Прі́звища на -ук і -юк належать до переліку найпоширеніших серед українців прізвищ. Або, як зазначають мовознавці, одним з найпродуктивніших серед формантів українських прізвищ є суфікс -ук (наприклад, Петрук) і його пом'якшений варіант -юк (наприклад, Лесюк).
Історія розвитку прізвищ на -ук Редагувати
У пам'ятках 14 століття патроніми на -ук локалізувалися в основному на Берестейщині, Волині, Покутті та Гуцульщині, зрідка траплялися на Поділлі (наприклад, Петрук).
Прізвища на -ук (-юк), -чук переважно вказують на ім'я (прізвисько, професію, суспільний стан і т. ін.) батька чи матері (Ковалюк — «син коваля», Горпинюк — «син Горпини» тощо), але можуть вказувати і на походження з певної місцевості (Більчук — «житель чи вихідець з Більчого», Батюк — «мешканець Батятичів» або «представник етнічної групи батюків» тощо). В окремих випадках формант -чук використовувався для утворення прізвищ «по дідові» (Романенчук — «син Романенка, онук Романа» тощо).
Література Редагувати
- Чучка П. П. Прізвище // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 494—495.
- Редько Ю. К. Довідник українських прізвищ. — К., 1969. — С. 30, 151, 153—154.
| Це незавершена стаття про особливості національних прізвищ за мовою походження (63 К, 1 С).. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |