www.wikidata.uk-ua.nina.az

Повстання аргентинського військово морського флоту 1963 Повста ння аргенти нського військо во морсько го фло ту заколот

Повстання аргентинського військово-морського флоту (1963)

Повста́ння аргенти́нського військо́во-морсько́го фло́ту — заколот частини офіцерів збройних сил Аргентини, що відбувся у квітні 1963 року. Бунтівники вимагали, щоб уряд зайняв безкомпромісну позицію щодо участі в політичному житті пероністських політиків. «Моряки» не отримали підтримки в армійських частинах і ВПС, які в результаті й придушили повстання після нетривалих боїв. Загальна кількість загиблих склала 24 людини. Національні вибори 1963 року пройшли, як і було заплановано, в липні, а аргентинські військово-морські сили втратили частину свого політичного впливу.

Повстання аргентинського військово-морського флоту
Конфлікт «асулес» і «колорадос»
«Пантера» моряків атакує розташування 8-го бронетанкового полка
Дата2—5 квітня 1963 року
Місце провінція Буенос-Айрес
Причина суперечності між різними політичними групами військових
Результат частини «колорадос» капітулювали
Командувачі
Х. Онганіа
А. Лопес Ауфранк		 Паскуаль Пістаріні[ru]
Б. Менендес
Сили
ЗС Аргентини
ВПС Аргентини		 ВМС Аргентини
Втрати
невідомо 24 літаків

Передісторія ред.

Правління Перона та його антиклерикалізм в останні роки й нестабільність економіки викликали невдоволення як лівих, так і правих кіл суспільства країни. Смерть дружини — Еви Перон, а також репресії не сприяли розв'язанню проблем. У 1955 році консервативно налаштовані військові зробили дві спроби перевороту. Якщо перша (Бомбардування Травневої площі[en]) закінчилася невдачею, то в другій (Визвольна революція[en]) противники Перона здобули перемогу. Боротьба з перонізмом продовжилася. У 1956 році був розстріляний глава пероністської змови Хуан Хосе Вальє.

Боротьба за владу спричинила конфлікт у війську. Частина, так звані «асулес» (ісп. azules — блакитні), під керівництвом Хуана Онганіа, дотримувалися ліберально-демократичних поглядів. Інші — «колорадос» (ісп. colorados — червоні), об'єднували консервативно налаштованих військових. Останніми керував генерал Паскуаль Пістаріні[ru]. Якщо ВПС й велика частина армії були прихильниками «асулес», то флот і менша частина армії підтримували «колорадос». Незабаром почалися військові сутички.

Історія ред.

Танки «асулес».

29 березня 1962-го президент Аргентини Артуро Фрондісі був скинтий у результаті чергового державного перевороту (1962 року). Головою «асулес», Хуаном Онганіа, після перевороту був узятий курс на послаблення позицій «колорадос». У вересні того ж року в столиці пройшли тижневі бої між прихильниками «блакитних» і «червоних», в ході яких застосовувалася реактивна авіація.

Змова ред.

На початку 1963 року вищі офіцери всіх трьох типів військ Аргентини домовилися вчинити військовий переворот з метою запобігання проведенню виборів 7 липня того ж року. Перед цим армія взяла на себе роль гаранта стабільності. У число змовників входили Ісаак Рохас (колишній віцепрезидент), генерали Бенхамін Менендес, Федеріко Монтеро, адмірали Артуро Ріаль, Карлос Санчес Саньюдо й комодор Військово-повітряних сил Освальдо Лентіно. Дата перевороту була призначена на 2 квітня 1963-го.

Агенти військової розвідки Аргентини[en] знайшли змовників, проте не припускали, що вони зможуть досягти успіху в цій справі.

Путч ред.

Рано вранці 2 квітня 1963 року в декількох районах країни одночасно повстали морська піхота[en] та деякі армійські частини. Путч підтримали командувачі ключових баз ВМС Аргентини (включаючи 68 офіцерів дійсної військової служби) — Пуерто-Бельграно[en], Мар-дель-Плата, Ріо-Сантьяго[en] й Пунта-Індіо. Пізніше відбулося швидке захоплення штабу флоту й військово-морської школи механіків[en]. В ефірі захопленого путчистами «Радіо Аргентини»[es] прозвучало звернення до народу Бенхаміна Менендеса, одного з керівників заколоту. Зібравши частини морської піхоти в районі Пуерто-Бельграно, адмірал Хорхе Пальма блокував 5-й урядовий піхотний полк армії.

