www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іван Попович козацький полковник У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попович Щодо інших людей з таким сами

Іван Попович (козацький полковник)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попович.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Іван Попович.

Іва́н Попо́вич (Попович-Ходорківський) (? — 15 червня 1663) — покозачений шляхтич, полковник Паволоцького полку в 1661–1663 роках, керівник козацького повстання Паволоцького полку 1663 року.

Життєпис ред.

Походження та ранні роки ред.

Про життєдіяльність Івана Поповича, на жаль, відомо дуже мало. Ситуацію ускладнює той факт, що досить важко ідентифікувати інформацію саме про нього через поширене на той час серед козаків прізвище «Попович», яке безапеляційно вказує лише на його соціальне походження — він був сином священика. Народився він, очевидно, у Київському воєводстві орієнтовно в першій половині XVII століття. Літописець Й. Єрлич 1663 року називає його «молодим», отже, ймовірно, народився він не раніше кінця 1620-тих років. За однією з версій, Попович родом з Ходоркова, син місцевого священика, за іншою — син священика з Кам'яного Броду і родом звідти ж. Розділилися думки вчених і щодо імені його батька: як можливі варіанти називають імена Михайло, Олексій, Аврам.

Інформації про І. Поповича до 1660-тих років практично немає. Дослідник В. Кривошея, на жаль, без посилання на джерела подає відомості, що якийсь Попович Іван займав уряд писаря полкового чигиринського 1637 року. Важко сказати, чи йдеться тут саме про майбутнього паволоцького полковника.

В Реєстрі Війська Запорозького 1649 року Іван Попович згадується як покозачений шляхтич в складі Кам'янобрідської сотні Білоцерківського полку. Є навіть дані, що 1649 року він очолював Білоцерківський полк (в період між полковництвом Івана Гирі та Михайла Громики), проте в 1654 році зустрічаємо його на посаді Кам'янобрідського сотника. Й. Єрлич називає Поповича Ходорківським, вказуючи на його походження з Ходоркова. Проте, можливо, що І. Попович після козакування в Кам'янобрідській сотні, до призначення полковником міг займати старшинську посаду в Ходорківській сотні, що було обов'язковою умовою перед посіданням полковницького уряду. Також, імовірно, що Попович був протягом короткого періоду 1663 року священиком саме у Ходоркові.

На посаді паволоцького полковника ред.

За гетьманування Юрія Хмельницького Іван Попович певний час був полковником (за деякими даними — наказним) в Паволочі, зайнявши місце Івана Богуна, котрий влітку 1661 року згадується вже як чигиринський полковник. За Йоахимом Єрличем, перше полковництво Поповича припало на період гетьманування Ю. Хмельницького та початок гетьманування Павла Тетері (1662–1663). Проте, якщо взяти до уваги, що І. Богун принаймні з серпня 1661 по березень 1662 року перебував на уряді чигиринського полковника, та, що інших осіб на уряді паволоцького полковника в даний час не зафіксовано, можна припустити, що Іван Попович став повним паволоцьким полковником одразу після призначення Богуна до Чигирина, тобто, не пізніше серпня 1661 року.

До рис характеру Поповича дослідники відносять ненависть до поляків і євреїв, лицарську безстрашність і чесність. З перших днів приходу до влади Павла Тетері він почав висловлювати своє невдоволення пропольською політикою гетьмана. І, очевидно, наприкінці зими 1663 року вперше підняв бунт проти останнього. Він посилав листи до Києва московському воєводі, прохаючи того про допомогу, почав нищити та виганяти шляхту з території свого полку. За це Тетеря хотів скарати його на горло. Але цей виступ був швидко придушений, так, що сам гетьман навіть не надав йому значення. Попович став шукати захисту в козацької старшини, в митрополита Д. Балабана та ченця Гедеона — Юрія Хмельницького, обіцяючи облишити шаблю, взяти до рук хреста, аби тільки лишитися живим. Тетеря прислухався до заступників, змилостивився, і Попович справді пішов у священики. Такий крок з боку гетьмана, очевидно, мав на меті уникнути загострення стосунків з представниками радикального угрупування козацької старшини.

Паволоцьке повстання 1663 року ред.

Повернення на посаду полковника. Початок повстання ред.

Але не минуло й півроку, як Попович, бачачи, «які кривди чинять ляхи й жиди священикам і взагалі православним», скинув рясу, зумів повернути собі паволоцьке полковництво та вже навесні 1663 року знову з'явився в Паволочі й підняв повстання. Вже 6 (16) квітня С. Чарнецький писав Б. Радзивілу, що Тетеря наказав розстріляти полковників — Поповича й Вертелецького. А сам Тетеря повідомляв М. Пражмовському 2 (12) травня: «Дейнеки жорстоко придушені — уже втретє; козаки й татари ходили разом». Й. Єрлич зазначає, що вдруге І. Попович став полковником (очевидно наказним) після смерті Київського митрополита Діонісія Балабана (10 (20) травня 1663). Швидше за все, на цьому уряді він замінив Василя Петровського, котрий, за даними В. Кривошеї, був паволоцьким полковником у 1663 році перед І. Поповичем (найімовірніше — останній був паволоцьким полковником у період між двома полковництвами І. Поповича, тобто орієнтовно протягом лютого-травня 1663 року). За літописом Самовидця, паволоцьке повстання відбувалося влітку 1663 року, одночасно з проведенням Чорної ради в Ніжині.

