www.wikidata.uk-ua.nina.az

Проспект Чорновола Львів Запит Проспект Чорновола перенаправляє сюди див також Вулиця Чорновола Проспе кт В ячесла ва Чо

Проспект Чорновола (Львів)

Запит «Проспект Чорновола» перенаправляє сюди; див. також Вулиця Чорновола.

Проспе́кт В'ячесла́ва Чорново́ла — проспект у Шевченківському районі Львова. Простягається від перехрестя вулиць Городоцької, Торгової та проспекту Свободи до вулиці Варшавської. Прилучаються вулиці Вагова, Зернова, Князя Мстислава Удатного, Медова, Детька, Академіка Люльки, Пантелеймона Куліша, Під Дубом, Хімічна, Липинського, Могильницького, Петра Панча, Торф'яна, площі Різні, Святого Теодора та 700-річчя Львова.

Проспект В'ячеслава Чорновола
Львів
пр. Чорновола на перехресті із вулицею Панча
пр. Чорновола на перехресті із вулицею Панча
Місцевість Центр, Підзамче, Голоско
Район Шевченківський
Назва на честь В. Чорновола
Колишні назви
Вздовж Полтви за Різнею, Полтви, Полтв'яна, 700-річчя Львова
польського періоду (польською) Pełtewna
радянського періоду (російською) 700-летия Львова
Загальні відомості
Протяжність бл. 2,8 км
Координати початку 49°50′40″ пн. ш. 24°01′31″ сх. д. / 49.8444778° пн. ш. 24.0255000° сх. д. / 49.8444778; 24.0255000
Координати кінця 49°52′03″ пн. ш. 24°00′57″ сх. д. / 49.8675194° пн. ш. 24.0161028° сх. д. / 49.8675194; 24.0161028
Поштові індекси 79019, 79020
Транспорт
Автобуси № 1-А, № 31, № 53, № 55, № 1-Н (нічний), № 111, № 114, № 121, № 144, № 151, № 180-А, № 184
Тролейбуси № 33
Маршрутні таксі № 7, № 8, № 9, № 17, № 20, № 22, № 25, № 26, № 28, № 34, № 35, № 37, № 39, № 41, № 46, № 48, № 51
Зупинки громадського транспорту «Проспект В'ячеслава Чорновола», «Вулиця Зернова», «Площа 700-річчя Львова», «БК ім. Гната Хоткевича», «Вулиця Хімічна», «Шевченківська адміністрація», «Вулиця Торф'яна», «Вулиця Варшавська»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 25, 37
Пам'ятники Жертвам Голокосту
Державні установи Галицький відділ Державної виконавчої служби міста Львова, 3-тя державна нотаріальна контора
Навчальні заклади початкова школа № 53 міста Львова
Заклади культури Музей вишитих ікон отця доктора Дмитра Блажейовського, Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору»
Забудова 1890-ті-2000-ні; сецесія, сучасна багатоповерхова
Парки Парк імені 700-річчя Львова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r1876797
Мапа
 Проспект Чорновола у Вікісховищі

Історія Редагувати

Вулиця на місці сучасного проспекту Чорновола існувала ще у XVIII столітті (частково позначена на мапі Львова 1766 року Жа­на Іг­на­тія дю Де­фі). Вулиця пролягала вздовж лівого, західного берега річки Полтви і називалася «Вздовж Полтви за Різнею». Близько 1825 року зафіксовано її коротшу назву — Полтви (Пелтви). У 1871 році, під час масового перейменування та упорядкування назв львівських вулиць, вулиця отримала офіційну назву Полтв'яна.

Наприкінці XIX століття річище Полтви почали перекривати: спочатку перекрили ділянку біля площі Різні та вулиці Зернової, на початку XX століття річку перекрили до залізничного мосту, а в 1920-х роках — до сучасної вулиці Липинського. У 1910-х роках почалася активна забудова вулиці Полтв'яної — її непарну сторону частково забудували сецесійними кам'яницями. Парна сторона вулиці тривалий час залишалася незабудованою.

У 1930-х роках вулиця Полтв'яна була однією з головних вулиць Єврейської дільниці Жовківського передмістя Львова.

Після війни, вже за радянського режиму, був розроблений генеральний план забудови Львова (керівники проєкту — Анатолій Натальченко і Генріх Швецько-Вінецький), за яким у 1946—1956 роках передбачалося створити за Оперним театром величезну Центральну площу розміром 250×160 метрів. На площі мали встановити пам'ятник Йосипу Сталіну, спорудити новий будинок для обласних партійних органів із величними сходами, які мали слугувати трибуною під час парадів та демонстрацій, готель та низку будівель у стилі сталінського ампіру. За тим самим планом між вулицями Варшавською і Замарстиніською мали створити новий міський парк і з'єднати його проспектом із Центральною площею. Втім, з цього плану реалізували лише декілька пунктів: розширили вулицю Полтв'яну та у 1956 році перейменували її на вулицю 700-річчя Львова, звели житловий будинок № 1, готель «Львів», кінотеатр «Мир» та будівлю Обласного статистичного управління.

На початку 1970-х років вулицю подовжили до вулиці Варшавської.

У 1999 році вулицю перейменували на проспект Чорновола, на честь В'ячеслава Чорновола, українського політичного, державного діяча та дисидента, Героя України.

Забудова Редагувати

Готель «Львів»

Через свою давню історію проспект Чорновола не має цілісної забудови, а нумерація (особливо з парної сторони) вельми хаотична.