Підтримка у ВПС була обмежена частинами, що знаходилися в столичному аеропарку «Хорхе Ньюбері[en]», базі «Реконкіста» й в Мар-дель-Плата, які, однак, швидко перейшли на бік «асулес». Два MS.760 Paris оперативно знищили радіостанцію заколотників у Буенос-Айресі. На патрулювання неба над столицею вилетіли «Метеори» для запобігання сценарію 1955 року[en].

Хуан Карлос Онганіа
Паскуаль Пістаріні

Деяка частина офіцерів сухопутних військ також висловили підтримку «колорадос», але більшість з них перебували далеко від столиці й основних сил повстанців. Лояльні уряду армійські війська, розміщені в Кампо-де-Майо[en], були швидко мобілізовані та відновили контроль над штабом ВМС, аеропарком «Хорхе Ньюбері» та радіостанцією. Лідери заколотників, супроводжувані морською піхотою, відступили до Пуерто-Бельграно. 3 квітня армійські підрозділи взяли військово-морські бази в Ла-Плату й Ріо-Сантьяго, персонал яких також втік до Пуерто-Бельграно.

Найбільші бої почалися під час спроби захоплення бази морської авіації[en] Пунта-Індіо 8-м бронетанковим полком[es], яким командував полковник Альсідес Лопес Ауфранк. Літаки F9F Panther, AT-6 Texan і F4U Corsair за наказом командира бази, капітана Сантьяго Сабаротса, завдали удару полку Магдалене й колоні бронетехніки. Було знищено один артилерійський тягач REO M35 і один танк, крім того, загинуло 9 солдатів і 22 отримали поранення. Втрати заколотників склали два літаки. На допомогу «асулес» в Магдалену з Кампо-де-Майо вирушив 10-й полк, який також опинився під вогнем літаків противника. У відповідь о 8:00 годині 3 квітня аргентинські ВПС в складі літаків F-86 Sabre, Meteor і MS.760 зробили авіаналіт на Пунта-Індіо, знищивши п'ять літаків повстанців на землі. Крім того, урядові війська застосовували важкі бомбардувальники «Лінкольн». 8-й танковий полк згодом зайняв базу, яка капітулювала.

Занепалі духом заколотники почали переговори з Онганіа. 5 квітня були досягнуті остаточні умови угоди. Військово-морські сили обмежували розмір морських піхотинців у 2500 осіб, розсіяними серед різних баз. Усі офіцери, що брали участь у заколоті, були зобов'язані з'явитися перед судом. Пізніше, 12 вересня 1963 року, президент Гідо амністував усіх учасників заколоту. Загалом загинуло 19 армійських солдатів і 5 морських піхотинців, а число поранених склало 87 осіб.

Як командувач сухопутними військами Онганіа взяв активну участь у придушенні заколоту моряків. Однак він продемонстрував ігнорування громадянської влади, коли відмовився відводити війська після того, як запропоновані путчистами умови перемир'я були схвалені президентом Хосе Марія Гідо.

Підсумок ред.

Після придушення заколоту 7 липня відбулися національні загальні вибори. Пероністи й комуністи в них не брали участь, тому що їхні партії були заборонені. Перемогу на президентських виборах здобув «компромісний», мало кому відомий центрист Артуро Умберто Ільїя, лікар за освітою й член Громадського радикального союзу. Різнорідний за складом уряд Артуро Умберто Ільїя, боротьба з військовими й пероністи, що вимагали повернення Перона, а також страйки робітників призвели в 1966 році до нового державного перевороту, за результатами якого керівником держави фактично став Хуан Карлос Онганіа.

Коментарі ред.

  1. Зустрічається варіант «сині».
  2. Був дядьком одного з керівників вторгнення на Фолкленди[en] 1982 року — Маріо Б. Менендеса, також розпочатого 2 квітня.

Примітки ред.