Налагодження зв'язків з московським воєводою та Лівобережжям. Поширення повстання ред.

Попович відновив зв'язки з московським воєводою у Києві та пообіцяв схилити на свій бік козаків і знову привести Правобережну Україну в підлеглість московському цареві. Отримавши від воєводи царську грамоту або привілей, полковник почав готувати повстання проти Тетері. Насамперед він зв'язався з лівобережним наказним гетьманом Якимом Сомком і прибув до Паволочі. Тут він винищив усю шляхту, яка повернулась до своїх маєтків і сподівалась на захист Тетері, а також чимало євреїв і багатих міщан. Повстання охопило всю територію Паволоцького полку та частину сусідніх полків і з кожним днем набирало все більшого розмаху. На заклик бунтівного полковника до нього стали прибувати всі, хто був невдоволений існуючим режимом, хто залишився поза козацькими і шляхетськими вольностями. Також до повстання приєдналися ті, хто складав найлюмпенізованішу частину козацтва й селян, яка радо відкликалася на подібні події — зі всіх боків почав гуртуватися навколо Поповича «чорний народ». Він з самого початку намагався поширити паволоцький виступ на все Правобережжя. Саме з цією метою він розсилав невеликі загони повстанців у різні боки, які закликали до своїх лав всіх бажаючих і піднімали людей на боротьбу зі шляхтою та орендарями. Ці загони вбивали шляхту та євреїв, грабували та вбивали купців.

Придушення повстання ред.

Такий несподіваний поворот подій та неабиякий розмах повстання всерйоз занепокоїли гетьмана Тетерю. Він зрозумів, що його плани зазнають краху. Так, 26 червня (6 липня) 1663 р. він писав до короля: «Тут несподівано застало мене перетворення домашніх овець у хижих вовків, надавши привід навіженому зраднику попу підняти прапор бунту і згубити так багато душ людських; воно розорило мене, розладнало моє здоров'я і, нарешті, нестійку споруду щастя України, дещо уже відновлену моїми зусиллями, знову зруйнувало». Гетьманові все ж вдалося опанувати ситуацію. На допомогу гетьману підоспіла частина козацької старшини — полковники, сотники, котрі присягали на вірність королеві й Речі Посполитій. Для придушення повстання Тетеря був змушений викликати з Лівобережжя вірного йому генерального осавула Петра Дорошенка з добірними, згуртованими у битвах, козацькими підрозділами. Гетьман наказав стратити Поповича та полковника сусіднього Кальницького полку Івана Вертелецького.

Вони облягли в Паволочі Поповича разом із його загоном, який налічував до 1000 чоловік.. За словами Й. Єрлича, Попович мужньо оборонявся, сподіваючись на допомогу з-за Дніпра. Проте ці надії не справдилися, а сидіння в облозі наскучило обложеним, особливо паволоцькми міщанам. Тому вони, змовившись між собою, видають Поповича з його п'ятнадцятьма головними сподвижниками та здаються самі, просячи переможців про помилування. У них відібрали коней, зброю, майно, побили киями та обухами й пустили на волю. За Літописами Самовидця і Г. Граб'янки, не бажаючи бачити Паволоч спустошеною, І. Попович добровільно вийшов з обложеного міста разом із п'ятнадцятьма своїми товаришами й віддався до рук Тетері. Решта повсталих просили пощади — у них відібрали коней, зброю, майно, побили киями та обухами й пустили на волю. За словами літописця, «живих випустили, даруючи їм здоров'я». На допомогу повстанцям начебто ішов загін запорізьких козаків на чолі з І. Сірком, але, зупинений ворогами, змушений був повернутись на Січ.

Радянський історик М. Петровський вважає сумнівною звістку Самовидця, що посланці від І. Поповича до гетьмана І. Брюховецького звернулися по допомогу, але останній її не надав. Брюховецький став гетьманом 18 (28) червня, а від 26 червня (6 липня) маємо в листі Тетері королеві, що повстання в Паволочі придушено й провідця його вже знаходиться в руках Тетері. Тут лише можна припустити, що ці посланці або були вислані Поповичем незадовго перед кінцем повстання, або ж, що Попович послав раніше посланців до Я. Сомка, як наказного гетьмана Лівобережжя. Після ж обрання гетьманом Брюховецького, паволоцькі посланці звернулися до останнього. Але все це, звичайно, лише гіпотеза.

Страта Поповича ред.

