Пригожин Ілля Романович (25 січня 1917, Москва — 28 травня 2003, Брюссель) — бельгійський хімік російського походження. Відомий своїми роботами з дослідження складних, дисипативних систем, самоорганізації та необоротності, що мали вплив на різні галузі науки поза хімією. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1977 року. Був іноземним членом академії наук України.
Пригожин Ілля Романович | |
---|---|
рос. Илья́ Рома́нович Приго́жин фр. Ilya Romanovich Prigogine | |
Народився | 12 (25) січня 1917 або 25 січня 1917 Москва, Російська імперія |
Помер | 28 травня 2003[…] (86 років) Брюссель[d] |
Країна | Бельгія Російська імперія |
Діяльність | філософ, фізик, викладач університету, хімік, письменник-документаліст |
Alma mater | Вільний університет Брюсселя |
Галузь | хімія і фізика |
Заклад | Техаський університет Вільний університет Брюсселя Чиказький університет |
Науковий керівник | Théophile de Donderd |
Відомі учні | Pierre M. V. Résiboisd |
Аспіранти, докторанти | Radu Bălescud Adi Bulsarad Manuel García Velarded Harry Friedmannd Grégoire Nicolisd Zili Zhangd Michael Vladimirovich Rosenbergd Werner Horsthemked Leon Brenigd Bernard Lavendad Francisco de Assis Boscod Dilip Kumar Kondepudid Alexandre Serge François Pomposod Alkis P. Grecosd André de Palmad Paul Mandeld Ping Chend |
Членство | Леопольдина North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd Академія наук СРСР НАН України Румунська академія Академія наук НДР Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Міжнародна академія історії науки Національна академія наук США |
Відомий завдяки: | теорія дисипативних систем |
Нагороди | |
Пригожин Ілля Романович у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Пригожин народився в Москві за кілька місяців до російської революції 1917 року у єврейській родині. Його батько, Роман (Рувим Абрамович) Пригожин, був інженером-хіміком в Імператорській Московській техничній школі; його мати Юлія Віхман була піаністкою. Його батьки емігрували спочатку в Німеччину у 1921 році, а потім у Бельгію в 1929 році, де Пригожин отримав громадянство у 1949 році. Пригожини вивчав хімію у Вільному університеті Брюсселя, в якому він згодом став професором у 1950 році. У 1959 році він також був призначений професором в Техаському університеті в місті Остін. У 1961 р. одружився з польським хіміком Мариною Прокопович. Від 1961 до 1966 року був професором у Чиказькому університеті. У 1989 році отримав аристократичний титул віконта від короля Бельгії.
Праці Редагувати
- Гленсдорф П., Пригожин И. Термодинамическая теория структуры, устойчивости и флуктуаций. — М. : Мир, 1973. — 280 с.
- Николис Г., Пригожин И. Познание сложного. — М. : Мир, 1990. — 358 с.
- Николис Г., Пригожин И. Самоорганизация в неравновесных системах: От диссипативных структур к упорядоченности через флуктуации. — М. : Мир, 1979. — 512 с.
- Пригожин И. Введение в термодинамику необратимых процессов. — М. : ИЛ, 1960. — 150 с.
- Пригожин И. Конец определенности. — Ижевск : РХД, 2001. — 216 с.
- Пригожин И. Молекулярная теория растворов. — М. : Металлургия, 1990. — 344 с.
- Пригожин И. Неравновесная статистическая механика. — М. : Мир, 1964. — 314 с.
- Пригожин И. Определено ли будущее. — Ижевск : ИКИ, 2005. — 240 с.
- Пригожин И. От существующего к возникающему: Время и сложность в физических науках. — М. : Наука, 1985. — 328 с.
- Пригожин И., Дефэй Р. Химическая термодинамика. — Новосибирск : Наука, 1966. — 510 с.
- Пригожин И., Кондепуди Д. Современная термодинамика. От тепловых двигателей до диссипативных структур. — М. : Мир, 2002. — 464 с.
- Пригожин И., Стенгерс И. Время. Хаос. Квант. — М. : Прогресс, 1994. — 266 с.
- Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. — М. : Прогресс, 1986. — 432 с.
Див. також Редагувати
- 11964 Пригожин — астероїд, названий на честь науковця.
Література Редагувати
- Пригожин Ілля Романович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 518. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Пригожин Илья Романович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- https://www.nobelprize.org/prizes/chemistry/1977/prigogine/biographical/
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- https://en.nsd.pku.edu.cn/faculty/retired/241142.htm
Посилання Редагувати
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |