www.wikidata.uk-ua.nina.az

Попова Емма Анатоліївна Емма Анатоліївна Попова 1928 2001 радянська актриса театру і кіно Народна артистка РРФСР 1971 На

Попова Емма Анатоліївна

Емма Анатоліївна Попова (1928—2001) — радянська актриса театру і кіно. Народна артистка РРФСР (1971).

Попова Емма Анатоліївна
Народилася 27 грудня 1928(1928-12-27)
Краснодарський край, РСФРР, СРСР
Померла 3 листопада 2001(2001-11-03) (72 роки)
Санкт-Петербург, Росія
Поховання Волковський цвинтарd
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність акторка
Alma mater Ленінградський театральний інститут імені О. М. Островського
Знання мов російська
Заклад БДТ імені М. Горького
Нагороди
IMDb ID 0691375
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попова.

Життєпис ред.

Емма Попова народилася на Кубані. В 1947 році, в один час з Зінаїда Шарко, поступила на акторський факультет Ленінградського театрального інституту, в майстерню Б. В. Зона. Досвідченого педагога, який виховав чимало чудових актрис, вже в ті часи захоплювала інтуїція Попової: «Не ти граєш — тобі грає». Закінчила інститут у 1951 році.

В інституті Емма Попова вийшла заміж за свого однокурсника — актора і режисера Наума Бірмана У них народився Анатолій Попов, теж став актором. Другим її чоловіком був драматург і сценарист Олександр Гладков. Одовев в 1976 році, актриса більше заміж не виходила.

Померла 3 листопада 2001 року в Будинку ветеранів сцени в Санкт-Петербурзі; похована на Волковському кладовищі.

У Театрі імені Комісаржевської ред.

В 1953—1962 роках Емма Попова виступала на сцені Ленінградського театру імені В. Ф. Коміссаржевської. Її дебют в ролі Лізи у вобідевілі Д. Т. Ленського «Лев Гурич Синичкін» залишився непоміченим критикою. Про Попову заговорили після зіграної нею в тому ж 1953 році Тіни Наморадзе в «Бабку» М. Бараташвілі. З другої половини 1950-х років вона була провідною актрисою театру; граючи як характерні ролі (дона Хуана в п'єсі Тірсо де Моліна «Дон Хіль Зелені штани» і Аніта у «П'ятій колоні» Е. Хемінгуея), так і ліричних героїнь (Айтен у п'єсі Н. Хікмета «Перший день свята», Варю в «Дикарке» А. Островського), нерідко протиставляючи режисерським задумом власну інтуїцію. «І з кожною новою роллю, — відзначала критик Ст. Іванова, — „відсоток драматизму“ в роботах молодої актриси неухильно зростав», — навіть в комічних ролях. «Відсотка драматизму» актриса досягла в ролі Лізи Протасової в п'єсі А. М. Горького «Діти сонця», де її героїня, за словами критика, «всі біди страждає світу пропускала крізь власне серце, відчувала сором за чужі гріхи, біль за чужу вину» і, зрештою, втрачала розум не в силах винести цю тяжкість.

У Театрі імені Комісаржевської Попова репетирувала Офелію в «Гамлеті», але вистава не був випущений. Однією з ролей, що найбільше запам'яталася, поряд з Лізою Протасовою, стала трагічна Вероніка у виставі «Вічно живі» за п'єсою В. Розова. За словами В. Іванової, Вероніка Попова «вразила і запам'яталася більше, ніж всі інші виконавиці цієї ролі», її не затьмарила навіть популярність Тетяни Самойлової, яка зіграла цю роль в знаменитому фільмі М. Калатозова.

У Великому драматичному ред.

