www.wikidata.uk-ua.nina.az

Понтійська мова також понтійська грецька понтійський діалект грец Ποντιακή διάλεκτος Ποντιακή γλώσσα умовне найменування

Понтійська мова

Понтійська мова (також понтійська грецька, понтійський діалект; грец. Ποντιακή διάλεκτος, Ποντιακή γλώσσα) — умовне найменування кількох груп діалектів, на яких говорило грецьке і елінізоване населення південного узбережжя Чорного моря (греки — понтійці) в Малій Азії (особливо історичної області Понт) у середньовіччя та новий час. У грецькомовних джерелах розглядається як діалект грецької. Як і останній, належить до грецької групи. Загальна кількість носіїв — близько 324 тис., постійно скорочується через асиміляційні процеси. Мова не має офіційного статусу.

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
понтійською мовою
Αρχικόν σελίδα

поширення грецької мови в пізньовізантійський період XII—XV сторіч. Жовтим кольором зображено пізньовізантійське койне — майбутню основу новогрецької мови, помаранчевим — понтійську мову, зеленим — каппадокійську мову

Історія Редагувати

Битва при Манцикерті призвела до поступової втрати контролю Візантії над Малою Азією. У цей період починається відокремлюватися каппадокійська мова. Місто Трапезунд (Трабзон) залишається анклавом Візантії, а в 1204 — 1461 роках є центром Трапезундської імперії, поступово втрачаючи свої території під натиском тюрків. Поширення понтійського мови в цілому збігається з територією Трапезундської імперії 13-14 століть. Але, місцеве грецьке і елінізоване населення було менше асимільоване. Так виникла понтійська мова. Її позиції похитнулися після після того, як у 1922 — 1923 роках було проведено Грецько-турецький обмін населенням. Значна кількість носіїв опинилася в СРСР, де багато хто перейшов на російську мову. Після масової репатріації греків-понтійців до Греції на початку 90-х робляться спроби його відродження там. Так у 2006, в Салоніках було відкрито театр понтійської мови.

Характеристика Редагувати

Понтійська мова, як і споріднена з нею, але ще більш потурчена каппадокська мова — певний залишковий діалект середньогрецької(візантійської) мови Малої Азії, що остаточно відокремився і не зазнав впливу сучасної дімотіки, а тому досить архаїзований. Лексика і фонетика понтійської мови багато в чому зберігають ранньовізантійські і навіть класичні античні риси часів давньогрецької колонізації і давньогрецького койне, водночас морфологія близька середньогрецький. Архаїзми понтійської, як і каппадокійської мають переважно давньоіонічне походження. Іншомовний вплив є помітним, на відміну від новогрецької він має переважно азійський характер (вірменський, грузинський, турецький). При цьому він менш помітний, ніж у каппадокійській, де тюркізація спричинила злам граматичного ладу мови.

Діалекти Редагувати

Грецький мовознавець Маноліс Тріандафіллідіс пропонує наступну діалектну класифікацію для понтійської мови:

  • Західно-понтійські діалекти (ніотічні діалекти) на ділянці Синоп — Ун'є.
  • Східно-понтійські діалекти на схід від Ун'є, які у свою чергу підрозділяються на:
    • Прибережні в районі Трабзона,
    • Континентальні групи говірок (халдіотські) у місцевості Халді (міста Гюмюшхане, грец. Аргіруполіс або понтійське Канин), а також сусідні Келькіт, Байбурт, Орду.

Континентальні різновиди є найбільш тюркізованними, в них також помітно сильний субстратний і адстратний вплив інших мов, але саме вони і досі зберігаються в сільській місцевості гірських регіонів Туреччини.

До початку XIV століття ареал розповсюдження понтійської мови носив суцільний характер, охоплюючи всі південне узбережжя Чорного моря і зливаючись на заході з власне візантійською мовою, з якої склалася новогрецька мова. Поступова тюркізація мовців в Османській імперії, а потім і в Туреччини призвела до розпаду ареалу на кілька ізольованих населених пунктів. В наш час[коли?] найчисленнішими є носії халдіотської говірки. Всі вони наразі сповідують іслам і мають турецьку самосвідомість.

Халдіотська говірка має сильний турецький вплив на всіх рівнях аж до сингармонізму (Мірабель, 1965). Вона багато в чому нагадує вже вимерлий фарасіотський діалект каппадокійської грецької мови Малої Азії (місто Фараса, село Девелі поруч з Кайсері, селища Афшар-Кею, Чукурі).

