www.wikidata.uk-ua.nina.az

Почесні громадяни Чернівців Ратуша символ містаЗміст 1 Принцип представлення інформації 2 Список Почесних громадян міста

Почесні громадяни Чернівців

Ратуша — символ міста

Принцип представлення інформації Редагувати

Інформація про почесних громадян Чернівців представлена у вигляді двох списків.

Перший — це перелік прізвищ почесних громадян в алфавітному порядку (по першій букві прізвища), дата присвоєння почесного звання (в дужках), а також деякі дані про особу.

Другий — це такі ж дані про почесного громадянина, але уже в зв'язці з роком присудження звання.

Списки не повні. У деяких випадках дані відсутні по тій причині, що почесні звання в цьому році не присуджувались. В інших — вони, поки що, не виявлені.

Список Почесних громадян міста Чернівці (за алфавітом) Редагувати

  • Йоган Адлер (8-08-1822)
  • Адушкін Іван Прокопович (23-03-1969) — майор запасу, Герой Радянського Союзу, колишній командир танкової роти;
  • Вільгельм фон Альт (16-03-1830) — аптекар;
  • Франц Альтманн (01-10-1830);
  • Рудолф фон Амадей (18-08-1864) — цісарсько-королівський крайовий президент, граф;
  • Іліас Ангело (11-101822);
  • Гайнріх Атлас (09-06-1885) — доктор медицини, обер-бургомістр;
  • Мориц рицар фон Ауфенберг (22-10-1880) — цісарсько-королівський президент крайового суду;
  • Бажерін Павло (23-09-2008) — голова міської організації ветеранів війни та праці;
  • Бернгард Балтінестер (19-06-1900) — капітан 63-го піхотного полку у відставці, депутат общинної ради (1870—1882, 1884—1900);
  • Едуард Барко (11-10-1851) — цісарсько-королівський майор і комендант;
  • Макс фон Баумґартен (−02-1878) — цісарсько-королівський маршал-лейтенант;
  • Бердюгін Володимир Іванович (20-09-1988) — налагоджувальник електрозварювального устаткування машинобудівного заводу імені Ф.Дзержинського, заслужений раціоналізатор УРСР;
  • Фрідріх Бойст граф (06-05-1868) — цісарсько-королівський міністр-президент;
  • Емеріх Благоєвич фон Фрайгер (30-07-1848) — цісарсько-королівський фельдмаршал-лейтенант;
  • Іво Бобул (23-09-2008) — співак, народний артист України;
  • Бойко Іван Никифорович (23-03-1969) — полковник у відставці, двічі Герой Радянського Союзу, колишній командир танкової роти 64 гвардійської Чернівецької танкової бригади;
  • Матіас Боссані (11-10-1822);
  • Боярко Олексій Павлович (23-03-1969) — колишній секретар підпільного обкому комуністичної партії (посмертно);
  • Чарльз Блісс — інженер-хімік, винахідник мови символів, яка носить його ім'я, Blissymbolics;
  • Бург Йосиф Кунович (23-09-1997) — письменник, видатний громадський діяч;
  • Август Вайзер (1902) — ремісник, член общинної ради;
  • Василько Микола (03-03-1909) — політик, депутат Австрійського парламенту та Буковинського сейму;
  • Юліус фон Вацль (-06-1903) — депутат общинної ради;
  • Гайнріх фон Віттек (18-03-1900) — цісарсько-королівський міністр залізниць;
  • Карл Вольф (1911) — директор вищої королівської гімназії;
  • Гакман Євген (23-10-1860) — єпископ;
  • Гакман Іларіон (21-02-1852) — цісарсько-королівський професор теології;
  • Гандль Алоїз доктор (18-02-1908) — надвірний радник, професор Чернівецького університету;
  • Генніґер Адальберт фрайгер фон Зеберг (01-03-1853) — цісарсько-королівський голова крайового уряду і камергер;
  • Гетьман Андрій Лаврентійович (23-03-1969) — генерал армії, Герой Радянського Союзу, колишній командир 11-го танкового корпусу;
  • Гешко Домка Миколаївна (30-09-1087) — учасник революційного руху на Буковині, член компартії Буковини з лютого 1937 року, перший депутат Верховної Ради УРСР;
  • Карл Ґіскра (02-06-1869) — цісарсько-королівський міністр внутрішніх справ;
  • Гнатюк Дмитро Михайлович (03-10-2000) — видатний український співак, народний артист України і СРСР, лауреат Державної премії імені Т.Шевченка;
  • Гормузакі Євдоксій (02-05-1861) — депутат Буковинського сейму;
  • Губріх Юліус (28-08-1864) — цісарсько-королівський голова повіту;
  • Ґреґор Йосиф (13-06-1905) — будівельний радник;
  • Ґьобель Якоб д-р (25-06-1842) — цісарсько-королівський полковий лікар;
  • Дворський Павло Ананійович (23-09-1997) — відомий співак, народний артист України, автор-виконавець обласної філармонії;
  • Дітріх Венцель (28-02-1847);
  • Добрянський Анатолій Миколайович (14-11-1995) — громадсько-культурний діяч, кандидат філологічних наук, доцент Чернівецького університету імені Ю.Федьковича;
  • Доготар Олександр Миколайович (20-09-1988) — директор Чернівецької середньої школи № 6, депутат міської Ради народних депутатів;
  • Дутковський Лев Тарасович (25-09-2014) — засновник та керівник ВІА « Смерічка», композитор, народний артист України, один з основоположників Української естрадної музики.
  • Євдокименко-Ротару Софія Михайлівна (22-09-1998) — співачка, народна артистка України, Молдови, СРСР;
  • Євдокимова Ванда Іванівна (30-09-1987), робітниця рукавично-трикотажного об'єднання, депутат Верховної Ради СРСР двох скликань;
  • Єгоров Анатолій Іванович (02-10-1996) — заслужений тренер України;
  • Жуковський Аркадій Іларіонович (10-07-1997) — видатний вчений, професор Сорбонського і Українського вільного університетів, член Національної Академії Наук України, голова Наукового товариства імені Шевченка, відомий громадський діяч сучасності;
  • Журавльов Олексій Георгієвич (20-03-1984) — колишній начальник політвідділу гвардійської Червонопрапорної танкової армії, учасник боїв за визволення міста Чернівців та області;
  • Якоб Задік (30-06-1937) — генерал;
  • Флоріан Зенеску (30-06-1937) — генерал, командир 8-ї дивізії;
  • Зубов Степан Хомич (30-03-1984) — колишній начальник відділу штабу 11-го гвардійського танкового Прикарпатсько-Берлінського Червонопрапорного ордена Суворова корпусу, секретар Ради ветеранів України;
  • Іванов Борис Петрович (20-03-1984) — колишній командир танкового батальйону, перший заступник начальника цивільної оборони СРСР;
  • Георг Іссеческул (19-04-1843) — радник намісництва, останній дійсний староста Буковинського округу;
  • Іщук Михайло Петрович (20-03-1984) — колишній начальник штабу 45-ї гвардійської танкової Гусятинської ордена прапора Червонопрапорної та орденів Суворова та Богдана Хмельницького бригади, полковник у відставці;
  • Каденюк Леонід Костянтинович (02-10-2001) — перший космонавт України;
  • Маркус Кальпельмахер (23-04-1903) — член общинної ради (1882—1903);
  • Каспрук Павло Михайлович (17-03-1992) — колишній голова Чернівецької міської ради народних депутатів та виконкому з 1985 по1991 р.р.(посмертно);
  • Кац Бернард Шулімович (30-09-1987) — учасник підпільного революційного руху на Буковині, секретар підпільного Буковинського крайового комітету компартії Румунії;
  • Станіслав Квятковський (не пізніше 1921 року) — прімаріус, домовласник, президент Польської національної ради, в 1919 р. консул Польської республіки в Румунії;
  • Гайнріх Кіслер (13-06-1905) — депутат общинної ради;
  • Гайнріх Клаузер (08-01-1905) — директор цісарсько-королівської вищої гімназії;
  • Фрідріх Кляйнвехтер д-р (18-02-1908) — цісарсько-королівський професор університету;
  • Ковальчук Василь Михайлович (23-03-1969) — заслужений раціоналізатор УРСР, ударник комуністичної праці заводу «Легмаш», учасник революційного підпілля на Буковині;
  • Венцель Корн (не пізніше 1895) — директор православної вищої реальної школи, депутат общинної ради (1870—1895);
  • Косинський Іордакій (10-12-1824) — домовласник;
  • Костишин Степан Степанович (23-09-1997) — професор, ректор Чернівецького університету імені Юрія Федьковича;
  • Кохановський фрайгер фон Ставчанський Антон (почесний бургомістр 4-04-1905) — бургомістр;
  • Кошовий Антон Іванович (23-03-1969) — колишній голова виконкому міської ради 1944—1945 р.р.;
  • Кубляк Костянтин Якович (26-09-1995) — директор виробничо-комерційної фірми «Чернівецький меблевий комбінат», депутат міської ради;
  • Кунц Антон (31-12-1862) — римо-католицький священик, посвячений в сан прелата;
  • Кушніренко Андрій Миколайович (30-09-2003) — народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, член-кореспондент Академії мистецтв України, член Спілки композиторів України, лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича, художній керівник і головний диригент заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю, завідувач кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;
  • Йозиф Лєпши (28-08-1864) — асесор магістрату;
  • Лопушанська Олександра Іванівна (30-09-1987) — завідувач кафедри Чернівецького державного університету, доктор хімічних наук, заслужений працівник вищої школи, член компартії Румунії у 1934—1937 р.р.;
  • Адольф фон Марін (19-11-1842) — цісарсько-королівський крайовий інженер;
  • Матіос Марія Василівна (23-09-2008) — письменниця, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка;
  • Меламуд Хаїм Гершкович (30-09-1987) — письменник, член Спілки письменників СРСР, член редакційної колегії журналу «Советише Геймланд»;
  • Мірбах Франц Рейнфельд фон (18-09-1870) — цісарсько-королівський крайовий президент;
  • Флоріан Мітульський (не пізніше 1884) — вірмено-католицький священик, посвячений в сан прелат;
  • Міхневич Петро Герасимович (30-09-1087) — народний артист УРСР, артист Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської;
  • Мороз Василь Гаврилович (22-09-2009) — Заслуженний будівельник України, генеральний директор ТОВ «Чернівці житлобуд»;
  • Антон Мондштайн (01-04-1823);
  • Франц Ксавер Мюллер (14-04-1841) — цісарсько-королівський кримінальний радник;
  • Нікітін Павло Федорович (23-03-1969) — гвардії лейтенант, командир танкового взводу (посмертно);
  • Антон Норст (11-04-1912) — журналіст, член общинної ради з тридцятирічним стажем;
  • Александр Петріно (01-03-1864) — барон, великий землевласник;
  • Піно-Фріденталь Фелікс фрайгер екселенц (14-09-1875) — цісарсько-королівський крайовий президент;
  • Пішак Василь Павлович (03-10-2000) — завідувач кафедри медичної біології та генетики, ректор Буковинської державної медичної академії, доктор медичних наук, професор, академік АН ВШ України, академік УАННП, заслужений працівник народної освіти України;
  • Попович Євсевій д-р (18-02-1918) — цісарсько-королівський професор університету;
  • Приходцев Василь Іванович — Герой Радянського Союзу, учасник Великої Вітчизняної війни, голова міської ради ветеранів війни та праці, депутат міської ради народних депутатів;
  • Рига Іван Васильович (30-09-1987) — заслужений будівельник УРСР, депутат міської ради депутатів трудящих 5-ти скликань;
  • Роткірх-Пантен Карл фон (16-06-1860) — цісарсько-королівський крайовий президент;
  • Ротт Йозеф д-р (20-12-1894) — адвокат, депутат Австрійського парламенту та Буковинського сейму;
  • Йозеф Руссіл (06-04-1823);
  • Самсон Олена Іларіонівна (30-09-1987) — доктор медичних наук, професор Чернівецького медичного інституту, заслужений діяч науки та техніки України;
  • Сіміонович Теофіл д-р (07-05-1909) — депутат Буковинського сейму;
  • Скедль Артур д-р (07-05-1909) — цісарсько-королівський професор університету, політик;
  • Снігур Іван Назарович (2013) — етнограф, фольклорист, краєзнавець, різьбяр, писанкар, письменник, мистецтвознавець, художник-прикладник, Заслужений майстер народної творчості України;
  • Станкевич Стелла Омелянівна (21-09-1999) — генеральний директор акціонерного товариства «Трембіта»;
  • Табачник Ян Петрович (03-10-2000) — народний артист України, керівник гурту «Новий день»;
  • Вільгельм Тіттінґер (не пізніше 1918) — банкір, політик;
  • Іоахім Тіттінґер (не пізніше 7 квітня 1905) — великий землевласник;
  • Нафталі Тіттінґер (не пізніше 1905) — цісарський радник, член общинної ради упродовж 25 років;
  • Томащук Костянтин д-р (11-03-1875) — цісарсько-королівський професор університету;
  • Йоганн Карл фон Умлауф (19-04-1840) — президент цісарсько-королівського крайового і міського суду;
  • Федоренко Ганна Михеївна (30-09-1987) — заслужений працівник легкої промисловості УРСР, колишній директор ордена Леніна виробничого текстильного об'єднання «Восход», нагороджена двома орденами Леніна;
  • Йозеф Факете де Белафальва (12-04-1911) — надвірний радник;
  • Антон Фіала (19-10-1843) — архітектор, другий віце-бургомістр;
  • Йозеф Франк (30-06-1937) - директор ліцею;
  • Йозеф Фроніус (12-04-1911) — сеньйор, священик;
  • Фердинанд Циглауер фон Блументаль (28-02-1899) — професор Чернівецького університету, урядовий радник, депутат общинної ради;
  • Чайковський Август (18-10-1822) — домовласник;
  • Йозеф Чернівський фон Сінява (18-10-1822) — домовласник;
  • Йоганн Чіпілевич (04-04-1823);
  • Карл фрайгер фон Шенк (15-01-1872) — цісарсько-королівський президент вищого крайового суду;
  • Міхаель Шец (02-09-1831) — домовласник;
  • Антон Шметтерлінг рицар фон Екселенц (10-02-1863) — цісарсько-королівський державний міністр;
  • Шмід Йозеф (не пізніше 1918) — римо-католицький священик;
  • Франц фон Шмюк (25-10-1856) — цісарсько-королівський крайовий президент;
  • Ігнац Шнірх (не пізніше 19-10-1905) — директор Буковинської ощадної каси;
  • Бенно Штраухер (07-05-1909) — політик, депутат Австрійського парламенту та Буковинського сейму;
  • Карл Штремайєр (11-03-1875) — цісарсько-королівський міністр віровизнань та освіти;
  • Щербанюк Олександр Миколайович (06-03-2014) — герой Небесної Сотні;
  • Макс Едуард Юґер фон Рехтборн (12-12-1851) — цісарсько-королівський голова карного суду;
  • Яремчук Назарій Назарович (07-07-1995) — видатний співак, народний артист України.

