www.wikidata.uk-ua.nina.az

Провінція Гогенцоллерн У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Гогенцоллерн нім Provinz Hohenzollern нім Ho

Провінція Гогенцоллерн

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гогенцоллерн.

Провінція Гогенцоллерн (нім. Provinz Hohenzollern, нім. Hohenzollernsche Lande, після 1928: Hohenzollerische Lande) — особлива адміністративна одиниця у Пруссії, офіційно не входила в жодну з провінцій, але мала майже всі провінційні функції.

Гогенцоллерн

нім. Hohenzollernsche Lande
нім. Hohenzollerische Lande

Герб Прапор
Гоггенцолерн в 1930 році
Гоггенцолерн в 1930 році
Земля (після 1871)
Земля (після 1918)
Адм. центр Зігмарінген
Країна  • Пруссія (1850-1871)
 • Німеччина (1871-1947)
Прусська провінція  • Королівство Пруссія
 • Держава Пруссія
Населення
 - повне 73 706 осіб (1939)
Площа
 - повна 1142 км²
Дата заснування 1850
Дата ліквідації 1947
Провінція у межах 1871 року

Провінція у межах 1871 року
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Провінція Гогенцоллерн

Провінція включала землі, що перейшли в 1850 році під контроль пруського короля, від колишніх князівств (держав) Гогенцоллерн-Зігмарінген і Гогенцоллерн-Гехінген, що належали молодшій швабській католицькій лінії династії Гогенцоллернів. З 1871 року — частина єдиної Німеччини. Ліквідована у 1947 році. Сьогодні ці території є частиною сучасної Німеччини і повністю розташовані в землі ФРН Баден-Вюртемберг.

Історія Редагувати

Спадкове поклоніння Фрідріху-Вільгельму IV у Гоггенцолерні 23 серпня 1851
Герб Гоггенцолерна як складової Вільної держави Пруссія

Ще 1695 року князь Фрідріх Вільгельм Гогенцоллерн уклав з Бранденбурзьким домом Гогенцоллернів договір про успадкування, за якою у разі припинення Швабської лінії Гогенцоллернів всі землі мали перейти до Бранденбургу. У ході німецької революції пруські війська для придушення заворушень, які виникли в Гогенцоллерн-Гехингені, зайняли князівство. За договором 1849 року князь Фрідріх-Вільгельм-Константин поступився князівством Пруссії і помер у 1869 році, не залишивши чоловічих нащадків. Тяжке економічне становище викликало революцію і в князівстві Гогенцоллерн-Зігмарінген. Його князь, Карл Гогенцоллерн-Зігмарінген в 1848 році зрікся престолу на користь свого сина Карла Антона Гогенцоллерн-Зігмарінгена, але й той не зміг заспокоїти хвилювань. Князівство було зайняте прусською армією, і 7 грудня 1849 князь поступився ним Пруссії, а сам вступив на прусську службу. Офіційна передача обох князівств під контроль Пруссії відбулася в 1850 році.

Гогенцоллерн в адміністративному плані являв собою один єдиний адміністративний округ Зігмарінген зі столицею в місті Зігмарінген. Округ формально не входив до жодної пруської провінції і був наділений багатьма провінційними функціями. Деякі адміністративні питання регіону обслуговувалися, однак, у розташованій по сусідству Рейнської провінції.

У 1925 році у Гогенцоллерні було введено прусське адміністративне поділ на райони, що замінило колишній історичний поділ регіону на управління (обер-амти), що зберігався ще з часів існування князівств.

Повоєнний розвиток Редагувати

У 1946 році на території, що входила у французьку окупаційну зону Німеччини, була створена земля Вюртемберг-Гогенцоллерн, що об'єднала колишню провінції Гогенцоллерн з частиною Вюртемберга. У 1952 році земля Вюртемберг-Гогенцоллерн увійшла до складу новоствореної землі Баден-Вюртемберг. Після адміністративної реформи 1973 року кордони колишнього Гогенцоллерну були розмиті, і ця територія сьогодні в адміністративному плані більше не є якоюсь самостійною адміністративною одиницею. Тим не менш, основна частина колишнього Гогенцоллерну розташована в сьогоднішніх районах Зігмарінген і Цоллернальб.

Географія та економіка Редагувати

Територія Гоггенцолерна простягалася вузькою смугою від східних схилів Шварцвальду і річки Неккар за Дунай і до Боденського озера. Регіон вирізнявся гористою місцевістю. Тут було багато металевих руд, гіпсу, кам'яної солі, кам'яного вугілля та торфу. Жителі займалися, головним чином, землеробством і скотарством.

