www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулиця Пантелеймона Куліша Львів У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вулиця Пантелеймона Куліша Вулиця

Вулиця Пантелеймона Куліша (Львів)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вулиця Пантелеймона Куліша.

Вулиця Куліша́ — вулиця у Галицькому районі міста Львова. Тягнеться від вулиці Шпитальної до колишньої площі Місіонерів, яку в 1957 р. назвали площею 700-річчя Львова (нині перехрестя проспекту Чорновола і вулиці Під Дубом). До 1960-х років по вулиці пролягав маршрут трамваю № 4.

Вулиця Куліша
Львів
Вигляд на вул. Куліша з вул. Шпитальної
Вигляд на вул. Куліша з вул. Шпитальної
Район Галицький
Назва на честь Куліша Пантелеймона Олександровича
Колишні назви
Сонячна, Ботвіна
Загальні відомості
Координати початку 49°50′41″ пн. ш. 24°01′26″ сх. д. / 49.8447500° пн. ш. 24.0240111° сх. д. / 49.8447500; 24.0240111
Координати кінця 49°51′01″ пн. ш. 24°01′28″ сх. д. / 49.8503806° пн. ш. 24.0244611° сх. д. / 49.8503806; 24.0244611
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2703755
Мапа
 Вулиця Пантелеймона Куліша у Вікісховищі

Історія ред.

Ця вулиця колись перетинала колишню єврейську дільницю у Львові і була, разом з вул. Казимирівською, її діловим центром. Коли вулиця вперше з'явилася на планах львівського маґістрату, а це було близько 1820 року, то називали її Сонячною. Як писав у своєму «Путівнику по Львові», виданому у 1904 році Францішек Баранський, вулиця «отримала цю жартівливу назву, довільно надану в середині XIX столітті». Можливо, тому, що вулиця майже збігається з меридіаном північ-південь і в безхмарний полудень вікна її будинків освітлені сонячними променями. Ймовірніше, що вулиця отримала свою назву від синагоги «Ор Шемеш» (Сонячний промінь), яка у XIX столітті була тут під № 26 при вул. Сонячній. Таку назву вулиця зберігала аж до 1950 року. За радянських часів її перейменували на честь Нафталі Ботвіна, члена Комуністичної партії Західної України, страченого 1925 року за вбивство агента поліції. А з 1992 року цю вулиця перейменували на пошану Пантелеймона Куліша (1819—1897), українського письменника, перекладача Біблії, історика і громадського діяча, котрий часто бував у Львові та намагався підтримувати галицьких народовців.

Біля початку вул. Куліша стоїть споруджений на початку XX століття торговий дім «Магнус», а на колишній Місіонерській площі, де колись був базар вживаних речей під назвою «Нова Тандита», а за радянських часів тут була автобусна станція, згодом автостоянка, у 2015 році тут відкрили торгово-розважальний центр «Форум Львів».

На плані Львова 1829 року видно, що вздовж вулиці протікав рукав річки Полтви і між вул. Сонячною та Полтв'яною (нинішнім пр. Чорновола), де було головне русло ріки, утворився острів. Ще у 1960-х вулицею їздили трамваї — від Городоцької рейки пролягали через усю вул. Сонячну (Ботвіна) і повертали на її кінці праворуч — до вул. Замарстинівської.

На території, обмеженої вулицями Куліша, Академіка Люльки, Медовою та проспектом Чорновола, планують збудувати новий готельний комплекс із закладами торгівлі та громадського харчування зі знесенням існуючих нежитлових будівель. З боку вулиці Академіка Люльки планують звести п'ятиповерховий готель на 26—29 номерів. Водночас детальний план території передбачає будівництво ще й цілого готельного комплексу, який складатиметься з кількох сполучених між собою будівель на 5—6 поверхів та підземного паркінгу. Входи та в’їзди здійснюватимуться з проспекту Чорновола та з вулиці Куліша. Загалом такий комплекс матиме близько 170 номерів, а також торгові заклади й кафе. В існуючих довколишніх будівлях, більшість з яких є пам’ятками архітектури, проведуть гідроізоляцію фундаментів.

Будівлі ред.