Список Почесних громадян міста Чернівці (по роках) Редагувати

2014

  • Дутковський Лев Тарасович (25.09.2014)
  • Сандуляк Леонтій Іванович (25.09.2014)
  • Аксенин Василь Степанович (27.03.2014) — герой Небесної Сотні
  • Щербанюк Олександр Миколайович (06.03.2014) — герой Небесної Сотні

2013

  • Ходоровський Георгій Іванович (26.09.2013)
  • Снігур Іван Назарович (26.09.2013)

2009

  • Мороз Василь Гаврилович (22-09-2009) — заслужений будівельник України, генеральний директор ТОВ «Чернівці житлобуд»;

2008

  • Бажерін Павло (23-09-2008) — голова міської організації ветеранів війни та праці;
  • Бобул Іво (23-09-2008) — співак, народний артист України;
  • Матіос Марія (23-09-2008) — письменниця, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка;

2003

  • Кушніренко Андрій Миколайович (30-09-2003) — народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, член-кореспондент Академії мистецтв України, член Спілки композиторів України, лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича, художній керівник і головний диригент заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю, завідувач кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;

2001

  • Каденюк Леонід Костянтинович (02-10-2001) — перший космонавт України;

2000

  • Гнатюк Дмитро Михайлович (03-10-2000) — видатний український співак, народний артист України і СРСР, лауреат Державної премії імені Т.Шевченка;
  • Пішак Василь Павлович (03-10-2000) — завідувач кафедри медичної біології та генетики, ректор Буковинської державної медичної академії, доктор медичних наук, професор, академік АН ВШ України, академік УАННП, заслужений працівник народної освіти України;
  • Табачник Ян Петрович (03-10-2000) — народний артистУкраїни, керівник гурту «Новий день»;

1999

  • Станкевич Стелла Омелянівна (21-09-1999) — генеральний директор акціонерного товариства «Трембіта»;

1998

  • Євдокименко-Ротару Софія Михайлівна (22-09-1998) — співачка, народна артистка України, Молдови, СРСР;

1997

  • Бург Йосип Кунович (23-09-1997) — письменник, видатний громадський діяч;
  • Дворський Павло Ананійович (23-09-1997) — відомий співак, народний артист України, автор-виконавець обласної філармонії;
  • Жуковський Аркадій Іларіонович (10-07-1997) — видатний вчений, професор Сорбонського і Українського вільного університетів, член Національної Академії Наук України, голова Наукового товариства імені Шевченка, відомий громадський діяч сучасності;
  • Костишин Степан Степанович (23-09-1997) — професор, ректор Чернівецького університету імені Юрія Федьковича;

1996

  • Єгоров Анатолій Іванович (02-10-1996) — заслужений тренер України;

1995

  • Добрянський Анатолій Миколайович (14-11-1995) — громадсько-культурний діяч, кандидат філологічних наук, доцент Чернівецького університету імені Ю.Федьковича;
  • Кубляк Костянтин Якович (26-09-1995) — директор виробничо-комерційної фірми «Чернівецький меблевий комбінат», депутат міської ради;
  • Яремчук Назарій Назарович (07-07-1995) — видатний співак, народний артист України.