Населення Редагувати

Статистичні дані Редагувати

Територія та населення землі Гогенцоллерн у 1900 році:

Адміністративний округ Площа, км² Населення, чол. Кількість управлінь
Округ Зігмарінген 1.142,27 66.780 4

Територія та населення Земель Гогенцоллернів у 1925 році:

Адміністративний округ Площа, км² Населення, чол. Кількість районів
сільських міських
Округ Зігмарінген 1.142 71.840 2 0

Релігійний склад населення в 1925 році: 94,3% - католики; 5,1% - протестанти; 0,04% - інші християнські конфесії; 0,5% - євреї; 0,1% - інші конфесії.

Площа та чисельність населення провінції станом на 17 травня 1939 року в межах на 1 січня 1941 року та кількість районів на 1 січня 1941 року:

Адміністративний округ Площа, км2 населення, чол. Кількість районів
сільських міських
Округ Зігмарінген 1.142,26 73.706 2 0

Міське та сільське населення Редагувати

Розподіл населення за різними типами населених пунктів залежно від їх величини за загальною кількістю жителів, згідно з даними перепису населення 1925 року та станом на 17 травня 1939 року:

Рік Доля населення за категоріями населених пунктів за кількістю жителів
менше 2.000 мешканців 2.000 — 100.000 жителів більше 100.000 мешканців
1925 82,6% 17,4% 0,0%
1939 76,2% 23,8% 0,0%

Найбільшими містами провінції Гогенцоллерн були (за даними 1925):

Обер-президенти Редагувати

Оскільки Гогенцоллерн був самостійною провінцією, то тут існували посади обер-президента, як і в інших провінціях. Проте президенти уряду (нім. Regierungspräsident) округа Зигмарінген мали більш широкий спектр повноважень, ніж президенти урядів інших прусських округів, і в багатьох питаннях були прирівняні до обер-президентів прусських провінцій.

Герб провінції Гогенцоллерн
Роки Президент уряду округу Партія
1850-1850 Адольф фон Шпігель-Борлінгхаузен[de]
1850-1851 Антон фон Залвюрк[de]
1851-1852 Людвіг Віктор фон Віллерс[de]
1853-1859 Рудольф фон Зюдов[de]
1859-1862 Карл Теодор Зайдель[de]
1862-1864 Герман фон Граф[de]
1864-1874 Роберт фон Блюменталь[de]
1874-1887 Герман фон Граф[de]
1887-1893 Адольф Франк фон Фюрстенверт[de]
1894-1898 Франц фон Шварц[de]
1898-1899 Карл Фрідріх фон Ерцен[de]
1899-1919 Франц фон Брюл[de]
1919-1926 Еміль Бельцер[de] Центр
1926-1931 Альфонс Шерер[de]
1931-1933 Генріх Бранд[de] Центр
1933-1940 Карл Сімонс[de]
1940-1941 Герман Дарзен[de]
1941-1942 Ганс Пісберген[de]
1942-1945 Вільгельм Дрейєр[de]

Примітки Редагувати

  1. ↑ http://www.digizeitschriften.de/dms/img/?PPN=PPN514401303_1939&DMDID=dmdlog10
  2. DieadministrativenBeziehungenderHohenzollernschenLande.aspx Die administrativen Beziehungen der Hohenzollernschen Lande zur Rheinprovinz (нім.). Rheinische Geschichte. Процитовано 18 червня 2017. 
  3. Provinz Sachsen // Gemeindeverzeichnis Deutschland 1900(нім.)
  4. ↑ Die Hohenzollernschen Lande im Überblick(нім.)
  5. Fläche und Bevölkerung der größeren Verwaltungsbezirke (S. 8) =Statistisches Jahrbuch für das Deutsche Reich 1939/40 (Digitalisat) (нім.). 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gogencollern Provinciya Gogencollern nim Provinz Hohenzollern nim Hohenzollernsche Lande pislya 1928 Hohenzollerische Lande osobliva administrativna odinicya u Prussiyi oficijno ne vhodila v zhodnu z provincij ale mala majzhe vsi provincijni funkciyi Gogencollernnim Hohenzollernsche Lande nim Hohenzollerische LandeGerb PraporGoggencolern v 1930 rociGoggencolern v 1930 rociZemlya pislya 1871 Zemlya pislya 1918 Adm centr ZigmaringenKrayina Prussiya 1850 1871 Nimechchina 1871 1947 Prusska provinciya Korolivstvo Prussiya Derzhava PrussiyaNaselennya povne 73 706 osib 1939 1 Plosha povna 1142 km 1 Data zasnuvannya 1850Data likvidaciyi 1947Provinciya u mezhah 1871 rokuProvinciya u mezhah 1871 rokuVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Provinciya GogencollernProvinciya vklyuchala zemli sho perejshli v 1850 roci pid kontrol pruskogo korolya vid kolishnih knyazivstv derzhav Gogencollern Zigmaringen i Gogencollern Gehingen sho nalezhali molodshij shvabskij katolickij liniyi dinastiyi Gogencollerniv Z 1871 roku chastina yedinoyi Nimechchini Likvidovana u 1947 roci Sogodni ci teritoriyi ye chastinoyu suchasnoyi Nimechchini i povnistyu roztashovani v zemli FRN Baden Vyurtemberg Zmist 1 Istoriya 2 Povoyennij rozvitok 3 Geografiya ta ekonomika 4 Naselennya 4 1 Statistichni dani 4 2 Miske ta silske naselennya 5 Ober prezidenti 6 Primitki 7 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Spadkove pokloninnya Fridrihu Vilgelmu IV u Goggencolerni 23 serpnya 1851 nbsp Gerb Goggencolerna yak skladovoyi Vilnoyi derzhavi PrussiyaShe 1695 roku knyaz Fridrih Vilgelm Gogencollern uklav z Brandenburzkim domom Gogencollerniv dogovir pro uspadkuvannya za yakoyu u razi pripinennya Shvabskoyi liniyi Gogencollerniv vsi zemli mali perejti do Brandenburgu U hodi nimeckoyi revolyuciyi pruski vijska dlya pridushennya zavorushen yaki vinikli v Gogencollern Gehingeni zajnyali knyazivstvo Za dogovorom 1849 roku knyaz Fridrih Vilgelm Konstantin postupivsya knyazivstvom Prussiyi i pomer u 1869 roci ne zalishivshi cholovichih nashadkiv Tyazhke ekonomichne stanovishe viklikalo revolyuciyu i v knyazivstvi Gogencollern Zigmaringen Jogo knyaz Karl Gogencollern Zigmaringen v 1848 roci zriksya prestolu na korist svogo sina Karla Antona Gogencollern Zigmaringena ale j toj ne zmig zaspokoyiti hvilyuvan Knyazivstvo bulo zajnyate prusskoyu armiyeyu i 7 grudnya 1849 knyaz postupivsya nim Prussiyi a sam vstupiv na prussku sluzhbu Oficijna peredacha oboh knyazivstv pid kontrol Prussiyi vidbulasya v 1850 roci Gogencollern v administrativnomu plani yavlyav soboyu odin yedinij administrativnij okrug Zigmaringen zi stoliceyu v misti Zigmaringen Okrug formalno ne vhodiv do zhodnoyi pruskoyi provinciyi i buv nadilenij bagatma provincijnimi funkciyami Deyaki administrativni pitannya regionu obslugovuvalisya odnak u roztashovanij po susidstvu Rejnskoyi provinciyi 2 U 1925 roci u Gogencollerni bulo vvedeno prusske administrativne podil na rajoni sho zaminilo kolishnij istorichnij podil regionu na upravlinnya ober amti sho zberigavsya she z chasiv isnuvannya knyazivstv Povoyennij rozvitok RedaguvatiU 1946 roci na teritoriyi sho vhodila u francuzku okupacijnu zonu Nimechchini bula stvorena zemlya Vyurtemberg Gogencollern sho ob yednala kolishnyu provinciyi Gogencollern z chastinoyu