В образі Попової багато відзначали зовнішню схожість з Вірою Коміссаржевської, і в Театрі імені Коміссаржевської їй аж ніяк не випадково доручали ролі, колись зіграні «чайкою російської сцени» (Лізу Протасову, Варю в «Дикарці»). В одному з інтерв'ю вона зізналася: «Працюючи в театрі, що носить ім'я великої актриси, я, природно, знаходилася під впливом цієї непересічної особистості, цього величезного трагічного таланту. Я навіть стала наслідувати її грі — в міру відпущених мені сил і здібностей. Але потім я відчула, що це захоплення — майже фанатичне — починає пригнічувати моє акторське „я“, і мене наздогнала душевна криза». Актриса вирішила назавжди покинути сцену; але сталося так, що саме в цей момент Георгій Товстоногов запросив її до Великого драматичного театру імені Горького.

Вона ніколи не належала і не належить до актрис-кумирів… Як це ні парадоксально, пам'ятають не актрису, а її створення. Люди, «здійснені» нею на сцені і на екрані, тривожать пам'ять багато років, до них хочеться повернутися, щоб ще і ще раз вдивитися в їх духовний світ.
— В. Іванова

На сцені БДТ Попова дебютувала в лютому 1963 року в ролі Ксенії Іванівни в «Палаті» С. Альошина і дуже скоро стала однією з «зірок» товстоноговської трупи, однією з «головних» її актрис. Серед кращих ролей, зіграних, за визначенням критика, так, «наче їх ніхто до неї не грав», — Ганна в «Варварах» А. М. Гіркого, Ірина в чеховських «Трьох сестер», Тетяна в «Мещанах» (разом з режисером-постановником Р. Товстоноговим і виконавцем ролі Бессеменова Євгеном Лебедєвим була удостоєна Державної премії СРСР) ."Неспокійна старість" Л. Рахманова витримала на сцені БДТ близько 200 вистав ще й тому, що глядачі йшли перш за все на блискучий акторський дует — Сергія Юрського (Полєжаєва) і Емму Попову (Марію Львівну). Зіграну Попової роль Марії Павлівни в цьому спектаклі А. Свободін назвав «однією з самих тихих, але і самих блискучих успіхів» актриси.

Сергій Юрський про свою партнерку у багатьох виставах згодом писав: «Ті, хто з нею грав, ті, хто з нею спілкувався на майданчику, знають те, чого ніколи не дізнаються глядачі… Партнерам взаємодіяти з цим абсолютом було не просто легко, а виникало відчуття, що тебе підняло, ти знаходишся на килимі-літаку — і всі ми розмовляємо вже на зовсім іншому рівні». Він же відзначав дивну особливість акторської природи Попової: «Емма, яка геніально грала інтелігенток й аристократок, була, завжди залишалася і залишається простою козачкою, яка говорить „гекая“ й інакше не може. Куди це поділося на сцені — незрозуміло, чому поверталося в житті — теж незрозуміло».

Поповій, актрисі рідкісного трагічного темпераменту, великий акторський діапазон, за свідченням Р. Беньяш, дозволяв не втрачати безпосередності навіть в ролях, загострених до гротеску, і, поряд з тендітною Іриною в «Трьох сестрах», з блиском виконувати і гострохарактерну роль Віри Сергіївни в сатиричній комедії Василя Шукшина «Енергійні люди». Серед кращих її ролей на сцені БДТ — Мадлена Бежар у булгаковському «Мольєра», Мурзавецкая і Турусина в комедіях А. Н. Островського «Вовки і вівці» і «На всякого мудреця досить простоти».

Невдачею Попової критики вважали роль Настасії Пилипівни, яку вона грала по черзі з Тетяною Дороніною у другій редакції легендарного товстоноговского «Ідіота» в недовгий час існування цієї вистави (відновлено спеціально для зарубіжних гастролей). Актрисі, якої всяка роль була цікава насамперед становленням і розвитком характеру, героїня Ф. Достоєвського, «людина з непередбаченою поведінкою», виявилася абсолютно чужа. Для себе пояснення цього характеру Попова змогла знайти лише в озлоблення і жадобі помсти, всім і вся, — що, однак, суперечило задумам Достоєвського.

