Пропіо́нова кислота́ (також пропанова кислота, метилоцтова кислота, консервант E280; від грец. προτος — «перший», πιον — «жир») — їдка рідина без кольору з різким запахом, з хімічною формулою — С2Н5-СООН.
| Пропіонова кислота | |
|---|---|
Структурна формула | Повна структурна формула |
Ball-and-stick model | Кулькова модель |
| Назва за IUPAC | propanoic acid |
| Інші назви | ethanecarboxylic acid, propionic acid |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 79-09-4 |
| PubChem | 1032 |
| Номер EINECS | 201-176-3 |
| DrugBank | DB03766 |
| KEGG | D02310 і C00163 |
| ChEBI | 30768 |
| RTECS | UE5950000 |
| SMILES | CCC(=O)O |
| InChI | InChI=1S/C3H6O2/c1-2-3(4)5/h2H2,1H3,(H,4,5) |
| Номер Бельштейна | 506071 |
| Номер Гмеліна | 1821 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C3H6O2 |
| Молярна маса | 74,08 г/моль |
| Зовнішній вигляд | безбарвна рідина |
| Запах | гіркуватий |
| Густина | 0,99 г/см³ |
| Тпл | −21 °C |
| Кислотність (pKa) | 4,87 |
| В'язкість | 10 мПа·с |
| Структура | |
| Дипольний момент | 0,63 D |
| Небезпеки | |
| MSDS | External MSDS |
| R-фрази | R34 |
| S-фрази | (S1/2) S23 S36 S45 |
| Головні небезпеки | Corrosive |
| NFPA 704 | 2 3 0 |
| Температура спалаху | 54 °C (129 °F) |
| Температура самозаймання | 512 °C (954 °F) |
| Пов'язані речовини | |
| Інші аніони | Пропіонати |
| Інші (карбонові кислоти) | Оцтова кислота Молочна кислота 3-гідроксипропіонова кислота Tartronic acid акрилова кислота масляна кислота |
| Пов'язані речовини | 1-пропанол пропіоновий альдегід пропіонат натрію пропіоновий ангідрид |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки |
Пропіонова кислота названа так, тому що вона є найменшою H(CH2)nCOOH кислотою, яка проявляє властивості жирних кислот.
Кислоту та її похідні застосовують у виробництві гербіцидів (пропанол), лікарських речовин (ібупрофен), ароматичних речовин, розчинників (бутилпропіонату), поверхнево-активних речовин. Завдяки здатності стримувати розвиток бактерій та плісняви найчастіше її застосовують як консервант у продуктах для людини та тварин.
У природі пропіонова кислота зустрічається у нафті, також може утворюватись внаслідок ферментації (пропіоновокисле бродіння). У промисловості її отримують окисненням вуглеводнів C4—C10 або пропіонового альдегіду, а також введенням карбонільної групи у молекулу етилену.
Посилання ред.
| Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (березень 2016) |