1992

  • Каспрук Павло Михайлович (17-03-1992) — колишній голова Чернівецької міської ради народних депутатів та виконкому з 1985 по1991 р.р.(посмертно);

1988

  • Бердюгін Володимир Іванович (20-09-1988) — налагоджувальник електрозварювального устаткування машинобудівного заводу імені Ф.Дзержинського, заслужений раціоналізатор УРСР;
  • Доготар Олександр Миколайович (20-09-1988) — директор Чернівецької середньої школи № 6, депутат міської Ради народних депутатів;

1987

  • Гешко Домка Миколаївна (30-09-1987) — учасник революційного руху на Буковині, член компартії Буковини з лютого 1937 року, перший депутат Верховної Ради УРСР;
  • Євдокимова Ванда Іванівна (30-09-1987), робітниця рукавично-трикотажного об'єднання, депутат Верховної Ради СРСР двох скликань;
  • Кац Бернард Шулімович (30-09-1987) — учасник підпільного революційного руху на Буковині, секретар підпільного Буковинського крайового комітету компартії Румунії;
  • Лопушанська Олександра Іванівна (30-09-1987) — завідувач кафедри Чернівецького державного університету, доктор хімічних наук, заслужений працівник вищої школи, член компартії Румунії у 1934—1937 р.р.;
  • Меламуд Хаїм Гершкович (30-09-1987) — письменник, член Спілки письменників СРСР, член редакційної колегії журналу «Советише Геймланд»;
  • Міхневич Петро Герасимович (30-09-1987) — народний артист УРСР, артист Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської;
  • Приходцев Василь Іванович (30-09-1987) — Герой Радянського Союзу, учасник Великої Вітчизняної війни, голова міської ради ветеранів війни та праці, депутат міської ради народних депутатів;
  • Рига Іван Васильович (30-09-1987) — заслужений будівельник УРСР, депутат міської ради депутатів трудящих 5-ти скликань;
  • Самсон Олена Іларіонівна (30-09-1987) — доктор медичних наук, професор Чернівецького медичного інституту, заслужений діяч науки та техніки України;
  • Федоренко Ганна Міхеївна (30-09-1987) — заслужений працівник легкої промисловості УРСР, колишній директор ордена Леніна виробничого текстильного об'єднання «Восход», нагороджена двома орденами Леніна;

1984

  • Журавльов Олексій Георгієвич (20-03-1984) — колишній начальник політвідділу гвардійської Червонопрапорної танкової армії, учасник боїв за визволення міста Чернівців та області;
  • Зубов Степан Хомич (30-03-1984) — колишній начальник відділу штабу 11-го гвардійського танкового Прикарпатсько-Берлінського Червонопрапорного ордена Суворова корпусу, секретар Ради ветеранів України;
  • Іванов Борис Петрович (20-03-1984) — колишній командир танкового батальйону, перший заступник начальника цивільної оборони СРСР;
  • Іщук Михайло Петрович (20-03-1984) — колишній начальник штабу 45-ї гвардійської танкової Гусятинської ордена прапора Червонопрапорної та орденів Суворова та Богдана Хмельницького бригади, полковник у відставці;

1969

  • Адушкін Іван Прокопович (23-031969) — майор запасу, Герой Радянського Союзу, колишній командир танкової роти;
  • Бойко Іван Никифорович (23-03-1969) — полковник у відставці, двічі Герой Радянського Союзу, колишній командир танкової роти 64 гвардійської Чернівецької танкової бригади;
  • Боярко Олексій Павлович (23-03-1969) — колишній секретар підпільного обкому комуністичної партії (посмертно);
  • Гетьман Андрій Лаврентійович (23-03-1969) — генерал армії, Герой Радянського Союзу, колишній командир 11-го танкового корпусу;
  • Ковальчук Василь Михайлович (23-03-1969) — заслужений раціоналізатор УРСР, ударник комуністичної праці заводу «Легмаш», учасник революційного підпілля на Буковині;
  • Кошовий Антон Іванович (23-03-1969) — колишній голова виконкому міської ради 1944—1945 р.р.;
  • Нікітін Павло Федорович (23-03-1969) — гвардії лейтенант, командир танкового взводу (посмертно);

1937

  • Задік Якоб (30-06-1937) — генерал;
  • Зенеску Флоріан (30-06-1937) — генерал, командир 8-ї дивізії;
  • Франк Йозеф (30-061937) -директор ліцею;

1921

  • Квятковський Станіслав д-р (не пізніше 1921 року) — прімаріус, домовласник, президент Польської національної ради, в 1919 р. консул Польської республіки в Румунії;

1918

  • Попович Євсевій д-р (18-02-1918) — цісарсько-королівський професор університету;

1917

  • Тіттінґер Вільгельм д-р (не пізніше 1918) — банкір, політик;

1916

  • Шмід Йозеф (не пізніше 1918) — римо-католицький священик;

1912

  • Норст Антон д-р (11-04-1912) — журналіст, член общинної ради з тридцятирічним стажем;

1911

  • Вольф Карл (1911) — директор вищої королівської гімназії;
  • Факете де Белафальва Йозеф (12-04-1911) — надвірний радник;
  • Фроніус Йозеф (12-04-1911) — сеньйор, священик;

1909

  • Василько Микола (03-03-1909) — політик, депутат Австрійського парламенту та Буковинського сейму;
  • Сіміонович Теофіл д-р (07-05-1909) — депутат Буковинського сейму;
  • Скедль Артур д-р (07-05-1909) — цісарсько-королівський професор університету, політик;
  • Штраухер Бен'ямін (07-05-1909) — політик, депутат Австрійського парламенту та Буковинського сейму;

1908

  • Гандль Алоїз доктор (18-02-1908) — надвірний радник, професор Чернівецького університету;
  • Кляйнвехтер Фрідріх д-р (18-02-1908) — цісарсько-королівський професор університету;

1905

  • Кіслер Гайнріх (13-06-1905) — депутат общинної ради;
  • Клаузер Гайнріх (08-01-1905) — директор цісарсько-королівської вищої гімназії;
  • Кохановський фрайгер фон Ставчанський Антон (4-04-1905) — бургомістр, почесний бургомістр ;
  • Ґреґор Йосиф (13-06-1905) — будівельний радник;
  • Тіттінґер Іоахім (не пізніше 7 квітня 1905) — великий землевласник;
  • Тіттінґгер Нафталі (не пізніше 1905) — цісарський радник, член общинної ради упродовж 25 років;
  • Шнірх Ігнац (не пізніше 19-10-1905) — директор Буковинської ощадної каси;

1903

  • Кальпельмахер Маркус (23-04-1903) — член общинної ради (1882—1903);
  • Вацль Юліус фон (-06-1903) — депутат общинної ради;

1902

  • Вайзер Август (1902) — ремісник, член общинної ради;

1900

  • Балтінестер Бернгард (19-06-1900) — капітан 63-го піхотного полку у відставці, депутат общинної ради (1870—1882, 1884—1900);
  • Віттек Гайнріх доктор фон (18-03-1900) — цісарсько-королівський міністр залізниць;

1899

1895

  • Корн Венцель (не пізніше 1895) — директор православної вищої реальної школи, депутат общинної ради (1870—1895);

1894

  • Ротт Йозеф д-р (20-12-1894) — адвокат, депутат Австрійського парламенту та Буковинського сейму;

1885

  • Атлас Гайнріх (09-06-1885) — доктор медицини, обер-бургомістр;

1884

  • Мітульський Флоріан (не пізніше 1884) — вірмено-католицький священик, посвячений в сан прелат;

1880

  • Ауфенберг Мориц рицар фон (22-10-1880) — цісарсько-королівський президент крайового суду;

1878

  • Баумґартен Макс фон (−02-1878) — цісарсько-королівський маршал-лейтенант;

1875

  • Піно-Фріденталь Фелікс фрайгер екселенц (14-09-1875) — цісарсько-королівський крайовий президент;
  • Томащук Костянтин д-р (11-03-1875) — цісарсько-королівський професор університету;
  • Штремайєр Карл д-р (11-03-1875) — цісарсько-королівський міністр віровизнань та освіти;