Початок проспекту забудований у другій половині XX століття. Житловий семиповерховий будинок № 1 споруджений у 1957 році за проєктом архітекторів Музи Консулової та В. Гольштейна. На момент проєктування на будинку передбачалося пишне декорування у стилі радянського неокласицизму, проте його будівництво почалося незабаром після знаменитої постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР 1955 року «Про усунення надмірностей у проєктуванні й будівництві», тому будинок перетворився на пересічну сіру будівлю. За радянський часів на першому поверсі будинку функціювала найбільша міська аптека, а також магазини «Медтехніка» і «Оптика», та Львівська міська косметична лікарня. Будинок № 3/7 — готель «Львів», зведений у 1965 році у стилі конструктивізму (архітектори Людмила Нівіна, Анатолій Консулов, Павло Конт). На першому поверсі готелю були ресторан і перукарня, а навпроти готелю у 1970-х роках спорудили перший у Львові фонтан із світломузикою (не зберігся).

Будинок № 17

Далі по непарній стороні вулиці розташований ряд старовинних триповерхових кам'яниць, зведених у 1890-х-1910-х роках (№ 9—39). Триповерхова кам'яниця № 9 зведена у 1890-х роках у стилі історизму. До середини XX століття саме від цього будинку починалася нумерація тогочасної вулиці Полтв'яної. Будинок № 13 зведений близько 1905 року за проєктом Генрика Орлеана у стилі декоративної сецесії, фасад оздоблений рослинним орнаментом та прикрашений металевими кронштейнами балкону і карнизу. Будинки № 11, № 15, № 17, № 19, № 21 і № 23 зведені у стилі сецесії та відрізняються один від одного лише елементами оздоблення фасадів, зокрема, фасад будинку № 19 прикрашений лучковими завершеннями віконних отворів, будинку № 21 — бічними ризалітами, будинку № 23 — маскаронами. У будинку № 17 за часів Другої Польської республіки була перукарня Ґросзанґа, за радянських часів — ательє «Фотокераміка». Будинок № 25 — триповерхова чиншова кам'яниця, зведена у 1911 року у стилі пізньої сецесії. З 1991 року має статус пам'ятки архітектури місцевого значення (№ 2206-м). Будинок № 31 споруджений у 1910-х роках у стилі раціональної постсецесії. Фасад будинку прикрашений характерним для цього стилю меандровим орнаментом та оригінальними решітками для вазонів із квітами на рівні третього поверху. Збереглася старовинна металева брама. За радянських часів тут був магазин «Продкооперація». Триповерхова кам'яниця № 37 має статус пам'ятки архітектури місцевого значення (№ 2483-м). Будинок № 39 зведений близько 1910 року у стилі пізньої сецесії, тут розташовувалася колишня єврейська Талмуд-Тора «Марбіцей Тора», у 1950-х роках — 3-й районний відділ міліції. Нині тут міститься Галицький відділ Державної виконавчої служби міста Львова та 3-тя державна нотаріальна контора. У 1960-х роках на правій, глухій стіні будинку було створено мозаїку «Слава будівникам комунізму». Напис прибрали у 1990-х роках, а саму мозаїку — у 2010-х роках, коли до існуючого будинку прибудували новобудову.

Парний бік проспекту забудований слабо і лише від початку проспекту до залізниці. Будинок № 2 — колишній кінотеатр «Мир», зведений за типовим проєктом у липні 1965 року на пустирі (архітектор — Станіслав Соколов). Кінотеатр був розрахований на 1 200 місць, у 1990-х роках у приміщенні колишнього кінотеатру розташувався мистецький центр «Клекіт», а з 2001 року будівлю перебудували у стилі хай-тек для нічного культурно-розважального центру «Міленіум». Будинок № 4 зведений у 1964—1967 роках для низки державних установ за проєктом архітектора Мирона Вендзиловича у стилі пізнього радянського модернізму. Будівля має 11 поверхів і на момент будівництва була найвищою у Львові. У будівлі міститься низка державних установ, зокрема Обласне статистичне управління, Державний комітет земельних ресурсів та Машинолічильна станція. У червні 1969 року на першому поверсі партерної частини будівлі відкрилося популярне серед львів'ян кафе «Ватра» (нині — магазин «Альтернатива сантехніка»). Будинок № 6 зведений у 1928 році за проєктом Тадеуша Врубеля у стилі раннього функціоналізму. Триповерховий, на високому цоколі будинок прикрашений півкруглими аркадами. Початково тут містилася жіноча школа імені Миколая Рея, яка ще у міжвоєнний період стала змішаною, тобто у ній навчалися, як хлопці, так і дівчата. У повоєнний час й до 1950-х років — середня школа робітничої молоді № 8, пізніше — середня школа № 58 з російської мовою викладання, за часів незалежності — початкова школа № 53 міста Львова. Останній будинок з парного боку проспекту має адресу — площа 700-ліття Львова, 2. Двоповерховий, з високим цоколем і трикутним фронтоном, будинок був споруджений наприкінці XIX століття, для міської «Нової медоситні». У 1930-х роках будинок перебудували для Міського дезінфекційного закладу, тут розташовувалися відділи карантину та дезінфекції, лекційні зали та музей гігієни. Нині тут міститься львівський міський відділ ДУ «Львівський обласний центр Держасанепідемслужби України». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2808-м.

