www.wikidata.uk-ua.nina.az

Правова держава У Вікісловнику є сторінка правова держава Правова держа ва форма організації державної влади за якої вер

Правова держава

У Вікісловнику є сторінка правова держава.

Правова́ держа́ва — форма організації державної влади, за якої верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону. У правовій державі всі — і державні органи, і громадяни — однаковою мірою відповідальні перед законом. В ній реалізуються всі права людини; здійснюється розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову.

Тобто це така організація суспільства, де закон і правовий порядок мають пріоритет над державою та іншими інститутами політичної і соціальної влади, а не навпаки. А основні права особи та її соціальна безпека складають зміст свободи, заснованої на законах, які приймаються і піддаються зміні законним шляхом.

Правова держава – держава, де діють справедливі і шляхетні закони, усі люди рівні перед законом і судом, втілюється принцип верховенства права, забезпечуються права і свободи людини, гарантується принцип недопустимості звуження існуючих прав і свобод людини, та відповідальності влади перед людиною, а реалізація принципу розподілу влади забезпечує гармонізацію державного управління, злагоду в суспільстві та створює умови недопустимості зловживань та повороту до гіршого.

Концепція правової держави, визнана зараз ідеальною моделлю належного політичного устрою, є певним узагальненням різних традицій. У юридичній доктрині та практиці різних країн склалися власні, хоча й подібні в ключових ідеях, концепції правової держави. Йдеться насамперед про німецьку Rechtsstaat, англійську rule of law, французьку Etat de droit концепції.

Правова держава є альтернативою авторитаризму, тоталітаризму і анархії. Правова держава передбачає поступову демократизацію суспільства, встановлення правових основ будівництва державності, дотримання правопорядку і принципу законності. Людина є вищою соціальною та політичною цінністю. Держава покликана затвердити гуманістичні начала, забезпечити і захистити свободу, честь і гідність людини.

Правова держава насамперед є державою як соціальним інститутом, тобто їй притаманні в першу чергу риси держави взагалі.

Історія ідеї про правову державу Редагувати

Поняття «правова держава» було вжито ще у XIX столітті, хоча витоки обох слід шукати в давнині. Вже відомі мислителі античності (Платон, Аристотель та ін.) зверталися до пошуків принципів, форм і конструкцій узгодженої взаємодії влади і права.

  • Античними авторами було вироблено низку положень про правову державу:

Символічним вираженням уявлень про державну владу, що визнає право, тобто про справедливу державну владу, став образ богині правосуддя із зав'язкою на очах, із мечем і терезами правосуддя. Він уособлює єднання сили і права: охоронюваний богинею правопорядок рівною мірою є обов'язковим для усіх. Образ правосуддя виражає зміст і ідею не лише справедливого суду як спеціального органу, а й ідею справедливої, правової, державної влади.

Філософську основу сучасної теорії правової держави заклав німецький філософ Іммануїл Кант, у вченні якого центральне місце посідає людина як член суспільства і як особистість. Хоча словосполучення «правова держава» в його працях не вживалося (воно звучить у нього як «правовий державний устрій»), Кант наполягав на узгодженні дій держави з правом, підкоренні її правовим законам.

Уперше термін «правова держава» було вжито німецькими вченими К. Т. Велькером (1813), І. Х. Фрайхер фон Аретином (1824). Створення юридично завершеного поняття «правова держава» пов'язують з ім'ям Р. Моля, який ввів його до загального державно-правового і політичного вжитку. У 1829 р. він навів визначення правової держави як конституційної держави, що має ґрунтуватися на закріпленні в конституції прав і свобод громадян, на забезпеченні судового захисту особи.

Отже, історично правова держава — це конституційна держава. Вона виникає як реакція на абсолютну монархію, як вимога обмеження діяльності центральних державних органів відповідними загальними правовими актами, сформульованими представницькими органами.

Ознаки правової держави Редагувати

Крім звичайних ознак, характерних для будь-якої держави, соціальна правова держава, як вища форма політичного буття, яку виробило людство, має низку специфічних ознак:

Визнання держави правовою означає підкорення будь-яких форм державної діяльності праву, передовсім Конституції, головне призначення якої в демократичному суспільстві — бути основним обмежувачем державної влади заради збереження основних прав і свобод громадян, слугувати гарантом саморозвитку і самоорганізації основних інститутів демократичного суспільства. Обмежуючи державну владу правом, Конституція зберігає тим самим проголошену нею свободу, яка є основним призначенням права.