1872

  • Шенк Карл фрайгер фон (15-01-1872) — цісарсько-королівський президент вищого крайового суду;

1870

  • Мірбах Франц рицар фон (18-09-1870) — цісарсько-королівський крайовий президент;

1869

  • Ґіскра Карл д-р (02-06-1869) — цісарсько-королівський міністр внутрішніх справ;

1868

  • Бойст Фрідріх граф (06-05-1868) — цісарсько-королівський міністр-президент;

1864

  • Амадей Рудольф граф (18-08-1864) — цісарсько-королівський крайовий президент;
  • Губріх Юліус (28-08-1864) — цісарсько-королівський голова повіту;
  • Лєпши Йозиф (28-08-1864) — асесор магістрату;
  • Петріно Александр (01-03-1864) — барон, великий землевласник;

1863

  • Шметтерлінг Антон рицар фон Екселенц (10-02-1863) — цісарсько-королівський державний міністр;

1862

  • Кунц Антон (31-12-1862) — римо-католицький священик, посвячений в сан прелата;

1861

  • Гормузакі Євдоксій (02-05-1861) — депутат Буковинського сейму;

1860

  • Гакман Євген (23-10-1860) — єпископ;
  • Роткірх-Пантен Карл граф (16-06-1860) — цісарсько-королівський крайовий президент;

1856

  • Шмюк Франц фон (25-10-1856) — цісарсько-королівський крайовий президент;

1853

  • Генніґер Адальберт фрайгер фон Зеберг (01-03-1853) — цісарсько-королівський голова крайового уряду і камергер;

1852

  • Гакман Іларіон (21-02-1852) — цісарсько-королівський професор теології;

1851

  • Барко Едуард (11-10-1851) — цісарсько-королівський майор і комендант;
  • Юґер фон Рехтборн Макс Едуард (12-12-1851) — цісарсько-королівський голова карного суду;

1848

  • Благоєвич Емеріх фрайгер фон (30-07-1848) — цісарсько-королівський фельдмаршал-лейтенант;

1847

  • Дітріх Венцель (28-02-1847);

1843

  • Іссеческул Георг (19-04-1843) — радник намісництва, останній дійсний староста Буковинського округу;
  • Фіала Антон (19-10-1843) — архітектор, другий віце бургомістр;

1842

  • Ґьобель Якоб д-р (25-06-1842) — цісарсько-королівський полковий лікар;
  • Марін Адольф фон (19-11-1842) — цісарсько-королівський крайовий інженер;

1841

  • Мюллер Франц Ксавер (14-04-1841) — цісарсько-королівський кримінальний радник;

1840

  • Умлауф Йоганн Карл фон (19-04-1840) — президент цісарсько-королівського крайового і міського суду;

1831

  • Шец Міхаель (02-09-1831) — домовласник;

1830

  • Альт Вільгельм фон (16-03-1830) — аптекар;
  • Альтманн Франц (01-10-1830);

1824

  • Косинський Іордакій (10-12-1824) — домовласник;

1823

  • Мондштайн Антон (01-04-1823);
  • Руссіл Йозеф (06-04-1823);
  • Чіпілевич Йоганн (04-04-1823);

1822

  • Адлер Йоган (8-08-1822) ;
  • Ангело Іліас (11-10-1822);
  • Боссані Матіас (11-10-1822);
  • Чайковський Август (18-10-1822) — домовласник;
  • Чернівський фон Сінява Йозеф (18-10-1822) — домовласник;

Почесний знак і посвідчення Почесного громадянина міста Редагувати

Джерела Редагувати

  • Марія Никирса. Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ. - Чернівці: Золоті литаври, 2008. - 452 с.
  • Гусар Ю. Будівельник - почесний чернівчанин: [про І. В. Ригу] / Юхим Гусар // Буковинське віче. - 2010. - 1 грудня (№ 91). - С. 4.
  • Гусар Ю. Буковинець в Європі, європеєць на Буковині: [про євр. письменника. почесного громадянина Чернівців Й. Бурга] / Юхим Гусар // Свобода слова. - 2004. - 3 червня (ч. 23). - С. 17.
  • Гусар Ю. Ім'я золотими літерами: [про мера м. Чернівці П. М.Каспрука] / Юхим Гусар // Доба. 2000. - 28 квітня (ч. 18). С. 4.
  • Гусар Ю. Ім'я золотими літерами: [про почесного громадянина м.Чернівці П. М. Каспрукака] / Юхим Гусар // Наш вибір. - 2000. - 28 квітня (№ 11). - С. 2.
  • Гусар Ю. Перший демократичний голова: [до 60-річчя від дня народження почесного громадянина Чернівців П. М. Каспрука] / Юхим Гусар // Час 2000. - 2000. - 28 квітня (ч. 18). - С. 4.
  • Гусар Ю. Почесний президент Чернівців: [про меморіальну дошку бургомістру, почесному громадянину м. Чернівці А.Кохановському] / Юхим Гусар // Чернівці та чернівчани. - 2000. - 14 липня (№ 26). - С. 3.
  • Гусар Ю. Син Уралу і Карпат: [про меморіальну дошку почесному громадянину м. Чернівці. танкісту П. Ф. Нікітіну] / Юхим Гусар // Чернівці та чернівчани. - 2000. 17 листопада (№ 44). - С. 3.
  • Гусар Ю. Коли пішак єкоролем: [про біографію і творчість ректора БДМА В.П.Пішака] / Юхим Гусар // Прикарпатська правда. - 2000. - 4 листопада (№ 45). - С. 11.
  • Гусар Ю. Павло Каспрук: "Люди - тема довічної розмови": [розмова з мером Чернівців у 1990 р. про відкриття міської газети] / Юхим Гусар // Чернівці. - 2000. - 24 листопада (№ 48). - С. 9.
  • Гусар Ю. Королева пісні: [про Софію Ротару] / Юхим Гусар // Правдивий поступ. - 2003. - липень. - С. 1, 3.
  • Гусар Ю. Сяйво життя: книга-спогад про Почесного громадянина м. Чернівців П.М. Каспрука / Юхим Гусар. - Чернівці: Місто, 2000. - 129 с.: іл.
  • Гусар Ю. Простелився "Рушничок" у світи: [творча біографія Д.Гнатюка] / Юхим Гусар // Чернівці. - 2000. 17 листопада (№ 47). - С. 14.
  • Гусар Ю. "Батько міста" і почесний громадянин: [про Антона Кохановського] / Юхим Гусар // Вечірні Чернівці. - 2006. - 9 листопада.
  • Гусар Ю. 7 серпня - 60 років від дня народження народної артистки СРСР, України, Молдови, Героя України Софії Ротару (1947) / Юхим Гусар // Вечірні Чернівці. - 2007. - 2 серпня (№ 31). - С. 6.
  • Гусар Ю. 17 жовтня народився народний артист України, професор Андрій Кушніренко (1933) / Юхим Гусар // Вечірні Чернівці. - 2007. - 11 жовтня (№ 41). - С. 6.
  • Гусар Ю. "Аромат доби" Анатолія Добрянського / Юхим Гусар // Буковинське віче. - 2009. - 5 серпня (№ 59). - С. 3.

[http://cvschool6.at.ua/news/dogotar_oleksandr_mikolajovich_direktor_shkoli_1977_1992_n_r/2012-04-10-5# Доготар Олександр Миколайович - директор школи