Сучасна оцінка числа носіїв мови Редагувати

  • Греція: з понтійською мовою знайомі до 200 тис. громадян Греції (2001, оцінка). Рідною мовою вважається лише для кілька сотень осіб віком понад 80 років. Основна маса греко-понтійських переселенців з країн СНД русифіковані. Молоді покоління понтійських переселенців 20-х — 30-х років перейшли на стандартну новогрецьку мову, хоча багато хто знайомий з понтійською з мови старших поколінь. Здебільшого це греки з Македонії та Західної Фракії.
  • Туреччина: надійних даних щодо числа осіб, які володіють понтійською мовою, немає. Офіційне опитування проводилося востаннє 1965 року. Згідно з сучасними дослідженнями, нараховується десь 5 тис. носіїв понтійської мови у Туреччині.

Населені пункти:

    • округ Тонья: (37 сіл)
    • округ Сюрмене: (16 сіл)
    • округ Дернекпазарі: (13 сіл)
    • Мачка: дані відсутні
    • Торул, Яглідере, Санта (Думанли), Кромні: дані відсутні

Понтійська абетка Редагувати

Грецька
абетка		 Турецька
абетка		 Російська
абетка		 IPA Приклади
Α α A a А а [a] ρομεικα, romeyika, ромейика
Β β V v В в [v] κατιβενο, kativeno, кативено
Γ γ Ğ ğ Г г [ɣ] [ʝ] γανεβο, ğanevo, ганево
Δ δ DH dh Д д [ð] δοντι, dhonti, донти
Ε ε E e Е е [e] εγαπεςα, eğapesa, егапеса
Ζ ζ Z z З з [z] ζαντος, zantos, зантос
ΖΖ ζζ J j Ж ж [ʒ] πυρζζυας, burjuvas, буржуас
Θ θ TH th С с, Ф ф, Т т [θ] θεκο, theko, теко
Ι ι İ i И и [i] τοςπιτοπον, tospitopon, тоспитопон
Κ κ K k К к [k] καλατζεμαν, kalaceman, калачеман
Λ λ L l Л л [l] λαλια, lalia, лалиа
Μ μ M m М м [m] μανα, mana, мана
Ν ν N n Н н [n] ολιγον, oliğоn, олигон
Ο ο O o О о [o] τεμετερον, temeteron, теметерон
Π π P p П п [p] εγαπεςα, eğapesa, егапеса
Ρ ρ R r Р р [ɾ] ρομεικα, romeyika, ромейка
Σ ς S s С с [s] καλατζεπςον, kalacepson, калачепсон
ΣΣ ςς Ş ş Ш ш [ʃ] ςςερι, şeri, шери
Τ τ T t Т т [t] νοςτιμεςα, nostimesa, ностимеса
ΤΖ τζ C c Ч ч [ʤ] καλατζεμαν, kalaceman, калачеман
ΤΣ τς Ç ç Ц ц [tʃ] μανιτςα, maniça, маница
Υ υ U u У у [u] νυς, nus, нус
Φ φ F f Ф ф [f] εμορφα, emorfa, эморфа
Χ χ H, KH (sert H) Х х [x] χαςον, hason, хасон

