Поліція Бангладеш

Поліція Бангладеш (бенг. বাংলাদেশ পুলিশ) — головне правоохоронне відомство Бангладеш, підпорядковане Міністерству внутрішніх справ Бангладеш. Відіграє вирішальну роль у підтриманні миру та забезпеченні правопорядку на території держави. Попри те, що поліція перш за все відповідальна за правопорядок і безпеку людей та майна фізичних осіб, вона також відіграє неабияку роль у системі кримінального правосуддя.

Поліція Бангладеш (BP) бенг. বাংলাদেশ পুলিশ англ. Bangladesh Police
Загальна інформація:
Тип:	Правоохоронні органи
Юрисдикція:	Бангладеш
Площа юрисдикції:	147 570 км^2
Населення:	162 221 000 осіб
Девіз:	শৃঙ্খলা নিরাপত্তা প্রগতি (Дисципліна, безпека, поступ)
Структура:
Міністр внутрішніх справ:	Асадуззаман Хан
Генеральний інспектор поліції:	Чоудхури Абдулла Аль-Мам
Керівна організація:	Міністерство внутрішніх справ Бангладеш
Ключовий документ:	The Police Act, 1861
Кількість співробітників:	205 000
Штаб-квартира:
Адреса штаб-квартири:	6, Phoenix Road, Fulbaria, Dhaka – 1000
Вебсайт:
http://www.police.gov.bd/
Адміністративна карта Бангладеш
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поліція Бангладеш

Поліція Бангладеш

Правоохоронці Бангладеш під час протестів студентів приватних університетів Бангладеш проти введення ПДВ.

Історія

На ранній стадії промислової революції, коли Англія зіткнулася з серйозною кризою через соціально-економічну трансформацію, гостро відчувалася необхідність дієвої організованої поліційної служби. Тодішній прем'єр-міністр сер Роберт Піль 1829 року вніс до британського парламенту законопроєкт про створення організованої державної поліції в Лондоні. Коли 1858 р. всю владу над Індійською територією було передано від Ост-Індійської компанії до британського уряду, успіх лондонської поліції спонукав британську владу реформувати систему органів правопорядку на субконтиненті на зразок британських правоохоронних органів. Із цією метою парламент Великої Британії ухвалив Закон про поліцію (Act V of 1861). Згідно з цим законом у кожній провінції Британської Індії було створено сили поліції, які передавалися під управління провінційного уряду. Керівництво поліції провінції покладалося на офіцера, призначеного на посаду генерального інспектора поліції. Керівництво поліції в окрузі здійснював начальник поліції. Закон досі діє на всьому субконтиненті, регулюючи функції поліції Бангладеш та інших розташованих на ньому держав.

Після поділу Індії 1947 р. поліція Бангладеш спочатку дістала назву «поліція Східної Бенгалії», а потім — «поліція Східного Пакистану». Однак вона й далі функціонувала на тих самих засадах, що й під час британського правління.

Бенгальськомовні співробітники поліції спільно з іншими громадянами брали участь у війні за незалежність Бангладеш, воюючи проти пакистанців гвинтівками, що стріляли патронами .303 British. Опір бенгальських працівників поліції у столичному районі Раджарбаг вважається першим розділом історії збройного протиборства під час визвольної війни у Бангладеш. У січні 2017 р. поліція Бангладеш заснувала в Раджарбагу музей визвольної війни.

З появою незалежної держави Бангладеш 16 грудня 1971 р. ця силова структура здобула визнання та взяла на себе роль національної поліції У січні 2004 р. уряд, керований Націоналістичною партією Бангладеш, вилучив з емблеми сил поліції човен, оскільки той був символом тодішньої опозиційної партії Авамі Ліг. Поліція використовувала човен у своєму символі з часу здобуття незалежності Бангладеш.

Жінки у бангладеській поліції

Жінки вперше з'явилися серед службовців поліції Бангладеш у 1974 р., коли 14 жінок-поліціянток було призначено у Спеціальну службу: сім із них — у званні помічника інспектора (субінспектора), а сім — у чині констебля. Перших співробітниць поліції в уніформі було набрано двома роками пізніше, у 1976 р., коли 15 правоохоронниць дістали призначення в столичну поліцію Дакки. Вони також були в ранзі констебля і субінспектора.

1986 року була лише одна співробітниця поліції — заступниця начальника відділу поліції Фатема Бегум. Через два роки, 1988 р., лави поліції Бангладеш поповнилися чотирма жінками. Після тривалої перерви з 1989 по 1998 р. 1999 року на посади в поліцію було призначено вісім жінок. 21 червня 2011 р. було створено жіночий озброєний батальйон поліції (11-й батальйон цієї силової структури).

Станом на 2010 р., поліція Бангладеш налічувала 2240 жінок у ранзі від констебля до начальника поліції.

Миротворчі місії ООН

З часу своєї першої місії в Намібії 1989 р. поліція Бангладеш долучалася до численних миротворчих операцій ООН.