Останньою театральною роботою Попової стала Кваша в п'єсі М. Горького «На дні» — останньому спектаклі Георгія Товстоногова. Після його смерті в 1989 році актриса покинула сцену. Протягом ряду років вела акторський курс в Інституті театру, музики і кінематографії.

Кіно і телебачення ред.

Попова багато працювала на телебаченні, зігравши в тому числі і Віру Комиссаржеську в телеспектаклі «Чайка російської сцени». У кіно знімалася мало, віддаючи перевагу театру. Дебютувала в 1957 році в головній жіночій ролі у фільмі Михайла Дубсона «Шторм», де вперше зустрілася з Євгеном Лебедєвим, своїм майбутнім партнером по багатьох виставах БДТ. Критики особливо відзначали Юлію Дмитрівну у «Поїзді милосердя» — образ, який виключав чарівність. З цієї причини режисер фільму Іскандер Хамраєв довго не наважувався запропонувати цю роль Поповій, але чужу кокетству актрису привернула саме вона..

Творчість ред.

Театральні роботи ред.

Ленінградський драматичний театр імені В. Ф. Коміссаржевської

  • 1953 — «Лев Гурич Синичкін» Д. Т. Ленського — Ліза (введення)
  • 1953 — «Не все коту масляна» О. М. Островського — Агнія (введення)
  • 1953 — «Шельменко-денщик» — Мотря (введення)
  • 1953 — «Бабка» М. Бараташвілі — Тіна Наморадзе
  • 1955 — «Дон Хіль Зелені штани» Тірсо де Моліна. Постановка Ст. Андрушкевича і З. Корогодського — дона Хуана
  • 1956 — «Вічно живі» В. Розова — Вероніка
  • 1959 — «Цимбелін» — Імогена
  • «Перший день свята» Н. Хікмета — Айтен
  • «Те, що знає кожна жінка» Дж. Баррі — Меггі Шенд
  • «П'ята колона» Е. Хемінгуея — Аніта
  • 1960 — «Діти сонця» А. М. Горького. Постановка М. Сулімова — Ліза Протасова
  • 1961 — «Після весілля» Д. Гранина — Тоня
  • «Дикунка» А. Островського та В. Соловйова. Постановка В. Майковська — Варя

Великий драматичний театр імені М. Горького

  • 1963 — «Палата» С. Альошина. Постановка Г. О. Товстоногова, Тобто А. Лебедєва — Ксенія Іванівна
  • 1963 — «Варвари» М. Горького. Постановка Г. О. Товстоногова — Ганна (введення)
  • 1965 — «Три сестри» А. П. Чехова. Постановка Р. А. Товстоногова — Ірина
  • 1966 — «Міщани» М. Горького. Постановка Г. О. Товстоногова — Тетяна
  • 1966 — «Ще раз про любов» Е. Радзинського. Постановка Ю. Е. Аксьонова — Наташа (введення)
  • 1966 — «Ідіот» за Ф. М. Достоєвському (друга редакція вистави). Постановка Г. О. Товстоногова — Настасья Пилипівна
  • 1968 — «Щасливі дні нещасливої людини» О. М. Арбузова. Постановка Ю. Е. Аксьонова — Зіміна Ніна Павлівна
  • 1970 — «Неспокійна старість» Л Рахманова. Постановка Р. А. Товстоногова— Марія Львівна
  • 1973 — «Мольєр» М. О. Булгакова. Постановка С. Ю. Юрського — Мадлена Бежар
  • 1974 — «Енергійні люди» В. М. Шукшина. Постановка Г. О. Товстоногова — Віра Сергіївна
  • 1976 — «Дачники» М. Горького. Постановка Г. О. Товстоногова — Ольга Олексіївна
  • 1976 — «Фантазії Фарятьева» А. Соколової. Постановка С. Ю. Юрського
  • 1980 — «Вовки і вівці» О. М. Островського. Постановка Г. О. Товстоногова — Мурзавецька
  • 1985 — «Поріг» О. Дударєва. Постановка Р. Єгорова — Мати (введення)
  • 1985 — «На всякого мудреця досить простоти» О. М. Островського. Постановка Г. О. Товстоногова — Турусина
  • 1987 — «На дні» М. Горького. Постановка Г. О. Товстоногова — Кваша

Роботи на телебаченні ред.

