? Попелюх звичайний | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець Самка | ||||||||||||||
| VU (IUCN3.1) | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| Aythya ferina (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||
Ареал A. ferina гніздування осіле проживання зимування | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Попелю́х звича́йний, або чернь червоноголо́ва (Aythya ferina) — водоплавний птах родини Качкових, який поширений у помірних широтах Європи та Сибіру, а також на півночі Африки. В Україні - гніздовий, перелітний, зимуючий вид. Належить до мисливських птахів.
Морфологічні ознаки Редагувати
Розміром приблизно з крижня. Маса тіла 0,7—1,1 кг, довжина тіла 42—49 см, розмах крил 72—82 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова і шия каштаново-руді; майже весь тулуб і верхні покривні пера крил світло-сірі, з тонкою і густою темною поперечною смугастістю; верхня частина спини, основа шиї, воло, підхвістя і надхвістя чорні; махові пера сірі; хвіст чорно-бурий; основа дзьоба чорна, передня частина — сірувато-блакитна; ноги темно-сірі; райдужна оболонка ока червона. Самець у позашлюбному вбранні тьмяніший, чорний колір замінений бурим, сірий — з бурим відтінком. Доросла самка сірувато-бура; голова шия і воло рудувато-бурі; на горлі і біля дзьоба білуваті плями; райдужна оболонка ока коричнева. Молодий птах подібний до дорослої самки, але буріший.
Голос Редагувати
Голос самця в шлюбний час — неголосне «носове» «хи-хии». У зграях самці переговорюються тихими посвистами «пить-пить», «плить-плить». Голос самки — хрипке «крррр, крррр», схоже на голоси самок інших черней.
Поширення та місця існування Редагувати
Гніздовий ареал охоплює значну частину Євразії від Ісландії, Британських островів, Франції та південної частини Піренейського півострова на схід до Забайкалля.
В Україні гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка трапляється взимку на водоймах у глибині суходолу.
Населяє відкриті, глибокі озера, порослі очеретом, рогозом, великі водосховища, ставки, значно рідше — річки з глибокими плесами та старицями з високою водною та навколо водною рослинністю. Досить часто оселяється на ставках рибгоспів.
Чисельність Редагувати
Чисельність в Європі оцінюється в 210—440 тис. пар, в Україні — 17,3—25,9 тис. пар.
Гніздування Редагувати
Самка будує гніздо в різноманітних місцях, переважно у важкодоступних (на склавинах, заломах очерету, в густих заростях рогозу, ситника, інколи на плаваючих купках рослинності тощо), нерідко на дамбах очисних споруд серед високої та густої рослинності, на високих купинах, заболочених ділянок островів тощо, але завжди в безпосередній близькості від водойми. Для гнізда попелюх використовує значно більше будівельного матеріалу, ніж крижень. Ним слугують торішні стебла та листя водно-болотних або лучних рослин. По ходу відкладання яєць птах додає до нього пух, яким вистилає лоток та оточує (у вигляді валика) яйця.
Повна кладка містить 6—12 (частіше 6—10) яєць з гладкою, матовою, без рисунка шкаралупою. Забарвлення її варіює від зеленувато-сірого до бурувато-зеленого кольору та по ходу насиджування стає брудно-оливковим або жовтувато-сірим. Досить часто в гніздо відкладають яйця дві або три самки, тоді їх може бути 20—27 та навіть до 35.
Гніздування починається порівняно пізно — в середині або наприкінці травня, коли розвивається навколоводна рослинність та з'являються підсохлі ділянки для розташування гнізд. Повні свіжі кладки зустрічаються наприкінці травня — на початку червня. За сезон одна кладка. Насиджує протягом 23—24 діб самка. Пташенята, як і у інших гусеподібних, виводкові.
Живлення Редагувати
Живиться рослинними та тваринними кормами, однак їх співвідношення може змінюватися в залежності від року та його пори. Навесні та восени переважає рослинна їжа — насіння, корінці та вегетативні частини трав та водних рослин. Влітку та взимку основу раціону складають дрібні безхребетні (водні комахи та їхні личинки, молюски, ракоподібні та черви), а також в меншому ступені земноводні та дрібна риба. У пошуках їжі зазвичай пірнає на глибину до 2,5 м, а також скльовує їжу з поверхні водних рослин.
Джерела Редагувати
- BirdLife International. 2019. Попелюх звичайний (Aythya ferina) (поправки на підставі обстеження 2017 року). Червоний список загрожених видів IUCN Red List of Threatened Species 2019: e.T22680358A155473754. Downloaded on 23 April 2020.(англ.)
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — ISBN 5-339-00209-8.
Література Редагувати
- Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К : Наукова думка, 1991. — 208 с. — ISBN 5-12-001367-8.