Між будинками №№ 23 і 25 був пасаж Абрама і Якова Германів, що вів до театру «Колізей», який було збудовано у 1898—1900 роках за проектом архітекторів Міхала Фехтера і Артура Шлеєна на основі павільйону Яна Матейка з Галицької крайової виставки 1894 року. Спочатку цей видовищний заклад був відомий під назвою «Колізей Торна» — підприємства для «представлень розмаїття міжнародних штукмайстів на заграничний спосіб». Тут відбувалися також спектаклі єврейських театральних труп. У 1920-х в «Колізеї», який ще називався Міський театр «Новини», ставили фарси, водевілі й оперети. Після другої світової війни залишки «Колізею» перебудували на заводське приміщення.

Ще один пасаж влаштували у дворі великої кам'яниці № 47 на вул. Куліша. Пасаж мав ще вихід через браму кам'яниці № 5 на вул. Цеховій. У дворі кам'яниці № 47 збереглися рейки та механізми ліфтів, якими піднімали на балкони-галереї важкі речі. Більшість будівель на вулиці Куліша було споруджено ще у XIX сторіччі. Згодом до них додалось кілька сецесійних споруд. На місці колишньої площі Зернового ринку, де ще у 1950-х вирувала торговиця, збудували готель «Львів», задвірки якого виходять на Куліша. Найгарнішою будівлею на вулиці був дім № 6-а. Його споруджували одночасно з Великим міським театром за проектом Зиґмунда Ґорґолевського. Тут були театральні майстерні та склади декорацій. Однак таке утилітарне приміщення було гарно оздоблене барельєфами та скульптурами, присвяченими театральному мистецтву. Перебудова цього будинку у 1980-х зіпсувала його стиль і пропорції.

В будинку № 30 ще в радянські часи був останній заїзд у Львові. Ще на початку 1960-х сюди заїжджали селянські вози. Тоді він називався «Будинок колгоспника», а згодом, до початку 1990-х, — готель «Комунальний».

На початку вулиці Сонячної під № 2 стояла синагога Товариства вивчення Тори, збудована у 1877 р. за ініціативою Маєра Хешеліса та Якуба Рапса. Божницю знищили у 1941 р., і відтоді ця ділянка залишилася незабудованою. Тепер її займають кіоски та інші тимчасові споруди. Згадувана вже синагога «Сонячний промінь» (Or Szemesz), вимурувана у 1842 р., простояла на вул. Сонячній, 26 до 1903 року. Тоді її розібрали й перенесли на сусідню вул. Медову, де синагога простояла до ІІ Світової війни. Зараз на її місці дитячий майданчик.

Страшний погром пережила Сонячна вулиця 22 та 23 листопада 1918 року, після того, як Львів залишили українські війська. Польське військо та міське шумовиння громили єврейські дільниці міста. Десятки жертв цієї масакри звозили до театру «Колізей».

У 1977 році знесли будинок № 53.

Примітки ред.

  1. Вулиці Куліша та Чорновола у Львові з'єднають новим готелем. azuz.org.ua. Асоціація західноукраїнських забудовників. 28 січня 2015. Процитовано 1 жовтня 2022. 

Джерела ред.