  • 1967 — «Диваки» О. М. Горького (телеспектакль); постановка Юрія Маляцького
  • 1970 — «Чайка російської сцени» (телеспектакль) — Віра Коміссаржевська
  • 1971 — «Фієста» за романом Е. Хемінгуея «І сонце сходить» (телеспектакль); постановка Сергія Юрського — Френсіс
  • «Склянка води» Е. Скріб (телеспектакль) — Королева
  • «Пані міністерша» Б. Нушича (телеспектакль)
  • «Останні» А. М. Горького (телеспектакль) — Софія
  • «Будиночок» В. Катаєва (телеспектакль)
  • «Місяць у селі» Івана Тургенєва (телеспектакль) — Наталія Петрівна
  • «Смаглява леді сонетів» Б. Шоу (телеспектакль); постановка Олександра Бєлінського — Єлизавета

Фільмографія ред.

Нагороди та звання ред.

  • Заслужена артистка РРФСР (1960)
  • Народна артистка РРФСР (1971)
  • Державна премія СРСР (1968) — за виконання ролі Тетяни у виставі «Міщани» Великого драматичного театру ім. М. Горького.

Примітки ред.

  1. ↑ Жежеленко М. Памяти Эммы Поповой // Петербургский театральный журнал. — 2002. — № 27.
  2. Выпускники института. 1951 г. Актёрский факультет, класс профессора Б. В. Зона // Записки о театре. — Л. — М.: «Искусство», 1958. — С. 248.
  3. ↑ Эмоция Анатольевна.
  4. ↑ Попова Эмилия Анатольевна. Память. Большой драматический театр (официальный сайт). Процитовано 29 вересня 2016. 
  5. ↑ Эмилия Попова. — Искусство.
  6. ↑ Старосельская Н. Товстоногов. — М.: Молодая гвардия, 2004. — С. 383. — ISBN 5-235-02680-2.
  7. Горфункель Е. [К юбилею Зинаиды Шарко] // Да : газета. — Л., 2009.
  8. ↑ Яхнин А. Три роли Эммы Поповой. — Л.: Искусство, 1984. — 47 с.
  9. Свободин А. П. «Беспокойная старость» // Театр : журнал. — М., 1970. — № 8. — С. 10.
  10. Беньяш Р. М. Ленинградский Академический Большой драматический театр им. М. Горького. — Л.: Искусство, 1968. — С. 11-12.
  11. Старосельская Н. Товстоногов. — М.: Молодая гвардия, 2004. — С. 239—241. — ISBN 5-235-02680-2.
  12. 80 лет со дня рождения Эммы Поповой. Телеканал «Культура». 27 декабря 2008. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 11 червня 2012. 

Література ред.