  1. Строганов, 1995, с. 114.
  2. Луна Ф. Краткая история аргентинцев. — М.: Весь мир, 2010. — С. 221. — 280 с. — ISBN 978-5-7777-0491-7.
  3. ↑ Строганов, 1995, с. 168.
  4. ↑ Котлобовський А. Розриви бомб під звуки танго: «асулес» проти «колорадос» // Авіація і Час : журнал. — Київ, 2011. — № 6 (124). — С. 25-26.
  5. Строганов, 1995, с. 167.
  6. Котлобовський А. Розриви бомб під звуки танго: «асулес» проти «колорадос» // Авіація і Час : журнал. — Київ, 2011. — № 6 (124). — С. 25—26.
  7. Potash, 1996, с. 91-92.
  8. Potash, 1996, с. 92.
  9. Potash, 1996, с. 93.
  10. Potash, 1996, с. 94.
  11. Potash, 1996, с. 94-95.
  12. ↑ Potash, 1996, с. 95.
  13. Potash, 1996, с. 96.
  14. Potash, 1996, с. 101.
  15. Potash, 1996, с. 100.
  16. Potash, 1996, с. 99-100.
  17. ↑ Строганов, 1995, с. 169.

Література ред.

  • Строганов А. И.. Новейшая история стран Латинской Америки. — М. : Высшая школа, 1995. — 415 с. — ISBN 5-06-002830-5.
  • Robert A. Potash. The Army & Politics in Argentina: 1962-1973; From Frondizi's fall to the Peronist restoration. — Stanford University Press, 1996. — Т. 3. — 547 с. — ISBN 978-080472-414-2.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Povsta nnya argenti nskogo vijsko vo morsko go flo tu zakolot chastini oficeriv zbrojnih sil Argentini sho vidbuvsya u kvitni 1963 roku Buntivniki vimagali shob uryad zajnyav bezkompromisnu poziciyu shodo uchasti v politichnomu zhitti peronistskih politikiv Moryaki ne otrimali pidtrimki v armijskih chastinah i VPS yaki v rezultati j pridushili povstannya pislya netrivalih boyiv Zagalna kilkist zagiblih sklala 24 lyudini Nacionalni vibori 1963 roku projshli yak i bulo zaplanovano v lipni a argentinski vijskovo morski sili vtratili chastinu svogo politichnogo vplivu Povstannya argentinskogo vijskovo morskogo flotuKonflikt asules i kolorados Pantera moryakiv atakuye roztashuvannya 8 go bronetankovogo polkaData2 5 kvitnya 1963 rokuMisceprovinciya Buenos AjresPrichinasuperechnosti mizh riznimi politichnimi grupami vijskovihRezultatchastini kolorados kapitulyuvaliKomanduvachiH Ongania A Lopes AufrankPaskual Pistarini ru B MenendesSiliZS Argentini VPS ArgentiniVMS ArgentiniVtratinevidomo24 litakivZmist 1 Peredistoriya 2 Istoriya 2 1 Zmova 2 2 Putch 3 Pidsumok 4 Komentari 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaPeredistoriya red Pravlinnya Perona ta jogo antiklerikalizm v ostanni roki j nestabilnist ekonomiki viklikali nevdovolennya yak livih tak i pravih kil suspilstva krayini Smert druzhini Evi Peron a takozh represiyi ne spriyali rozv yazannyu problem U 1955 roci konservativno nalashtovani vijskovi zrobili dvi sprobi perevorotu Yaksho persha Bombarduvannya Travnevoyi ploshi en zakinchilasya nevdacheyu to v drugij Vizvolna revolyuciya en protivniki Perona zdobuli peremogu 1 Borotba z peronizmom prodovzhilasya U 1956 roci buv rozstrilyanij glava peronistskoyi zmovi Huan Hose Valye 2 Borotba za vladu sprichinila konflikt u vijsku 3 Chastina tak zvani asules isp azules blakitni prim 1 pid kerivnictvom Huana Ongania dotrimuvalisya liberalno demokratichnih poglyadiv Inshi kolorados isp colorados chervoni ob yednuvali konservativno nalashtovanih vijskovih Ostannimi keruvav general Paskual Pistarini ru Yaksho