Vyurtemberga U 1952 roci zemlya Vyurtemberg Gogencollern uvijshla do skladu novostvorenoyi zemli Baden Vyurtemberg Pislya administrativnoyi reformi 1973 roku kordoni kolishnogo Gogencollernu buli rozmiti i cya teritoriya sogodni v administrativnomu plani bilshe ne ye yakoyus samostijnoyu administrativnoyu odiniceyu Tim ne mensh osnovna chastina kolishnogo Gogencollernu roztashovana v sogodnishnih rajonah Zigmaringen i Collernalb Geografiya ta ekonomika RedaguvatiTeritoriya Goggencolerna prostyagalasya vuzkoyu smugoyu vid shidnih shiliv Shvarcvaldu i richki Nekkar za Dunaj i do Bodenskogo ozera Region viriznyavsya goristoyu miscevistyu Tut bulo bagato metalevih rud gipsu kam yanoyi soli kam yanogo vugillya ta torfu Zhiteli zajmalisya golovnim chinom zemlerobstvom i skotarstvom Naselennya RedaguvatiStatistichni dani Redaguvati Teritoriya ta naselennya zemli Gogencollern u 1900 roci 3 Administrativnij okrug Plosha km Naselennya chol Kilkist upravlinOkrug Zigmaringen 1 142 27 66 780 4Teritoriya ta naselennya Zemel Gogencollerniv u 1925 roci 4 Administrativnij okrug Plosha km Naselennya chol Kilkist rajonivsilskih miskihOkrug Zigmaringen 1 142 71 840 2 0Religijnij sklad naselennya v 1925 roci 94 3 katoliki 5 1 protestanti 0 04 inshi hristiyanski konfesiyi 0 5 yevreyi 0 1 inshi konfesiyi 4 Plosha ta chiselnist naselennya provinciyi stanom na 17 travnya 1939 roku v mezhah na 1 sichnya 1941 roku ta kilkist rajoniv na 1 sichnya 1941 roku 5 Administrativnij okrug Plosha km2 naselennya chol Kilkist rajonivsilskih miskihOkrug Zigmaringen 1 142 26 73 706 2 0Miske ta silske naselennya Redaguvati Rozpodil naselennya za riznimi tipami naselenih punktiv zalezhno vid yih velichini za zagalnoyu kilkistyu zhiteliv zgidno z danimi perepisu naselennya 1925 roku ta stanom na 17 travnya 1939 roku Rik Dolya naselennya za kategoriyami naselenih punktiv za kilkistyu zhitelivmenshe 2 000 meshkanciv 2 000 100 000 zhiteliv bilshe 100 000 meshkanciv1925 82 6 17 4 0 0 1939 76 2 23 8 0 0 Najbilshimi mistami provinciyi Gogencollern buli za danimi 1925 4 Zigmaringen 5 282 chol Gehingen 5 109 chol Ober prezidenti RedaguvatiOskilki Gogencollern buv samostijnoyu provinciyeyu to tut isnuvali posadi ober prezidenta yak i v inshih provinciyah Prote prezidenti uryadu nim Regierungsprasident okruga Zigmaringen mali bilsh shirokij spektr povnovazhen nizh prezidenti uryadiv inshih prusskih okrugiv i v bagatoh pitannyah buli pririvnyani do ober prezidentiv prusskih provincij nbsp Gerb provinciyi GogencollernRoki Prezident uryadu okrugu Partiya1850 1850 Adolf fon Shpigel Borlinghauzen de 1850 1851 Anton fon Zalvyurk de 1851 1852 Lyudvig Viktor fon Villers de 1853 1859 Rudolf fon Zyudov de 1859 1862 Karl Teodor Zajdel de 1862 1864 German fon Graf de 1864 1874 Robert fon Blyumental de 1874 1887 German fon Graf de 1887 1893 Adolf Frank fon Fyurstenvert de 1894 1898 Franc fon Shvarc de 1898 1899 Karl Fridrih fon Ercen de 1899 1919 Franc fon Bryul de 1919 1926 Emil Belcer de Centr1926 1931 Alfons Sherer de 1931 1933 Genrih Brand de Centr1933 1940 Karl Simons de 1940 1941 German Darzen de 1941 1942 Gans Pisbergen de 1942 1945 Vilgelm Drejyer de Primitki Redaguvati a b http www digizeitschriften de dms img PPN PPN514401303 1939 amp DMDID dmdlog10 DieadministrativenBeziehungenderHohenzollernschenLande aspx Die administrativen Beziehungen der Hohenzollernschen Lande zur Rheinprovinz nim Rheinische Geschichte Procitovano 18 chervnya 2017 Provinz Sachsen Gemeindeverzeichnis Deutschland 1900 nim a b v Die Hohenzollernschen Lande im Uberblick nim Flache und Bevolkerung der grosseren Verwaltungsbezirke S 8 Statistisches Jahrbuch fur das Deutsche Reich 1939 40 Digitalisat nim Posilannya RedaguvatiDeutsche Verwaltungsgeschichte Preussische Provinz Hohenzollern nim Territoriale Veranderungen in Deutschland Hohenzollerische Lande nim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Provinciya Gogencollern amp oldid 34234093