Пуні Іван Альбертович

Іван Альбертович Пуні (фр. Jean Pougny; 1894, Куоккала — 1956, Париж) — російсько-французький художник — авангардист, супрематист і кубіст.

Іван Альбертович Пуні
рос. Иван Альбертович Пуни
Народження	20 лютого (4 березня) 1894(1894-03-04) Куоккала, Російська імперія
Смерть	28 грудня 1956(1956-12-28) (62 роки)
	Париж, Франція
Країна	Російська імперія,Франція
Жанр	портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Академія Жуліана
Діяльність	художник, рисувальник, поет
Напрямок	Авангардизм, супрематизм, кубізм
У шлюбі з	Богуславська Ксенія Леонідівна
Пуні Іван Альбертович у Вікісховищі

Біографія

Іван Пуні народився на сімейній дачі в селищі Куоккала на Карельському перешийку (тоді територія Великого князівства Фінляндського у складі Російської імперії, нині с. Рєпино в Курортному районі Санкт-Петербурга). Його батьки були вихідцями з Італії. Дід по батьківській лінії Цезар Пуні — відомий балетний композитор. Батько Альберт (у православ'ї Андрій) Пуні — віолончеліст Маріїнського театру.

Початкову художню освіту здобув удома, брав уроки у Іллі Рєпіна, під впливом якого і вибрав шлях художника. Його батько мріяв про військову кар'єру сина, тому він був змушений навчатися в 1900—1908 роках у Миколаївській Військовій академії.

У 1910—1912 роках займався в академії Жуліана в Парижі. Після повернення до Петербурга познайомився з Давидом Бурлюком, Володимиром Маяковським, Велимиром Хлєбниковим, Казимиром Малевичем, брав участь у виставці «Союзу молоді».

У 1913 році знову вирушив до Парижа, де захопився кубізмом, виставляв свої роботи в Салоні Незалежних.

У 1915—1916 роках Іван Пуні був членом творчої спілки художників-авангардистів «Супремус», творцем якої був Казимир Малевич.

Його квартира в будинку, що належав батькові, на Гатчинській вулиці в Санкт-Петербурзі, де він жив після повернення з Парижа з дружиною, К. Пуні-Богуславською, від 1913 до 1915 року, була місцем зустрічей художників і поетів, авангардист і футуристів.

Пуні був ініціатором виставок «Трамвай „Б“» і «0,10».

Разом з іншими художниками-супрематистами співпрацював з кооперативами декоративно-прикладного мистецтва в селах Вербівка і Скопці.

1919 року викладав у Художньому інституті у Вітебську під керівництвом Марка Шагала.

Іван Пуні був одружений з Ксенією Богуславською, яка теж була художником-авангардистом, а також дизайнером і поетесою. На початку 1920-х років вони емігрували — спочатку в Німеччину, потім у Францію. У цей період Пуні підписувався на французький манер Pougny (на відміну від початкового італійського написання прізвища Pugni).

1946 року прийняв французьке громадянство. Помер у Парижі 28 грудня 1956 року.

Нагороди: Кавалер ордену Почесного легіону — 1947.

Офіцер ордену Почесного легіону — 1952.

Бібліографія, джерела

• Шишанов В. А. Витебский музей современного искусства: история создания и коллекции. 1918—1941. — Минск: Медисонт, 2007. — 144 с.
• Віра Лур'е Спогади // «Студия» 2006, № 10(рос.)
•  — Л .: Рад. письменник, 1989. — с. 309—546(рос.)
• (рос.)

Посилання

• Пуні на сайті «Російський живопис»(рос.)
• Картини Пуні(рос.)

Примітки

1. З серпня 1915 Пуні жив на Петрозаводській: "ми зараз переїжджаємо на нову квартиру і тому у мене клопоту повна голова. Нова адреса з 1-го серпня — Петроградська сторона, Петрозаводська вулиця буд № 3, кв.11. "(З листа Пуні Малевичу, липень 1915 /ikona.htm.(рос.)