Вулиця Куліша
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Львів»
Вулиця Куліша у Вікісховищі?
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 69. — ISBN 966-7292-78-9.
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Куліша вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 427—428. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 34, 76, 92, 119, 120. — ISBN 966-603-115-9.
  • Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 389, 391, 392, 394—397, 400. — ISBN 978-966-03-7863-6.
  • Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 384 с. — ISBN 978-966-7022-79-2.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vulicya Pantelejmona Kulisha Vulicya Kulisha vulicya u Galickomu rajoni mista Lvova Tyagnetsya vid vulici Shpitalnoyi do kolishnoyi ploshi Misioneriv yaku v 1957 r nazvali plosheyu 700 richchya Lvova nini perehrestya prospektu Chornovola i vulici Pid Dubom Do 1960 h rokiv po vulici prolyagav marshrut tramvayu 4 Vulicya KulishaLvivViglyad na vul Kulisha z vul ShpitalnoyiViglyad na vul Kulisha z vul ShpitalnoyiRajon GalickijNazva na chest Kulisha Pantelejmona OleksandrovichaKolishni nazviSonyachna BotvinaZagalni vidomostiKoordinati pochatku 49 50 41 pn sh 24 01 26 sh d 49 8447500 pn sh 24 0240111 sh d 49 8447500 24 0240111Koordinati kincya 49 51 01 pn sh 24 01 28 sh d 49 8503806 pn sh 24 0244611 sh d 49 8503806 24 0244611TransportRuh odnostoronnijPokrittya brukivkaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r2703755Mapa Vulicya Pantelejmona Kulisha u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Budivli 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya red Cya vulicya kolis peretinala kolishnyu yevrejsku dilnicyu u Lvovi i bula razom z vul Kazimirivskoyu yiyi dilovim centrom Koli vulicya vpershe z yavilasya na planah lvivskogo magistratu a ce bulo blizko 1820 roku to nazivali yiyi Sonyachnoyu Yak pisav u svoyemu Putivniku po Lvovi vidanomu u 1904 roci Francishek Baranskij vulicya otrimala cyu zhartivlivu nazvu dovilno nadanu v seredini XIX stolitti Mozhlivo tomu sho vulicya majzhe zbigayetsya z meridianom pivnich pivden i v bezhmarnij poluden vikna yiyi budinkiv osvitleni sonyachnimi promenyami Jmovirnishe sho vulicya otrimala svoyu nazvu vid sinagogi Or Shemesh Sonyachnij promin yaka u XIX stolitti bula tut pid 26 pri vul Sonyachnij Taku nazvu vulicya zberigala azh do 1950 roku Za radyanskih chasiv yiyi perejmenuvali na chest Naftali Botvina chlena Komunistichnoyi partiyi Zahidnoyi Ukrayini strachenogo 1925 roku za vbivstvo agenta policiyi A z 1992 roku cyu vulicya perejmenuvali na poshanu Pantelejmona Kulisha 1819 1897 ukrayinskogo pismennika perekladacha Bibliyi istorika i gromadskogo diyacha kotrij chasto buvav u Lvovi ta namagavsya pidtrimuvati galickih narodovciv Bilya pochatku vul Kulisha stoyit sporudzhenij na pochatku XX stolittya torgovij dim Magnus a na kolishnij Misionerskij ploshi de kolis buv bazar vzhivanih rechej pid nazvoyu Nova Tandita a za radyanskih chasiv tut bula avtobusna stanciya zgodom avtostoyanka u 2015 roci tut vidkrili torgovo rozvazhalnij centr Forum Lviv Na plani Lvova 1829 roku vidno sho vzdovzh vulici protikav rukav richki Poltvi i mizh vul Sonyachnoyu ta Poltv yanoyu ninishnim pr Chornovola de bulo golovne ruslo riki utvorivsya ostriv She u 1960 h vuliceyu yizdili tramvayi vid Gorodockoyi rejki prolyagali cherez usyu vul Sonyachnu Botvina i povertali na yiyi kinci pravoruch do vul Zamarstinivskoyi Na teritoriyi obmezhenoyi vulicyami Kulisha Akademika Lyulki Medovoyu ta prospektom Chornovola planuyut zbuduvati novij gotelnij kompleks iz zakladami torgivli ta gromadskogo harchuvannya zi znesennyam isnuyuchih nezhitlovih budivel Z boku vulici Akademika Lyulki planuyut zvesti p yatipoverhovij gotel na 26 29 nomeriv Vodnochas detalnij plan teritoriyi peredbachaye budivnictvo she j cilogo gotelnogo kompleksu yakij skladatimetsya z kilkoh spoluchenih mizh