  • Яхнин А. Три роли Эммы Поповой. — Л.: Искусство, 1984. (рос.)
  • Старосельская Н. Эмилия Анатольевна Попова // Товстоногов. — М.: Молодая гвардия, 2004. — С. 383—385. — ISBN 5-235-02680-2. (рос.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Emma Anatoliyivna Popova 1928 2001 radyanska aktrisa teatru i kino Narodna artistka RRFSR 1971 Popova Emma AnatoliyivnaNarodilasya 27 grudnya 1928 1928 12 27 Krasnodarskij kraj RSFRR SRSRPomerla 3 listopada 2001 2001 11 03 72 roki Sankt Peterburg RosiyaPohovannya Volkovskij cvintardKrayina SRSR RosiyaDiyalnist aktorkaAlma mater Leningradskij teatralnij institut imeni O M OstrovskogoZnannya mov rosijskaZaklad BDT imeni M GorkogoNagorodiIMDb ID 0691375U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Popova Zmist 1 Zhittyepis 1 1 U Teatri imeni Komisarzhevskoyi 1 2 U Velikomu dramatichnomu 1 3 Kino i telebachennya 2 Tvorchist 2 1 Teatralni roboti 2 2 Roboti na telebachenni 2 3 Filmografiya 3 Nagorodi ta zvannya 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaZhittyepis red Emma Popova narodilasya na Kubani 1 V 1947 roci v odin chas z Zinayida Sharko postupila na aktorskij fakultet Leningradskogo teatralnogo institutu v majsternyu B V Zona Dosvidchenogo pedagoga yakij vihovav chimalo chudovih aktris vzhe v ti chasi zahoplyuvala intuyiciya Popovoyi Ne ti grayesh tobi graye 1 Zakinchila institut u 1951 roci V instituti Emma Popova vijshla zamizh za svogo odnokursnika aktora i rezhisera Nauma Birmana 2 U nih narodivsya Anatolij Popov tezh stav aktorom Drugim yiyi cholovikom buv dramaturg i scenarist Oleksandr Gladkov 3 Odovev v 1976 roci aktrisa bilshe zamizh ne vihodila Pomerla 3 listopada 2001 roku v Budinku veteraniv sceni v Sankt Peterburzi pohovana na Volkovskomu kladovishi 4 U Teatri imeni Komisarzhevskoyi red V 1953 1962 rokah Emma Popova vistupala na sceni Leningradskogo teatru imeni V F Komissarzhevskoyi 4 Yiyi debyut v roli Lizi u vobidevili D T Lenskogo Lev Gurich Sinichkin zalishivsya nepomichenim kritikoyu Pro Popovu zagovorili pislya zigranoyi neyu v tomu zh 1953 roci Tini Namoradze v Babku M Baratashvili 5 Z drugoyi polovini 1950 h rokiv vona bula providnoyu aktrisoyu teatru 5 grayuchi yak harakterni roli dona Huana v p yesi Tirso de Molina Don Hil Zeleni shtani i Anita u P yatij koloni E Hemingueya tak i lirichnih geroyin Ajten u p yesi N Hikmeta Pershij den svyata Varyu v Dikarke A Ostrovskogo neridko protistavlyayuchi rezhiserskim zadumom vlasnu intuyiciyu 5 I z kozhnoyu novoyu rollyu vidznachala kritik St Ivanova vidsotok dramatizmu v robotah molodoyi aktrisi neuhilno zrostav navit v komichnih rolyah 5 Vidsotka dramatizmu aktrisa dosyagla v roli Lizi Protasovoyi v p yesi A M Gorkogo Diti soncya de yiyi geroyinya za slovami kritika vsi bidi strazhdaye svitu propuskala kriz vlasne serce vidchuvala sorom za chuzhi grihi bil za chuzhu vinu i zreshtoyu vtrachala rozum ne v silah vinesti cyu tyazhkist 1 U Teatri imeni Komisarzhevskoyi Popova repetiruvala Ofeliyu v Gamleti ale vistava ne buv vipushenij 1 Odniyeyu z rolej sho najbilshe zapam yatalasya poryad z Lizoyu Protasovoyu stala tragichna Veronika