За залізницею забудова проспекту продовжується лише з непарного боку і до вулиці Хімічної складається з одно- та двоповерхових будинків, які мають однаковий номер — 45-Г, та відрізняються лише номером корпусу. Комплекс із дванадцяти будинків (збереглися не всі) звели у 1920-х роках на місці колишнього ринку худоби для безробітних і бездомних. У кожному будинку було по 32 помешкання, а також санітарні та гігієнічні приміщення. Під час німецької окупації Львова тут був концентраційний робочий табір для євреїв Львівського гетто, а із встановленням у Львові радянської влади комуністи облаштували тут пересильну в'язницю № 25, звідки у 1944—1954 роках у табори ГУЛАГу вивезли понад 250 тисяч людей. Близько кількох сотень померли у пересильній тюрмі і були тут же поховані. У 1950-х—1980-х роках у колишніх бараках влаштували шпиталь для інвалідів німецько-радянської війни. З 2010 року за підтримки міської влади у частині приміщень облаштували меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору». Навпроти музею, з парного боку проспекту розташований меморіал жертвам львівського гетто, відкритий у 1992 році (скульптори Луїза Штеренштейн, Юрій Шмуклер, архітектор Василь Пліхівський).

Пам'ятник жертвам львівського єврейського гетто

За вулицею Хімічною починається ділянка відносно сучасної забудови проспекту. У 1964 році тут за проєктом архітекторів М. Вендзиловича та С. Домазара почав будуватися мікрорайон типових п'ятиповерхівок. Єдиною довоєнною будівлею на цій ділянці є п'ятиповерховий будинок № 43, зведений у 1930-х роках у стилі функціоналізму. У 1970-х роках до нього прибудували адміністративний будинок, де розташувалися кілька державних установ та організацій. Стандартний дев'ятиповерховий будинок № 45 зведений на початку 1970-х років, на його першому поверсі з радянських часів розташовані різноманітні магазини. Дев'ятиповерховий будинок № 57 зведений у 1982—1984 роках для Львівського центру науково-технічної і економічної інформації та пропаганди Держплану УРСР за проєктом архітектора Бориса Кузнєцова, з тильного боку розташовувався конференц-зал на 600 місць. Навпроти цього будинку наприкінці 1990-х років був споруджений один з перших у Львові ресторанів швидкого харчування McDonald's.

Відтинок вулиці між вулицями Липинського і Варшавською забудовувався згідно проєкту, розробленому у 1968 році (керівником проєкту — архітектор Володимир Дорошенко). Тут планувалося створити один з двох нових у північному Львові громадських центрів, що складався б з будинку побуту, банку, двох проєктних інститутів та універсаму. На перехресті з вулицею Липинського розташований будинок побуту «Ювілейний» (буд. № 59), зведений у 1982 році за проєктом архітектора В. Дорошенка і названий на честь 60-річчя СРСР. Будівля прикрашена великим мозаїчним панно «Дружба українського і російського народів» (автор — Євген Безніско). Будинок № 61 зведений у 1980-х роках для обчислювального центру Львівського управління державного банку СРСР (реконструйований у 2008—2009 роках). За часів незалежності тут розмістився фінансово-економічний факультет Львівського інституту банківської справи. Дев'ятиповерхові будинки № 63 і № 67 зведені у 1980-х роках за проєктом архітектора Б. Кузнєцова. Між ними під № 65 розташована одноповерхова будівля колишнього універсаму. Будинок № 67-Г зведений у 2007—2009 роках для торгового центру «Інтерсіті» (архітектори Володимир Следзь та Артем Желуніцин).

Наприкінці вулиці на перехресті з вулицею Петра Панча розташована будівля супермаркету «Арсен», зведена 2003 року, за нею йдуть два видовжені дев'ятиповерхові будинки на 160 квартир кожний (буд. № 95 і № 101), зведені у 1980-х роках за адаптованими типовими проєктами (архітектори Б. Кузнєцов, А. Заславська, О. Шкіра). Біля цих будинків на межі 1980—1990-х років за проєктом архітектора Б. Кузнєцова спорудили два 16-поверхових житлових будинки. Під № 105 у 2002 році за проєктом архітектора Юрія Шатунського звели будівлю супермаркету електроніки «Бомба», нині — супермаркет мережі «Рукавичка».

У 1990-х роках біля перехрестя з вулицею Варшавською планувалося спорудити 14-поверхову будівлю готелю «Інтурист», проте через брак коштів проєкт не був реалізований.

З парного боку проспекту на ділянці між вулицями Липинського та Варшавською будинків, приписаних до проспекту, немає. Тут розташовується район садибної малоповерхової забудови Замарстинова, наприкінці проспекту на місці колишнього Панського поля розташований парк імені 700-річчя Львова.

З початку 2010-х років район між вулицею Панча та проспекту Чорновола інтенсивно забудовується. Тут будується ряд нових житлових кварталів, зокрема, ЖК «Вайт Хаус» (пр-кт Чорновола, 67) та ЖК «City» (пр-кт Чорновола, 69). У 2012 році, напередодні проведення чемпіонату Європи з футболу проведений капітальний ремонт дорожного покриття проспекту, у 2020 році було проведено ремонт хідників та облаштовано велодоріжки.

  • Забудова проспекту

Транспорт Редагувати

Проспект Чорновола — важлива транспортна артерія Львова, він з'єднує північні околиці міста (Голоско, Замарстинів, Циганівку тощо) з історичним центром. Майже по всій своїй довжині проспект має дві розділені смуги автомобільного руху.

У 1959 році на проспекті відкрили тролейбусну лінію. Спершу тут курсував тролейбус № 4, що їздив до стадіону СКА (маршрут ліквідований у 2002 році). У 1976 році на проспекті відкрили маршрут № 13, що спочатку пролягав до вулиці Липинського, а у 1978 році був продовжений через вулицю Варшавську до вулиці Грінченка на Збоїщах.

Від 1 липня 2019 року змінилася нумерація тролейбусних маршрутів у Львові. Згідно цих змін, колишній тролейбусний маршрут № 13 став № 33.

Установи та заклади Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Довкола Високого Замку, 2010, с. 88.
  2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 28 липня 2021. 
  3. ↑ Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 1 вересня 2019. 
  4. Павло Жежнич. Список вулиць Львова (Ч). lviv.ridne.net. Процитовано 19 лютого 2017. 
  5. Довкола Високого Замку, 2010, с. 87.
  6. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 68.
  7. Архітектура Львова, 2008, с. 609.
  8. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 140.
  9. Архітектура Львова, 2008, с. 597.
  10. Довкола Високого Замку, 2010, с. 89.
  11. Архітектура Львова, 2008, с. 622.
  12. ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 438.
  13. Довкола Високого Замку, 2010, с. 91.
  14. ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 624.
  15. Андрій Шуляр. Проєкт «Інтерактивний Львів»: просп. Чорновола, 4 — будинок Управління статистики у Львівській області. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 28 липня 2021. 
  16. ↑ Довкола Високого Замку, 2010, с. 93.
  17. Проєкт «Міський медіаархів»: Загальна жіноча школа ім. Миколая Рея. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 13 березня 2021. 
  18. Довкола Високого Замку, 2010, с. 94.
  19. ↑ territoryterror.org.ua — офіційний сайт музею «Територія терору» (укр.)
  20. Архітектура Львова, 2008, с. 616.
  21. Архітектура Львова, 2008, с. 619.
  22. Архітектура Львова, 2008, с. 620.
  23. Фінансово-економічний факультет. libs.ubs.edu.ua. Львівський інститут банківської справи. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  24. Довкола Високого Замку, 2010, с. 199.
  25. Архітектура Львова, 2008, с. 671.
  26. Довкола Високого Замку, 2010, с. 200.
  27. Архітектура Львова, 2008, с. 623.
  1. Автобус № 1-А. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  2. Автобус № 31. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  3. Автобус № 53. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  4. Автобус № 55. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  5. Нічний автобус № 1-Н. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  6. Приміський автобус № 111. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  7. Приміський автобус № 114. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  8. Приміський автобус № 121. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  9. Приміський автобус № 144. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  10. Приміський автобус № 151. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  11. Приміський автобус № 180-А. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  12. Приміський автобус № 184. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  13. Тролейбус № 33. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  14. Маршрутне таксі № 7. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  15. Маршрутне таксі № 8. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  16. Маршрутне таксі № 9. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  17. Маршрутне таксі № 17. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  18. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  19. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  20. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  21. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  22. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  23. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  24. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  25. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  26. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  27. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  28. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  29. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  30. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  31. Ганна Піщула. . city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 13 березня 2021. 

