Протока Воєйкова рос Пролив Воейкова яп 志発水道 трансліт Сібоцу суйдо протока в Тихому океані розташована в Малій гряді Кур

Протока Воєйкова (рос. Пролив Воейкова, яп. 志発水道, трансліт. Сібоцу-суйдо) — протока в Тихому океані, розташована в Малій гряді Курильських островів. Розділяє острови Юрі та Зелений^[ru]. Ширина протоки 2 км. В зоні між обривистими кромками рифів, які відходять від островів Юрі та Зелений, ширина 740—925 м. Глибини в протоці 14 — 50 м. В протоці спостерігають сильні припливні течії. Банки скелясті з найменшими глибинами 3 і 5,8 м лежать в 6,3 км на північний схід від мису Болотяний на острові Танфільєва посередині проходу між островами Танфільєва та Зелений. Банки становлять серйозну небезпеку для мореплавства, особливо при плаванні за обмеженої видимості.

Протока Воейкова
протока Воєйкова на півдні Курильських проток
Розташування
Координати	43°27′00″ пн. ш. 146°07′00″ сх. д. / 43.45000° пн. ш. 146.11667° сх. д. / 43.45000; 146.11667Координати: 43°27′00″ пн. ш. 146°07′00″ сх. д. / 43.45000° пн. ш. 146.11667° сх. д. / 43.45000; 146.11667
Прибережні країни	Японія/Росія
Море	Тихий океан
Ширина	2 км
Мапа

Протока Воєйкова серед островів Хабомай

Протока названа на честь академіка Воєйкова Олександра Івановича (1842—1916), видатного російського географа та кліматолога.

Протока, як і острови Хабомай, є предметом територіального спору Японії та Росії. Японія її відносить до акваторії округу Немуро префектури Хоккайдо. Росія — до Южно-Курильського району Сахалінської області.

Див. також ред.

Примітки ред.

Згідно позиції Японії протока є виключно японською, адже вона вважає острови Хабомай своїми. Та включає її до складу округу Немуро префектури Хоккайдо. Росія вважає протоку повністю своєю, бо згідно її позиції група Хабомай входить до її території та відносить її до Южно-Курильського району Сахалінської області
↑ Гл.1. Малая Курильская гряда // Лоция Охотского моря. Навигационное описание : [арх. 25 серпня 2016]. — Главное управление навигации и океанографии МО СССР, 1984. — 335 с.
↑ Пыжьянов Ф.И., Браславец К.М. (1983, 1994). Остров Кунашир и Малые Курилы. Топонимический словарь. История в названиях на карте Сахалинской области. Архів оригіналу за 24 травня 2013.

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з географії Японії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Згідно позиції Японії протока є виключно японською, адже вона вважає острови Хабомай своїми. Та включає її до складу округу Немуро префектури Хоккайдо. Росія вважає протоку повністю своєю, бо згідно її позиції група Хабомай входить до її території та відносить її до Южно-Курильського району Сахалінської області

[nav-2] Гл.1. Малая Курильская гряда // Лоция Охотского моря. Навигационное описание : [арх. 25 серпня 2016]. — Главное управление навигации и океанографии МО СССР, 1984. — 335 с.

[topo-3] Пыжьянов Ф.И., Браславец К.М. (1983, 1994). Остров Кунашир и Малые Курилы. Топонимический словарь. История в названиях на карте Сахалинской области. Архів оригіналу за 24 травня 2013.