literara_1977_01_1.pdf
Джерела ред.
- Пушкаріу Секстіл // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник / М. А. Богайчук. — Чернівці, 2005. — С. 224. — ISBN 966-8500-64-4.
- Секстіл Пушкаріу // Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2007 р.): бібліографічний покажчик / автори-укладачі О. О. Гаврилюк, Ю. В. Боганюк. — Чернівці: Зелена Буковина, 2006. — С. 14—15. — ISBN 966-8410-44-0.
- Кафедра румунської та класичної філології: [з 1909 до 1919 р. кафедрою завідував Секстіл Пушкаріу (1877—1948)] // Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Імена славних сучасників: довідково-біографічне видання // автори-упорядники Н. Струк, О. Матвійчук. — Київ: Світ Успіху, 2005. — С. 145. — ISBN 966-8352-08-4.