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ratusha simvol mistaZmist 1 Princip predstavlennya informaciyi 2 Spisok Pochesnih gromadyan mista Chernivci za alfavitom 3 Spisok Pochesnih gromadyan mista Chernivci po rokah 4 Pochesnij znak i posvidchennya Pochesnogo gromadyanina mista 5 Dzherela 6 PosilannyaPrincip predstavlennya informaciyi RedaguvatiInformaciya pro pochesnih gromadyan Chernivciv predstavlena u viglyadi dvoh spiskiv Pershij ce perelik prizvish pochesnih gromadyan v alfavitnomu poryadku po pershij bukvi prizvisha data prisvoyennya pochesnogo zvannya v duzhkah a takozh deyaki dani pro osobu Drugij ce taki zh dani pro pochesnogo gromadyanina ale uzhe v zv yazci z rokom prisudzhennya zvannya Spiski ne povni U deyakih vipadkah dani vidsutni po tij prichini sho pochesni zvannya v comu roci ne prisudzhuvalis V inshih voni poki sho ne viyavleni Spisok Pochesnih gromadyan mista Chernivci za alfavitom RedaguvatiJogan Adler 8 08 1822 Adushkin Ivan Prokopovich 23 03 1969 major zapasu Geroj Radyanskogo Soyuzu kolishnij komandir tankovoyi roti Vilgelm fon Alt 16 03 1830 aptekar Franc Altmann 01 10 1830 Rudolf fon Amadej 18 08 1864 cisarsko korolivskij krajovij prezident graf Ilias Angelo 11 101822 Gajnrih Atlas 09 06 1885 doktor medicini ober burgomistr Moric ricar fon Aufenberg 22 10 1880 cisarsko korolivskij prezident krajovogo sudu Bazherin Pavlo 23 09 2008 golova miskoyi organizaciyi veteraniv vijni ta praci Berngard Baltinester 19 06 1900 kapitan 63 go pihotnogo polku u vidstavci deputat obshinnoyi radi 1870 1882 1884 1900 Eduard Barko 11 10 1851 cisarsko korolivskij major i komendant Maks fon Baumgarten 02 1878 cisarsko korolivskij marshal lejtenant Berdyugin Volodimir Ivanovich 20 09 1988 nalagodzhuvalnik elektrozvaryuvalnogo ustatkuvannya mashinobudivnogo zavodu imeni F Dzerzhinskogo zasluzhenij racionalizator URSR Fridrih Bojst graf 06 05 1868 cisarsko korolivskij ministr prezident Emerih Blagoyevich fon Frajger 30 07 1848 cisarsko korolivskij feldmarshal lejtenant Ivo Bobul 23 09 2008 spivak narodnij artist Ukrayini Bojko Ivan Nikiforovich 23 03 1969 polkovnik u vidstavci dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu kolishnij komandir tankovoyi roti 64 gvardijskoyi Cherniveckoyi tankovoyi brigadi Matias Bossani 11 10 1822 Boyarko Oleksij Pavlovich 23 03 1969 kolishnij sekretar pidpilnogo obkomu komunistichnoyi partiyi posmertno Charlz Bliss inzhener himik vinahidnik movi simvoliv yaka nosit jogo im ya Blissymbolics Burg Josif Kunovich 23 09 1997 pismennik vidatnij gromadskij diyach Avgust Vajzer 1902 remisnik chlen obshinnoyi radi Vasilko Mikola 03 03 1909 politik deputat Avstrijskogo parlamentu ta Bukovinskogo sejmu Yulius fon Vacl 06 1903 deputat obshinnoyi radi Gajnrih fon Vittek 18 03 1900 cisarsko korolivskij ministr zaliznic Karl Volf 1911 direktor vishoyi korolivskoyi gimnaziyi Gakman Yevgen 23 10 1860 yepiskop Gakman Ilarion 21 02 1852 cisarsko korolivskij profesor teologiyi Gandl Aloyiz doktor 18 02 1908 nadvirnij radnik profesor Cherniveckogo universitetu Genniger Adalbert frajger fon Zeberg 01 03 1853 cisarsko korolivskij golova krajovogo uryadu i kamerger Getman Andrij Lavrentijovich 23 03 1969 general armiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu kolishnij komandir 11 go tankovogo korpusu Geshko Domka Mikolayivna 30 09 1087 uchasnik revolyucijnogo ruhu na Bukovini chlen kompartiyi Bukovini z lyutogo 1937 roku pershij deputat Verhovnoyi Radi URSR Karl Giskra 02 06 1869 cisarsko korolivskij ministr vnutrishnih sprav Gnatyuk Dmitro Mihajlovich 03 10 2000 vidatnij ukrayinskij spivak narodnij artist Ukrayini i SRSR laureat Derzhavnoyi premiyi imeni T Shevchenka Gormuzaki Yevdoksij 02 05 1861 deputat Bukovinskogo sejmu Gubrih Yulius 28 08 1864 cisarsko korolivskij golova povitu Gregor Josif 13 06 1905 budivelnij radnik Gobel Yakob d r 25 06 1842 cisarsko korolivskij polkovij likar Dvorskij Pavlo Ananijovich 23 09 1997 vidomij spivak narodnij artist Ukrayini avtor vikonavec oblasnoyi filarmoniyi Ditrih Vencel 28 02 1847 Dobryanskij Anatolij Mikolajovich 14 11 1995 gromadsko kulturnij diyach kandidat filologichnih nauk docent Cherniveckogo universitetu imeni Yu Fedkovicha Dogotar Oleksandr Mikolajovich 20 09 1988 direktor Cherniveckoyi serednoyi shkoli 6 deputat miskoyi Radi narodnih deputativ Dutkovskij Lev Tarasovich 25 09 2014 zasnovnik ta kerivnik VIA Smerichka kompozitor narodnij artist Ukrayini odin z osnovopolozhnikiv Ukrayinskoyi estradnoyi muziki Yevdokimenko Rotaru Sofiya Mihajlivna 22 09 1998 spivachka narodna artistka Ukrayini Moldovi SRSR Yevdokimova Vanda Ivanivna 30 09 1987 robitnicya rukavichno trikotazhnogo ob yednannya deputat Verhovnoyi Radi SRSR dvoh sklikan Yegorov Anatolij Ivanovich 02 10 1996 zasluzhenij trener Ukrayini Zhukovskij Arkadij Ilarionovich 10 07 1997 vidatnij vchenij profesor Sorbonskogo i Ukrayinskogo vilnogo universitetiv chlen Nacionalnoyi Akademiyi Nauk Ukrayini golova Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka vidomij gromadskij diyach suchasnosti Zhuravlov Oleksij Georgiyevich 20 03 1984 kolishnij nachalnik politviddilu gvardijskoyi Chervonoprapornoyi tankovoyi armiyi uchasnik boyiv za vizvolennya mista Chernivciv ta oblasti Yakob Zadik 30 06 1937 general Florian Zenesku 30 06 1937 general komandir 8 yi diviziyi Zubov Stepan Homich 30 03 1984 kolishnij nachalnik viddilu shtabu 11 go gvardijskogo tankovogo Prikarpatsko Berlinskogo Chervonoprapornogo ordena Suvorova korpusu sekretar Radi veteraniv Ukrayini Ivanov Boris Petrovich 20 03 1984 kolishnij komandir tankovogo bataljonu pershij zastupnik nachalnika civilnoyi oboroni SRSR Georg Issecheskul 19 04 1843 radnik namisnictva ostannij dijsnij starosta Bukovinskogo okrugu Ishuk Mihajlo Petrovich 20 03 1984 kolishnij nachalnik shtabu 45 yi gvardijskoyi tankovoyi Gusyatinskoyi ordena prapora Chervonoprapornoyi ta ordeniv Suvorova ta Bogdana Hmelnickogo brigadi polkovnik u vidstavci Kadenyuk Leonid Kostyantinovich 02 10 2001 pershij kosmonavt Ukrayini Markus Kalpelmaher 23 04 1903 chlen obshinnoyi radi 1882 1903 Kaspruk Pavlo Mihajlovich 17 03 1992 kolishnij golova Cherniveckoyi miskoyi radi narodnih deputativ ta vikonkomu z 1985 po1991 r r posmertno Kac Bernard Shulimovich 30 09 1987 uchasnik pidpilnogo revolyucijnogo ruhu na Bukovini sekretar pidpilnogo Bukovinskogo krajovogo komitetu kompartiyi Rumuniyi Stanislav Kvyatkovskij ne piznishe 1921 roku primarius domovlasnik prezident Polskoyi nacionalnoyi radi v 1919 r konsul Polskoyi respubliki v Rumuniyi Gajnrih Kisler 13 06 1905 deputat obshinnoyi radi Gajnrih Klauzer 08 01 1905 direktor cisarsko korolivskoyi vishoyi gimnaziyi Fridrih Klyajnvehter d r 18 02 1908 cisarsko korolivskij profesor universitetu Kovalchuk Vasil Mihajlovich 23 03 1969 zasluzhenij racionalizator URSR udarnik komunistichnoyi praci zavodu Legmash uchasnik revolyucijnogo