Сам Тетеря провадив слідство над бунтівником. 15 червня (за іншими даними — в середині липня) цього ж року Івана Поповича страчено в м. Корсуні (за іншими даними, Поповича стратили в Паволочі). Його смерть приглушила полум'я повстання. Літописець Єрлич описує деталі страти Поповича: «цього попа засуджено до такої смерті: спочатку розпеченою цеглою або каменем зітерти „гуменце“, що й було вчинено; тоді Поповича віддали до рук ката, який його терзав. Гетьман Тетеря нікого не допускав до підсудного. Він наказав катові прикласти йому до ребер розпечене залізо, потім звелів і катові одійти. Взявши папір і чорнило, сам допитував: хто його підмовляв до повстання, чи, може, сам його задумав, і кого з полковників або сотників він міг би назвати як своїх співучасників. Кат кілька разів мучив свою жертву й після кожного разу відходив од нього, а Тетеря допитував у четверо очей, і насамкінець звелів відтяти жертві руки й ноги, а тулуб кілька годин лежав на майдані, аж доки не спалили».

Допит учасників повстання показав, що найбільшою небезпекою для гетьмана було те, що серед правобережної козацької старшини виявилося чимало прихильників І. Поповича. Сам П. Тетеря з гіркотою зазначав: «У нас між своїми більше зрадників ніж благонадійних і доброзичливих, більше схильних до того боку». Королівський резидент у війську Запорозькому С. Венславський наприкінці червня 1663 року в листі до короля підкреслив, що П. Тетеря тепер переконався, «…яка небезпека загрожує йому, коли піп, взятий в Паволочі, відкрив під час тортур, що багато зі старшини беруть участь у зраді проти нього». Це повстання так налякало Тетерю, що він просив короля, аби той якомога скоріше подав йому поміч і привів польське військо до України. Дослідниця Т. Таїрова-Яковлева з цього приводу припускає, що, так як Попович на паволоцькому полковництві замінив І. Богуна, то, можливо, існував зв'язок Попович — Богун — Сомко. І тоді виходить, що повстання Поповича — перша невдала спроба єдиної змови частини козацької старшини обох берегів Дніпра. Адже трохи згодом саме Богун стане одним із очільників змови й виступів проти Тетері та Речі Посполитої.

Козацький літописець Григорій Граб'янка так говорить про І. Поповича: «Воістину, якби ці два дружні мужі: Попович, говорю, і Сомко довше пожили, то могли б старого Хмельницького справи наслідувати».

Вшанування пам'яті ред.

11 вересня 2010 р. в Паволочі під час четвертої художньо-мистецької толоки була освячена меморіальна плита на місці ймовірної страти паволоцького полковника Івана Поповича.

У мистецтві ред.

Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2023)

Примітки ред.

  1. ↑ Ляскоронскій В. Паволоцкій полковникъ Иванъ Поповичъ. Эпизодъ изъ временъ «Руины» // «Кіевская старина». — 1889. — № 5–6. — с. 571.
  2. Ляскоронскій В. Паволоцкій полковникъ Иванъ Поповичъ. Эпизодъ изъ временъ «Руины» // «Кіевская старина». — 1889. — № 5–6. — с. 572.
  3. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва. Білоцерківський полк. — К.: Стилос, 2002. — ISBN 966-8009-28-2. — с. 38.
  4. Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — ISBN 978-966-383-095-7. — с. 315.
  5. Мицик Ю. А. ПОПОВИЧІ // Енциклопедія історії України. В 10 т. — Т. 5. Па-Прик. — К.: Наукова думка, 2011. — с. 427.
  6. Новицкий И. Ещё об Иване Поповиче // Киевская Старина. — 1889. — № 11. — С. 433.
  7. Паволоч: 500 років в ліку писаного віку / Автор-упорядник В. П. Бленда. — К.: XXI ст..: діалог культур, 2009. — 182 с. — ISBN 978-966-02-4655-3. — с. 81.
  8. Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини. Чигиринський полк // Гілея: науковий вісник: Збірник наукових праць, вип. 35. — К.: Всеукраїнська громадська організація Українська академія наук, 2010. — c. 20.
  9. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва. Білоцерківський полк. — К.: Стилос, 2002. — ISBN 966-8009-28-2. — с. 37.
  10. Панашенко В. Полкове управління в Україні (серед. XVII—XVIII ст.). Історичні зошити — К.: Інститут історії України, 1997. — c. 60.
  11. Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — ISBN 978-966-383-095-7. — с. 43; 315.
  12. ↑ Гаврилюк О. М. Кам'янобрідський козак, паволоцький полковник та «піп-розстрига» — Іван Попович.[1] [ 20 березня 2013 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Газін В. В. Гетьман Павло Тетеря: Соціально-політичний портрет. — Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2007. — ISBN 978-966-496-010-3. — с. 80.
  14. ↑ Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. К.: «Стилос», 2010. — с. 7.
  15. ↑ Нечуй-Левицький І. Українські гетьмани Бруховецький та Тетеря.[2] [ 18 червня 2013 у Wayback Machine.]
  16. Яковлева Т. Руїна Гетьманщини: Від Переяславської ради-2 до Андрусівської угоди (1659—1667 рр.) / Пер. з рос. Л. Білик. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. — ISBN 966-500-099-3. — с. 300.
  17. Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ, 2008. — ISBN 978-966-02-4850. — с. 155.
  18. ↑ Летопись Самовидца по новооткрытым спискам с приложением трех малороссийских хроник Хмельницкой, «Краткого описания Малороссии», и «Собрания исторического». — К., 1878. — с. 78.
  19. Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-1687) / Матеріали до українського дипломатарію. Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського. Наукове товариство імені Шевченка. Центральний державний історичний архів України, м. Київ. — Київ-Львів — 2004. — ISBN 966-02-3091-5. — с. 218.
  20. ↑ Антонович В. Павло Тетеря
  21. Газін В. В. Гетьман Павло Тетеря: Соціально-політичний портрет. — Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2007. — ISBN 978-966-496-010-3. — с. 80-81.
  22. Газін В. В. Гетьман Павло Тетеря: Соціально-політичний портрет. — Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2007. — ISBN 978-966-496-010-3. — с. 82.
  23. Ляскоронскій В. Паволоцкій полковникъ Иванъ Поповичъ. Эпизодъ изъ временъ «Руины» // «Кіевская старина». — 1889. — № 5–6. — с. 573.
  24. Газін В. В. Гетьман Павло Тетеря: Соціально-політичний портрет. — Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2007. — ISBN 978-966-496-010-3. — с. 81.
  25. Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — ISBN 978966024850. — с. 176.
  26. ↑ Ляскоронскій В. Паволоцкій полковникъ Иванъ Поповичъ. Эпизодъ изъ временъ «Руины» // «Кіевская старина». — 1889. — № 5–6. — с. 574.
  27. ↑ Ярмошик І. Паволоч — місто козацьке.[3] [ 27 лютого 2015 у Wayback Machine.]
  28. Петровський М. Нариси історії України XVII — початку XVIII століть (Досліди над Літописом Самовидця). — Х.: Державне видавництво України, 1930. — с. 270—271.
  29. Яковлева Т. Руїна Гетьманщини: Від Переяславської ради-2 до Андрусівської угоди (1659—1667 рр.) / Пер. з рос. Л. Білик. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. — ISBN 966-500-099-3. — с. 303.
  30. Луценко Ю. Григорій Грабянка і його літопис // Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / Пер. із староукр. — К. : Т-во «Знання» України, 1992.[4][ 20 серпня 2008 у Wayback Machine.]
  31. Паволоч толокувала вчетверте [ 27 лютого 2015 у Wayback Machine.]
  32. Кравченко О., Побірченко Н. Михайло Максимович і Пантелеймон Куліш: до історії взаємин. — Умань : РВЦ „Софія”, 2007. — С. 69.