Верховенство права Редагувати

В теоретичному відношенні принцип верховенства права можна розглядати у двох аспектах:

  • По-перше, в широкому розумінні як принцип правової організації державної влади у суспільстві в цілому, тобто «верховенства права над державою», коли він практично ототожнюється із засадами правової державності. Подібним чином цей принцип розглядається у правових системах, які користуються англомовною конструкцією верховенства чи пануванням права (rule of law) подібно до континентальної моделі правової держави. Наприклад, проблема «американського досвіду» підтримання верховенства права включає вирішення широкого кола питань: конституціоналізму, федералізму, поділу влади, громадянських прав, судового захисту, судової системи, кримінального судочинства, адміністративного права тощо.
  • По-друге, у вузькому контексті співвідношення права і закону в регулюванні суспільних відносин у сенсі «верховенства права над законом». Саме на такий підхід орієнтує ст. 8 Конституції України, яка закріплює визнання і дію принципу верховенства права, роз'яснюючи відповідно до цього його зміст як:
  • Наразі верховенство права передбачає необхідність виходу за межі принципу законності, інакше питання про «верховенство права» позбавляється будь-якого самостійного сенсу. Безперечно, у правовій державі суспільні відносини функціонують в умовах презумпції законності, що, проте, у складних правових ситуаціях не виключає необхідності розширення її тлумачення до верховенства права шляхом урахування ще й інших, «надпозитивних» правових чинників. Тому принцип верховенства права не підміняє та не скасовує принцип законності, а тільки поглиблює його від вимог суто формального додержання норм у напрямку пошуку власне правового («органічного», «ідеального») змісту права. Адже навіть з моменту свого виникнення принцип верховенства права тлумачився у широкому контексті як божественний чи природний закон, призначення якого вбачалося в обмеженні світської влади.

Отже, безпосередньою підставою для адекватного розуміння змісту принципу верховенства права є усвідомлення відмінностей між усталеним для вітчизняного правознавства принципом законності і власне принципом верховенства права.

Поняття правопорядку Редагувати

Правопорядок — це фактичний стан правовідносин у певному суспільстві, який полягає в досягнутому рівні впорядкованості суспільного життя різноманітними юридичними засобами, що ґрунтуються на правовому законі. Ознаки правопорядку:

Правопорядок виступає однією з ознак і умов існування правової держави. Натомість реальний правопорядок може досягти належного рівня лише в правовій державі, де він перестає бути простим законопорядком (останній можливий, зокрема, і в антидемократичній державі), а стає порядком, заснованим на праві. Це взаємозумовлені явища. Тільки у правовій державі з'являються всі передумови до появи правопорядку. Йдеться про панування права в усіх сферах життя, яке передбачає наявність правового законодавства, пріоритет прав людини та реальне функціонування всієї правової системи на правових засадах, а також демократичний характер держави, розвиненість громадянського суспільства, незалежний і ефективний суд, високий рівень правової культури населення, що в сукупності робить можливим верховенство права і правопорядок як стан упорядкованості суспільного життя на основі права.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Тертишник В. Правова держава: гострі кути на шляху від концептуальної моделі до реальності / В. М.Тертишник // Вісник національної академії наук України. – 2007. – №3. – С. 25-29. 