pidpillya na Bukovini Vencel Korn ne piznishe 1895 direktor pravoslavnoyi vishoyi realnoyi shkoli deputat obshinnoyi radi 1870 1895 Kosinskij Iordakij 10 12 1824 domovlasnik Kostishin Stepan Stepanovich 23 09 1997 profesor rektor Cherniveckogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha Kohanovskij frajger fon Stavchanskij Anton pochesnij burgomistr 4 04 1905 burgomistr Koshovij Anton Ivanovich 23 03 1969 kolishnij golova vikonkomu miskoyi radi 1944 1945 r r Kublyak Kostyantin Yakovich 26 09 1995 direktor virobnicho komercijnoyi firmi Cherniveckij meblevij kombinat deputat miskoyi radi Kunc Anton 31 12 1862 rimo katolickij svyashenik posvyachenij v san prelata Kushnirenko Andrij Mikolajovich 30 09 2003 narodnij artist Ukrayini laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka chlen korespondent Akademiyi mistectv Ukrayini chlen Spilki kompozitoriv Ukrayini laureat oblasnoyi literaturno misteckoyi premiyi imeni Sidora Vorobkevicha hudozhnij kerivnik i golovnij dirigent zasluzhenogo Bukovinskogo ansamblyu pisni i tancyu zaviduvach kafedri muziki Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha Jozif Lyepshi 28 08 1864 asesor magistratu Lopushanska Oleksandra Ivanivna 30 09 1987 zaviduvach kafedri Cherniveckogo derzhavnogo universitetu doktor himichnih nauk zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli chlen kompartiyi Rumuniyi u 1934 1937 r r Adolf fon Marin 19 11 1842 cisarsko korolivskij krajovij inzhener Matios Mariya Vasilivna 23 09 2008 pismennicya laureat Nacionalnoyi premiyi imeni Tarasa Shevchenka Melamud Hayim Gershkovich 30 09 1987 pismennik chlen Spilki pismennikiv SRSR chlen redakcijnoyi kolegiyi zhurnalu Sovetishe Gejmland Mirbah Franc Rejnfeld fon 18 09 1870 cisarsko korolivskij krajovij prezident Florian Mitulskij ne piznishe 1884 virmeno katolickij svyashenik posvyachenij v san prelat Mihnevich Petro Gerasimovich 30 09 1087 narodnij artist URSR artist Cherniveckogo muzichno dramatichnogo teatru imeni Olgi Kobilyanskoyi Moroz Vasil Gavrilovich 22 09 2009 Zasluzhennij budivelnik Ukrayini generalnij direktor TOV Chernivci zhitlobud Anton Mondshtajn 01 04 1823 Franc Ksaver Myuller 14 04 1841 cisarsko korolivskij kriminalnij radnik Nikitin Pavlo Fedorovich 23 03 1969 gvardiyi lejtenant komandir tankovogo vzvodu posmertno Anton Norst 11 04 1912 zhurnalist chlen obshinnoyi radi z tridcyatirichnim stazhem Aleksandr Petrino 01 03 1864 baron velikij zemlevlasnik Pino Fridental Feliks frajger ekselenc 14 09 1875 cisarsko korolivskij krajovij prezident Pishak Vasil Pavlovich 03 10 2000 zaviduvach kafedri medichnoyi biologiyi ta genetiki rektor Bukovinskoyi derzhavnoyi medichnoyi akademiyi doktor medichnih nauk profesor akademik AN VSh Ukrayini akademik UANNP zasluzhenij pracivnik narodnoyi osviti Ukrayini Popovich Yevsevij d r 18 02 1918 cisarsko korolivskij profesor universitetu Prihodcev Vasil Ivanovich Geroj Radyanskogo Soyuzu uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni golova miskoyi radi veteraniv vijni ta praci deputat miskoyi radi narodnih deputativ Riga Ivan Vasilovich 30 09 1987 zasluzhenij budivelnik URSR deputat miskoyi radi deputativ trudyashih 5 ti sklikan Rotkirh Panten Karl fon 16 06 1860 cisarsko korolivskij krajovij prezident Rott Jozef d r 20 12 1894 advokat deputat Avstrijskogo parlamentu ta Bukovinskogo sejmu Jozef Russil 06 04 1823 Samson Olena Ilarionivna 30 09 1987 doktor medichnih nauk profesor Cherniveckogo medichnogo institutu zasluzhenij diyach nauki ta tehniki Ukrayini Simionovich Teofil d r 07 05 1909 deputat Bukovinskogo sejmu Skedl Artur d r 07 05 1909 cisarsko korolivskij profesor universitetu politik Snigur Ivan Nazarovich 2013 etnograf folklorist krayeznavec rizbyar pisankar pismennik mistectvoznavec hudozhnik prikladnik Zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti Ukrayini Stankevich Stella Omelyanivna 21 09 1999 generalnij direktor akcionernogo tovaristva Trembita Tabachnik Yan Petrovich 03 10 2000 narodnij artist Ukrayini kerivnik gurtu Novij den Vilgelm Tittinger ne piznishe 1918 bankir politik Ioahim Tittinger ne piznishe 7 kvitnya 1905 velikij zemlevlasnik Naftali Tittinger ne piznishe 1905 cisarskij radnik chlen obshinnoyi radi uprodovzh 25 rokiv Tomashuk Kostyantin d r 11 03 1875 cisarsko korolivskij profesor universitetu Jogann Karl fon Umlauf 19 04 1840 prezident cisarsko korolivskogo krajovogo i miskogo sudu Fedorenko Ganna Miheyivna 30 09 1987 zasluzhenij pracivnik legkoyi promislovosti URSR kolishnij direktor ordena Lenina virobnichogo tekstilnogo ob yednannya Voshod nagorodzhena dvoma ordenami Lenina Jozef Fakete de Belafalva 12 04 1911 nadvirnij radnik Anton Fiala 19 10 1843 arhitektor drugij vice burgomistr Jozef Frank 30 06 1937 direktor liceyu Jozef Fronius 12 04 1911 senjor svyashenik Ferdinand Ciglauer fon Blumental 28 02 1899 profesor Cherniveckogo universitetu uryadovij radnik deputat obshinnoyi radi Chajkovskij Avgust 18 10 1822 domovlasnik Jozef Chernivskij fon Sinyava 18 10 1822 domovlasnik Jogann Chipilevich 04 04 1823 Karl frajger fon Shenk 15 01 1872 cisarsko korolivskij prezident vishogo krajovogo sudu Mihael Shec 02 09 1831 domovlasnik Anton Shmetterling ricar fon Ekselenc 10 02 1863 cisarsko korolivskij derzhavnij ministr Shmid Jozef ne piznishe 1918 rimo katolickij svyashenik Franc fon Shmyuk 25 10 1856 cisarsko korolivskij krajovij prezident Ignac Shnirh ne piznishe 19 10 1905 direktor Bukovinskoyi oshadnoyi kasi Benno Shtrauher 07 05 1909 politik deputat Avstrijskogo parlamentu ta Bukovinskogo sejmu Karl Shtremajyer 11 03 1875 cisarsko korolivskij ministr viroviznan ta osviti Sherbanyuk Oleksandr Mikolajovich 06 03 2014 geroj Nebesnoyi Sotni Maks Eduard Yuger fon Rehtborn 12 12 1851 cisarsko korolivskij golova karnogo sudu Yaremchuk Nazarij Nazarovich 07 07 1995 vidatnij spivak narodnij artist Ukrayini Spisok Pochesnih gromadyan mista Chernivci po rokah Redaguvati2014 Dutkovskij Lev Tarasovich 25 09 2014 Sandulyak Leontij Ivanovich 25 09 2014 Aksenin Vasil Stepanovich 27 03 2014 geroj Nebesnoyi Sotni Sherbanyuk Oleksandr Mikolajovich 06 03 2014 geroj Nebesnoyi Sotni2013 Hodorovskij Georgij Ivanovich 26 09 2013 Snigur Ivan Nazarovich 26 09 2013 2009 Moroz Vasil Gavrilovich 22 09 2009 zasluzhenij budivelnik Ukrayini generalnij direktor TOV Chernivci zhitlobud 2008 Bazherin Pavlo 23 09 2008 golova miskoyi organizaciyi veteraniv vijni ta praci Bobul Ivo 23 09 2008 spivak narodnij artist Ukrayini Matios Mariya 23 09 2008 pismennicya laureat Nacionalnoyi premiyi imeni Tarasa Shevchenka 2003 Kushnirenko Andrij Mikolajovich 30 09 2003 narodnij artist Ukrayini laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka chlen korespondent Akademiyi mistectv Ukrayini chlen Spilki kompozitoriv Ukrayini laureat oblasnoyi literaturno misteckoyi premiyi imeni Sidora Vorobkevicha hudozhnij kerivnik i golovnij dirigent zasluzhenogo Bukovinskogo ansamblyu pisni i tancyu zaviduvach kafedri muziki Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha 2001 Kadenyuk Leonid Kostyantinovich 02 10 2001 pershij kosmonavt Ukrayini 2000 Gnatyuk Dmitro Mihajlovich 03 10 2000 vidatnij ukrayinskij spivak narodnij artist Ukrayini i SRSR laureat Derzhavnoyi premiyi imeni T Shevchenka Pishak Vasil Pavlovich 03 10 2000 zaviduvach kafedri medichnoyi biologiyi ta genetiki rektor Bukovinskoyi derzhavnoyi medichnoyi akademiyi doktor medichnih nauk profesor akademik AN VSh Ukrayini akademik UANNP zasluzhenij pracivnik narodnoyi osviti Ukrayini Tabachnik Yan Petrovich 03 10 2000 narodnij artistUkrayini kerivnik gurtu Novij den 1999 Stankevich Stella Omelyanivna 21 09 1999 generalnij direktor akcionernogo tovaristva Trembita 1998 Yevdokimenko Rotaru Sofiya Mihajlivna 22 09 1998 spivachka narodna artistka Ukrayini Moldovi SRSR 1997 Burg Josip Kunovich 23 09 1997 pismennik vidatnij gromadskij diyach Dvorskij Pavlo Ananijovich 23 09 1997 vidomij spivak narodnij artist Ukrayini avtor vikonavec oblasnoyi filarmoniyi Zhukovskij Arkadij Ilarionovich 10 07 1997 vidatnij vchenij profesor Sorbonskogo i Ukrayinskogo vilnogo universitetiv chlen Nacionalnoyi Akademiyi Nauk Ukrayini golova Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka vidomij gromadskij diyach suchasnosti Kostishin Stepan Stepanovich 23 09 1997 profesor rektor Cherniveckogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha 1996 Yegorov Anatolij Ivanovich 02 10 1996 zasluzhenij trener Ukrayini 1995 Dobryanskij Anatolij Mikolajovich 14 11 1995 gromadsko kulturnij diyach kandidat filologichnih nauk docent Cherniveckogo universitetu imeni Yu Fedkovicha Kublyak Kostyantin Yakovich 26 09 1995 direktor virobnicho komercijnoyi firmi Cherniveckij meblevij kombinat deputat miskoyi radi Yaremchuk Nazarij Nazarovich 07 07 1995 vidatnij spivak narodnij artist Ukrayini 1992 Kaspruk Pavlo Mihajlovich 17 03 1992 kolishnij golova Cherniveckoyi miskoyi radi narodnih deputativ ta vikonkomu z 1985 po1991 r r posmertno 1988 Berdyugin Volodimir Ivanovich 20 09 1988 nalagodzhuvalnik elektrozvaryuvalnogo ustatkuvannya mashinobudivnogo zavodu imeni F Dzerzhinskogo zasluzhenij racionalizator URSR Dogotar Oleksandr Mikolajovich 20 09 1988 direktor Cherniveckoyi serednoyi shkoli 6 deputat miskoyi Radi narodnih deputativ 1987 Geshko Domka Mikolayivna 30 09 1987 uchasnik revolyucijnogo ruhu na Bukovini chlen kompartiyi Bukovini z lyutogo 1937 roku pershij deputat Verhovnoyi Radi URSR Yevdokimova Vanda Ivanivna 30 09 1987 robitnicya rukavichno trikotazhnogo ob yednannya deputat Verhovnoyi Radi SRSR dvoh sklikan Kac Bernard Shulimovich 30 09 1987 uchasnik pidpilnogo revolyucijnogo ruhu na Bukovini sekretar pidpilnogo Bukovinskogo krajovogo komitetu kompartiyi Rumuniyi Lopushanska Oleksandra Ivanivna 30 09 1987 zaviduvach kafedri Cherniveckogo derzhavnogo universitetu doktor himichnih nauk zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli chlen kompartiyi Rumuniyi u 1934 1937 r r Melamud Hayim Gershkovich 30 09 1987 pismennik chlen Spilki pismennikiv SRSR chlen redakcijnoyi kolegiyi zhurnalu Sovetishe Gejmland Mihnevich Petro Gerasimovich 30 09 1987 narodnij artist URSR artist Cherniveckogo muzichno dramatichnogo teatru imeni Olgi Kobilyanskoyi Prihodcev Vasil Ivanovich 30 09 1987 Geroj Radyanskogo Soyuzu uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni golova miskoyi radi veteraniv vijni ta praci deputat miskoyi radi narodnih deputativ Riga Ivan Vasilovich 30 09 1987 zasluzhenij budivelnik URSR deputat miskoyi radi deputativ trudyashih 5 ti sklikan Samson Olena Ilarionivna 30 09 1987 doktor medichnih nauk profesor Cherniveckogo medichnogo institutu zasluzhenij diyach nauki ta tehniki Ukrayini Fedorenko Ganna Miheyivna 30 09 1987 zasluzhenij pracivnik legkoyi promislovosti URSR kolishnij direktor ordena Lenina virobnichogo tekstilnogo ob yednannya Voshod nagorodzhena dvoma ordenami Lenina 1984 Zhuravlov Oleksij Georgiyevich 20 03 1984 kolishnij nachalnik politviddilu gvardijskoyi Chervonoprapornoyi tankovoyi armiyi uchasnik boyiv za vizvolennya mista Chernivciv ta oblasti Zubov Stepan Homich 30 03 1984 kolishnij nachalnik viddilu shtabu 11 go gvardijskogo tankovogo Prikarpatsko Berlinskogo Chervonoprapornogo ordena Suvorova korpusu sekretar Radi veteraniv Ukrayini Ivanov Boris Petrovich 20 03 1984 kolishnij komandir tankovogo bataljonu pershij zastupnik nachalnika civilnoyi oboroni SRSR Ishuk Mihajlo Petrovich 20 03 1984 kolishnij nachalnik shtabu 45 yi gvardijskoyi tankovoyi Gusyatinskoyi ordena prapora Chervonoprapornoyi ta ordeniv Suvorova ta Bogdana Hmelnickogo brigadi polkovnik u vidstavci 1969 Adushkin Ivan Prokopovich 23 031969 major zapasu Geroj Radyanskogo Soyuzu kolishnij komandir tankovoyi roti Bojko Ivan Nikiforovich 23 03 1969 polkovnik u vidstavci dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu kolishnij komandir tankovoyi roti 64 gvardijskoyi Cherniveckoyi tankovoyi brigadi Boyarko Oleksij Pavlovich 23 03 1969 kolishnij sekretar pidpilnogo obkomu komunistichnoyi partiyi posmertno Getman Andrij Lavrentijovich 23 03 1969 general armiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu kolishnij komandir 11 go tankovogo korpusu Kovalchuk Vasil Mihajlovich 23 03 1969 zasluzhenij racionalizator URSR udarnik komunistichnoyi praci zavodu Legmash uchasnik revolyucijnogo pidpillya na Bukovini Koshovij Anton Ivanovich 23 03 1969 kolishnij golova vikonkomu miskoyi radi 1944 1945 r r Nikitin Pavlo Fedorovich 23 03 1969 gvardiyi lejtenant komandir tankovogo vzvodu posmertno 1937 Zadik Yakob 30 06 1937 general Zenesku Florian 30 06 1937 general komandir 8 yi diviziyi Frank Jozef 30 061937 direktor liceyu 1921 Kvyatkovskij Stanislav d r ne piznishe 1921 roku primarius domovlasnik prezident Polskoyi nacionalnoyi radi v 1919 r konsul Polskoyi respubliki v Rumuniyi 1918 Popovich Yevsevij d r 18 02 1918 cisarsko korolivskij profesor universitetu 1917 Tittinger Vilgelm d r ne piznishe 1918 bankir politik 1916 Shmid Jozef ne piznishe 1918 rimo katolickij svyashenik 1912 Norst Anton d r 11 04 1912 zhurnalist chlen obshinnoyi radi z tridcyatirichnim stazhem 1911 Volf Karl 1911 direktor vishoyi korolivskoyi gimnaziyi Fakete de Belafalva Jozef 12 04 1911 nadvirnij radnik Fronius Jozef 12 04 1911 senjor svyashenik 1909 Vasilko Mikola 03 03 1909 politik deputat Avstrijskogo parlamentu ta Bukovinskogo sejmu Simionovich Teofil d r 07 05 1909 deputat Bukovinskogo sejmu Skedl Artur d r 07 05 1909 cisarsko korolivskij profesor universitetu politik Shtrauher Ben yamin 07 05 1909 politik deputat Avstrijskogo parlamentu ta Bukovinskogo sejmu 1908 Gandl Aloyiz doktor 18 02 1908 nadvirnij radnik profesor Cherniveckogo universitetu Klyajnvehter Fridrih d r 18 02 1908 cisarsko korolivskij profesor universitetu 1905 Kisler Gajnrih 13 06 1905 deputat obshinnoyi