Джерела ред.

  • Довідник з історії України. Видання в трьох томах. Том ІІ (К—П)./Укладений колективом авторів. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1995. — С. 409—410.
  • Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.: Т. 8: Па—Прик. — К.: Наукова думка, 2011. — ISBN ISBN 978-966-00-1142-7. — 520 с.

Рекомендована література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Popovich Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Ivan Popovich Iva n Popo vich Popovich Hodorkivskij 1 15 chervnya 1663 pokozachenij shlyahtich polkovnik Pavolockogo polku v 1661 1663 rokah kerivnik kozackogo povstannya Pavolockogo polku 1663 roku Ivan Popovichkozackij polkovnik kerivnik Bilocerkivskogo polku 1649 sotnik Kam yanobridskoyi sotni Bilocerkivskogo polku 1654 kozackij polkovnik kerivnik Pavolockogo polku 1661 lito 1663Poperednik Ivan BogunNastupnik Vasil Petrovskij Ivan BogunNarodivsya nevidomoPomer 15 chervnya 1663 1663 06 15 Korsun abo PavolochReligiya Pravoslav ya Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Pohodzhennya ta ranni roki 1 2 Na posadi pavolockogo polkovnika 1 3 Pavolocke povstannya 1663 roku 1 3 1 Povernennya na posadu polkovnika Pochatok povstannya 1 3 2 Nalagodzhennya zv yazkiv z moskovskim voyevodoyu ta Livoberezhzhyam Poshirennya povstannya 1 3 3 Pridushennya povstannya 1 3 4 Strata Popovicha 2 Vshanuvannya pam yati 2 1 U mistectvi 3 Primitki 4 Dzherela 5 Rekomendovana literaturaZhittyepis red Pohodzhennya ta ranni roki red Pro zhittyediyalnist Ivana Popovicha na zhal vidomo duzhe malo Situaciyu uskladnyuye toj fakt sho dosit vazhko identifikuvati informaciyu same pro nogo cherez poshirene na toj chas sered kozakiv prizvishe Popovich yake bezapelyacijno vkazuye lishe na jogo socialne pohodzhennya vin buv sinom svyashenika Narodivsya vin ochevidno u Kiyivskomu voyevodstvi oriyentovno v pershij polovini XVII stolittya Litopisec J Yerlich 1663 roku nazivaye jogo molodim 2 otzhe jmovirno narodivsya vin ne ranishe kincya 1620 tih rokiv Za odniyeyu z versij Popovich rodom z Hodorkova sin miscevogo svyashenika 1 za inshoyu sin svyashenika z Kam yanogo Brodu i rodom zvidti zh 3 Rozdililisya dumki vchenih i shodo imeni jogo batka yak mozhlivi varianti nazivayut imena Mihajlo 4 Oleksij 5 Avram 6 7 Informaciyi pro I Popovicha do 1660 tih rokiv praktichno nemaye Doslidnik V Krivosheya na zhal bez posilannya na dzherela podaye vidomosti sho yakijs Popovich Ivan zajmav uryad pisarya polkovogo chigirinskogo 1637 roku 8 Vazhko skazati chi jdetsya tut same pro majbutnogo pavolockogo polkovnika V Reyestri Vijska Zaporozkogo 1649 roku Ivan Popovich zgaduyetsya yak pokozachenij shlyahtich v skladi Kam yanobridskoyi sotni Bilocerkivskogo polku 9 Ye navit dani sho 1649 roku vin ocholyuvav Bilocerkivskij polk v period mizh polkovnictvom Ivana Giri ta Mihajla Gromiki 10 prote v 1654 roci zustrichayemo jogo na posadi Kam yanobridskogo sotnika 11 J Yerlich nazivaye Popovicha Hodorkivskim vkazuyuchi na jogo pohodzhennya z Hodorkova Prote mozhlivo sho I Popovich pislya kozakuvannya v Kam yanobridskij sotni do priznachennya polkovnikom mig zajmati starshinsku posadu v Hodorkivskij sotni sho bulo obov yazkovoyu umovoyu pered posidannyam polkovnickogo uryadu 12 Takozh imovirno sho Popovich buv protyagom korotkogo periodu 1663 roku svyashenikom same u Hodorkovi Na posadi pavolockogo polkovnika red Za getmanuvannya Yuriya Hmelnickogo Ivan Popovich pevnij chas buv polkovnikom za deyakimi danimi nakaznim v Pavolochi zajnyavshi misce Ivana Boguna 13 kotrij vlitku 1661 roku zgaduyetsya vzhe yak chigirinskij polkovnik 14 Za Joahimom Yerlichem pershe polkovnictvo Popovicha pripalo na period getmanuvannya Yu Hmelnickogo ta pochatok getmanuvannya Pavla Teteri 1662 1663 1 Prote yaksho vzyati do uvagi sho I Bogun prinajmni z serpnya 1661 po berezen 1662 roku perebuvav na uryadi chigirinskogo polkovnika 14 ta sho inshih osib na uryadi pavolockogo polkovnika v danij chas ne zafiksovano mozhna pripustiti sho Ivan Popovich stav povnim pavolockim polkovnikom odrazu pislya priznachennya Boguna do Chigirina tobto ne piznishe serpnya 1661 roku Do ris harakteru Popovicha doslidniki vidnosyat nenavist do polyakiv i yevreyiv licarsku bezstrashnist i chesnist Z pershih dniv prihodu do vladi Pavla Teteri vin pochav vislovlyuvati svoye nevdovolennya propolskoyu politikoyu getmana I ochevidno naprikinci zimi 1663 roku vpershe pidnyav bunt proti ostannogo 13 