Перелік завершених і нинішніх миротворчих місій сил ООН за участі поліції Бангладеш:

№ з/п	Назва місії	Країна	Період
1	UNTAG	Намібія	1989–1990
2	UNTAC	Камбоджа	1992–1994
3	UNPROFOR	Югославія	1992–1996
4	ONUMOZ	Мозамбік	1993–1994
5	UNAMIR	Руанда	1993–1995
6	UNMIH	Гаїті	1994–1995
7	UNAVEM III	Ангола	1995–1999
8	UNTAES	Східна Славонія	1996–1998
9	UNMIBH	Боснія	1996–2002
10	UNAMET і UNTAET	Східний Тимор	1999–2002
11	UNMIK	Косово	1999–2009
12	UNAMSIL	Сьєрра-Леоне	2000
13	UNMIL	Ліберія	з 2003
14	UNOCI	Берег Слонової Кістки	з 2004
15	UNMIS	Судан	2005–2011
16	MONUSCO	ДРК	з 2005
17	UNMIT	Східний Тимор	2006–2012
18	UNAMID	Дарфур	з 2007
19	UNAMA	Афганістан	2008–2010
20	UNMISS	Південний Судан	з 2011

Корупція

Поліцію Бангладеш критикують за політичний вплив на всіх рівнях та за те, що основні рішення ухвалюються з політичних міркувань. Серед правоохоронних органів доволі поширена корупція, на тлі якої найчастіше трапляються випадки смертності під вартою та катування.

У січні 2016 посадовець корпорації «Дака Саут-Сіті» зазнав катувань від співробітників столичної поліції Даки. В тому самому місяці субінспектора столичної поліції звинуватили у катуванні та спробі здирства грошей у чиновника Банку Бангладеш. Поліцію Бангладеш звинувачують у причетності до злочинів, включаючи зґвалтування та вбивства. Бангладеська опозиційна партія звинуватила поліцію у тому, що вона використовується для придушення опозиційних партій. Підзвітність поліції викликає сумніви у ЗМІ. 230 працівників поліції Барісала створили колективний фонд підкупу для просування по службі. Поліція Бангладеш зіткнулася з критикою, наказавши світським блогерам ввести самоцензуру після нападів на противників релігії, що трапилися в країні. Дружина Авіджіта Роя звинувачувала поліцію Бангладеш у бездіяльності під час нападу на її чоловіка. Британський уряд зіткнувся з критикою за допомогу поліції Бангладеш, яка могла бути використана для придушення дисидентів.

Примітки

1. Department of Economic and Social Affairs Population Division (2009). World Population Prospects, Table A.1. 2008 revision. United Nations. оригіналу за 18 березня 2009. Процитовано 12 березня 2009. 
2. Report, Star Digital (22 вересня 2022). Chowdhury Abdullah Al-Mamun named new IGP. The Daily Star (англ.). Процитовано 1 жовтня 2022. 
3. . Daily Sun. Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 7 липня 2011. 
4. . Ministry of Home Affairs. Архів оригіналу за 24 лютого 2013. Процитовано 20 березня 2014. 
5. . Bangladesh Police. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 12 січня 2019. 
6. . The Daily Star. 5 лютого 2019. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 7 лютого 2019. 
7. . The New Nation. 8 серпня 2009. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 2 лютого 2010 — через HighBeam Research. 
8. . Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 20 березня 2016. 
9. . The Daily Star. 25 березня 2013. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2017. 
10. . Dhaka Tribune. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2017. 
11. . bdnews24.com. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2017. 
12. . The Daily Star. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 9 серпня 2019. 
13. Raza, Razzak (21 лютого 2008). . The New Nation. Архів оригіналу за 28 лютого 2008. Процитовано 29 вересня 2008. 
14. Arzu, Alpha; Zannat, Mahbuba; Urmee, Farhana (8 березня 2010). . The Daily Star. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 29 червня 2017. 
15. . Bangladesh Police. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 29 червня 2017. 
16. . Bangladesh Police. Архів оригіналу за 26 липня 2013. Процитовано 4 квітня 2010. 
17. . The Daily Star. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 18 січня 2016. 
18. . bdnews24.com. Архів оригіналу за 26 травня 2016. Процитовано 18 січня 2016. 
19. . bdnews24.com. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 18 січня 2016. 
20. . Dhaka Tribune. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 січня 2016. 
21. . bdnews24.com. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 18 січня 2016. 
22. Huq Zahid, Shamsul. . The Financial Express (Dhaka). Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 18 січня 2016. 
23. . The Daily Star. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 18 січня 2016. 
24. . National Secular Society. 18 серпня 2015. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 18 січня 2016. 
25. . The Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 18 січня 2016. 
26. Holehouse, Matthew. . The Daily Telegraph (London). Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 18 січня 2016. 

Література

• Zaman, Rashed Uz; Biswas, Niloy R. (2013). Bangladesh. У Bellamy, Alex J.; Williams, Paul D. Providing Peacekeepers: The Politics, Challenges, and Future of United Nations Peacekeeping Contributions. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-967282-0. doi:10.1093/acprof:oso/9780199672820.001.0001.  (англ.)