Джерела Редагувати

  • Держава правова //Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І.О.Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. – Х. : Право, 2015
  • Правова держава //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 36. — ISBN 966-7492-05-2.
  • Теорія держави і права — Скакун О. Ф.
  • Философия права в начале 21-го столетия через призму конституционализма и конституционной экономики
  • Гринюк Р.Ф. Ідея правової держави: теоретико-правова модель і практична реалізація. – К.: Ін Юре, 2004. – 388 c.
  • Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. – К.: Парламент. вид-во, 1999. – 247 с.
  • Тертишник В. Концептуальні проблеми розподілу влади: до становлення сучасної моделі правової держави в контексті політичної реформи в Україні / В. Тертишник // Юридична Україна. – 2003. – №3. – С. 13-16.
  • Козюбра М.І. Верховенство права – основоположний принцип правової і політичної систем України // Прав. система України: історія, стан та перспективи. У 5 т. –Х:Право, 2008. – с. 23-36
  • Т. 1. Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України / За заг. ред. М.В. Цвіка,О.В. Петришина. – С. 148-173.
  • Петришин О.В. Конституційний принцип верховенства права // Теоретичні та практичні проблеми реалізації Конституції України: Тез.доп. та наук. повідомл. учасн. всеукр. наук.-практ. конф. (29-30 черв. 2006 р., м. Харків). – Х. Нац. юрид. акад. України, 2006. – C. 53-61.
  • Рабінович П. Верховенство права (за матеріалами практики Страсбурзького Суду та Конституційного Суду України) /Вісн. Акад. прав. наук України. – 2006. – № 2 (45). – С. 3–16.
  • Скрипнюк О.В. Соціальна, правова держава в Україні:проблеми теорії і практики. До 10-річчя незалежності України. – К.:Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. – 600 c.
  • Таманага Б. Верховенство права: історія, політика, теорія: Пер. з англ. – К.: Вид. дім “Києво-Могилян. акад.”, 2007. –208 с.
  • Тертишник В. Правова держава: гострі кути на шляху від концептуальної моделі до реальності / В. М.Тертишник // Вісник національної академії наук України. – 2007. – №3. – С. 25-29.
  • Шевчук С. Основи конституційної юриспруденції. – К.:Укр. центр правн. студій, 2001. – 302 с.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (Грудень 2010)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikislovniku ye storinka pravova derzhava Pravova derzha va forma organizaciyi derzhavnoyi vladi za yakoyi verhovenstvo v usih sferah zhittya nalezhit pravovomu zakonu U pravovij derzhavi vsi i derzhavni organi i gromadyani odnakovoyu miroyu vidpovidalni pered zakonom V nij realizuyutsya vsi prava lyudini zdijsnyuyetsya rozpodil vladi na zakonodavchu vikonavchu sudovu Tobto ce taka organizaciya suspilstva de zakon i pravovij poryadok mayut prioritet nad derzhavoyu ta inshimi institutami politichnoyi i socialnoyi vladi a ne navpaki A osnovni prava osobi ta yiyi socialna bezpeka skladayut zmist svobodi zasnovanoyi na zakonah yaki prijmayutsya i piddayutsya zmini zakonnim shlyahom Pravova derzhava derzhava de diyut spravedlivi i shlyahetni zakoni usi lyudi rivni pered zakonom i sudom vtilyuyetsya princip verhovenstva prava zabezpechuyutsya prava i svobodi lyudini garantuyetsya princip nedopustimosti zvuzhennya isnuyuchih prav i svobod lyudini ta vidpovidalnosti vladi pered lyudinoyu a realizaciya principu rozpodilu vladi zabezpechuye garmonizaciyu derzhavnogo upravlinnya zlagodu v suspilstvi ta stvoryuye umovi nedopustimosti zlovzhivan ta povorotu do girshogo 1 Koncepciya pravovoyi derzhavi viznana zaraz idealnoyu modellyu nalezhnogo politichnogo ustroyu ye pevnim uzagalnennyam riznih tradicij U yuridichnij doktrini ta praktici riznih krayin sklalisya vlasni hocha j podibni v klyuchovih ideyah koncepciyi