Vin posilav listi do Kiyeva moskovskomu voyevodi prohayuchi togo pro dopomogu 15 pochav nishiti ta viganyati shlyahtu z teritoriyi svogo polku Za ce Teterya hotiv skarati jogo na gorlo Ale cej vistup buv shvidko pridushenij tak sho sam getman navit ne nadav jomu znachennya Popovich stav shukati zahistu v kozackoyi starshini v mitropolita D Balabana ta chencya Gedeona Yuriya Hmelnickogo obicyayuchi oblishiti shablyu vzyati do ruk hresta abi tilki lishitisya zhivim Teterya prisluhavsya do zastupnikiv zmilostivivsya i Popovich spravdi pishov u svyasheniki Takij krok z boku getmana ochevidno mav na meti uniknuti zagostrennya stosunkiv z predstavnikami radikalnogo ugrupuvannya kozackoyi starshini Pavolocke povstannya 1663 roku red Povernennya na posadu polkovnika Pochatok povstannya red Ale ne minulo j pivroku yak Popovich bachachi yaki krivdi chinyat lyahi j zhidi svyashenikam i vzagali pravoslavnim skinuv ryasu zumiv povernuti sobi pavolocke polkovnictvo ta vzhe navesni 1663 roku znovu z yavivsya v Pavolochi j pidnyav povstannya Vzhe 6 16 kvitnya S Charneckij pisav B Radzivilu sho Teterya nakazav rozstrilyati polkovnikiv Popovicha j Verteleckogo A sam Teterya povidomlyav M Prazhmovskomu 2 12 travnya Dejneki zhorstoko pridusheni uzhe vtretye kozaki j tatari hodili razom 16 J Yerlich zaznachaye sho vdruge I Popovich stav polkovnikom ochevidno nakaznim pislya smerti Kiyivskogo mitropolita Dionisiya Balabana 10 20 travnya 1663 12 Shvidshe za vse na comu uryadi vin zaminiv Vasilya Petrovskogo kotrij za danimi V Krivosheyi buv pavolockim polkovnikom u 1663 roci pered I Popovichem 17 najimovirnishe ostannij buv pavolockim polkovnikom u period mizh dvoma polkovnictvami I Popovicha tobto oriyentovno protyagom lyutogo travnya 1663 roku Za litopisom Samovidcya pavolocke povstannya vidbuvalosya vlitku 1663 roku odnochasno z provedennyam Chornoyi radi v Nizhini 18 Nalagodzhennya zv yazkiv z moskovskim voyevodoyu ta Livoberezhzhyam Poshirennya povstannya red Popovich vidnoviv zv yazki z moskovskim voyevodoyu u Kiyevi ta poobicyav shiliti na svij bik kozakiv i znovu privesti Pravoberezhnu Ukrayinu v pidleglist moskovskomu carevi Otrimavshi vid voyevodi carsku gramotu abo privilej polkovnik pochav gotuvati povstannya proti Teteri Nasampered vin zv yazavsya z livoberezhnim nakaznim getmanom Yakimom Somkom i pribuv do Pavolochi 19 Tut vin vinishiv usyu shlyahtu yaka povernulas do svoyih mayetkiv i spodivalas na zahist Teteri a takozh chimalo yevreyiv i bagatih mishan 20 Povstannya ohopilo vsyu teritoriyu Pavolockogo polku ta chastinu susidnih polkiv i z kozhnim dnem nabiralo vse bilshogo rozmahu Na zaklik buntivnogo polkovnika do nogo stali pribuvati vsi hto buv nevdovolenij isnuyuchim rezhimom hto zalishivsya poza kozackimi i shlyahetskimi volnostyami Takozh do povstannya priyednalisya ti hto skladav najlyumpenizovanishu chastinu kozactva j selyan yaka rado vidklikalasya na podibni podiyi 21 zi vsih bokiv pochav gurtuvatisya navkolo Popovicha chornij narod 20 Vin z samogo pochatku namagavsya poshiriti pavolockij vistup na vse Pravoberezhzhya Same z ciyeyu metoyu vin rozsilav neveliki zagoni povstanciv u rizni boki yaki zaklikali do svoyih lav vsih bazhayuchih i pidnimali lyudej na borotbu zi shlyahtoyu ta orendaryami 22 Ci zagoni vbivali shlyahtu ta yevreyiv grabuvali ta vbivali kupciv 23 Pridushennya povstannya red Takij nespodivanij povorot podij ta neabiyakij rozmah povstannya vserjoz zanepokoyili getmana Teteryu Vin zrozumiv sho jogo plani zaznayut krahu Tak 26 chervnya 6 lipnya 1663 r vin pisav do korolya Tut nespodivano zastalo mene peretvorennya domashnih ovec u hizhih vovkiv nadavshi privid navizhenomu zradniku popu pidnyati prapor buntu i zgubiti tak bagato dush lyudskih vono rozorilo mene rozladnalo moye zdorov ya i nareshti nestijku sporudu shastya Ukrayini desho uzhe vidnovlenu moyimi zusillyami znovu zrujnuvalo Getmanovi vse zh vdalosya opanuvati situaciyu Na dopomogu getmanu pidospila chastina kozackoyi starshini polkovniki sotniki kotri prisyagali na virnist korolevi j Rechi Pospolitij Dlya pridushennya povstannya Teterya buv zmushenij viklikati z Livoberezhzhya virnogo jomu generalnogo osavula Petra Doroshenka z dobirnimi zgurtovanimi u bitvah kozackimi pidrozdilami 24 Getman nakazav stratiti Popovicha ta polkovnika susidnogo Kalnickogo polku Ivana Verteleckogo 25 Voni oblyagli v Pavolochi Popovicha razom iz jogo zagonom yakij nalichuvav do 1000 cholovik 