Джерела Редагувати

Проспект Чорновола
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Львів»
Проспект Чорновола у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 140. — ISBN 966-7292-78-9.
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 437—439. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Ілько Лемко Проспект Чорновола // Львівська Газета. — № 52 (360).
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 68. — ISBN 966-603-115-9.
  • Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 27, 375, 385 386, 390—394, 562, 569. — ISBN 978-966-03-7863-6.
  • Мельник І. В. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — 288 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-966-2154-32-0.
  • Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 384 с. — ISBN 978-966-7022-79-2.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zapit Prospekt Chornovola perenapravlyaye syudi div takozh Vulicya Chornovola Prospe kt V yachesla va Chornovo la prospekt u Shevchenkivskomu rajoni 4 Lvova Prostyagayetsya vid perehrestya vulic Gorodockoyi Torgovoyi ta prospektu Svobodi do vulici Varshavskoyi Priluchayutsya vulici Vagova Zernova Knyazya Mstislava Udatnogo Medova Detka Akademika Lyulki Pantelejmona Kulisha Pid Dubom Himichna Lipinskogo Mogilnickogo Petra Pancha Torf yana ploshi Rizni Svyatogo Teodora ta 700 richchya Lvova Prospekt V yacheslava ChornovolaLvivpr Chornovola na perehresti iz vuliceyu Panchapr Chornovola na perehresti iz vuliceyu PanchaMiscevist Centr Pidzamche GoloskoRajon ShevchenkivskijNazva na chest V ChornovolaKolishni nazviVzdovzh Poltvi za Rizneyu Poltvi Poltv yana 700 richchya Lvovapolskogo periodu polskoyu Peltewnaradyanskogo periodu rosijskoyu 700 letiya LvovaZagalni vidomostiProtyazhnist bl 2 8 km 1 Koordinati pochatku 49 50 40 pn sh 24 01 31 sh d 49 8444778 pn sh 24 0255000 sh d 49 8444778 24 0255000Koordinati kincya 49 52 03 pn sh 24 00 57 sh d 49 8675194 pn sh 24 0161028 sh d 49 8675194 24 0161028Poshtovi indeksi 79019 79020 2 TransportAvtobusi 1 A T 1 31 T 2 53 T 3 55 T 4 1 N T 5 nichnij 111 T 6 114 T 7 121 T 8 144 T 9 151 T 10 180 A T 11 184 T 12 Trolejbusi 33 T 13 Marshrutni taksi 7 T 14 8 T 15 9 T 16 17 T 17 20 T 18 22 T 19 25 T 20 26 T 21 28 T 22 34 T 23 35 T 24 37 T 25 39 T 26 41 T 27 46 T 28 48 T 29 51 T 30 Zupinki gromadskogo transportu Prospekt V yacheslava Chornovola Vulicya Zernova Plosha 700 richchya Lvova BK im Gnata Hotkevicha Vulicya Himichna Shevchenkivska administraciya Vulicya Torf yana Vulicya Varshavska Ruh dvostoronnijPokrittya asfaltBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatki 25 37 3 Pam yatniki Zhertvam GolokostuDerzhavni ustanovi Galickij viddil Derzhavnoyi vikonavchoyi sluzhbi mista Lvova 3 tya derzhavna notarialna kontoraNavchalni zakladi pochatkova shkola 53 mista LvovaZakladi kulturi Muzej vishitih ikon otcya doktora Dmitra Blazhejovskogo Memorialnij muzej totalitarnih rezhimiv Teritoriya Teroru Zabudova 1890 ti 2000 ni secesiya suchasna bagatopoverhovaParki Park imeni 700 richchya LvovaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r1876797Mapa Prospekt Chornovola u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Zabudova 3 Transport 4 Ustanovi ta zakladi 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiVulicya na misci suchasnogo prospektu Chornovola isnuvala she u XVIII stolitti chastkovo poznachena na mapi Lvova 1766 roku Zha na Ig na tiya dyu De fi Vulicya prolyagala vzdovzh livogo zahidnogo berega richki Poltvi i nazivalasya Vzdovzh Poltvi za Rizneyu 5 Blizko 1825 roku zafiksovano yiyi korotshu nazvu Poltvi Peltvi 6 U 1871 roci pid chas masovogo perejmenuvannya ta uporyadkuvannya nazv lvivskih vulic vulicya otrimala oficijnu nazvu Poltv yana Naprikinci XIX stolittya richishe Poltvi pochali perekrivati spochatku perekrili dilyanku bilya ploshi Rizni ta vulici Zernovoyi na pochatku XX stolittya richku perekrili do zaliznichnogo mostu a v 1920 h rokah do suchasnoyi vulici Lipinskogo U 1910 h rokah pochalasya aktivna zabudova vulici Poltv yanoyi yiyi neparnu storonu chastkovo zabuduvali secesijnimi kam yanicyami Parna storona vulici trivalij chas zalishalasya nezabudovanoyu 1 U 1930 h rokah vulicya Poltv yana bula odniyeyu z golovnih vulic Yevrejskoyi dilnici Zhovkivskogo peredmistya Lvova Pislya vijni vzhe za radyanskogo rezhimu buv rozroblenij generalnij plan zabudovi Lvova kerivniki proyektu Anatolij Natalchenko i Genrih Shvecko Vineckij za yakim u 1946 1956 rokah peredbachalosya stvoriti za Opernim teatrom velicheznu Centralnu ploshu rozmirom 250 160 metriv Na ploshi mali vstanoviti pam yatnik Josipu Stalinu sporuditi novij budinok dlya oblasnih partijnih organiv iz velichnimi shodami yaki mali sluguvati tribunoyu pid chas paradiv ta demonstracij gotel ta nizku budivel u stili stalinskogo ampiru Za tim samim planom mizh vulicyami Varshavskoyu i Zamarstiniskoyu mali stvoriti novij miskij park i z yednati jogo prospektom iz Centralnoyu plosheyu 7 Vtim z cogo planu realizuvali lishe dekilka punktiv rozshirili vulicyu Poltv yanu ta u 1956 roci perejmenuvali yiyi na vulicyu 700 richchya Lvova zveli zhitlovij budinok 1 gotel Lviv kinoteatr Mir ta budivlyu Oblasnogo statistichnogo upravlinnya Na pochatku 1970 h rokiv vulicyu podovzhili do vulici Varshavskoyi U 1999 roci vulicyu perejmenuvali na prospekt Chornovola na chest V yacheslava Chornovola ukrayinskogo politichnogo derzhavnogo diyacha ta disidenta Geroya Ukrayini 8 Zabudova Redaguvati nbsp Gotel Lviv Cherez svoyu davnyu istoriyu prospekt Chornovola ne maye cilisnoyi zabudovi a numeraciya osoblivo z parnoyi storoni velmi haotichna Pochatok prospektu zabudovanij u drugij polovini XX stolittya Zhitlovij semipoverhovij budinok 1 sporudzhenij u 1957 roci za proyektom arhitektoriv Muzi Konsulovoyi ta V Golshtejna 9 Na moment proyektuvannya na budinku peredbachalosya pishne dekoruvannya u stili radyanskogo neoklasicizmu prote jogo budivnictvo pochalosya nezabarom pislya znamenitoyi postanovi CK KPRS i Radi Ministriv SRSR 1955 roku Pro usunennya nadmirnostej u proyektuvanni j budivnictvi tomu budinok peretvorivsya na peresichnu siru budivlyu Za radyanskij chasiv na pershomu poversi budinku funkciyuvala najbilsha miska apteka 10 a takozh magazini Medtehnika i Optika ta Lvivska miska kosmetichna likarnya Budinok 3 7 gotel Lviv zvedenij u 1965 roci u stili konstruktivizmu arhitektori Lyudmila Nivina Anatolij Konsulov Pavlo Kont 11 Na pershomu poversi gotelyu buli restoran i perukarnya a navproti gotelyu u 1970 h rokah sporudili pershij u Lvovi fontan iz svitlomuzikoyu ne zberigsya 12 nbsp Budinok 17Dali po neparnij storoni vulici roztashovanij ryad starovinnih tripoverhovih kam yanic zvedenih u 1890 h 1910 h rokah 9 39 Tripoverhova kam yanicya 9 zvedena u 1890 h rokah u stili istorizmu Do seredini XX stolittya same vid cogo budinku pochinalasya numeraciya togochasnoyi vulici Poltv yanoyi Budinok 13 zvedenij blizko 1905 roku za proyektom Genrika Orleana u stili dekorativnoyi secesiyi fasad ozdoblenij roslinnim ornamentom ta prikrashenij metalevimi kronshtejnami balkonu i karnizu Budinki 11 15 17 19 21 i 23 zvedeni u stili secesiyi ta vidriznyayutsya odin vid odnogo lishe elementami ozdoblennya fasadiv zokrema fasad budinku 19 prikrashenij luchkovimi zavershennyami vikonnih otvoriv budinku 21 bichnimi rizalitami budinku 23 maskaronami 13 U budinku 17 za chasiv Drugoyi Polskoyi respubliki bula perukarnya Groszanga za radyanskih chasiv atelye Fotokeramika Budinok 25 tripoverhova chinshova kam yanicya zvedena u 1911 roku u stili piznoyi secesiyi Z 1991 roku maye status pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya 2206 m 3 Budinok 31 sporudzhenij u 1910 h rokah u stili racionalnoyi postsecesiyi Fasad budinku prikrashenij harakternim dlya cogo stilyu meandrovim ornamentom ta originalnimi reshitkami dlya vazoniv iz kvitami na rivni tretogo poverhu Zbereglasya starovinna metaleva brama Za radyanskih chasiv tut buv magazin Prodkooperaciya Tripoverhova kam yanicya 37 maye status pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya 2483 m 3 Budinok 39 zvedenij blizko 1910 roku u stili piznoyi secesiyi tut roztashovuvalasya kolishnya yevrejska Talmud Tora Marbicej Tora u 1950 h rokah 3 j rajonnij viddil miliciyi Nini tut mistitsya Galickij viddil Derzhavnoyi vikonavchoyi sluzhbi mista Lvova ta 3 tya derzhavna notarialna kontora U 1960 h rokah na pravij gluhij stini budinku bulo stvoreno mozayiku Slava budivnikam komunizmu Napis pribrali u 1990 h rokah a samu mozayiku u 2010 h rokah koli do isnuyuchogo budinku pribuduvali novobudovu Parnij bik prospektu zabudovanij slabo i lishe vid pochatku prospektu do zaliznici Budinok 2 kolishnij kinoteatr Mir zvedenij za tipovim proyektom u lipni 1965 roku na pustiri arhitektor Stanislav Sokolov 14 Kinoteatr buv rozrahovanij na 1 200 misc u 1990 h rokah u primishenni kolishnogo kinoteatru roztashuvavsya misteckij centr Klekit a z 2001 roku budivlyu perebuduvali u stili haj tek dlya nichnogo kulturno rozvazhalnogo centru Milenium Budinok 4 zvedenij u 1964 1967 rokah dlya nizki derzhavnih ustanov za proyektom arhitektora Mirona Vendzilovicha 14 u stili piznogo radyanskogo modernizmu Budivlya maye 11 poverhiv i na moment budivnictva bula najvishoyu u Lvovi U budivli mistitsya nizka derzhavnih ustanov zokrema Oblasne statistichne upravlinnya Derzhavnij komitet zemelnih resursiv ta Mashinolichilna stanciya 15 U chervni 1969 roku na pershomu poversi parternoyi chastini budivli vidkrilosya populyarne sered lviv yan kafe Vatra nini magazin Alternativa santehnika Budinok 6 zvedenij u 1928 roci za proyektom Tadeusha Vrubelya u stili rannogo funkcionalizmu 16 Tripoverhovij na visokomu cokoli budinok prikrashenij pivkruglimi arkadami Pochatkovo tut mistilasya zhinocha shkola imeni Mikolaya Reya 17 yaka she u mizhvoyennij period stala zmishanoyu tobto u nij navchalisya yak hlopci tak i divchata U povoyennij chas j do 1950 h rokiv serednya shkola robitnichoyi molodi 8 piznishe serednya shkola 58 z rosijskoyi movoyu vikladannya 12 za chasiv nezalezhnosti pochatkova shkola 53 mista Lvova Ostannij budinok z parnogo boku prospektu maye adresu plosha 700 littya Lvova 2 Dvopoverhovij z visokim cokolem i trikutnim frontonom budinok buv sporudzhenij naprikinci XIX stolittya dlya miskoyi Novoyi medositni U 1930 h rokah budinok perebuduvali dlya Miskogo dezinfekcijnogo zakladu tut roztashovuvalisya viddili karantinu ta dezinfekciyi lekcijni zali ta muzej gigiyeni 16 Nini tut mistitsya lvivskij miskij viddil DU Lvivskij oblasnij centr Derzhasanepidemsluzhbi Ukrayini Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 2808 m 3 Za zalizniceyu zabudova prospektu prodovzhuyetsya lishe z neparnogo boku i do vulici Himichnoyi skladayetsya z odno ta dvopoverhovih budinkiv yaki mayut odnakovij nomer 45 G ta vidriznyayutsya lishe nomerom korpusu Kompleks iz dvanadcyati budinkiv zbereglisya ne vsi zveli u 1920 h rokah na misci kolishnogo rinku hudobi dlya bezrobitnih i bezdomnih U kozhnomu budinku bulo po 32 pomeshkannya a takozh sanitarni