VPS j velika chastina armiyi buli prihilnikami asules to flot i mensha chastina armiyi pidtrimuvali kolorados Nezabarom pochalisya vijskovi sutichki 4 3 Istoriya red nbsp Tanki asules 29 bereznya 1962 go prezident Argentini Arturo Frondisi buv skintij u rezultati chergovogo derzhavnogo perevorotu 1962 roku 5 Golovoyu asules Huanom Ongania pislya perevorotu buv uzyatij kurs na poslablennya pozicij kolorados U veresni togo zh roku v stolici projshli tizhnevi boyi mizh prihilnikami blakitnih i chervonih v hodi yakih zastosovuvalasya reaktivna aviaciya 6 Zmova red Na pochatku 1963 roku vishi oficeri vsih troh tipiv vijsk Argentini domovilisya vchiniti vijskovij perevorot z metoyu zapobigannya provedennyu viboriv 7 lipnya togo zh roku Pered cim armiya vzyala na sebe rol garanta stabilnosti 3 U chislo zmovnikiv vhodili Isaak Rohas kolishnij viceprezident generali Benhamin Menendes Federiko Montero admirali Arturo Rial Karlos Sanches Sanyudo j komodor Vijskovo povitryanih sil Osvaldo Lentino 7 Data perevorotu bula priznachena na 2 kvitnya 1963 go 8 Agenti vijskovoyi rozvidki Argentini en znajshli zmovnikiv prote ne pripuskali sho voni zmozhut dosyagti uspihu v cij spravi 9 Putch red Rano vranci 2 kvitnya 1963 roku v dekilkoh rajonah krayini odnochasno povstali morska pihota en ta deyaki armijski chastini Putch pidtrimali komanduvachi klyuchovih baz VMS Argentini vklyuchayuchi 68 oficeriv dijsnoyi vijskovoyi sluzhbi Puerto Belgrano en Mar del Plata Rio Santyago en j Punta Indio Piznishe vidbulosya shvidke zahoplennya shtabu flotu j vijskovo morskoyi shkoli mehanikiv en V efiri zahoplenogo putchistami Radio Argentini es prozvuchalo zvernennya do narodu Benhamina Menendesa odnogo z kerivnikiv zakolotu prim 2 Zibravshi chastini morskoyi pihoti v rajoni Puerto Belgrano admiral Horhe Palma blokuvav 5 j uryadovij pihotnij polk armiyi Pidtrimka u VPS bula obmezhena chastinami sho znahodilisya v stolichnomu aeroparku Horhe Nyuberi en bazi Rekonkista j v Mar del Plata yaki odnak shvidko perejshli na bik asules 10 Dva MS 760 Paris operativno znishili radiostanciyu zakolotnikiv u Buenos Ajresi 4 Na patrulyuvannya neba nad stoliceyu viletili Meteori dlya zapobigannya scenariyu 1955 roku en nbsp Huan Karlos Ongania nbsp Paskual PistariniDeyaka chastina oficeriv suhoputnih vijsk takozh vislovili pidtrimku kolorados ale bilshist z nih perebuvali daleko vid stolici j osnovnih sil povstanciv 11 Loyalni uryadu armijski vijska rozmisheni v Kampo de Majo en buli shvidko mobilizovani ta vidnovili kontrol nad shtabom VMS aeroparkom Horhe Nyuberi 12 ta radiostanciyeyu Lideri zakolotnikiv suprovodzhuvani morskoyu pihotoyu vidstupili do Puerto Belgrano 3 kvitnya armijski pidrozdili vzyali vijskovo morski bazi v La Platu j Rio Santyago personal yakih takozh vtik do Puerto Belgrano 12 Najbilshi boyi pochalisya pid chas sprobi zahoplennya bazi morskoyi aviaciyi en Punta Indio 8 m bronetankovim polkom es yakim komanduvav polkovnik Alsides Lopes Aufrank Litaki F9F Panther AT 6 Texan i F4U Corsair za nakazom komandira bazi kapitana Santyago Sabarotsa zavdali udaru polku Magdalene j koloni bronetehniki 13 Bulo znisheno odin artilerijskij tyagach REO M35 i odin tank 4 krim togo zaginulo 9 soldativ i 22 otrimali poranennya