Література Редагувати

  • Georges Drettas, Aspects pontiques, ARP, 1997, ISBN 2-9510349-0-3. «… marks the beginning of a new era in Greek dialectology. Not only is it the first comprehensive grammar of Pontic not written in Greek, but it is also the first self-contained grammar of any Greek „dialect“ written, in the words of Bloomfield, „in terms of its own structure“.» (Janse)
  • Özhan Öztürk, Karadeniz: Ansiklopedik Sözlük. 2 Cilt. Heyamola Yayıncılık. İstanbul, 2005. ISBN 975-6121-00-9
  • Mackridge, P. 1987. Greek-Speaking Moslems of North-East Turkey: Prolegomena to Study of the Ophitic Sub-Dialect of Pontic. Byzantine and Modern Greek Studies 11: 115—137.
  • Τομπαΐδης, Δ.Ε. 1988. Η Ποντιακή Διάλεκτος. Αθήνα: Αρχείον Πόντου. (Tompaidis, D.E. 1988. The Pontic Dialect. Athens: Archeion Pontou.)
  • Τομπαΐδης, Δ.Ε. ϗ Συμεωνίδης, Χ.Π. 2002. Συμπλήρωμα στο Ιστορικόν Λεξικόν της Ποντικής Διαλέκτου του Α.Α. Παπαδόπουλου. Αθήνα: Αρχείον Πόντου. (Tompaidis, D.E. and Simeonidis, C.P. 2002. Additions to the Historical Lexicon of the Pontic Dialect of A.A. Papadopoulos. Athens: Archeion Pontou.)
  • Παπαδόπουλος, Α.Α. 1955. Ιστορική Γραμματική της Ποντικής Διαλέκτου. Αθήνα: Επιτροπή Ποντιακών Μελετών. (Papadopoulos, A.A. 1955. Historical Grammar of the Pontic Dialect. Athens: Committee for Pontian Studies.)
  • Παπαδόπουλος, Α.Α. 1958-61. Ιστορικόν Λεξικόν της Ποντικής Διαλέκτου. 2 τόμ. Αθήνα: Μυρτίδης. (Papadopoulos, A.A. 1958-61. Historical Lexicon of the Pontic Dialect. 2 volumes. Athens: Mirtidis.)
  • Οικονομίδης, Δ.Η. 1958. Γραμματική της Ελληνικής Διαλέκτου του Πόντου. Αθήνα: Ακαδημία Αθηνών. (Oikonomidis, D.I. 1958. Grammar of the Greek Dialect of Pontos. Athens: Athens Academy.)
  • Τοπχαράς, Κονσταντίνος. 1998 [1932]. Η Γραμματική της Ποντιακής: Ι Γραματικι τι Ρομεικυ τι Ποντεικυ τι Γλοςας. Θεσσαλονίκη: Αφοί Κυριακίδη. (Topcharas, K. 1998 [1932]. The Grammar of Pontic. Thessaloniki: Afoi Kiriakidi.)