pravovoyi derzhavi Jdetsya nasampered pro nimecku Rechtsstaat anglijsku rule of law francuzku Etat de droit koncepciyi Pravova derzhava ye alternativoyu avtoritarizmu totalitarizmu i anarhiyi Pravova derzhava peredbachaye postupovu demokratizaciyu suspilstva vstanovlennya pravovih osnov budivnictva derzhavnosti dotrimannya pravoporyadku i principu zakonnosti Lyudina ye vishoyu socialnoyu ta politichnoyu cinnistyu Derzhava poklikana zatverditi gumanistichni nachala zabezpechiti i zahistiti svobodu chest i gidnist lyudini Pravova derzhava nasampered ye derzhavoyu yak socialnim institutom tobto yij pritamanni v pershu chergu risi derzhavi vzagali Zmist 1 Istoriya ideyi pro pravovu derzhavu 2 Oznaki pravovoyi derzhavi 3 Verhovenstvo prava 4 Ponyattya pravoporyadku 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 7 1 Literatura 8 PosilannyaIstoriya ideyi pro pravovu derzhavu RedaguvatiPonyattya pravova derzhava bulo vzhito she u XIX stolitti hocha vitoki oboh slid shukati v davnini Vzhe vidomi misliteli antichnosti Platon Aristotel ta in zvertalisya do poshukiv principiv form i konstrukcij uzgodzhenoyi vzayemodiyi vladi i prava Antichnimi avtorami bulo virobleno nizku polozhen pro pravovu derzhavu pro vladu zakonu yak poyednannya sili i prava Aristotel Solon pro vidriznennya pravilnih i nepravilnih form pravlinnya Sokrat Platon pro vidriznennya prirodnogo i pozitivnogo prava ta yih spivvidnoshennya Aristotel Demokrit pro rivnist lyudej za prirodnim pravom rimski yuristi stoyiki pro pravo yak mirilo spravedlivosti sho regulyuye normi spilkuvannya sofisti Ciceron ta in pro derzhavu yak pravove ob yednannya lyudej Ciceron pro sferi privatnogo i publichnogo prava pro yuridichnu osobu sub yekt prava rimski yuristi Simvolichnim virazhennyam uyavlen pro derzhavnu vladu sho viznaye pravo tobto pro spravedlivu derzhavnu vladu stav obraz bogini pravosuddya iz zav yazkoyu na ochah iz mechem i terezami pravosuddya Vin uosoblyuye yednannya sili i prava ohoronyuvanij bogineyu pravoporyadok rivnoyu miroyu ye obov yazkovim dlya usih Obraz pravosuddya virazhaye zmist i ideyu ne lishe spravedlivogo sudu yak specialnogo organu a j ideyu spravedlivoyi pravovoyi derzhavnoyi vladi Filosofsku osnovu suchasnoyi teoriyi pravovoyi derzhavi zaklav nimeckij filosof Immanuyil Kant u vchenni yakogo centralne misce posidaye lyudina yak chlen suspilstva i yak osobistist Hocha slovospoluchennya pravova derzhava v jogo pracyah ne vzhivalosya vono zvuchit u nogo yak pravovij derzhavnij ustrij Kant napolyagav na uzgodzhenni dij derzhavi z pravom pidkorenni yiyi pravovim zakonam Upershe termin pravova derzhava bulo vzhito nimeckimi vchenimi K T Velkerom 1813 I H Frajher fon Aretinom 1824 Stvorennya yuridichno zavershenogo ponyattya pravova derzhava pov yazuyut z im yam R Molya yakij vviv jogo do zagalnogo derzhavno pravovogo i politichnogo vzhitku U 1829 r vin naviv viznachennya pravovoyi derzhavi yak konstitucijnoyi derzhavi sho maye gruntuvatisya na zakriplenni v konstituciyi prav i svobod gromadyan na zabezpechenni sudovogo zahistu osobi Otzhe istorichno pravova derzhava ce konstitucijna derzhava Vona vinikaye yak reakciya na absolyutnu monarhiyu yak vimoga obmezhennya diyalnosti centralnih derzhavnih organiv vidpovidnimi zagalnimi pravovimi aktami sformulovanimi predstavnickimi organami Oznaki pravovoyi derzhavi RedaguvatiKrim zvichajnih oznak harakternih dlya bud yakoyi derzhavi socialna pravova derzhava yak visha forma politichnogo buttya yaku virobilo lyudstvo maye nizku specifichnih oznak 1 Pov yazanist derzhavnoyi vladi pravom i jogo panuvannya u vsih sferah suspilnogo zhittya svoboda mozhe buti dosyagnuta lishe u tomu razi yaksho derzhavna vlada obmezhuyetsya pereboryuyetsya pravom stavitsya pid kontrol prava