u vistavi Vichno zhivi za p yesoyu V Rozova Za slovami V Ivanovoyi Veronika Popova vrazila i zapam yatalasya bilshe nizh vsi inshi vikonavici ciyeyi roli yiyi ne zatmarila navit populyarnist Tetyani Samojlovoyi yaka zigrala cyu rol v znamenitomu filmi M Kalatozova 5 U Velikomu dramatichnomu red V obrazi Popovoyi bagato vidznachali zovnishnyu shozhist z Viroyu Komissarzhevskoyi 1 6 i v Teatri imeni Komissarzhevskoyi yij azh niyak ne vipadkovo doruchali roli kolis zigrani chajkoyu rosijskoyi sceni Lizu Protasovu Varyu v Dikarci V odnomu z interv yu vona ziznalasya Pracyuyuchi v teatri sho nosit im ya velikoyi aktrisi ya prirodno znahodilasya pid vplivom ciyeyi neperesichnoyi osobistosti cogo velicheznogo tragichnogo talantu Ya navit stala nasliduvati yiyi gri v miru vidpushenih meni sil i zdibnostej Ale potim ya vidchula sho ce zahoplennya majzhe fanatichne pochinaye prignichuvati moye aktorske ya i mene nazdognala dushevna kriza 6 Aktrisa virishila nazavzhdi pokinuti scenu ale stalosya tak sho same v cej moment Georgij Tovstonogov zaprosiv yiyi do Velikogo dramatichnogo teatru imeni Gorkogo 6 Vona nikoli ne nalezhala i ne nalezhit do aktris kumiriv Yak ce ni paradoksalno pam yatayut ne aktrisu a yiyi stvorennya Lyudi zdijsneni neyu na sceni i na ekrani trivozhat pam yat bagato rokiv do nih hochetsya povernutisya shob she i she raz vdivitisya v yih duhovnij svit V IvanovaNa sceni BDT Popova debyutuvala v lyutomu 1963 roku v roli Kseniyi Ivanivni v Palati S Aloshina i duzhe skoro stala odniyeyu z zirok tovstonogovskoyi trupi odniyeyu z golovnih yiyi aktris 5 6 7 Sered krashih rolej zigranih za viznachennyam kritika tak nache yih nihto do neyi ne grav Ganna v Varvarah A M Girkogo Irina v chehovskih Troh sester Tetyana v Meshanah razom z rezhiserom postanovnikom R Tovstonogovim i vikonavcem roli Bessemenova Yevgenom Lebedyevim bula udostoyena Derzhavnoyi premiyi SRSR 8 Nespokijna starist L Rahmanova vitrimala na sceni BDT blizko 200 vistav 3 she j tomu sho glyadachi jshli persh za vse na bliskuchij aktorskij duet Sergiya Yurskogo Polyezhayeva i Emmu Popovu 8 Mariyu Lvivnu Zigranu Popovoyi rol Mariyi Pavlivni v comu spektakli A Svobodin nazvav odniyeyu z samih tihih ale i samih bliskuchih uspihiv aktrisi 9 Sergij Yurskij pro svoyu partnerku u bagatoh vistavah zgodom pisav Ti hto z neyu grav ti hto z neyu spilkuvavsya na majdanchiku znayut te chogo nikoli ne diznayutsya glyadachi Partneram vzayemodiyati z cim absolyutom bulo ne prosto legko a vinikalo vidchuttya sho tebe pidnyalo ti znahodishsya na kilimi litaku i vsi mi rozmovlyayemo vzhe na zovsim inshomu rivni 3 Vin zhe vidznachav divnu osoblivist aktorskoyi prirodi Popovoyi Emma yaka genialno grala inteligentok j aristokratok bula zavzhdi zalishalasya i zalishayetsya prostoyu kozachkoyu yaka govorit gekaya j inakshe ne mozhe Kudi ce podilosya na sceni nezrozumilo chomu povertalosya v zhitti tezh nezrozumilo 3 Popovij aktrisi ridkisnogo tragichnogo temperamentu 4 velikij aktorskij diapazon za svidchennyam R Benyash dozvolyav ne vtrachati bezposerednosti navit v rolyah zagostrenih do grotesku 10 i poryad z tenditnoyu