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Against all odds: archaic Greek in a modern world. Процитовано 9 липня 2015. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pontijska mova takozh pontijska grecka pontijskij dialekt grec Pontiakh dialektos Pontiakh glwssa umovne najmenuvannya kilkoh grup dialektiv na yakih govorilo grecke i elinizovane naselennya pivdennogo uzberezhzhya Chornogo morya greki pontijci v Malij Aziyi osoblivo istorichnoyi oblasti Pont u serednovichchya ta novij chas U greckomovnih dzherelah rozglyadayetsya yak dialekt greckoyi Yak i ostannij nalezhit do greckoyi grupi Zagalna kilkist nosiyiv blizko 324 tis postijno skorochuyetsya cherez asimilyacijni procesi Mova ne maye oficijnogo statusu Pontijska movaPontiakh glwssaPoshirena v Greciya Turechchina Rosiya Ukrayina Gruziya Kazahstan Nimechchina NiderlandiRegion Yevropa AziyaNosiyi 324 535Pisemnist grecka abetka kirilicya i latinske pismoKlasifikaciya Indo YevropejskaGrecki moviPontijska movaOficijnij statusKodi moviISO 639 2 ineISO 639 3 pntSIL pntVikipediya Vikipediya maye rozdilpontijskoyu movoyuArxikon selida poshirennya greckoyi movi v piznovizantijskij period XII XV storich Zhovtim kolorom zobrazheno piznovizantijske kojne majbutnyu osnovu novogreckoyi movi pomaranchevim pontijsku movu zelenim kappadokijsku movu Zmist 1 Istoriya 2 Harakteristika 3 Dialekti 4 Suchasna ocinka chisla nosiyiv movi 5 Pontijska abetka 6 Literatura 7 Posilannya 8 PrimitkiIstoriya RedaguvatiBitva pri Mancikerti prizvela do postupovoyi vtrati kontrolyu Vizantiyi nad Maloyu Aziyeyu U cej period pochinayetsya vidokremlyuvatisya kappadokijska mova Misto Trapezund Trabzon zalishayetsya anklavom Vizantiyi a v 1204 1461 rokah ye centrom Trapezundskoyi imperiyi postupovo vtrachayuchi svoyi teritoriyi pid natiskom tyurkiv Poshirennya pontijskogo movi v cilomu zbigayetsya z teritoriyeyu Trapezundskoyi imperiyi 13 14 stolit Ale misceve grecke i elinizovane naselennya bulo menshe asimilovane Tak vinikla pontijska mova Yiyi poziciyi pohitnulisya pislya pislya togo yak u 1922 1923 rokah bulo provedeno Grecko tureckij obmin naselennyam Znachna kilkist nosiyiv opinilasya v SRSR de bagato hto perejshov na rosijsku movu Pislya masovoyi repatriaciyi grekiv pontijciv do Greciyi na pochatku 90 h roblyatsya sprobi jogo vidrodzhennya tam Tak u 2006 v Salonikah bulo vidkrito teatr pontijskoyi movi Harakteristika RedaguvatiPontijska mova yak i sporidnena z neyu ale she bilsh poturchena kappadokska mova pevnij zalishkovij dialekt serednogreckoyi vizantijskoyi movi Maloyi Aziyi sho ostatochno vidokremivsya i ne zaznav vplivu suchasnoyi dimotiki a tomu dosit arhayizovanij Leksika i fonetika pontijskoyi movi bagato v chomu zberigayut rannovizantijski i navit klasichni antichni risi chasiv davnogreckoyi kolonizaciyi i davnogreckogo kojne vodnochas morfologiya blizka serednogreckij Arhayizmi pontijskoyi yak i kappadokijskoyi mayut perevazhno davnoionichne pohodzhennya Inshomovnij vpliv ye pomitnim na vidminu vid novogreckoyi vin maye perevazhno azijskij harakter virmenskij gruzinskij tureckij Pri comu vin mensh pomitnij nizh u kappadokijskij de tyurkizaciya sprichinila zlam gramatichnogo ladu movi Dialekti RedaguvatiGreckij movoznavec Manolis Triandafillidis proponuye nastupnu dialektnu klasifikaciyu dlya pontijskoyi movi Zahidno pontijski dialekti niotichni dialekti na dilyanci Sinop Un ye Shidno pontijski dialekti na shid vid Un ye yaki u svoyu chergu pidrozdilyayutsya na Priberezhni v rajoni Trabzona Kontinentalni grupi govirok haldiotski u miscevosti Haldi mista Gyumyushhane grec Argirupolis abo pontijske Kanin a takozh susidni Kelkit Bajburt Ordu Kontinentalni riznovidi ye najbilsh tyurkizovannimi v nih takozh pomitno silnij substratnij i adstratnij vpliv inshih mov ale same voni i dosi zberigayutsya v silskij miscevosti girskih regioniv Turechchini Do pochatku XIV stolittya areal rozpovsyudzhennya pontijskoyi movi nosiv sucilnij harakter ohoplyuyuchi vsi pivdenne uzberezhzhya Chornogo morya i zlivayuchis na zahodi z vlasne vizantijskoyu movoyu z yakoyi sklalasya novogrecka mova Postupova tyurkizaciya movciv v Osmanskij imperiyi a potim i v Turechchini prizvela do rozpadu arealu na kilka izolovanih naselenih punktiv V nash chas koli najchislennishimi ye nosiyi haldiotskoyi govirki Vsi voni narazi spoviduyut islam i mayut turecku samosvidomist Haldiotska govirka maye silnij tureckij vpliv na vsih rivnyah azh do singarmonizmu Mirabel 1965 Vona bagato v chomu nagaduye vzhe vimerlij farasiotskij