radi Klauzer Gajnrih 08 01 1905 direktor cisarsko korolivskoyi vishoyi gimnaziyi Kohanovskij frajger fon Stavchanskij Anton 4 04 1905 burgomistr pochesnij burgomistr Gregor Josif 13 06 1905 budivelnij radnik Tittinger Ioahim ne piznishe 7 kvitnya 1905 velikij zemlevlasnik Tittingger Naftali ne piznishe 1905 cisarskij radnik chlen obshinnoyi radi uprodovzh 25 rokiv Shnirh Ignac ne piznishe 19 10 1905 direktor Bukovinskoyi oshadnoyi kasi 1903 Kalpelmaher Markus 23 04 1903 chlen obshinnoyi radi 1882 1903 Vacl Yulius fon 06 1903 deputat obshinnoyi radi 1902 Vajzer Avgust 1902 remisnik chlen obshinnoyi radi 1900 Baltinester Berngard 19 06 1900 kapitan 63 go pihotnogo polku u vidstavci deputat obshinnoyi radi 1870 1882 1884 1900 Vittek Gajnrih doktor fon 18 03 1900 cisarsko korolivskij ministr zaliznic 1899 Ciglauer fon Blyumental Ferdinand d r 28 02 1899 profesor Cherniveckogo universitetu uryadovij radnik deputat obshinnoyi radi 1895 Korn Vencel ne piznishe 1895 direktor pravoslavnoyi vishoyi realnoyi shkoli deputat obshinnoyi radi 1870 1895 1894 Rott Jozef d r 20 12 1894 advokat deputat Avstrijskogo parlamentu ta Bukovinskogo sejmu 1885 Atlas Gajnrih 09 06 1885 doktor medicini ober burgomistr 1884 Mitulskij Florian ne piznishe 1884 virmeno katolickij svyashenik posvyachenij v san prelat 1880 Aufenberg Moric ricar fon 22 10 1880 cisarsko korolivskij prezident krajovogo sudu 1878 Baumgarten Maks fon 02 1878 cisarsko korolivskij marshal lejtenant 1875 Pino Fridental Feliks frajger ekselenc 14 09 1875 cisarsko korolivskij krajovij prezident Tomashuk Kostyantin d r 11 03 1875 cisarsko korolivskij profesor universitetu Shtremajyer Karl d r 11 03 1875 cisarsko korolivskij ministr viroviznan ta osviti 1872 Shenk Karl frajger fon 15 01 1872 cisarsko korolivskij prezident vishogo krajovogo sudu 1870 Mirbah Franc ricar fon 18 09 1870 cisarsko korolivskij krajovij prezident 1869 Giskra Karl d r 02 06 1869 cisarsko korolivskij ministr vnutrishnih sprav 1868 Bojst Fridrih graf 06 05 1868 cisarsko korolivskij ministr prezident 1864 Amadej Rudolf graf 18 08 1864 cisarsko korolivskij krajovij prezident Gubrih Yulius 28 08 1864 cisarsko korolivskij golova povitu Lyepshi Jozif 28 08 1864 asesor magistratu Petrino Aleksandr 01 03 1864 baron velikij zemlevlasnik 1863 Shmetterling Anton ricar fon Ekselenc 10 02 1863 cisarsko korolivskij derzhavnij ministr 1862 Kunc Anton 31 12 1862 rimo katolickij svyashenik posvyachenij v san prelata 1861 Gormuzaki Yevdoksij 02 05 1861 deputat Bukovinskogo sejmu 1860 Gakman Yevgen 23 10 1860 yepiskop Rotkirh Panten Karl graf 16 06 1860 cisarsko korolivskij krajovij prezident 1856 Shmyuk Franc fon 25 10 1856 cisarsko korolivskij krajovij prezident 1853 Genniger Adalbert frajger fon Zeberg 01 03 1853 cisarsko korolivskij golova krajovogo uryadu i kamerger 1852 Gakman Ilarion 21 02 1852 cisarsko korolivskij profesor teologiyi 1851 Barko Eduard 11 10 1851 cisarsko korolivskij major i komendant Yuger fon Rehtborn Maks Eduard 12 12 1851 cisarsko korolivskij golova karnogo sudu 1848 Blagoyevich Emerih frajger fon 30 07 1848 cisarsko korolivskij feldmarshal lejtenant 1847 Ditrih Vencel 28 02 1847 1843 Issecheskul Georg 19 04 1843 radnik namisnictva ostannij dijsnij starosta Bukovinskogo okrugu Fiala Anton 19 10 1843 arhitektor drugij vice burgomistr 1842 Gobel Yakob d r 25 06 1842 cisarsko korolivskij polkovij likar Marin Adolf fon 19 11 1842 cisarsko korolivskij krajovij inzhener 1841 Myuller Franc Ksaver 14 04 1841 cisarsko korolivskij kriminalnij radnik 1840 Umlauf Jogann Karl fon 19 04 1840 prezident cisarsko korolivskogo krajovogo i miskogo sudu 1831 Shec Mihael 02 09 1831 domovlasnik 1830 Alt Vilgelm fon 16 03 1830 aptekar Altmann Franc 01 10 1830 1824 Kosinskij Iordakij 10 12 1824 domovlasnik 1823 Mondshtajn Anton 01 04 1823 Russil Jozef 06 04 1823 Chipilevich Jogann 04 04 1823 1822 Adler Jogan 8 08 1822 Angelo Ilias 11 10 1822 Bossani Matias 11 10 1822 Chajkovskij Avgust 18 10 1822 domovlasnik Chernivskij fon Sinyava Jozef 18 10 1822 domovlasnik Pochesnij znak i posvidchennya Pochesnogo gromadyanina mista Redaguvati nbsp Pochesnij znak nbsp Posvidchennya Pochesnogo gromadyaninaDzherela RedaguvatiMariya Nikirsa Chernivci Dokumentalni narisi z istoriyi vulic i plosh Chernivci Zoloti litavri 2008 452 s Gusar Yu Budivelnik pochesnij chernivchanin pro I V Rigu Yuhim Gusar Bukovinske viche 2010 1 grudnya 91 S 4 Gusar Yu Bukovinec v Yevropi yevropeyec na Bukovini pro yevr pismennika pochesnogo gromadyanina Chernivciv J Burga Yuhim Gusar Svoboda slova 2004 3 chervnya ch 23 S 17 Gusar Yu Im ya zolotimi literami pro mera m Chernivci P M Kaspruka Yuhim Gusar Doba 2000 28 kvitnya ch 18 S 4 Gusar Yu Im ya zolotimi literami pro pochesnogo gromadyanina m Chernivci P M Kasprukaka Yuhim Gusar Nash vibir 2000 28 kvitnya 11 S 2 Gusar Yu Pershij demokratichnij golova do 60 richchya vid dnya narodzhennya pochesnogo gromadyanina Chernivciv P M Kaspruka Yuhim Gusar Chas 2000 2000 28 kvitnya ch 18 S 4 Gusar Yu Pochesnij prezident Chernivciv pro memorialnu doshku burgomistru pochesnomu gromadyaninu m Chernivci A Kohanovskomu Yuhim Gusar Chernivci ta chernivchani 2000 14 lipnya 26 S 3 Gusar Yu Sin Uralu i Karpat pro memorialnu doshku pochesnomu gromadyaninu m Chernivci tankistu P F Nikitinu Yuhim Gusar Chernivci ta chernivchani 2000 17 listopada 44 S 3 Gusar Yu Koli pishak yekorolem pro biografiyu i tvorchist rektora BDMA V P Pishaka Yuhim Gusar Prikarpatska pravda 2000 4 listopada 45 S 11 Gusar Yu Pavlo Kaspruk Lyudi tema dovichnoyi rozmovi rozmova z merom Chernivciv u 1990 r pro vidkrittya miskoyi gazeti Yuhim Gusar Chernivci 2000 24 listopada 48 S 9 Gusar Yu Koroleva pisni pro Sofiyu Rotaru Yuhim Gusar Pravdivij postup 2003 lipen S 1 3 Gusar Yu Syajvo zhittya kniga spogad pro Pochesnogo gromadyanina m Chernivciv P M Kaspruka Yuhim Gusar Chernivci Misto 2000 129 s il Gusar Yu Prostelivsya Rushnichok u sviti tvorcha biografiya D Gnatyuka Yuhim Gusar Chernivci 2000 17 listopada 47 S 14 Gusar Yu Batko mista i pochesnij gromadyanin pro Antona Kohanovskogo Yuhim Gusar Vechirni Chernivci 2006 9 listopada Gusar Yu 7 serpnya 60 rokiv vid dnya narodzhennya narodnoyi artistki SRSR Ukrayini Moldovi Geroya Ukrayini Sofiyi Rotaru 1947 Yuhim Gusar Vechirni Chernivci 2007 2 serpnya 31 S 6 Gusar Yu 17 zhovtnya narodivsya narodnij artist Ukrayini profesor Andrij Kushnirenko 1933 Yuhim Gusar Vechirni Chernivci 2007 11 zhovtnya 41 S 6 Gusar Yu Aromat dobi Anatoliya Dobryanskogo Yuhim Gusar Bukovinske viche 2009 5 serpnya 59 S 3 http cvschool6 at ua news dogotar oleksandr mikolajovich direktor shkoli 1977 1992 n r 2012 04 10 5 Dogotar Oleksandr Mikolajovich direktor shkoliPosilannya RedaguvatiBukinfo 2008 11 26 21 53 Na Bukovini z yavlyatsya Pochesni gromadyani Chernivci Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pochesni gromadyani Chernivciv amp oldid 33352350