Irinoyu v Troh sestrah z bliskom vikonuvati i gostroharakternu rol Viri Sergiyivni v satirichnij komediyi Vasilya Shukshina Energijni lyudi 4 Sered krashih yiyi rolej na sceni BDT Madlena Bezhar u bulgakovskomu Molyera Murzaveckaya i Turusina v komediyah A N Ostrovskogo Vovki i vivci i Na vsyakogo mudrecya dosit prostoti 4 Nevdacheyu Popovoyi kritiki vvazhali rol Nastasiyi Pilipivni yaku vona grala po cherzi z Tetyanoyu Doroninoyu u drugij redakciyi legendarnogo tovstonogovskogo Idiota v nedovgij chas isnuvannya ciyeyi vistavi vidnovleno specialno dlya zarubizhnih gastrolej 11 Aktrisi yakoyi vsyaka rol bula cikava nasampered stanovlennyam i rozvitkom harakteru geroyinya F Dostoyevskogo lyudina z neperedbachenoyu povedinkoyu viyavilasya absolyutno chuzha Dlya sebe poyasnennya cogo harakteru Popova zmogla znajti lishe v ozloblennya i zhadobi pomsti vsim i vsya sho odnak superechilo zadumam Dostoyevskogo 5 Ostannoyu teatralnoyu robotoyu Popovoyi stala Kvasha v p yesi M Gorkogo Na dni ostannomu spektakli Georgiya Tovstonogova Pislya jogo smerti v 1989 roci aktrisa pokinula scenu 4 Protyagom ryadu rokiv vela aktorskij kurs v Instituti teatru muziki i kinematografiyi 4 Kino i telebachennya red Popova bagato pracyuvala na telebachenni zigravshi v tomu chisli i Viru Komissarzhesku v telespektakli Chajka rosijskoyi sceni U kino znimalasya malo viddayuchi perevagu teatru 12 Debyutuvala v 1957 roci v golovnij zhinochij roli u filmi Mihajla Dubsona Shtorm de vpershe zustrilasya z Yevgenom Lebedyevim svoyim majbutnim partnerom po bagatoh vistavah BDT Kritiki osoblivo vidznachali Yuliyu Dmitrivnu u Poyizdi miloserdya obraz yakij viklyuchav charivnist Z ciyeyi prichini rezhiser filmu Iskander Hamrayev dovgo ne navazhuvavsya zaproponuvati cyu rol Popovij ale chuzhu koketstvu aktrisu privernula same vona 5 Tvorchist red Teatralni roboti red Leningradskij dramatichnij teatr imeni V F Komissarzhevskoyi 1953 Lev Gurich Sinichkin D T Lenskogo Liza vvedennya 1953 Ne vse kotu maslyana O M Ostrovskogo Agniya vvedennya 1953 Shelmenko denshik Motrya vvedennya 1953 Babka M Baratashvili Tina Namoradze 1955 Don Hil Zeleni shtani Tirso de Molina Postanovka St Andrushkevicha i Z Korogodskogo dona Huana 1956 Vichno zhivi V Rozova Veronika 1959 Cimbelin Imogena Pershij den svyata N Hikmeta Ajten Te sho znaye kozhna zhinka Dzh Barri Meggi Shend P yata kolona E Hemingueya Anita 1960 Diti soncya A M Gorkogo Postanovka M Sulimova Liza Protasova 1961 Pislya vesillya D Granina Tonya Dikunka A Ostrovskogo ta V Solovjova Postanovka V Majkovska VaryaVelikij dramatichnij teatr imeni M Gorkogo 1963 Palata S Aloshina Postanovka G O Tovstonogova Tobto A Lebedyeva Kseniya Ivanivna 1963 Varvari M Gorkogo Postanovka G O Tovstonogova Ganna vvedennya 1965 Tri sestri A P Chehova Postanovka R A Tovstonogova Irina 1966 Mishani M Gorkogo Postanovka G O Tovstonogova Tetyana 1966 She raz pro lyubov E Radzinskogo Postanovka Yu E Aksonova Natasha vvedennya 1966 Idiot za F M Dostoyevskomu druga redakciya vistavi Postanovka G O Tovstonogova Nastasya Pilipivna 1968 Shaslivi dni neshaslivoyi lyudini O M Arbuzova Postanovka