dialekt kappadokijskoyi greckoyi movi Maloyi Aziyi misto Farasa selo Develi poruch z Kajseri selisha Afshar Keyu Chukuri Suchasna ocinka chisla nosiyiv movi RedaguvatiGreciya z pontijskoyu movoyu znajomi do 200 tis gromadyan Greciyi 2001 ocinka Ridnoyu movoyu vvazhayetsya lishe dlya kilka soten osib vikom ponad 80 rokiv Osnovna masa greko pontijskih pereselenciv z krayin SND rusifikovani Molodi pokolinnya pontijskih pereselenciv 20 h 30 h rokiv perejshli na standartnu novogrecku movu hocha bagato hto znajomij z pontijskoyu z movi starshih pokolin Zdebilshogo ce greki z Makedoniyi ta Zahidnoyi Frakiyi Turechchina nadijnih danih shodo chisla osib yaki volodiyut pontijskoyu movoyu nemaye Oficijne opituvannya provodilosya vostannye 1965 roku Zgidno z suchasnimi doslidzhennyami narahovuyetsya des 5 tis nosiyiv pontijskoyi movi u Turechchini 1 Naseleni punkti okrug Tonya 37 sil okrug Syurmene 16 sil okrug Dernekpazari 13 sil Machka dani vidsutni Torul Yaglidere Santa Dumanli Kromni dani vidsutniPontijska abetka RedaguvatiGreckaabetka Tureckaabetka Rosijskaabetka IPA PrikladiA a A a A a a romeika romeyika romejikaB b V v V v v katibeno kativeno kativenoG g G g G g ɣ ʝ ganebo ganevo ganevoD d DH dh D d d donti dhonti dontiE e E e E e e egapesa egapesa egapesaZ z Z z Z z z zantos zantos zantosZZ zz J j Zh zh ʒ pyrzzyas burjuvas burzhuas8 8 TH th S s F f T t 8 8eko theko tekoI i I i I i i tospitopon tospitopon tospitoponK k K k K k k kalatzeman kalaceman kalachemanL l L l L l l lalia lalia laliaM m M m M m m mana mana manaN n N n N n n oligon oligon oligonO o O o O o o temeteron temeteron temeteronP p P p P p p egapesa egapesa egapesaR r R r R r ɾ romeika romeyika romejkaS s S s S s s kalatzepson kalacepson kalachepsonSS ss S s Sh sh ʃ sseri seri sheriT t T t T t t nostimesa nostimesa nostimesaTZ tz C c Ch ch ʤ kalatzeman kalaceman kalachemanTS ts C c C c tʃ manitsa manica manicaY y U u U u u nys nus nusF f F f F f f emorfa emorfa emorfaX x H KH sert H H h x xason hason hasonLiteratura RedaguvatiGeorges Drettas Aspects pontiques ARP 1997 ISBN 2 9510349 0 3 marks the beginning of a new era in Greek dialectology Not only is it the first comprehensive grammar of Pontic not written in Greek but it is also the first self contained grammar of any Greek dialect written in the words of Bloomfield in terms of its own structure Janse Ozhan Ozturk Karadeniz Ansiklopedik Sozluk 2 Cilt Heyamola Yayincilik Istanbul 2005 ISBN 975 6121 00 9 Mackridge P 1987 Greek Speaking Moslems of North East Turkey Prolegomena to Study of the Ophitic Sub Dialect of Pontic Byzantine and Modern Greek Studies 11 115 137 Tompaidhs D E 1988 H Pontiakh Dialektos A8hna Arxeion Pontoy Tompaidis D E 1988 The Pontic Dialect Athens Archeion Pontou Tompaidhs D E ϗ Symewnidhs X P 2002 Symplhrwma sto Istorikon Le3ikon ths Pontikhs Dialektoy toy A A Papadopoyloy A8hna Arxeion Pontoy Tompaidis D E and Simeonidis C P 2002 Additions to the Historical Lexicon of the Pontic Dialect of A A Papadopoulos Athens Archeion Pontou Papadopoylos A A 1955 Istorikh Grammatikh ths Pontikhs Dialektoy A8hna Epitroph Pontiakwn Meletwn Papadopoulos A A 1955 Historical Grammar of the Pontic Dialect Athens Committee for Pontian Studies Papadopoylos A A 1958 61 Istorikon Le3ikon ths Pontikhs Dialektoy 2 tom A8hna Myrtidhs Papadopoulos A A 1958 61 Historical Lexicon of the Pontic Dialect 2 volumes Athens Mirtidis Oikonomidhs D H 1958 Grammatikh ths Ellhnikhs Dialektoy toy Pontoy A8hna Akadhmia A8hnwn Oikonomidis D I 1958 Grammar of the Greek Dialect of Pontos Athens Athens Academy Topxaras Konstantinos 1998 1932 H Grammatikh ths Pontiakhs I Gramatiki ti Romeiky ti Ponteiky ti Glosas 8essalonikh Afoi Kyriakidh Topcharas K 1998 1932 The Grammar of Pontic Thessaloniki Afoi Kiriakidi Posilannya RedaguvatiPontijska mova Pontijskij dialekt Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 402 ISBN 978 966 439 921 7 Mark Janse Aspects of Pontic grammar a Review Article of Drettas 1997 The paper summarizes the high points of the book Ethnologue report for Pontic Committee for Pontian Studies Epitroph Pontiakwn Meletwn Trebizond Greek A language without a tongue Info about Pontians Pontic Greek A cost of a alanguage The Pontic Dialect Argonautai Komninoi Association Pontic Greek English Dictionary Development of the Pontic Greek DialectPrimitki Redaguvati Against all odds archaic Greek in a modern world Procitovano 9 lipnya 2015 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pontijska mova amp oldid 39670326