20 Za slovami J Yerlicha Popovich muzhno oboronyavsya spodivayuchis na dopomogu z za Dnipra Prote ci nadiyi ne spravdilisya a sidinnya v oblozi naskuchilo oblozhenim osoblivo pavolockmi mishanam Tomu voni zmovivshis mizh soboyu vidayut Popovicha z jogo p yatnadcyatma golovnimi spodvizhnikami ta zdayutsya sami prosyachi peremozhciv pro pomiluvannya U nih vidibrali konej zbroyu majno pobili kiyami ta obuhami j pustili na volyu 26 Za Litopisami Samovidcya i G Grab yanki ne bazhayuchi bachiti Pavoloch spustoshenoyu I Popovich dobrovilno vijshov z oblozhenogo mista razom iz p yatnadcyatma svoyimi tovarishami j viddavsya do ruk Teteri Reshta povstalih prosili poshadi 18 u nih vidibrali konej zbroyu majno pobili kiyami ta obuhami j pustili na volyu Za slovami litopiscya zhivih vipustili daruyuchi yim zdorov ya Na dopomogu povstancyam nachebto ishov zagin zaporizkih kozakiv na choli z I Sirkom ale zupinenij vorogami zmushenij buv povernutis na Sich 27 Radyanskij istorik M Petrovskij vvazhaye sumnivnoyu zvistku Samovidcya sho poslanci vid I Popovicha do getmana I Bryuhoveckogo zvernulisya po dopomogu ale ostannij yiyi ne nadav Bryuhoveckij stav getmanom 18 28 chervnya a vid 26 chervnya 6 lipnya mayemo v listi Teteri korolevi sho povstannya v Pavolochi pridusheno j providcya jogo vzhe znahoditsya v rukah Teteri Tut lishe mozhna pripustiti sho ci poslanci abo buli vislani Popovichem nezadovgo pered kincem povstannya abo zh sho Popovich poslav ranishe poslanciv do Ya Somka yak nakaznogo getmana Livoberezhzhya Pislya zh obrannya getmanom Bryuhoveckogo pavolocki poslanci zvernulisya do ostannogo Ale vse ce zvichajno lishe gipoteza 28 Strata Popovicha red Sam Teterya provadiv slidstvo nad buntivnikom 15 chervnya za inshimi danimi v seredini lipnya 26 cogo zh roku Ivana Popovicha stracheno v m Korsuni za inshimi danimi Popovicha stratili v Pavolochi 27 Jogo smert priglushila polum ya povstannya Litopisec Yerlich opisuye detali strati Popovicha cogo popa zasudzheno do takoyi smerti spochatku rozpechenoyu cegloyu abo kamenem ziterti gumence sho j bulo vchineno todi Popovicha viddali do ruk kata yakij jogo terzav Getman Teterya nikogo ne dopuskav do pidsudnogo Vin nakazav katovi priklasti jomu do reber rozpechene zalizo potim zveliv i katovi odijti Vzyavshi papir i chornilo sam dopituvav hto jogo pidmovlyav do povstannya chi mozhe sam jogo zadumav i kogo z polkovnikiv abo sotnikiv vin mig bi nazvati yak svoyih spivuchasnikiv Kat kilka raziv muchiv svoyu zhertvu j pislya kozhnogo razu vidhodiv od nogo a Teterya dopituvav u chetvero ochej i nasamkinec zveliv vidtyati zhertvi ruki j nogi a tulub kilka godin lezhav na majdani azh doki ne spalili 20 Dopit uchasnikiv povstannya pokazav sho najbilshoyu nebezpekoyu dlya getmana bulo te sho sered pravoberezhnoyi kozackoyi starshini viyavilosya chimalo prihilnikiv I Popovicha Sam P Teterya z girkotoyu zaznachav U nas mizh svoyimi bilshe zradnikiv nizh blagonadijnih i dobrozichlivih bilshe shilnih do togo boku Korolivskij rezident u vijsku Zaporozkomu S Venslavskij naprikinci chervnya 1663 roku v listi do korolya pidkresliv sho P Teterya teper perekonavsya yaka nebezpeka zagrozhuye jomu koli pip vzyatij v Pavolochi vidkriv pid chas tortur sho bagato zi starshini berut uchast u zradi proti nogo 12 Ce povstannya tak nalyakalo Teteryu sho vin prosiv korolya abi toj yakomoga skorishe podav jomu pomich i priviv polske vijsko do Ukrayini 15 Doslidnicya T Tayirova Yakovleva z cogo privodu pripuskaye sho tak yak Popovich na pavolockomu polkovnictvi zaminiv I Boguna to mozhlivo isnuvav zv yazok Popovich Bogun Somko I todi vihodit sho povstannya Popovicha persha nevdala sproba yedinoyi zmovi chastini kozackoyi starshini oboh beregiv Dnipra 29 Adzhe trohi zgodom same Bogun stane odnim iz ochilnikiv zmovi j vistupiv proti Teteri ta Rechi Pospolitoyi Kozackij litopisec Grigorij Grab yanka tak govorit pro I Popovicha Voistinu yakbi ci dva druzhni muzhi Popovich govoryu i Somko dovshe pozhili to mogli b starogo Hmelnickogo spravi nasliduvati 30 Vshanuvannya pam yati red 11 veresnya 2010 r v Pavolochi pid chas chetvertoyi hudozhno misteckoyi toloki bula osvyachena memorialna plita na misci jmovirnoyi strati pavolockogo polkovnika Ivana Popovicha 31 U mistectvi red Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2023 Personazh Ivan Shram roman Chorna rada Hronika 1663 roku Pantelejmon Kulish 32 Primitki red a b v Lyaskoronskij V Pavolockij