Yu E Aksonova Zimina Nina Pavlivna 1970 Nespokijna starist L Rahmanova Postanovka R A Tovstonogova Mariya Lvivna 1973 Molyer M O Bulgakova Postanovka S Yu Yurskogo Madlena Bezhar 1974 Energijni lyudi V M Shukshina Postanovka G O Tovstonogova Vira Sergiyivna 1976 Dachniki M Gorkogo Postanovka G O Tovstonogova Olga Oleksiyivna 1976 Fantaziyi Faryateva A Sokolovoyi Postanovka S Yu Yurskogo 1980 Vovki i vivci O M Ostrovskogo Postanovka G O Tovstonogova Murzavecka 1985 Porig O Dudaryeva Postanovka R Yegorova Mati vvedennya 1985 Na vsyakogo mudrecya dosit prostoti O M Ostrovskogo Postanovka G O Tovstonogova Turusina 1987 Na dni M Gorkogo Postanovka G O Tovstonogova KvashaRoboti na telebachenni red 1967 Divaki O M Gorkogo telespektakl postanovka Yuriya Malyackogo 1970 Chajka rosijskoyi sceni telespektakl Vira Komissarzhevska 1971 Fiyesta za romanom E Hemingueya I sonce shodit telespektakl postanovka Sergiya Yurskogo Frensis Sklyanka vodi E Skrib telespektakl Koroleva Pani ministersha B Nushicha telespektakl Ostanni A M Gorkogo telespektakl Sofiya Budinochok V Katayeva telespektakl Misyac u seli Ivana Turgenyeva telespektakl Nataliya Petrivna Smaglyava ledi sonetiv B Shou telespektakl postanovka Oleksandra Byelinskogo YelizavetaFilmografiya red 1957 Shtorm Sasha Karceva 1964 Poyizd miloserdya Yuliya Dmitrivna 1965 Na odnij planeti Nadiya Krupska 1968 Groza nad Biloyu Sofiya Oleksiyivna Popova 1970 Potyag u zavtrashnij den Nadiya KrupskaNagorodi ta zvannya red Zasluzhena artistka RRFSR 1960 Narodna artistka RRFSR 1971 Derzhavna premiya SRSR 1968 za vikonannya roli Tetyani u vistavi Mishani Velikogo dramatichnogo teatru im M Gorkogo Primitki red a b v g d Zhezhelenko M Pamyati Emmy Popovoj Peterburgskij teatralnyj zhurnal 2002 27 Vypuskniki instituta 1951 g Aktyorskij fakultet klass professora B V Zona Zapiski o teatre L M Iskusstvo 1958 S 248 a b v g Emociya Anatolevna a b v g d e zh Popova Emiliya Anatolevna Pamyat Bolshoj dramaticheskij teatr oficialnyj sajt Procitovano 29 veresnya 2016 a b v g d e zh i Emiliya Popova Iskusstvo a b v g Staroselskaya N Tovstonogov M Molodaya gvardiya 2004 S 383 ISBN 5 235 02680 2 Gorfunkel E K yubileyu Zinaidy Sharko Da gazeta L 2009 a b Yahnin A Tri roli Emmy Popovoj L Iskusstvo 1984 47 s Svobodin A P Bespokojnaya starost Teatr zhurnal M 1970 8 S 10 Benyash R M Leningradskij Akademicheskij Bolshoj dramaticheskij teatr im M Gorkogo L Iskusstvo 1968 S 11 12 Staroselskaya N Tovstonogov M Molodaya gvardiya 2004 S 239 241 ISBN 5 235 02680 2 80 let so dnya rozhdeniya Emmy Popovoj Telekanal Kultura 27 dekabrya 2008 Arhiv originalu za 25 serpnya 2012 Procitovano 11 chervnya 2012 Literatura red Yahnin A Tri roli Emmy Popovoj L Iskusstvo 1984 ros Staroselskaya N Emiliya Anatolevna Popova Tovstonogov M Molodaya gvardiya 2004 S 383 385 ISBN 5 235 02680 2 ros Posilannya red Emma Popova na sajti Velikogo dramatichnogo teatru Yurskij S Emociya Anatoliyivna Peterburzkij teatralnij zhurnal 1998 16 Pam yati Emmi Popovoyi Peterburzkij teatralnij zhurnal 2002 27 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Popova Emma Anatoliyivna amp oldid 39207914