Vtrati zakolotnikiv sklali dva litaki Na dopomogu asules v Magdalenu z Kampo de Majo virushiv 10 j polk yakij takozh opinivsya pid vognem litakiv protivnika 4 U vidpovid o 8 00 godini 3 kvitnya argentinski VPS v skladi litakiv F 86 Sabre Meteor i MS 760 zrobili avianalit na Punta Indio znishivshi p yat litakiv povstanciv na zemli Krim togo uryadovi vijska zastosovuvali vazhki bombarduvalniki Linkoln 8 j tankovij polk zgodom zajnyav bazu yaka kapitulyuvala 4 Zanepali duhom zakolotniki pochali peregovori z Ongania 5 kvitnya buli dosyagnuti ostatochni umovi ugodi Vijskovo morski sili obmezhuvali rozmir morskih pihotinciv u 2500 osib rozsiyanimi sered riznih baz Usi oficeri sho brali uchast u zakoloti buli zobov yazani z yavitisya pered sudom Piznishe 12 veresnya 1963 roku prezident Gido amnistuvav usih uchasnikiv zakolotu 14 Zagalom zaginulo 19 armijskih soldativ i 5 morskih pihotinciv a chislo poranenih sklalo 87 osib 15 Yak komanduvach suhoputnimi vijskami Ongania vzyav aktivnu uchast u pridushenni zakolotu moryakiv Odnak vin prodemonstruvav ignoruvannya gromadyanskoyi vladi koli vidmovivsya vidvoditi vijska pislya togo yak zaproponovani putchistami umovi peremir ya buli shvaleni prezidentom Hose Mariya Gido 16 Pidsumok red Pislya pridushennya zakolotu 7 lipnya vidbulisya nacionalni zagalni vibori Peronisti j komunisti v nih ne brali uchast tomu sho yihni partiyi buli zaboroneni 17 Peremogu na prezidentskih viborah zdobuv kompromisnij malo komu vidomij centrist Arturo Umberto Ilyiya likar za osvitoyu j chlen Gromadskogo radikalnogo soyuzu 17 Riznoridnij za skladom uryad Arturo Umberto Ilyiya borotba z vijskovimi j peronisti sho vimagali povernennya Perona a takozh strajki robitnikiv prizveli v 1966 roci do novogo derzhavnogo perevorotu za rezultatami yakogo kerivnikom derzhavi faktichno stav Huan Karlos Ongania Komentari red Zustrichayetsya variant sini Buv dyadkom odnogo z kerivnikiv vtorgnennya na Folklendi en 1982 roku Mario B Menendesa takozh rozpochatogo 2 kvitnya Primitki red Stroganov 1995 s 114 Luna F Kratkaya istoriya argentincev M Ves mir 2010 S 221 280 s ISBN 978 5 7777 0491 7 a b v Stroganov 1995 s 168 a b v g d Kotlobovskij A Rozrivi bomb pid zvuki tango asules proti kolorados Aviaciya i Chas zhurnal Kiyiv 2011 6 124 S 25 26 Stroganov 1995 s 167 Kotlobovskij A Rozrivi bomb pid zvuki tango asules proti kolorados Aviaciya i Chas zhurnal Kiyiv 2011 6 124 S 25 26 Potash 1996 s 91 92 Potash 1996 s 92 Potash 1996 s 93 Potash 1996 s 94 Potash 1996 s 94 95 a b Potash 1996 s 95 Potash 1996 s 96 Potash 1996 s 101 Potash 1996 s 100 Potash 1996 s 99 100 a b Stroganov 1995 s 169 Literatura red Stroganov A I Novejshaya istoriya stran Latinskoj Ameriki M Vysshaya shkola 1995 415 s ISBN 5 06 002830 5 Robert A Potash The Army amp Politics in Argentina 1962 1973 From Frondizi s fall to the Peronist restoration Stanford University Press 1996 T 3 547 s ISBN 978 080472 414 2 Posilannya red El otro 2 de abril la batalla en el Ejercito entre Azules y Colorados isp Clarin Procitovano 7 veresnya 2014 Azules y Colorados isp Arhiv originalu za 24 03 2015 Procitovano 09 07 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Povstannya argentinskogo vijskovo morskogo flotu 1963 amp oldid 40203448