funkcionuye u poyednanni ta u vzayemodiyi z gromadyanskim suspilstvom u ramkah prava u Konstituciyi Ukrayini st 8 zapisano V Ukrayini viznayetsya i diye princip verhovenstva prava 2 Vidpovidnist zakonu pravu pravovij zakon i jogo verhovenstvo tobto pravo yak mira svobodi i spravedlivosti nabuvaye vidpracovanij v zakoni zmist konstitucijnij zakon maye pryamu diyu 3 Pov yazanist zakonom rivnoyu miroyu yak gromadyan ta yih ob yednan komercijnih i nekomercijnih tak i derzhavnih organiv posadovih osib Stosovno gromadyan ta yih ob yednan diye zagalno dozvilnij princip dozvoleno vse krim pryamo zaboronenogo zakonom 4 Zakonodavche zakriplennya i realne zabezpechennya osnovnih prav lyudini nayavnist nalagodzhenogo pravovogo mehanizmu yih ohoroni i zahistu vklyuchayuchi riven pryamogo konstitucijnogo zahistu 5 Pobudova vidnosin osobi ta derzhavi na osnovi vzayemnoyi vidpovidalnosti yak osoba ye vidpovidalnoyu pered derzhavoyu tak i derzhava vidpovidaye pered osoboyu za nevikonannya obov yazkiv 6 Podil derzhavnoyi vladi mizh zakonodavchoyu vikonavchoyu i sudovoyu gilkami vladi yih nezalezhnist i yednist nedopustimist pidmini funkcij odin odnogo dijovist mehanizmu strimuvan i protivag 7 Zakonnij legalnij shlyah prijnyattya zakoniv ta yih zmin shlyah viyavlennya voli narodu bezposeredno referendum abo oposeredkovano cherez predstavnickij organ Usya povnota zakonodavchoyi vladi v predstavnickomu organi zdijsnyuyetsya predstavnikami narodu obranimi z jogo oseredku 8 Nayavnist efektivnih form kontrolyu i naglyadu za zdijsnennyam zakoniv ta inshih normativno pravovih aktiv nalagodzhena robota prokuraturi policiyi sluzhbi bezpeki podatkovoyi administraciyi ta inshih pravoohoronnih i kontrolno naglyadovih organiv 9 Mozhlivist osobi domagatisya konkretnogo minimumu socialnih blag zavdyaki garantuvannyu derzhavoyu yiyi socialnoyi bezpeki minimalnij dostatnij riven zhittya kozhnomu gromadyaninu ta jogo pidvishennya 10 Mozhlivist gromadyan domagatisya zabezpechennya derzhavoyu yih socialnogo zahistu pidnyattya rivnya socialno ekonomichnih prav gromadyan do rivnya osnovnih prav formuvannya socialnogo seredovisha yake stvoryuye umovi dlya spriyatlivogo individualnogo rozvitku osobi rivnosti startovih mozhlivostej a ne materialnoyi rivnosti za dopomogoyu derzhavnoyi sistemi prosvitnictva ta osviti podatkovoyi politiki regulyuvannya rinku praci ta kontrolyu za umovami praci ta in 11 Zdijsnennya derzhavoyu socialnoyi dopomogi gromadyanam ne spromozhnim ne zi svoyeyi vini vidpovidati za svij dobrobut jdetsya pro zabezpechennya garantovanogo zhittyevogo rivnya socialno vrazlivih verstv naselennya starih nepracezdatnih hvorih bezrobitnih z ne zalezhnih vid nih prichin Ce pravo garantuyetsya zagalnoobov yazkovim derzhavnim socialnim strahuvannyam 12 Zabezpechennya derzhavoyu socialnoyi funkciyi vlasnosti vlasnist ne povinna vikoristovuvatisya na shkodu lyudini i suspilstvu zavdavati shkodi pravam svobodam i gidnosti gromadyan interesam suspilstva pogirshuvati ekologichnu situaciyu i prirodni yakosti zemli st st 13 41 Konstituciyi Ukrayini 13 Provedennya derzhavoyu politiki socialnoyi postupki rozv yazannya vsih pitan na shlyahah zgodi i porozuminnya riznomanitnih socialnih grup glibokoyi povagi do osobi nezalezhno vid yiyi socialnogo stanu zahistu vid usyakogo posyagannya na yiyi zhittya zdorov ya i osobistu gidnist Viznannya derzhavi pravovoyu oznachaye pidkorennya bud yakih form derzhavnoyi diyalnosti pravu peredovsim Konstituciyi golovne priznachennya yakoyi v demokratichnomu suspilstvi buti osnovnim obmezhuvachem derzhavnoyi vladi zaradi zberezhennya osnovnih prav i svobod gromadyan sluguvati garantom samorozvitku i samoorganizaciyi osnovnih institutiv demokratichnogo suspilstva Obmezhuyuchi derzhavnu vladu