ta gigiyenichni primishennya Pid chas nimeckoyi okupaciyi Lvova tut buv koncentracijnij robochij tabir dlya yevreyiv Lvivskogo getto a iz vstanovlennyam u Lvovi radyanskoyi vladi komunisti oblashtuvali tut peresilnu v yaznicyu 25 zvidki u 1944 1954 rokah u tabori GULAGu vivezli ponad 250 tisyach lyudej Blizko kilkoh soten pomerli u peresilnij tyurmi i buli tut zhe pohovani U 1950 h 1980 h rokah u kolishnih barakah vlashtuvali shpital dlya invalidiv nimecko radyanskoyi vijni 18 Z 2010 roku za pidtrimki miskoyi vladi u chastini primishen oblashtuvali memorialnij muzej totalitarnih rezhimiv Teritoriya Teroru 19 Navproti muzeyu z parnogo boku prospektu roztashovanij memorial zhertvam lvivskogo getto vidkritij u 1992 roci skulptori Luyiza Shterenshtejn Yurij Shmukler arhitektor Vasil Plihivskij nbsp Pam yatnik zhertvam lvivskogo yevrejskogo gettoZa vuliceyu Himichnoyu pochinayetsya dilyanka vidnosno suchasnoyi zabudovi prospektu U 1964 roci tut za proyektom arhitektoriv M Vendzilovicha ta S Domazara pochav buduvatisya mikrorajon tipovih p yatipoverhivok 20 Yedinoyu dovoyennoyu budivleyu na cij dilyanci ye p yatipoverhovij budinok 43 zvedenij u 1930 h rokah u stili funkcionalizmu U 1970 h rokah do nogo pribuduvali administrativnij budinok de roztashuvalisya kilka derzhavnih ustanov ta organizacij Standartnij dev yatipoverhovij budinok 45 zvedenij na pochatku 1970 h rokiv na jogo pershomu poversi z radyanskih chasiv roztashovani riznomanitni magazini Dev yatipoverhovij budinok 57 zvedenij u 1982 1984 rokah 14 dlya Lvivskogo centru naukovo tehnichnoyi i ekonomichnoyi informaciyi ta propagandi Derzhplanu URSR za proyektom arhitektora Borisa Kuznyecova z tilnogo boku roztashovuvavsya konferenc zal na 600 misc Navproti cogo budinku naprikinci 1990 h rokiv buv sporudzhenij odin z pershih u Lvovi restoraniv shvidkogo harchuvannya McDonald s Vidtinok vulici mizh vulicyami Lipinskogo i Varshavskoyu zabudovuvavsya zgidno proyektu rozroblenomu u 1968 roci kerivnikom proyektu arhitektor Volodimir Doroshenko Tut planuvalosya stvoriti odin z dvoh novih u pivnichnomu Lvovi gromadskih centriv 21 sho skladavsya b z budinku pobutu banku dvoh proyektnih institutiv ta universamu Na perehresti z vuliceyu Lipinskogo roztashovanij budinok pobutu Yuvilejnij bud 59 zvedenij u 1982 roci za proyektom arhitektora V Doroshenka 22 i nazvanij na chest 60 richchya SRSR Budivlya prikrashena velikim mozayichnim panno Druzhba ukrayinskogo i rosijskogo narodiv avtor Yevgen Beznisko Budinok 61 zvedenij u 1980 h rokah dlya obchislyuvalnogo centru Lvivskogo upravlinnya derzhavnogo banku SRSR rekonstrujovanij u 2008 2009 rokah Za chasiv nezalezhnosti tut rozmistivsya finansovo ekonomichnij fakultet Lvivskogo institutu bankivskoyi spravi 23 Dev yatipoverhovi budinki 63 i 67 zvedeni u 1980 h rokah za proyektom arhitektora B Kuznyecova Mizh nimi pid 65 roztashovana odnopoverhova budivlya kolishnogo universamu Budinok 67 G zvedenij u 2007 2009 rokah dlya torgovogo centru Intersiti arhitektori Volodimir Sledz ta Artem Zhelunicin 24 Naprikinci vulici na perehresti z vuliceyu Petra Pancha roztashovana budivlya supermarketu Arsen zvedena 2003 roku 12 za neyu jdut dva vidovzheni dev yatipoverhovi budinki na 160 kvartir kozhnij bud 95 i 101 zvedeni u 1980 h rokah za adaptovanimi tipovimi proyektami arhitektori B Kuznyecov A Zaslavska O Shkira Bilya cih budinkiv na mezhi 1980 1990 h rokiv za proyektom arhitektora B Kuznyecova sporudili dva 16 poverhovih zhitlovih budinki Pid 105 u 2002 roci za proyektom arhitektora Yuriya Shatunskogo zveli budivlyu supermarketu elektroniki Bomba 25 nini supermarket merezhi Rukavichka U 1990 h rokah bilya perehrestya z vuliceyu Varshavskoyu planuvalosya sporuditi 14 poverhovu budivlyu gotelyu Inturist prote cherez brak koshtiv proyekt ne buv realizovanij 26 27 Z parnogo boku prospektu na dilyanci mizh vulicyami Lipinskogo ta Varshavskoyu budinkiv pripisanih do prospektu nemaye Tut roztashovuyetsya rajon sadibnoyi malopoverhovoyi zabudovi Zamarstinova naprikinci prospektu na misci kolishnogo Panskogo polya roztashovanij park imeni 700 richchya Lvova Z pochatku 2010 h rokiv rajon mizh vuliceyu Pancha ta prospektu Chornovola intensivno zabudovuyetsya Tut buduyetsya ryad novih zhitlovih kvartaliv zokrema ZhK Vajt Haus pr kt Chornovola 67 ta ZhK City pr kt Chornovola 69 U 2012 roci naperedodni provedennya chempionatu Yevropi z futbolu provedenij kapitalnij remont dorozhnogo pokrittya prospektu u 2020 roci bulo provedeno remont hidnikiv ta oblashtovano velodorizhki Zabudova prospektu nbsp Budivlya upravlinnya zemelnih resursiv pr kt Chornovola 7 nbsp Gotel Lviv pr kt Chornovola 4 nbsp Kam yanicya pochatku XX stolittya pr kt Chornovola 9 nbsp Fragment ozdoblennya kam yanici pr kt Chornovola 15 nbsp Fragment ozdoblennya kam yanici pr kt Chornovola 19 nbsp Fragment ozdoblennya kam yanici pr kt Chornovola 23 nbsp Suchasna zhitlova zabudova ZhK Vajt Haus pr kt Chornovola 67 ta ZhK City pr kt Chornovola 69 nbsp Zhitlova zabudova 1980 h rokiv budinki na pr ktiChornovola 99 101Transport RedaguvatiProspekt Chornovola vazhliva transportna arteriya Lvova vin z yednuye pivnichni okolici mista Golosko Zamarstiniv Ciganivku tosho z istorichnim centrom Majzhe po vsij svoyij dovzhini prospekt maye dvi rozdileni smugi avtomobilnogo ruhu U 1959 roci na prospekti vidkrili trolejbusnu liniyu Spershu tut kursuvav trolejbus 4 sho yizdiv do stadionu SKA marshrut likvidovanij u 2002 roci U 1976 roci na prospekti vidkrili marshrut 13 sho spochatku