soboyu budivel na 5 6 poverhiv ta pidzemnogo parkingu Vhodi ta v yizdi zdijsnyuvatimutsya z prospektu Chornovola ta z vulici Kulisha Zagalom takij kompleks matime blizko 170 nomeriv a takozh torgovi zakladi j kafe V isnuyuchih dovkolishnih budivlyah bilshist z yakih ye pam yatkami arhitekturi provedut gidroizolyaciyu fundamentiv 1 Budivli red Mizh budinkami 23 i 25 buv pasazh Abrama i Yakova Germaniv sho viv do teatru Kolizej yakij bulo zbudovano u 1898 1900 rokah za proektom arhitektoriv Mihala Fehtera i Artura Shleyena na osnovi paviljonu Yana Matejka z Galickoyi krajovoyi vistavki 1894 roku Spochatku cej vidovishnij zaklad buv vidomij pid nazvoyu Kolizej Torna pidpriyemstva dlya predstavlen rozmayittya mizhnarodnih shtukmajstiv na zagranichnij sposib Tut vidbuvalisya takozh spektakli yevrejskih teatralnih trup U 1920 h v Kolizeyi yakij she nazivavsya Miskij teatr Novini stavili farsi vodevili j opereti Pislya drugoyi svitovoyi vijni zalishki Kolizeyu perebuduvali na zavodske primishennya She odin pasazh vlashtuvali u dvori velikoyi kam yanici 47 na vul Kulisha Pasazh mav she vihid cherez bramu kam yanici 5 na vul Cehovij U dvori kam yanici 47 zbereglisya rejki ta mehanizmi liftiv yakimi pidnimali na balkoni galereyi vazhki rechi Bilshist budivel na vulici Kulisha bulo sporudzheno she u XIX storichchi Zgodom do nih dodalos kilka secesijnih sporud Na misci kolishnoyi ploshi Zernovogo rinku de she u 1950 h viruvala torgovicya zbuduvali gotel Lviv zadvirki yakogo vihodyat na Kulisha Najgarnishoyu budivleyu na vulici buv dim 6 a Jogo sporudzhuvali odnochasno z Velikim miskim teatrom za proektom Zigmunda Gorgolevskogo Tut buli teatralni majsterni ta skladi dekoracij Odnak take utilitarne primishennya bulo garno ozdoblene barelyefami ta skulpturami prisvyachenimi teatralnomu mistectvu Perebudova cogo budinku u 1980 h zipsuvala jogo stil i proporciyi V budinku 30 she v radyanski chasi buv ostannij zayizd u Lvovi She na pochatku 1960 h syudi zayizhdzhali selyanski vozi Todi vin nazivavsya Budinok kolgospnika a zgodom do pochatku 1990 h gotel Komunalnij Na pochatku vulici Sonyachnoyi pid 2 stoyala sinagoga Tovaristva vivchennya Tori zbudovana u 1877 r za iniciativoyu Mayera Heshelisa ta Yakuba Rapsa Bozhnicyu znishili u 1941 r i vidtodi cya dilyanka zalishilasya nezabudovanoyu Teper yiyi zajmayut kioski ta inshi timchasovi sporudi Zgaduvana vzhe sinagoga Sonyachnij promin Or Szemesz vimuruvana u 1842 r prostoyala na vul Sonyachnij 26 do 1903 roku Todi yiyi rozibrali j perenesli na susidnyu vul Medovu de sinagoga prostoyala do II Svitovoyi vijni Zaraz na yiyi misci dityachij majdanchik Strashnij pogrom perezhila Sonyachna vulicya 22 ta 23 listopada 1918 roku pislya togo yak Lviv zalishili ukrayinski vijska Polske vijsko ta miske shumovinnya gromili yevrejski dilnici mista Desyatki zhertv ciyeyi masakri zvozili do teatru Kolizej U 1977 roci znesli budinok 53 Primitki red Vulici Kulisha ta Chornovola u Lvovi z yednayut novim gotelem azuz org ua Asociaciya zahidnoukrayinskih zabudovnikiv 28 sichnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2022 Dzherela red Vulicya Kulishau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Lviv nbsp Vulicya Kulisha u Vikishovishi Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 S 69 ISBN 966 7292 78 9 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Kulisha vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 427 428 ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 34 76 92 119 120 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 389 391 392 394 397 400 ISBN 978 966 03 7863 6 Melnik I V Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 384 s ISBN 978 966 7022 79 2 Posilannya red Proyekt Vulici Lvova vulicya Pantelejmona Kulisha lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 1 zhovtnya 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vulicya Pantelejmona Kulisha Lviv amp oldid 37253797