pravom Konstituciya zberigaye tim samim progoloshenu neyu svobodu yaka ye osnovnim priznachennyam prava Verhovenstvo prava RedaguvatiDokladnishe Verhovenstvo pravaV teoretichnomu vidnoshenni princip verhovenstva prava mozhna rozglyadati u dvoh aspektah Po pershe v shirokomu rozuminni yak princip pravovoyi organizaciyi derzhavnoyi vladi u suspilstvi v cilomu tobto verhovenstva prava nad derzhavoyu koli vin praktichno ototozhnyuyetsya iz zasadami pravovoyi derzhavnosti Podibnim chinom cej princip rozglyadayetsya u pravovih sistemah yaki koristuyutsya anglomovnoyu konstrukciyeyu verhovenstva chi panuvannyam prava rule of law podibno do kontinentalnoyi modeli pravovoyi derzhavi Napriklad problema amerikanskogo dosvidu pidtrimannya verhovenstva prava vklyuchaye virishennya shirokogo kola pitan konstitucionalizmu federalizmu podilu vladi gromadyanskih prav sudovogo zahistu sudovoyi sistemi kriminalnogo sudochinstva administrativnogo prava tosho Po druge u vuzkomu konteksti spivvidnoshennya prava i zakonu v regulyuvanni suspilnih vidnosin u sensi verhovenstva prava nad zakonom Same na takij pidhid oriyentuye st 8 Konstituciyi Ukrayini yaka zakriplyuye viznannya i diyu principu verhovenstva prava roz yasnyuyuchi vidpovidno do cogo jogo zmist yak 1 najvishu yuridichnu silu Konstituciyi Ukrayini yaka peredbachaye sho zakoni ta inshi normativno pravovi akti prijmayutsya na osnovi Konstituciyi Ukrayini i povinni vidpovidati yij 2 pryamu diyu norm Konstituciyi Ukrayini yaka peredbachaye garantuvannya zvernennya do sudu dlya zahistu konstitucijnih prav i svobod lyudini i gromadyanina bezposeredno na pidstavi Konstituciyi Ukrayini Narazi verhovenstvo prava peredbachaye neobhidnist vihodu za mezhi principu zakonnosti inakshe pitannya pro verhovenstvo prava pozbavlyayetsya bud yakogo samostijnogo sensu Bezperechno u pravovij derzhavi suspilni vidnosini funkcionuyut v umovah prezumpciyi zakonnosti sho prote u skladnih pravovih situaciyah ne viklyuchaye neobhidnosti rozshirennya yiyi tlumachennya do verhovenstva prava shlyahom urahuvannya she j inshih nadpozitivnih pravovih chinnikiv Tomu princip verhovenstva prava ne pidminyaye ta ne skasovuye princip zakonnosti a tilki pogliblyuye jogo vid vimog suto formalnogo doderzhannya norm u napryamku poshuku vlasne pravovogo organichnogo idealnogo zmistu prava Adzhe navit z momentu svogo viniknennya princip verhovenstva prava tlumachivsya u shirokomu konteksti yak bozhestvennij chi prirodnij zakon priznachennya yakogo vbachalosya v obmezhenni svitskoyi vladi Otzhe bezposerednoyu pidstavoyu dlya adekvatnogo rozuminnya zmistu principu verhovenstva prava ye usvidomlennya vidminnostej mizh ustalenim dlya vitchiznyanogo pravoznavstva principom zakonnosti i vlasne principom verhovenstva prava Ponyattya pravoporyadku RedaguvatiPravoporyadok ce faktichnij stan pravovidnosin u pevnomu suspilstvi yakij polyagaye v dosyagnutomu rivni vporyadkovanosti suspilnogo zhittya riznomanitnimi yuridichnimi zasobami sho gruntuyutsya na pravovomu zakoni Oznaki pravoporyadku pravoporyadok vistupaye metoyu i faktichnim rezultatom isnuvannya prava sho u svoyu chergu ye dlya nogo osnovoyu neobhidnoyu peredumovoyu pravoporyadok isnuye lishe za nayavnosti pravozakonnosti pravoporyadok peredbachaye visokouzgodzhenu diyu mehanizmu pravovogo regulyuvannya pravoporyadok nerozrivno pov yazanij z pravovoyu derzhavoyu vazhlivim suputnikom pravoporyadku ye takozh socialnij harakter derzhavi pravoporyadok ye stanom suspilnogo zhittya yakij harakterizuye vzayemne roztashuvannya zv yazki vzayemodiyu okremih elementiv socialnih sistem u pershu chergu pravovoyi Pravoporyadok vistupaye odniyeyu z oznak i umov isnuvannya pravovoyi derzhavi Natomist realnij pravoporyadok mozhe dosyagti nalezhnogo rivnya