www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пойченко Михайло Іванович Михайло Іванович Пойченко 1 листопада 1909 Фурманівка Єлисаветградський повіт Херсонська губер

Пойченко Михайло Іванович

Михайло Іванович Пойченко (1 листопада 1909, Фурманівка, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія — 16 червня 1992, Київ) — радянський і український кінооператор документального кіно. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988). Член Спілки кінематографістів СРСР (1962).

Пойченко Михайло Іванович
Дата народження 1 листопада 1909(1909-11-01)
Місце народження Фурманівка, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті 16 червня 1992(1992-06-16) (82 роки)
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
 Україна
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія кінооператор
Членство НСКУ
Нагороди

IMDb ID 1865380; ID 12534580

Біографічні відомості ред.

Народився 1 листопада 1909 року у с. Фурманівка (нині Кіровоградської області) у селянській родині.

У 1930 році закінчив 2 курси заочного відділення Київського робітфаку.

У 1929—1933 роках навчався на заочному відділенні операторського факультету Державного технікуму кінематографії (ДІКу).

У 1936—1940 роках — асистент-оператор, з 1941 — оператор Краснодарського корпункту Ростовської студії кінохроніки.

Фронтовий кінооператор у роки німецько-радянської війни. Оператор кіногруп Південного, Північно-Кавказького, 2-го Білоруського, 2-го Українського фронтів. Його фронтові сюжети використано у серіалі «Велика Вітчизняна війна» (1978–1980).

У 1945—1950 роках — оператор Литовської студії кінохроніки, у 1950—1957 роках — оператор Ростовської студії кінохроніки.

Був членом Спілки кінематографістів УРСР. Нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України.

Помер 16 червня 1992 року у Києві.

Михайлу Пойченку присвячено документальний фільм «Сорок років по тому» (1984; режисери: П. Гіржман, В. Шкляревський).

Фільмографія ред.

  • «Співак народу» (1937);
  • «Комсомольці» (1943);
  • «Визволення Новоросійська» (1943);
  • «Битва за Севастополь» (1944);
  • «Кавказ» (1944);
  • «Перемога на Правобережній Україні» (1944, у спіавт.; реж. О. Довженко), Ю. Сонцева, Я. Авдієнко);
  • «Звільнена Чехословаччина» (1945);
  • «На австрійській землі» (1946);
  • «Радянська Литва» (1950);
  • «Живи, Україно!» (1957, у співавт. з І. Кацманом, О. Ковальчуком, Ф. Камінським);
  • «В сім'ї єдиній» (1958);
  • «Україна. 1960» (1960, у співавт.);
  • «Володимир Гургаль» (1961);
  • «Чарівники» (1962);
  • «Здрастуйте, Ганно Дмитрієвно!» (1964);
  • «Кораблі не вмирають» (1965, у співавт. Перша премія зонального огляду. Ленінград, 1966);
  • «Люди, смаки, час» (1968);
  • «Між вільними вільна» (1970);
  • «Україна, земля, люди» (1970);
  • «Обличчям до вогню» (1971, Диплом Всесоюзного кінофестивалю фільмів на робітничу тему, Горький, 1972);
  • «Поема про донецький край» (1974, у співавт.);
  • «П'ять пісень про комуністів» (1975, Спеціальна премія журі IX Всесоюзного кінофестивалю. Фрунзе, 1976);
  • «На всю широчінь душі» (1975, Почесний диплом журі XIX Міжнародного кінофестивалю. Лейпциг, 1976);
  • «Місто робітничої слави» (1976);
  • «Марія з Малої землі» (1980, у співавт.);
  • «Головиха», «Гончар», «Без строку давності» (1981);
  • «Балада про лісовий фронт» (1986);
  • «Іван Франко і світова культура» (1987).

Нагороди ред.

Нагороджений орденами та медалями, серед яких:

Примітки ред.

  1. Создатели фронтовой кинолетописи, 2016, с. 865.

Джерела ред.

  • Михаил Пойченко. csdfmuseum.ru (рос.). Музей ЦСДФ. оригіналу за 19 липня 2023. Процитовано 6 серпня 2023. 