polkovnik Ivan Popovich Epizod iz vremen Ruiny Kievskaya starina 1889 5 6 s 571 Lyaskoronskij V Pavolockij polkovnik Ivan Popovich Epizod iz vremen Ruiny Kievskaya starina 1889 5 6 s 572 Krivosheya V Genealogiya ukrayinskogo kozactva Bilocerkivskij polk K Stilos 2002 ISBN 966 8009 28 2 s 38 Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 rr Dnipropetrovsk 2007 ISBN 978 966 383 095 7 s 315 Micik Yu A POPOVIChI Enciklopediya istoriyi Ukrayini V 10 t T 5 Pa Prik K Naukova dumka 2011 s 427 Novickij I Eshyo ob Ivane Popoviche Kievskaya Starina 1889 11 S 433 Pavoloch 500 rokiv v liku pisanogo viku Avtor uporyadnik V P Blenda K XXI st dialog kultur 2009 182 s ISBN 978 966 02 4655 3 s 81 Krivosheya V Kozacka starshina Getmanshini Chigirinskij polk Gileya naukovij visnik Zbirnik naukovih prac vip 35 K Vseukrayinska gromadska organizaciya Ukrayinska akademiya nauk 2010 c 20 Krivosheya V Genealogiya ukrayinskogo kozactva Bilocerkivskij polk K Stilos 2002 ISBN 966 8009 28 2 s 37 Panashenko V Polkove upravlinnya v Ukrayini sered XVII XVIII st Istorichni zoshiti K Institut istoriyi Ukrayini 1997 c 60 Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 rr Dnipropetrovsk 2007 ISBN 978 966 383 095 7 s 43 315 a b v Gavrilyuk O M Kam yanobridskij kozak pavolockij polkovnik ta pip rozstriga Ivan Popovich 1 Arhivovano 20 bereznya 2013 u Wayback Machine a b Gazin V V Getman Pavlo Teterya Socialno politichnij portret Kam yanec Podilskij Aksioma 2007 ISBN 978 966 496 010 3 s 80 a b Krivosheya V Kozacka starshina Getmanshini Enciklopediya K Stilos 2010 s 7 a b Nechuj Levickij I Ukrayinski getmani Bruhoveckij ta Teterya 2 Arhivovano 18 chervnya 2013 u Wayback Machine Yakovleva T Ruyina Getmanshini Vid Pereyaslavskoyi radi 2 do Andrusivskoyi ugodi 1659 1667 rr Per z ros L Bilik K Vid vo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2003 ISBN 966 500 099 3 s 300 Krivosheya V V Kozacka elita Getmanshini Kiyiv 2008 ISBN 978 966 02 4850 s 155 a b Letopis Samovidca po novootkrytym spiskam s prilozheniem treh malorossijskih hronik Hmelnickoj Kratkogo opisaniya Malorossii i Sobraniya istoricheskogo K 1878 s 78 Universali ukrayinskih getmaniv vid Ivana Vigovskogo do Ivana Samojlovicha 1657 1687 Materiali do ukrayinskogo diplomatariyu Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv Kiyiv Lviv 2004 ISBN 966 02 3091 5 s 218 a b v g Antonovich V Pavlo Teterya Gazin V V Getman Pavlo Teterya Socialno politichnij portret Kam yanec Podilskij Aksioma 2007 ISBN 978 966 496 010 3 s 80 81 Gazin V V Getman Pavlo Teterya Socialno politichnij portret Kam yanec Podilskij Aksioma 2007 ISBN 978 966 496 010 3 s 82 Lyaskoronskij V Pavolockij polkovnik Ivan Popovich Epizod iz vremen Ruiny Kievskaya starina 1889 5 6 s 573 Gazin V V Getman Pavlo Teterya Socialno politichnij portret Kam yanec Podilskij Aksioma 2007 ISBN 978 966 496 010 3 s 81 Krivosheya V Kozacka elita Getmanshini K IPiEND imeni I F Kurasa NAN Ukrayini 2008 ISBN 978966024850 s 176 a b Lyaskoronskij V Pavolockij polkovnik Ivan Popovich Epizod iz vremen Ruiny Kievskaya starina 1889 5 6 s 574 a b Yarmoshik I Pavoloch misto kozacke 3 Arhivovano 27 lyutogo 2015 u Wayback Machine Petrovskij M Narisi istoriyi Ukrayini XVII pochatku XVIII stolit Doslidi nad Litopisom Samovidcya H Derzhavne vidavnictvo Ukrayini 1930 s 270 271 Yakovleva T Ruyina Getmanshini Vid Pereyaslavskoyi radi 2 do Andrusivskoyi ugodi 1659 1667 rr Per z ros L Bilik K Vid vo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2003 ISBN 966 500 099 3 s 303 Lucenko Yu Grigorij Grabyanka i jogo litopis Litopis gadyackogo polkovnika Grigoriya Grabyanki Per iz staroukr K T vo Znannya Ukrayini 1992 4 Arhivovano 20 serpnya 2008 u Wayback Machine Pavoloch tolokuvala vchetverte Arhivovano 27 lyutogo 2015 u Wayback Machine Kravchenko O Pobirchenko N Mihajlo Maksimovich i Pantelejmon Kulish do istoriyi vzayemin Uman RVC Sofiya 2007 S 69 Dzherela red Dovidnik z istoriyi Ukrayini Vidannya v troh tomah Tom II K P Ukladenij kolektivom avtoriv Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1995 S 409 410 Enciklopediya istoriyi Ukrayini U 10 t Redkol V A Smolij golova ta in T 8 Pa Prik K Naukova dumka 2011 ISBN ISBN 978 966 00 1142 7 520 s Rekomendovana literatura red Prilipko I L Duhovenstvo v romani P Kulisha Chorna rada Literaturoznavchi studiyi 2020 Vip 59 S 153 167 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ivan Popovich kozackij polkovnik amp oldid 38544949