lishe v pravovij derzhavi de vin perestaye buti prostim zakonoporyadkom ostannij mozhlivij zokrema i v antidemokratichnij derzhavi a staye poryadkom zasnovanim na pravi Ce vzayemozumovleni yavisha Tilki u pravovij derzhavi z yavlyayutsya vsi peredumovi do poyavi pravoporyadku Jdetsya pro panuvannya prava v usih sferah zhittya yake peredbachaye nayavnist pravovogo zakonodavstva prioritet prav lyudini ta realne funkcionuvannya vsiyeyi pravovoyi sistemi na pravovih zasadah a takozh demokratichnij harakter derzhavi rozvinenist gromadyanskogo suspilstva nezalezhnij i efektivnij sud visokij riven pravovoyi kulturi naselennya sho v sukupnosti robit mozhlivim verhovenstvo prava i pravoporyadok yak stan uporyadkovanosti suspilnogo zhittya na osnovi prava Div takozh RedaguvatiVerhovenstvo prava Derzhava Pravo Nimecka koncepciya pravovoyi derzhavi Francuzka koncepciya pravovoyi derzhavi Konstitucijne sudochinstvoPrimitki Redaguvati Tertishnik V Pravova derzhava gostri kuti na shlyahu vid konceptualnoyi modeli do realnosti V M Tertishnik Visnik nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2007 3 S 25 29 Dzherela RedaguvatiDerzhava pravova Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Pravova derzhava Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 36 ISBN 966 7492 05 2 Teoriya derzhavi i prava Skakun O F Zagalna teoriya derzhavi i prava Cvik M V Petrishin O V Avrvmenko L V Harkiv 2009 rik Filosofiya prava v nachale 21 go stoletiya cherez prizmu konstitucionalizma i konstitucionnoj ekonomiki Grinyuk R F Ideya pravovoyi derzhavi teoretiko pravova model i praktichna realizaciya K In Yure 2004 388 c Zayec A P Pravova derzhava v konteksti novitnogo ukrayinskogo dosvidu K Parlament vid vo 1999 247 s Tertishnik V Konceptualni problemi rozpodilu vladi do stanovlennya suchasnoyi modeli pravovoyi derzhavi v konteksti politichnoyi reformi v Ukrayini V Tertishnik Yuridichna Ukrayina 2003 3 S 13 16 Kozyubra M I Verhovenstvo prava osnovopolozhnij princip pravovoyi i politichnoyi sistem Ukrayini Prav sistema Ukrayini istoriya stan ta perspektivi U 5 t H Pravo 2008 s 23 36 T 1 Metodologichni ta istoriko teoretichni problemi formuvannya i rozvitku pravovoyi sistemi Ukrayini Za zag red M V Cvika O V Petrishina S 148 173 Petrishin O V Konstitucijnij princip verhovenstva prava Teoretichni ta praktichni problemi realizaciyi Konstituciyi Ukrayini Tez dop ta nauk povidoml uchasn vseukr nauk prakt konf 29 30 cherv 2006 r m Harkiv H Nac yurid akad Ukrayini 2006 C 53 61 Rabinovich P Verhovenstvo prava za materialami praktiki Strasburzkogo Sudu ta Konstitucijnogo Sudu Ukrayini Visn Akad prav nauk Ukrayini 2006 2 45 S 3 16 Skripnyuk O V Socialna pravova derzhava v Ukrayini problemi teoriyi i praktiki Do 10 richchya nezalezhnosti Ukrayini K In t derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini 2000 600 c Tamanaga B Verhovenstvo prava istoriya politika teoriya Per z angl K Vid dim Kiyevo Mogilyan akad 2007 208 s Tertishnik V Pravova derzhava gostri kuti na shlyahu vid konceptualnoyi modeli do realnosti V M Tertishnik Visnik nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2007 3 S 25 29 Shevchuk S Osnovi konstitucijnoyi yurisprudenciyi K Ukr centr pravn studij 2001 302 s Literatura Redaguvati Pravova derzhava Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 467 ISBN 978 966 937 233 8 Posilannya RedaguvatiPravova derzhava Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Pravova derzhava Yevropejskij slovnik filosofij Leksikon neperekladnostej nauk ker proyektu Barbara Kassen i Konstyantin Sigov Kiyiv Duh i litera 2009 T 1 S 322 326 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Gruden 2010 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pravova derzhava amp oldid 40422860