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mihajlo Ivanovich Pojchenko 1 listopada 1909 Furmanivka Yelisavetgradskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiya 16 chervnya 1992 Kiyiv radyanskij i ukrayinskij kinooperator dokumentalnogo kino Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1988 Chlen Spilki kinematografistiv SRSR 1962 Pojchenko Mihajlo IvanovichData narodzhennya 1 listopada 1909 1909 11 01 Misce narodzhennya Furmanivka Yelisavetgradskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaData smerti 16 chervnya 1992 1992 06 16 82 roki Gromadyanstvo Rosijska imperiya SRSR UkrayinaAlma mater Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyiProfesiya kinooperatorChlenstvo NSKUNagorodiIMDb ID 1865380 ID 12534580 Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Filmografiya 3 Nagorodi 4 Primitki 5 Dzherela 6 LiteraturaBiografichni vidomosti red Narodivsya 1 listopada 1909 roku u s Furmanivka nini Kirovogradskoyi oblasti u selyanskij rodini U 1930 roci zakinchiv 2 kursi zaochnogo viddilennya Kiyivskogo robitfaku U 1929 1933 rokah navchavsya na zaochnomu viddilenni operatorskogo fakultetu Derzhavnogo tehnikumu kinematografiyi DIKu U 1936 1940 rokah asistent operator z 1941 operator Krasnodarskogo korpunktu Rostovskoyi studiyi kinohroniki Frontovij kinooperator u roki nimecko radyanskoyi vijni Operator kinogrup Pivdennogo Pivnichno Kavkazkogo 2 go Biloruskogo 2 go Ukrayinskogo frontiv Jogo frontovi syuzheti vikoristano u seriali Velika Vitchiznyana vijna 1978 1980 U 1945 1950 rokah operator Litovskoyi studiyi kinohroniki u 1950 1957 rokah operator Rostovskoyi studiyi kinohroniki Buv chlenom Spilki kinematografistiv URSR Nagorodzhenij Pochesnoyu Gramotoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini Pomer 16 chervnya 1992 roku u Kiyevi Mihajlu Pojchenku prisvyacheno dokumentalnij film Sorok rokiv po tomu 1984 rezhiseri P Girzhman V Shklyarevskij Filmografiya red Spivak narodu 1937 Komsomolci 1943 Vizvolennya Novorosijska 1943 Bitva za Sevastopol 1944 Kavkaz 1944 Peremoga na Pravoberezhnij Ukrayini 1944 u spiavt rezh O Dovzhenko Yu Sonceva Ya Avdiyenko Zvilnena Chehoslovachchina 1945 Na avstrijskij zemli 1946 Radyanska Litva 1950 Zhivi Ukrayino 1957 u spivavt z I Kacmanom O Kovalchukom F Kaminskim V sim yi yedinij 1958 Ukrayina 1960 1960 u spivavt Volodimir Gurgal 1961 Charivniki 1962 Zdrastujte Ganno Dmitriyevno 1964 Korabli ne vmirayut 1965 u spivavt Persha premiya zonalnogo oglyadu Leningrad 1966 Lyudi smaki chas 1968 Mizh vilnimi vilna 1970 Ukrayina zemlya lyudi 1970 Oblichchyam do vognyu 1971 Diplom Vsesoyuznogo kinofestivalyu filmiv na robitnichu temu Gorkij 1972 Poema pro doneckij kraj 1974 u spivavt P yat pisen pro komunistiv 1975 Specialna premiya zhuri IX Vsesoyuznogo kinofestivalyu Frunze 1976 Na vsyu shirochin dushi 1975 Pochesnij diplom zhuri XIX Mizhnarodnogo kinofestivalyu Lejpcig 1976 Misto robitnichoyi slavi 1976 Mariya z Maloyi zemli 1980 u spivavt Goloviha Gonchar Bez stroku davnosti 1981 Balada pro lisovij front 1986 Ivan Franko i svitova kultura 1987 Nagorodi red Nagorodzhenij ordenami ta medalyami sered yakih 1 Medal Za oboronu Kavkazu 1944 Orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenyu 09 06 1945 06 04 1985 Medal Za trudovu doblest 1950 Orden Znak Poshani 1971 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1981 Primitki red Sozdateli frontovoj kinoletopisi 2016 s 865 Dzherela red Mihail Pojchenko csdfmuseum ru ros Muzej CSDF Arhiv originalu za 19 lipnya 2023 Procitovano 6 serpnya 2023 Literatura red Spilka kinematografistiv Ukrayini dovidkove vidannya redkol T V Levchuk vidp red ta in vstup st N M Kapelgorodskoyi A I Sherbaka avt uporyad N M Kapelgorodska Ye S Glushenko Ye N Mahtina Kiyiv Mistectvo 1985 S 125 126 Mitci Ukrayini enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 465 Mistectvo Ukrayini biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 480 ISBN 588500 042 5 Sozdateli frontovoj kinoletopisi Biofilmograficheskij spravochnik spravochnoe izd Gosfilmofond RF avt vstup st sost A Deryabin obsh ruk N M Borodachev red T V Sergeeva oform M V Nikolaenko Moskva Rajdo 2016 1032 s ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pojchenko Mihajlo Ivanovich amp oldid 40108585