Протока Шпанберга рос Пролив Шпанберга яп 色丹水道 трансліт Шикотан суйдо протока в Тихому океані розташована в Малій гряді

Протока Шпанберга (рос. Пролив Шпанберга, яп. 色丹水道, трансліт. Шикотан-суйдо) — протока в Тихому океані, розташована в Малій гряді Курильських островів. Розділяє острів Шикотан від островів Уламки^[ru] та Полонського^[ru]. Ширина протоки біля 22 км, в найширшому місці — 29,6 км. В протоці є припливні течії, напрями та швидкості яких перемінливі. Швидкість течії тут може досягати 5,5 км/год.

Протока Шпанберга
протока Шпанберга на півдні Курильських проток
Розташування
Координати	43°41′51″ пн. ш. 146°28′57″ сх. д. / 43.69750° пн. ш. 146.48250° сх. д. / 43.69750; 146.48250Координати: 43°41′51″ пн. ш. 146°28′57″ сх. д. / 43.69750° пн. ш. 146.48250° сх. д. / 43.69750; 146.48250
Прибережні країни	Японія/Росія
Море	Тихий океан
Ширина	29,6 км (найширше), бл. 22 км
Мапа

Скеляста банка Оманлива з найменшою глибиною 2,4 м витягнута на 2 км із заходу-південного заходу на схід-північний схід в 5 милях до північного сходу від острова Полонського. Прохід між банкою Оманлива та островом Шикотан є головним проходом між островами Малої Курильської гряди. Ширина цього проходу біля 15 км, глибини посередині 21—51 м.

Протока названа іменем російського мореплавця Мартина Шпанберга.

Протока, як і острови Хабомай, є предметом територіального спору Японії та Росії. Японія її відносить до акваторії округу Немуро префектури Хоккайдо. Росія — до Южно-Курильського району Сахалінської області.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

Згідно позиції Японії протока є виключно японською, адже вона вважає острови Хабомай своїми. Та включає її до складу округу Немуро префектури Хоккайдо. Росія вважає протоку повністю своєю, бо згідно її позиції група Хабомай входить до її території та відносить її до Южно-Курильського району Сахалінської області
Обзорно-географический Атлас России. — Картографія, АСТ, Астрель, 2010. — С. 136—137.
↑ Гл.1. Малая Курильская гряда // Лоция Охотского моря. Навигационное описание : [арх. 25 серпня 2016]. — Главное управление навигации и океанографии МО СССР, 1984. — 335 с.
↑ Пыжьянов Ф.И., Браславец К.М. (1983, 1994). Остров Кунашир и Малые Курилы. Топонимический словарь. История в названиях на карте Сахалинской области. Архів оригіналу за 24 травня 2013.

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з географії Японії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Згідно позиції Японії протока є виключно японською, адже вона вважає острови Хабомай своїми. Та включає її до складу округу Немуро префектури Хоккайдо. Росія вважає протоку повністю своєю, бо згідно її позиції група Хабомай входить до її території та відносить її до Южно-Курильського району Сахалінської області

[2] Обзорно-географический Атлас России. — Картографія, АСТ, Астрель, 2010. — С. 136—137.

[nav-3] Гл.1. Малая Курильская гряда // Лоция Охотского моря. Навигационное описание : [арх. 25 серпня 2016]. — Главное управление навигации и океанографии МО СССР, 1984. — 335 с.

[topo-4] Пыжьянов Ф.И., Браславец К.М. (1983, 1994). Остров Кунашир и Малые Курилы. Топонимический словарь. История в названиях на карте Сахалинской области. Архів оригіналу за 24 травня 2013.