prolyagav do vulici Lipinskogo a u 1978 roci buv prodovzhenij cherez vulicyu Varshavsku do vulici Grinchenka na Zboyishah 1 Vid 1 lipnya 2019 roku zminilasya numeraciya trolejbusnih marshrutiv u Lvovi Zgidno cih zmin kolishnij trolejbusnij marshrut 13 stav 33 T 31 Ustanovi ta zakladi Redaguvatibud 2 A Muzej vishitih ikon otcya doktora Dmitra Blazhejovskogo bud 6 Lvivska specializovana zagalnoosvitnya shkola I stupenya 53 z pogliblenim vivchennyam anglijskoyi movi bud 6 A Miska dezinfekcijna stanciya bud 45 G Memorialnij muzej totalitarnih rezhimiv Teritoriya Teroru 19 bud 67 G torgovo ofisnij centr Intersiti bud 93 supermarket Arsen bud 105 supermarket Rukavichka Primitki Redaguvati a b v Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 88 Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 28 lipnya 2021 a b v g Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org Procitovano 1 veresnya 2019 Pavlo Zhezhnich Spisok vulic Lvova Ch lviv ridne net Procitovano 19 lyutogo 2017 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 87 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 68 Arhitektura Lvova 2008 s 609 Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova 2001 s 140 Arhitektura Lvova 2008 s 597 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 89 Arhitektura Lvova 2008 s 622 a b v 1243 vulici Lvova 2009 s 438 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 91 a b v Arhitektura Lvova 2008 s 624 Andrij Shulyar Proyekt Interaktivnij Lviv prosp Chornovola 4 budinok Upravlinnya statistiki u Lvivskij oblasti lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 28 lipnya 2021 a b Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 93 Proyekt Miskij mediaarhiv Zagalna zhinocha shkola im Mikolaya Reya lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 13 bereznya 2021 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 94 a b territoryterror org ua oficijnij sajt muzeyu Teritoriya teroru ukr Arhitektura Lvova 2008 s 616 Arhitektura Lvova 2008 s 619 Arhitektura Lvova 2008 s 620 Finansovo ekonomichnij fakultet libs ubs edu ua Lvivskij institut bankivskoyi spravi Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 199 Arhitektura Lvova 2008 s 671 Dovkola Visokogo Zamku 2010 s 200 Arhitektura Lvova 2008 s 623 Marshruti gromadskogo transportu Avtobus 1 A eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Avtobus 31 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Avtobus 53 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Avtobus 55 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Nichnij avtobus 1 N eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Primiskij avtobus 111 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Primiskij avtobus 114 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Primiskij avtobus 121 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Primiskij avtobus 144 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Primiskij avtobus 151 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Primiskij avtobus 180 A eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Primiskij avtobus 184 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Trolejbus 33 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 7 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 8 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 9 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 17 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 20 www eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 22 www eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 25 www eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 26 www eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 28 www eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 34 www eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 35 www eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 37 www eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 39 www eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 41 www eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 46 www eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 48 www eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Marshrutne taksi 51 www eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Ganna Pishula Z 1 lipnya 2019 roku zminyuyetsya numeraciya marshrutiv miskih trolejbusiv city adm lviv ua Lvivska miska rada Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 13 bereznya 2021 Dzherela RedaguvatiProspekt Chornovolau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Lviv nbsp Prospekt Chornovola u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 S 140 ISBN 966 7292 78 9 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 437 439 ISBN 978 966 2154 24 5 Ilko Lemko Prospekt Chornovola Lvivska Gazeta 52 360 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 68 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 27 375 385 386 390 394 562 569 ISBN 978 966 03 7863 6 Melnik I V Dovkola Visokogo Zamku shlyahami j vulicyami Zhovkivskogo peredmistya ta pivnichnih okolic mista Lvova Lviv Apriori 2010 288 s Lvivski vulici i kam yanici ISBN 978 966 2154 32 0 Melnik I V Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 384 s ISBN 978 966 7022 79 2 Posilannya RedaguvatiProyekt Vulici Lvova prospekt V yacheslava Chornovola lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 21 chervnya 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prospekt Chornovola Lviv amp oldid 39720557